оал≥ц≥¤ громадських орган≥зац≥й та ≥н≥ц≥атив
за в≥льну в≥д тютюнового диму ”крањну

Ќав≥що тютюнов≥ компан≥њ ф≥нансують програми запоб≥ганн¤ кур≥нню серед п≥дл≥тк≥в

–озд≥л 3. «агальн≥ характеристики шк≥льних програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ

¬ищезгадан≥ програми мають низку загальних характеристик:

1.  ѓх основний зм≥ст Ц це розробка навичок ухваленн¤ р≥шень школ¤рами щодо кур≥нн¤.
2.  ¬они навчають, що кожна людина сама робить в≥льний виб≥р курити њй чи н≥ ≥ повинна сама в≥дпов≥дати за насл≥дки свого вибору.
3.  ¬они п≥дкреслюють ≥ндив≥дуальну в≥дпов≥дальн≥сть курц¤ ≥ замовчують сусп≥льн≥ фактори, що впливають на початок ≥ продовженн¤ кур≥нн¤.
4.  ¬они прагнуть вт¤гнути батьк≥в, щоб т≥ по¤снили д≥т¤м, що ЂЇ безл≥ч речей, ¤к≥ робл¤ть доросл≥, але не повинн≥ робити д≥тиї.
5.  ¬они виход¤ть ≥з того, що ≥снуЇ могутн≥й тиск однол≥тк≥в, що змушуЇ курити, ≥ тому необх≥дно навчити д≥тей, ¤к протисто¤ти цьому тиску.
6.  ¬они зазвичай супроводжуютьс¤ соц≥олог≥чними досл≥дженн¤ми дл¤ одержанн¤ даних про поширенн¤ кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в ≥ супутн≥х даних.

–озгл¤немо ц≥ характеристики по пор¤дку.

„и потр≥бно вчити дитину приймати р≥шенн¤ щодо кур≥нн¤?

ѕроф≥лактичн≥ програми тютюновоњ ≥ндустр≥њ традиц≥йно робл¤ть акцент на процес≥ прийн¤тт¤ п≥дл≥тками р≥шенн¤ щодо кур≥нн¤. Ќаприклад, Ђконцепц≥¤ програми Уƒ≥алогФ ірунтуЇтьс¤ на тому, що кожен п≥дл≥ток може сам приймати в≥дпов≥дальн≥ р≥шенн¤ ≥ св≥домо не починати куритиї. –ос≥йська програма Ђћ≥й виб≥рї ≥ канадська Ђ–озумн≥ р≥шенн¤ї п≥дкреслюють такий п≥дх≥д уже самими своњми назвами.

јле наск≥льки обірунтований такий п≥дх≥д? Ќаш≥ д≥ти знають, що ≥снуЇ безл≥ч важливих питань, щодо ¤ких њм не потр≥бно приймати в≥дпов≥дальн≥ р≥шенн¤: ми не просимо њх Ђвир≥шуватиї, чи потр≥бно њм вмиватис¤, прати реч≥, робити щепленн¤ або приймати в≥там≥ни.

ѕевн≥ ц≥нност≥ повинн≥ бути просто засвоЇн≥ д≥тьми шл¤хом ≥м≥тац≥њ, коп≥юванн¤ повед≥нки дорослих, повторенн¤ висловлених ними переконань. ÷е буде забезпечувати збереженн¤ людини ¤к виду. “ак≥ ц≥нност≥, що набувають зазвичай вигл¤ду моральних категор≥й, випрацьовувалис¤ покол≥нн¤ми, випробовувалис¤, в≥дбиралис¤, передавалис¤ з покол≥нн¤ в покол≥нн¤.

« ≥ншого боку, розвиток вимагаЇ, щоб у де¤ких сферах приймалис¤ нов≥ р≥шенн¤, шл¤хом ризику проводилас¤ апробац≥¤ нового. ¬ихованн¤ самост≥йноњ особистост≥, л≥дерських ¤костей вимагаЇ вправ у тому, аби дитина вже з досить раннього в≥ку приймала ¤к≥сь р≥шенн¤. ўе у в≥ц≥ в≥д року до трьох надзвичайно важливим процесом Ї розвиток автоном≥њ, здатност≥ прислуховуватис¤ до власних бажань та погоджувати њх з навколишн≥м середовищем.

јле ≥снують так≥ сфери житт¤, ¤к≥ перебувають за межами необх≥дност≥ прийн¤тт¤ в≥дпов≥дальних р≥шень. ÷≥ сфери обмежен≥ саме необх≥дн≥стю самозбереженн¤ людини ¤к виду. –≥шенн¤ з приводу кур≥нн¤ належить до њхнього числа.

ўор≥чно в ”крањн≥ б≥льше 110 тис¤ч людей помираЇ в≥д пов'¤заних ≥з тютюном хвороб. ўороку в ”крањн≥ близько 15 тис¤ч ос≥б зак≥нчуЇ житт¤ самогубством, а б≥льш 6 тис¤ч гине в≥д рук убивць. —еред цих убивць ≥ самогубц≥в Ї ≥ п≥дл≥тки. јле н≥кому не спадаЇ на думку вчити п≥дл≥тк≥в тому, що вони можуть сам≥ приймати Ђв≥дпов≥дальн≥ р≥шенн¤ї, чи зд≥йснювати њм або самогубство чи н≥. Ќавчанн¤ д≥тей прийн¤ттю р≥шень про те, курити њм чи н≥, не менш безв≥дпов≥дальне.

ѕроведенн¤ зан¤ть на тему вибору щодо кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в Ї особливо безв≥дпов≥дальним у силу особливостей п≥дл≥ткового в≥ку. ќдна з цих особливостей пол¤гаЇ в тому, щоб довести, що вони вже досить доросл≥, щоб приймати самост≥йн≥ р≥шенн¤, ¤к≥ можуть суперечити думц≥ њхн≥х батьк≥в та ≥нших дорослих. ѕроф≥лактичн≥ програми тютюновоњ ≥ндустр≥њ фактично паразитують на дан≥й потреб≥. ” п≥дл≥тк≥в можливост≥ дл¤ самореал≥зац≥њ у цьому напр¤мку зазвичай обмежен≥ ¤к через недол≥к у них знань та навичок, так ≥ через те, що доросл≥ п≥дкреслюють свою перевагу. ƒо того ж , вчител≥ та батьки (нав≥ть т≥, що кур¤ть сам≥) повчають п≥дл≥тк≥в не курити. ≤ тому, коли п≥дл≥ткам необх≥дно знайти щось таке, що дозволило б њм ви¤вити себе та в≥дкинути силу примусу дорослих, аби в≥дчути, що ось, нарешт≥, вони зробили св≥й виб≥р самост≥йно, кур≥нн¤ постаЇ ≥деальним засобом: особливих навичок дл¤ цього не треба, грошова варт≥сть м≥н≥мальна, первинн≥ насл≥дки дл¤ здоров'¤ незначн≥, завжди знайдутьс¤ однол≥тки, що п≥дтримають ≥ навчать курц¤-початк≥вц¤.

