Коаліція громадських організацій та ініціатив
|
Якщо батьки курять...Розділ 6. Що можна робити з батьками, що курять?Існує кілька варіантів відповіді на це запитання. У більшості випадків, зрозуміло, не робиться нічого. За дорослими визнається право курити, у той час як за неповнолітніми таке право не числиться, а тема примусу дітей до вдихання тютюнового диму просто ігнорується. Якщо цю тему не ігнорувати, а намагатися зменшити пов'язані з тютюновим димом проблеми для дітей, то, по-перше, можна обрати шлях інформування батьків про небезпеки тютюнового диму в надії, що вони приймуть самостійні рішення по зміні своєї курильної поведінки. Якщо здається, що бажані самостійні рішення поки не приймаються, а зміна ситуації необхідна, то в деяких випадках можна зробити спроби заборонити курити в середовищі, де живуть діти. Це другий варіант. Третій шлях полягає в тому, що визнаються проблеми батьків, що курять, і їм надають необхідну допомогу в припиненні