“аким чином, програми, що навчають п≥дл≥тк≥в вибору, Ї насл≥дком не безв≥дпов≥дальност≥, а тверезого розрахунку. ўе в 1969 роц≥ у зв≥т≥ –ади директор≥в ф≥рми Ђ‘≥л≥п ћорр≥сЂ‘≥л≥п ћорр≥сїї говоритьс¤: Ђ—игарета дл¤ початк≥вц¤ Ї символ≥чним актом. я б≥льше не мамин синок, ¤ крутий, ¤ не слухн¤на дитинка... ј посп≥ль того, ¤к сила психолог≥чного символ≥зму зникаЇ, фармаколог≥чний ефект бере своЇ ≥ збер≥гаЇ звичкуї.

„и Ї кур≥нн¤ результатом свободи вибору

“ерм≥н Ђприйн¤тт¤ р≥шеньї неминуче пов'¤зуЇтьс¤ з пон¤тт¤м Ђсвободи виборуї - улюбленого вислову тютюновоњ ≥ндустр≥њ, коли вона описуЇ Ђзвичкуї кур≥нн¤. ÷ей терм≥н ¤вно суперечить реал≥¤м стану тютюновоњ залежност≥, що, в≥дпов≥дно до ћ≥жнародноњ класиф≥кац≥њ хвороб, Ї захворюванн¤м, ¤ке вимагаЇ медичноњ допомоги. «г≥дно з даними проведеного в ”крањн≥ у 2000 роц≥ опитуванн¤, 65% курц≥в хочуть припинити курити, б≥льш≥сть ≥з них намагалис¤ зробити св≥й виб≥р на користь некур≥нн¤, але невдало [7]. «алежн≥сть ≥ Ђсвобода виборуї - це взаЇмовиключн≥ пон¤тт¤.

«ан¤тт¤ в таких програмах, ¤к Ђƒ≥алогї, зазвичай ведутьс¤ у форм≥ дискус≥й, у ¤ких немаЇ в≥рних чи нев≥рних в≥дпов≥дей. ”чн¤м увесь час п≥дкреслюють: Ђ¬иб≥р т≥льки за вамиї, Ђкожний повинен сам прийн¤ти р≥шенн¤ї. ≤ в результат≥ виходить, що будь-¤ке р≥шенн¤ Ї в≥рним, аби правильним був сам процес ухваленн¤ р≥шенн¤. Ќа вс≥х Ђкартках ухваленн¤ р≥шенн¤ї обидва вар≥анти Ђкуритиї ≥ Ђне куритиї представлен≥ ¤к р≥вноправн≥, ≥ на кожне з них необх≥дно лише придумати та роз≥брати ус≥ Ђзаї ≥ Ђпротиї, а пот≥м прийн¤ти Ђостаточне р≥шенн¤ Ц це те, що маЇ менше негативних насл≥дк≥вї. ѕри цьому ≥гноруЇтьс¤ той факт, що один негативний насл≥док може мати б≥льше значенн¤, ан≥ж дес¤ть позитивних.

ѕ≥дл≥тк≥в у процес≥ заповненн¤ карток фактично заохочують до знаходженн¤ аргумент≥в на користь кур≥нн¤. –еальн≥ фактори залученн¤ п≥дл≥тк≥в до кур≥нн¤ зазвичай Ї п≥дсв≥домими або такими, про ¤к≥ незручно говорити в≥дкрито. ƒо них в≥днос¤тьс¤ належать бажанн¤ здаватис¤ дорослим, невм≥нн¤ в≥дмовитис¤ в≥д пропозиц≥њ покурити, тютюнова реклама, те, що кур¤ть героњ к≥ностр≥чок. «ам≥сть того, щоб ви¤вл¤ти так≥ прихован≥ фактори ≥ допомагати п≥дл≥ткам позбутис¤ њхнього впливу, д≥тей фактично заохочують згадувати та приводити ¤к власн≥ аргументи псевдопричини кур≥нн¤, що ретельно насаджуютьс¤ тютюновою ≥ндустр≥Їю, у тому числ≥ ≥ на стор≥нках н≥бито проф≥лактичних програм. Ќаприклад, один з автор≥в програми Ђƒ≥алогї ≈.ѕ.  оструб дл¤ ≥нтелектуально продвинутих просунутих хлопц≥в пише: Ђкур≥нн¤ дозвол¤Ї одночасно не в≥дчувати св≥й б≥ль ≥ бути в д≥йсному час≥, розд≥л¤ти своЇ житт¤ з ≥ншими, отримуючи в≥д них сп≥вчутт¤ та розум≥нн¤ (тому кур≥нн¤ даЇ ефект дов≥ри), а також мати передбачуване ≥ контрольоване майбутнЇЕї.  урс Ђћ≥й виб≥рї ≥нструктуЇ хлопц≥в попрост≥ше: Ђѕ≥дл≥тки починають курити через хвилюванн¤, дл¤ п≥двищенн¤, на њхню думку, розумов≥йоњ активност≥, покращенн¤ працездатност≥, при зубному бол≥, дл¤ заспокоЇнн¤ нерв≥вї. ѕри цьому в таких програмах зовс≥м не в≥дведено м≥сц¤ дл¤ квал≥ф≥кованого обговоренн¤ под≥бних аргумент≥в, щоб п≥дл≥тки змогли зрозум≥ти њхню помилков≥сть.

ѕ≥д час зан¤ть учн≥в п≥дштовхують до того, щоб прийн¤ти Ђостаточне р≥шенн¤ї. јле, ¤к показують дан≥ опитуванн¤ 1999 року, серед б≥льш н≥ж 4000 кињвських учн≥в в≥ком 13-16 рок≥в майже половина Ї лише Ђекспериментаторамиї - вони вже пробували курити, але в них ще немаЇ ознак залежност≥, ≥ вони поки не приймають н≥¤кого остаточного р≥шенн¤ щодо кур≥нн¤. ћ≥жнародн≥ досл≥дженн¤ також показують, що т≥, хто спробував курити в п≥дл≥тковому в≥ц≥, нер≥дко не приймають остаточного р≥шенн¤ з приводу кур≥нн¤ аж до завершенн¤ пер≥оду ранньоњ дорослост≥ (докладн≥ше про це в ≥нш≥й книз≥ ц≥Їњ сер≥њ, що стосуЇтьс¤ допомоги п≥дл≥ткам у припиненн≥ кур≥нн¤). ≤ результат пол¤гаЇ в тому, що серед тих, хто курить щодн¤, до 25 рок≥в кидаЇ курити чверть, а серед нерегул¤рних курц≥в Ц половина. ¬≥дпов≥дальн≥ ≥ квал≥ф≥кован≥ педагоги можуть допомогти кожному з цих п≥дл≥тк≥в прийти до р≥шенн¤ Ђне куритиї, усв≥домлюючи, що нер≥дко процес прийн¤тт¤ такого р≥шенн¤ ви¤вл¤Їтьс¤ тривалим. ѕ≥дштовхуванн¤ п≥дл≥тк≥в до негайного ухваленн¤ р≥шенн¤, хоча ≥ призводить до того, що значна частина з них вир≥шуЇ Ђне куритиї, одночасно змушуЇ де¤ких ≥з них прийн¤ти р≥шенн¤ Ђкуритиї. ‘актично визнанн¤ факту власних експеримент≥в ≥з сигаретами може ви¤витис¤ дл¤ п≥дл≥тк≥в неспод≥ваним аргументом на користь того, що р≥шенн¤ про кур≥нн¤ уже прийн¤то.

ѕ≥дкресленн¤ того, що п≥дл≥ток несе особисту в≥дпов≥дальн≥сть за св≥й виб≥р, лише зм≥цнюЇ таких п≥дл≥тк≥в у бажанн≥ курити й ≥стотно ускладнюЇ дл¤ них ухваленн¤ протилежного р≥шенн¤ в майбутньому. ƒл¤ п≥дл≥тка, що хоча б т≥льки самому соб≥ сказав, що в≥н Ђприйн¤в р≥шенн¤ куритиї, припиненн¤ кур≥нн¤ стаЇ символом безв≥дпов≥дальност≥, в≥дмови в≥д даного слова, непор¤дност≥.

ѕровод¤чи навчанн¤ п≥дл≥тк≥в щодо прийн¤тт¤ р≥шень, тютюнова ≥ндустр≥¤ суперечить власним декларац≥¤м. –ос≥йська √ромадська рада з проблем п≥дл≥ткового кур≥нн¤ стверджуЇ: Ђƒ≥ти та п≥дл≥тки не повинн≥ курити саме тому, що не дос¤гли в≥ку, коли можуть прийн¤ти це в≥дпов≥дальне р≥шенн¤ самост≥йної. јле та ж –ада ц≥лком п≥дтримуЇ програму Ђћ≥й виб≥рї, у ход≥ ¤коњ п≥дл≥тки повинн≥ обговорювати дилему: Ђћ≥й виб≥р Ц куритиї ≥ Ђћ≥й виб≥р Ц не куритиї. ¬иходить, що програму з навчанн¤ вибору можна проводити лише Ђдл¤ тих, кому за 18ї.

“ютюнова ≥ндустр≥¤ проводить рекламн≥ кампан≥њ, декларованою метою ¤ких Ї Ђпереконати д≥тей та п≥дл≥тк≥в в≥дкласти ухваленн¤ р≥шенн¤ про кур≥нн¤ до свого повнол≥тт¤ї (сп≥льний прес-рел≥з  ињвськоњ м≥ськоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ ≥ компан≥њ Д‘≥л≥п ћорр≥сФ в≥д 1.09.1998). ” такому випадку навчати д≥тей та п≥дл≥тк≥в процесу ухваленн¤ р≥шенн¤ про кур≥нн¤, ¤ке вони повинн≥ прийн¤ти через к≥лька рок≥в, р≥вносильне навчанню цих же д≥тей вод≥нню автомоб≥л¤, хоча вод≥йськ≥ права вони поки одержати не зможуть. ѕри цьому нав≥ть дл¤ добре навченоњ дитини складно знайти автомоб≥ль дл¤ керуванн¤, на в≥дм≥ну в≥д сигарет дл¤ кур≥нн¤.

” фокус≥ проф≥лактичних програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ стоњть ≥ндив≥д, ¤кий п≥д впливом тих чи ≥нших фактор≥в вир≥шуЇ, курити йому чи н≥. ¬≥н Ї ц≥лком в≥дпов≥дальним за своЇ житт¤, своЇ майбутнЇ. ¬≥н приймаЇ р≥шенн¤, в≥н робить в≥льний виб≥р. ўе заведено казати Дв≥льний ≥нформований виб≥рФ, ≥ ще один шк≥льний зах≥д ≥з даноњ тематики додаЇ ≥нформованост≥ вибору, ¤кий робить ≥ндив≥д.

якщо казати про психолог≥чне наповненн¤ такого п≥дходу, що п≥дкреслюЇ ц≥нност≥ особистост≥, њњ спр¤мован≥сть, свободу, в≥дпов≥дальн≥сть, то - це погл¤д на людину з позиц≥й гуман≥стичноњ психолог≥њ. якщо пор≥внювати њњ з тим, ¤к розгл¤далас¤ людина в рамках комун≥стичноњ ≥деолог≥њ Ц гвинтик державноњ машини, ¤кому призначено жити, зг≥дно р≥шенн¤м чергового з'њзду парт≥њ, Ц то гуман≥стичний погл¤д, безсумн≥вно, Ї симпатичн≥шим. ≤ багатьом люд¤м, що занурюютьс¤ в психолог≥ю в аматорському або профес≥йному план≥, гуман≥стична психолог≥¤ подобаЇтьс¤ набагато б≥льше. ќднак поступово ви¤вл¤Їтьс¤ њњ обмеженн¤ ≥, говор¤чи мовою ф≥лософ≥њ, ≥деал≥зм. « позиц≥й гуман≥стичноњ психолог≥њ дуже приЇмно ставитис¤ до св≥ту ≥ Ћюдини, але зовс≥м не так просто працювати на вир≥шенн¤ њњ проблем.

¬иникаЇ питанн¤ коли та в чињх ≥нтересах виникла гуман≥стична психолог≥¤. ЌапрошуЇтьс¤ г≥потеза, що вона ≥з самого початку готувалас¤ обслуговувати ≥нтереси кап≥тал≥стичного сусп≥льства, що виробл¤Ї та споживаЇ товари. Ќеможливо усп≥шно виробл¤ти товари, не вм≥ючи њх продавати. Ќеможливо усп≥шно продавати товари, ¤кщо не п≥клуватис¤ про ≥нтереси споживача. ќсь де з'¤вл¤Їтьс¤ …ого ¬еличн≥сть —поживач Ц в≥льна людина, що обираЇ. …ого бажанн¤, його пристраст≥ Ц закон дл¤ продавц¤ ≥ виробника товару.

√уман≥стична психолог≥¤ виросла ≥з запереченн¤ психоанал≥зу та б≥хев≥оризму. якщо психоанал≥з стверджував, що повед≥нка людини керуЇтьс¤ ¤кимись таЇмничими п≥дсв≥домими ≥мпульсами, то це не п≥дходило дл¤ ринкових в≥дносин. як можна було допустити, щоб виб≥р товару залежав в≥д ¤кихось незрозум≥лих ≥мпульс≥в? Ќ≥, потр≥бно п≥дкреслювати св≥дом≥ ≥ добров≥льн≥ р≥шенн¤ покупц¤. якщо б≥хев≥оризм стверджував, що в повед≥нц≥ людини ≥ тварини багато сп≥льного, що одн≥ й друг≥ т≥ й ≥нш≥ спонукуван≥ рефлекторними реакц≥¤ми, що формуютьс¤ п≥д впливом заохоченн¤ та покаранн¤, то в≥н теж не п≥дходив у ¤кост≥ прапору ринкового сусп≥льства. як же можна пор≥внювати шановного покупц¤ з безмовною твариною?!

ќднак ≥ психоанал≥з, ≥ б≥хев≥оризм стали так само ≥нструментами маркетингових теор≥й, ¤к ≥ гуман≥стична психолог≥¤ стала прапором сусп≥льства споживач≥в ≥ виробник≥в. јле одне стало таЇмним ≥ п≥дводним, а ≥нше - ¤вним ≥ проголошуваним.

ќтже, ми маЇмо ≥ндив≥дуального потенц≥йного споживача, про ¤кого, з одного боку, в≥дкрито говор¤ть, що в≥н в≥льна особист≥сть ≥ волод≥Ї свободою вибору, а з ≥ншого боку, з цим Ђв≥льним виборомї провод¤тьс¤ прихован≥ ман≥пул¤ц≥њ з метою змусити добров≥льно обрати той товар, у збут≥ ¤кого зац≥кавлений виробник.

яку ж частину цього двоЇдиного конструкту ми обираЇмо дл¤ роботи, коли хочемо вплинути на споживанн¤ певноњ групи товар≥в: парадну надводну частину, що прославл¤Ї споживача, ¤кий в≥льно вибираЇ, чи приховану в≥д очей обивател≥в частину управл≥нн¤ в≥льним вибором?

якщо ми обираЇмо перше, виходить, ми допомагаЇмо виробникам продавати њхн≥ товари. якщо ми обираЇмо друге, то в нас з'¤вл¤Їтьс¤ шанс уплинути на прихован≥ процеси, що лежать м≥ж виробником товару та його споживачем.

ќск≥льки ≥ндустр≥альне сусп≥льство, принаймн≥, у так званих розвинених крањнах, пройшло тривалий шл¤х в≥д перв≥сних стих≥йних ринкових процес≥в, ≥ не завжди цей шл¤х був р≥вним, то держава п≥д тиском громад¤н неодноразово була змушена втручатис¤ у взаЇмини виробництва ≥ споживанн¤, р≥зними засобами обмежуючи виробник≥в в њхн≥х потенц≥йно небезпечних д≥¤х ≥ захищаючи споживач≥в. ѕоступово так≥ заходи сформували пол≥тику регулюванн¤ р≥зноман≥тних сфер виробництва.

ѕол≥тика, що маЇ в≥дношенн¤ до теми даноњ книги, називаЇтьс¤ пол≥тикою контролю над тютюном.

–озгл¤немо, ¤к ви¤вл¤ютьс¤ ц≥ два п≥дходи.

«алученн¤ батьк≥в

” проф≥лактичних програмах тютюновоњ ≥ндустр≥њ дл¤ зниженн¤ р≥вн¤ п≥дл≥ткового кур≥нн¤ традиц≥йно передбачаЇтьс¤ залученн¤ батьк≥в. Ќаприклад, на сайт≥ ДЅр≥итиш јмер≥икен “обакко Ц –ос≥¤Ф зазначено Ђважливим напр¤мком д≥¤льност≥ √ромадськоњ ради з проблем п≥дл≥ткового кур≥нн¤ Ї робота з батьками, що зд≥йснюЇтьс¤ разом ≥з ¬идавничим домом Ђ«доров'¤ї за п≥дтримки ЂЅј“ –ос≥¤ї та ≥нших тютюнових компан≥йї (http://www.batrussia.ru/principles/parents.html). Ѕезумовно, без участ≥ батьк≥в не вдастьс¤ ≥стотно скоротити вплив кур≥нн¤ на п≥дл≥тк≥в, але дуже важливо, ¤ким чином зд≥йснюЇтьс¤ це залученн¤.

јнал≥з метод≥в залученн¤ батьк≥в до проф≥лактичних програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ показуЇ, що виб≥р цих метод≥в зд≥йснювавс¤ дуже ретельно, але особливий ≥нтерес викликаЇ не те, що серед цих метод≥в Ї, а те, чого серед цих метод≥в немаЇ.

“ютюнова компан≥¤ Д–.ƒж.–ейнольдсФ видала у 1991 роц≥ в —Ўј брошуру дл¤ батьк≥в Ђяк говорити з вашими д≥тьми про некур≥нн¤, нав≥ть ¤кщо ви куритеї. ¬ ц≥й брошур≥ сказано: Ђ¬и курите, тому що ¬ам це подобаЇтьс¤. јле ¬и також вважаЇте, що кур≥нн¤ не повинне бути частиною доросл≥шанн¤ї. ƒал≥ батьки дов≥дуютьс¤, що п≥дл≥тки починають курити через тиск однол≥тк≥в, бажанн¤ здаватис¤ доросл≥шими ≥ кур≥нн¤ батьк≥в, тому батькам необх≥дно брати активну участь в тому, щоб њхн≥ д≥ти не курили. «окрема, докладно обговорювати з д≥тьми тему кур≥нн¤, особливо п≥дл≥ткового. Ѕатьки мають згадати, що кур≥нн¤ може викликати серйозн≥ хвороби, але оск≥льки д≥ти вже знають це, треба обговорювати з ними ≥нш≥ причини дл¤ некур≥нн¤. Ѕатьки повинн≥ чесно сказати, чому вони кур¤ть, ≥ показати, що це њхнЇ р≥шенн¤ Ї ≥нформованим вибором. якщо ж батьки хочуть кинути курити, вони повинн≥ це зробити, аби показати д≥т¤м свою чесн≥сть. Ѕатьки також повинн≥ п≥дкреслювати, що Ї безл≥ч речей, ¤к≥ можна робити дорослим, але не можна д≥т¤м.  р≥м того, у брошур≥ говоритьс¤, дл¤ того, щоб д≥ти не курили, њм варто прид≥л¤ти б≥льше уваги, част≥ше проводити з ними час, ≥ також наведено чимало ≥нших правильних сл≥в про батьк≥вське вихованн¤.

якщо проанал≥зувати матер≥али даноњ брошури, то ви¤вл¤Їтьс¤, батьки, що кур¤ть, повинн≥:

1.  захищати своЇ власне кур≥нн¤ ≥ кур≥нн¤ ≥нших дорослих, ус≥л¤ко п≥дкреслювати, що кур≥нн¤ Ї ненормальним т≥льки дл¤ д≥тей;
2.  засоромитис¤ своЇњ зайн¤тост≥, недол≥ку уваги до д≥тей ≥ зрозум≥ти, що саме вони (а не маркетингов≥ д≥њ тютюнових компан≥й) слугують причиною кур≥нн¤ њхн≥х д≥тей;
3.  ¤кщо в них не виходить кинути курити, сказати д≥т¤м, що кинути курити Ц це легко, але вони насправд≥ не хочуть цього, тому що њм подобаЇтьс¤ курити;
4.  менше казати про вплив кур≥нн¤ на здоров'¤;
5.  ≥гнорувати тему пасивного кур≥нн¤, особливо про вплив њхнього власного кур≥нн¤ на здоров'¤ њхн≥х власних д≥тей.

” вищезгадан≥й брошур≥ Ђ‘ормуванн¤ навичок здорового способу житт¤ у д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥вї, видан≥й у 2001 роц≥ в  иЇв≥, Ї розд≥л Ђ–оль родини у формуванн≥ здорового способу житт¤ї. Ќа дес¤тьох стор≥нках подан≥ докладн≥ рекомендац≥њ батькам, але при цьому украњнськ≥ фах≥вц≥ ч≥тко насл≥дують запов≥тами американських колег. ’оча в розд≥л≥ зазначено, що за даними проведеного досл≥дженн¤ 38% батьк≥в кур¤ть в одному прим≥щенн≥ з њхн≥ми д≥тьми, тема пасивного (або точн≥ше примусового) вдиханн¤ д≥тьми тютюнового диму њхн≥х батьк≥в абсолютно ≥гноруЇтьс¤. ƒл¤ того, щоб д≥ти не курили, батькам рекомендуЇтьс¤ обговорювати тему кур≥нн¤ нав≥ть ≥з маленькими д≥тьми, але при цьому замовчуЇтьс¤ той факт, що найкраще, що можуть зробити батьки дл¤ припиненн¤ кур≥нн¤ њхн≥х д≥тей Ц це не курити самим ≥ не дозвол¤ти ≥ншим курити в присутност≥ њхн≥х д≥тей.

« особливостей розд≥лу можна згадати к≥лька раз≥в наведену фразу Ђнавчанн¤ з приводу кур≥нн¤ не заохочуЇ молодих людей курити, а скор≥ше змушуЇ њх зрозум≥ти пов'¤заний з цим ризикї. ÷¤ фраза помилкова в обох своњх частинах. ѕо-перше, безл≥ч ≥снуючих у св≥т≥ проф≥лактичних програм (у тому числ≥ ≥ тих, до ¤ких тютюнова ≥ндустр≥¤ не маЇ н≥¤кого в≥дношенн¤) Ї неефективними, ≥ ¤кщо вони стосуютьс¤ проф≥лактики кур≥нн¤, це означаЇ, що вони заохочують п≥дл≥тк≥в курити. ѕо-друге, розум≥нн¤ ризику кур≥нн¤ не Ї стримуючим чинником дл¤ п≥дл≥тк≥в, тому що суть п≥дл≥ткового в≥ку пол¤гаЇ саме в оволод≥нн≥ все б≥льшою к≥льк≥стю вид≥в потенц≥йно небезпечноњ повед≥нки (њзда на велосипед≥, мотоцикл≥, самост≥йне в≥дв≥дуванн¤ прокуреноњ дискотеки тощо).

 р≥м того, в розд≥л≥ про батьк≥в учн¤м рекомендуЇтьс¤ вз¤ти ≥нтерв'ю у курц¤ з родич≥в, але при цьому жодне з 13 запитань не спр¤моване на те, щоб п≥дштовхнути його до припиненн¤ кур≥нн¤.

ѕро те, ¤ким чином тютюнова ≥ндустр≥¤ збираЇтьс¤ залучати батьк≥в до проф≥лактики, св≥дчать ≥ результати досл≥дженн¤ Ђѕ≥дл≥ткове кур≥нн¤ в –ос≥њї, проведене ≤нститутом пор≥вн¤льних соц≥альних досл≥джень у червн≥ 2000 року на замовленн¤ вищезгаданоњ √ромадськоњ –ади http://www.youth-non-smoking.ru/SocialStudy/ParentsStudy.htm

–езультати дають чимало ц≥кавих ≥ корисних даних про стан проблеми ≥ можливост≥ њњ вир≥шенн¤, але анал≥з опитуванн¤ та ≥нтерпретац≥њ результат≥в дозвол¤ютьЇ побачити чимало прихованих мотив≥в.

Ќаприклад, у батьк≥в запитують: Д« ¤кими найб≥льш важливими проблемами, на ¬ашу думку, стикаЇтьс¤ молодь сьогодн≥?Ф —еред можливих вар≥ант≥в в≥дпов≥дей зазначено: ”живанн¤ алкоголю, вживанн¤ наркотик≥в, п≥дл≥ткове кур≥нн¤. –озб≥жн≥сть формулювань може здатис¤ звичайною помилкою, але ¤кби зам≥сть п≥дл≥ткового кур≥нн¤ було зазначено просто кур≥нн¤, то частина батьк≥в могла б вважати проблемою ≥ кур≥нн¤ дорослих, ≥ вплив тютюнового диму на д≥тей. ” п≥дл≥тк≥в запитують: "¬аш≥ батьки казали ¬ам коли-небудь, щоб ¬и не курили?" ќднак отриман≥ результати ≥нтерпретуютьс¤ наступним чином: переважн≥й б≥льшост≥ опитаних п≥дл≥тк≥в (82%) батьки казали про шкоду кур≥нн¤. “обто питанн¤ було лише про факт кур≥нн¤ самих п≥дл≥тк≥в, а ≥нтерпретац≥¤ Ц про шкоду будь-¤кого виду кур≥нн¤ дл¤ вс≥х людей.

¬ ход≥ опитуванн¤ були отриман≥ дан≥, що дозвол¤ють обрати найб≥льш ефективн≥ напр¤мки роботи з батьками. Ќаприклад: "Ќезважаючи на те, що б≥льш≥сть батьк≥в зверталис¤ до п≥дл≥тк≥в ≥з розмовою про шкоду кур≥нн¤, ц¤ розмова найчаст≥ше залишалас¤ без в≥дпов≥д≥, тобто була неефективною". ÷ей висновок ¤вно суперечить наполегливим рекомендац≥¤м програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ обговорювати з д≥тьми тему кур≥нн¤. ≤ д≥йсно, власний приклад слугуЇ краще за будь-¤ких≥ розмови. –езультати опитуванн¤ ¤скраво п≥дтверджують це:  ур≥нн¤ батьк≥в впливаЇ на закр≥пленн¤ звички кур≥нн¤ у п≥дл≥тк≥в. ” родинах, де кур¤ть, п≥дл≥тки не т≥льки част≥ше пробують курити, але ≥ част≥ше продовжують робити це регул¤рно, н≥ж це трапл¤Їтьс¤ в родинах, де не кур¤ть, або у родинах колишн≥х курц≥вЕ ѕ≥дл≥тки в родинах колишн≥х курц≥в пробують курити майже так само часто, ¤к ≥ в родинах курц≥в, однак, майже половина п≥дл≥тк≥в, що пробували курити, не продовжують робити цього згодом. –егул¤рними курц¤ми стаЇ лише п'¤та частина тих, хто спробував сигарету.

ѕрактика залученн¤ батьк≥в до програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ ¤вно суперечить даним досл≥джень, в тому числ≥ тих, що були оплачен≥ виробниками сигарет. «ам≥сть того щоб рекомендувати батькам вести марн≥ розмови про потенц≥йн≥ ризики кур≥нн¤ дл¤ п≥дл≥тк≥в, роботу з батьками варто зосередити у двох напр¤мках:

1. ƒопомога батькам, що кур¤ть, у припиненн≥ кур≥нн¤. ѕри цьому треба ширше використовувати самих п≥дл≥тк≥в. Ѕагато хто з них готовий допомогти своњм батькам в≥дмовитис¤ в≥д кур≥нн¤, ≥ це буде спри¤ти њхн≥й в≥дпов≥дальност≥ ≥ в≥дмов≥ в≥д кур≥нн¤ в майбутньому краще, н≥ж будь-¤к≥ розмови про те, що п≥дл≥тки не повинн≥ курити.
2. «ахист д≥тей в≥д примусового вдиханн¤ тютюнового диму. Ќеобх≥дно наполегливо просв≥щати батьк≥в щодо небезпеки примусового кур≥нн¤ й навчати д≥тей навичкам захисту в≥д впливу тютюнового диму, у тому числ≥ диму, що йде в≥д њхн≥х батьк≥в.

“иск однол≥тк≥в

” програмах тютюновоњ ≥ндустр≥њ наполегливо п≥дкреслюЇтьс¤ вплив однол≥тк≥в на р≥шенн¤ п≥дл≥тк≥в почати курити. Ќаприклад, Ђ онцепц≥¤ програми Уƒ≥алогФ ірунтуЇтьс¤ на тому, що кожен п≥дл≥ток може сам приймати в≥дпов≥дальн≥ р≥шенн¤ ≥ св≥домо не починати курити, незважаючи на те, що робить той чи ≥нший його однол≥ток (товариш)ї. –озробники курсу Ђћ≥й виб≥рї вважають, що Ђпри вдосконаленн≥ курсу головну увагу варто прид≥лити виробленню б≥льшоњ самост≥йност≥ учн≥в ≥ здатност≥ протид≥¤ти зовн≥шньому груповому тиску однол≥тк≥вї.

≤мов≥рно, саме п≥д впливом програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ ≥де¤ опору тиску однол≥тк≥в пронизала велику к≥льк≥сть нац≥лених на проф≥лактику програм. Ќав≥ть тих, автори й активн≥ прихильники ¤ких, можливо, н≥коли не чули про проф≥лактичн≥ програми тютюновоњ ≥ндустр≥њ. ÷¤ тема стала одним з нар≥жних камен≥в р≥зноман≥тних трен≥нг≥в дл¤ п≥дл≥тк≥в. ÷е гарний приклад того, ¤к корпоративн≥ групи можуть пристосовувати п≥д своњ ≥нтереси ц≥л≥ сфери профес≥йноњ д≥¤льност≥. ќднак чи наст≥льки важливий фактор тиску однол≥тк≥в насправд≥?

¬≥дпов≥дно до даних опитуванн¤ батьк≥в 2002 року в –ос≥њ найб≥льш важливою причиною кур≥нн¤ п≥дл≥тк≥в, на думку самих батьк≥в, Ї вплив саме однол≥тк≥в. ѕри цьому сам≥ п≥дл≥тки незначною м≥рою схильн≥ озбвинувачувати своњх однол≥тк≥в у власному кур≥нн≥, а результати опитуванн¤ ч≥тко показують, що батьки ¤вно недооц≥нюють силу свого особистого прикладу щодо кур≥нн¤. Ќа пр¤мий вплив ≥нших п≥дл≥тк≥в (тиск однол≥тк≥в) ¤к на причину кур≥нн¤ вказали лише 9% п≥дл≥тк≥в (рос≥йське опитуванн¤ 2000 року).

Ѕажанн¤ перекласти в≥дпов≥дальн≥сть за кур≥нн¤ п≥дл≥тк≥в на њхн≥х однол≥тк≥в продиктоване тим, що ц≥ однол≥тки з ус≥х можливих категор≥й впливу Ї найб≥льш беззахисною ≥ неорган≥зованою. ≤ батьки, ≥ вчител≥, ≥ к≥ноз≥рки, ≥, тим паче, тютюнова ≥ндустр≥¤ знаход¤ть способи захищатис¤ в≥д звинувачень у спри¤нн≥ п≥дл≥тковому кур≥нню. ј за п≥дл≥тк≥в це зробити нема кому.

ƒо того ж, сама тютюнова ≥ндустр≥¤ давно знала, що вплив тиску однол≥тк≥в досить переб≥льшений. ” таЇмному документ≥ 1989 року говоритьс¤: Ђ“иску однол≥тк≥в недостатньо, щоб п≥дштовхнути до серйозного кур≥нн¤ї.

“ютюнову ≥ндустр≥ю вже давно ≥ справедливо критикують за те, що вона займаЇтьс¤ маркетингом своЇњ продукц≥њ дл¤ п≥дл≥тк≥в. ¬нутр≥шн≥ документи п≥дтверджують, що тютюнова ≥ндустр≥¤ систематично проводила досл≥дженн¤ п≥дл≥тк≥в ¤к своњх споживач≥в:

Ј "” даний час ≥снують докази того, що в≥кова група 14-18-р≥чних Ї зростаючим сегментом населенн¤, що курить. RJR повинна найближчим часом випустити усп≥шну нову марку на цей ринок, ¤кщо ми прагнемо збер≥гати своњ позиц≥њ у дан≥й ≥ндустр≥њ прот¤гом тривалого часу.".

ѕлановий прогноз RJ Reynolds ≥з штампом "таЇмно", 15 березн¤ 1976 року

Ј "якщо останн≥ дес¤ть рок≥в навчили нас чому-небудь, так це тому, що в ≥ндустр≥њ дом≥нують т≥ компан≥њ, ¤к≥ найб≥льш ефективно в≥дпов≥дають на запити юних курц≥в".

«агальн≥ –инков≥ ”мови 1988 року, Imperial Tobacco Ltd (ITL)

Ј "” зв'¤зку з тим, що те, ¤к курець-початк≥вець почуваЇ себе сьогодн≥, впливаЇ на майбутнЇ ≥ндустр≥њ, досл≥дженн¤ ц≥Їњ галуз≥ буде становити значний ≥нтерес. ѕроект 16 розроблений спец≥ально дл¤ того, щоб вивчити усе, що можна вивчити про те, ¤к починаЇтьс¤ кур≥нн¤, що учн≥ в≥дчувають ≥з приводу того, щоб бути курц¤ми, ≥ ¤ким вони вбачають своЇ споживанн¤ в майбутньому.".

Ј "—ерйозн≥ спроби навчитис¤ курити в б≥льшост≥ випадк≥в в≥дбуваютьс¤ м≥ж 12 ≥ 13 роками.". ѕ≥дл≥ток прагне виразити своЇ нове прагненн¤ до незалежност≥ за допомогою символ≥в, ≥ сигарети Ї таким символом, тому що вони асоц≥юютьс¤ з доросл≥стю, ≥ в той же час доросл≥ намагаютьс¤ в≥дмовити в них молодим.".

ћаркетингове ƒосл≥дженн¤  вечанского, «в≥т дл¤ Imperial Tobacco Limited, “ема: "ѕроект 16", ƒата: 18 жовтн¤ 1977 року.

"“ому що ми маЇмо наш найвищий частковий показник серед наймолодших курц≥в, ми б≥льшою м≥рою, н≥ж ≥нш≥ компан≥њ, страждаЇмо в≥д зниженн¤ к≥лькост≥ курц≥в серед п≥дл≥тк≥в.".

Myron Johston, Philip Morris USA, —лужбова кореспонденц≥¤ березн¤ 1981 року.

 омпан≥¤ Liggett визнаЇ, що тютюнова ≥ндустр≥¤ займаЇтьс¤ маркетингом дл¤ "молод≥", що означаЇ - дл¤ тих, кому менше 18 рок≥в, а не т≥льки дл¤ тих, кому 18-24 роки. Liggett засуджуЇ таку практику ≥ не буде займатис¤ маркетингом дл¤ д≥тей."

"”года генеральних прокурор≥в штат≥в", проведена генеральним прокурором —Ўј ≥ компан≥¤ми Brook Group Ltd, Liggett and Meyers Inc ≥ Liggett Group Inc в≥д 20 березн¤ 1997 року.

“ютюнова ≥ндустр≥¤ нараз≥ стверджуЇ, що все це було в минулому, а зараз њњ не ц≥кавл¤ть неповнол≥тн≥ ¤к споживач≥. ƒл¤ п≥дтвердженн¤ цього тютюнова ≥ндустр≥¤ була змушена в≥дмовитис¤ в≥д досл≥джень п≥дл≥тковоњ аудитор≥њ. ќднак Ђпроф≥лактичн≥ї програми забезпечили виробникам чудове прикритт¤ дл¤ вивченн¤ ставленн¤ п≥дл≥тк≥в до кур≥нн¤, р≥вн≥в споживанн¤ сигарет молоддю тощо.

’оча ц≥ дан≥ ном≥нально збираютьс¤ в рамках Ђпроф≥лактичнихї програм, вони м≥ст¤ть саме ту ≥нформац≥ю, ¤ка потр≥бна ≥ндустр≥њ дл¤ маркетингу серед молод≥.

≤ хоча дан≥ досл≥джень ц≥лком можуть використовуватис¤ дл¤ створенн¤ ефективних проф≥лактичних програм, вони навмисно використовуютьс¤, аби м≥н≥м≥зувати њхн≥й вплив на р≥вень кур≥нн¤. Ќаприклад, у 1992 роц≥ було проведено спец≥альне досл≥дженн¤ в школах Ќью-…орка серед п≥дл≥тк≥в 12-17 рок≥в, ¤ке показало, що серед старших п≥дл≥тк≥в ризик початку кур≥нн¤ найб≥льший, ≥ вони б≥льшою м≥рою реагують на посланн¤ проти кур≥нн¤. ќднак ф≥рма Д‘≥л≥п ћорр≥сФ, що оплатила це досл≥дженн¤, вир≥шила зосередити програму на молодших п≥дл≥тках.

ƒосл≥дженн¤, ¤к≥ провод¤ть тютюнов≥ компан≥њ ≥ найн¤т≥ ними орган≥зац≥њ у рамках проф≥лактичних програм у –ос≥њ й ”крањн≥, мають аналог≥чн≥ ц≥л≥.

√ромадська рада з проблем п≥дл≥ткового кур≥нн¤ проводить спец≥альну програму соц≥олог≥чних досл≥джень. Ќаприклад, досл≥дженн¤ 2000 року показали, що Ђ36% рос≥йських п≥дл≥тк≥в курили за останн≥ 30 дн≥в до проведенн¤ опитуванн¤. 59% п≥дл≥тк≥в хоча б раз у житт≥ пробували курити. ѕри цьому 50% юнак≥в ≥ д≥вчат в≥ком в≥д 15 до 17 рок≥в курили прот¤гом останнього м≥с¤ц¤. —еред п≥дл≥тк≥в 12-14 рок≥в частка курц≥в складаЇ 22%. ѕри цьому курц¤ми ви¤вилис¤ половина опитаних юнак≥в ≥ чверть д≥вчат. "“епер ми маЇмо "зал≥зн≥" аргументи на користь прийн¤тт¤ закону, що заборон¤Ї продаж тютюнових вироб≥в неповнол≥тн≥м", - каже виконавчий директор √ромадськоњ ради ќлег „уповї. http://www.youth-non-smoking.ru/Press/Press02.htm

јле насправд≥ в результатах опитуванн¤ (http://www.youth-non-smoking.ru/SocialStudy/StudyContent.htm) взагал≥ немаЇ жодних аргумент≥в дл¤ прийн¤тт¤ такого закону, тому що опитуванн¤ не подаЇ ан≥ динам≥ки р≥вн¤ кур≥нн¤, ан≥ критер≥њв, при ¤кому р≥вн≥ кур≥нн¤ необх≥дно приймати такий закон. ” питанн≥ Ђ—тавленн¤ до можливих ≥н≥ц≥атив коал≥ц≥њ проти п≥дл≥ткового кур≥нн¤ї заборона продажу тютюнових вироб≥в неповнол≥тн≥м узагал≥ не була згадана серед альтернатив. Ѕ≥льш того, опитуванн¤ показало, що серед причин кур≥нн¤ фактор Ђте, що сигарети легко купитиї п≥дл≥тки оц≥нюють дуже низько, причому значно нижче, н≥ж доросл≥. «а даними м≥жнародних досл≥джень в≥домо, що такий закон узагал≥ неефективний [2]. јле ¤кщо метою програми Ї не зниженн¤ р≥вн¤ кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в, а створенн¤ враженн¤ вживанн¤ заход≥в серед дорослих, то опитуванн¤ ц≥лком п≥дтвердило ц≥ оч≥куванн¤. ќпитуванн¤ показало, що серед груп ≥ орган≥зац≥й, ¤к≥ можуть виступити пров≥дниками ≥дей по запоб≥ганн¤ю, щодо п≥дл≥ткового кур≥нн¤, тютюнова ≥ндустр≥¤ отримала по 5-бальн≥й шкал≥ тверду Ђдв≥йкуї, але це не стало п≥дставою виключенн¤ њњ з≥ школи (вибачте, ≥з √ромадськоњ ради). ” зв≥т≥ щодо опитуванн¤ зазначено, що Ђна думку п≥дл≥тк≥в, найб≥льш важлива ≥нформац≥¤, ¤ку п≥дл≥ткам необх≥дно знати про кур≥нн¤, повинна стосуватис¤ здоров'¤ ≥ того, ¤к на нього впливаЇ кур≥нн¤ї. ќднак, ¤к ми бачили, проф≥лактичн≥ програми тютюновоњ ≥ндустр≥њ намагаютьс¤ взагал≥ не давати такоњ ≥нформац≥њ, а обговорювати лише процес прийн¤тт¤ р≥шень.

” виданн≥ курсу Ђћ≥й виб≥рї 2000 року Ї Ђјнкета дл¤ учн¤ї, що м≥стить 12 запитань про кур≥нн¤. ƒуже важко зрозум≥ти, ¤ку ≥нформац≥ю можна вит¤гти з цих питань дл¤ пол≥пшенн¤ ≥ модиф≥кац≥њ запропонованоњ програми, однак дл¤ маркетингу сигарет дл¤ д≥тей анкета ¤вл¤Ї великуою ц≥нн≥стью, наприклад, питанн¤ 11: Ђяк≥ сигарети ви курите? Ц 1. « ф≥льтром. 2. Ѕез ф≥льтра. 3.  урю будь-¤к≥ сигарети, ¤к≥ Її.

¬ ”крањн≥ в рамках програми Ђƒ≥алогї також було проведено низку соц≥олог≥чних досл≥джень. Ќам не вдалос¤ знайти приклад≥в, щоб њхн≥ результати використовувалис¤ дл¤ корегуванн¤ на¤вних програм. ѕри цьому результати цих опитувань м≥ст¤ть дуже ц≥каву ≥нформац≥ю дл¤ тих, хто розробл¤Ї рекламу сигарет.

ƒл¤ тих, хто ще сумн≥ваЇтьс¤ щодо ц≥лей досл≥дженн¤ тютюновими ф≥рмами п≥дл≥тк≥в, наведемо ще один таЇмний документ (Bates No. 1000390803) ф≥рми Д‘≥л≥п ћорр≥сФ: "ƒуже важливо знати ¤кнайб≥льше про поширен≥сть кур≥нн¤ серед молод≥ ≥ про њњ ставленн¤ до кур≥нн¤. —ьогодн≥шн≥й п≥дл≥ток завтра стаЇ потенц≥йним регул¤рним споживачем, ≥ переважна б≥льш≥сть курц≥в починаЇ курити, поки вони все ще п≥дл≥ткиЕ —аме в п≥дл≥тковому в≥ц≥ формуЇтьс¤ початкова прихильн≥сть до марки сигаретЕ ƒан≥ про поширен≥сть ≥ стереотипи кур≥нн¤ молод≥ особливо важлив≥ дл¤ Д‘≥л≥п ћорр≥сФ. ÷ей документ був написаний у 1981 роц≥. ќдин з його автор≥в  эрол≥н Ћев≥ нин≥ Ї старшим в≥це-президентом ≥з ѕроф≥лактики молод≥жного кур≥нн¤ компан≥њ Д‘≥л≥п ћорр≥сФ.

«агальний висновок стосовно досл≥джень, ¤к≥ тютюнова ≥ндустр≥¤ проводить на п≥дл≥тках н≥бито вз проф≥лактичнихм ц≥л¤хми, пол¤гаЇ в тому, що не потр≥бно за жодних обставин дозвол¤ти проводити так≥ досл≥дженн¤, тому що ц≥ досл≥дженн¤ слугують, власне, не ц≥л¤м проф≥лактики кур≥нн¤, а дл¤ маркетингу сигарет.

«м≥ст

–озд≥л 4. ќц≥нка ефективност≥ проф≥лактичних програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ

http://adic-ukraine.narod.ru /coalition/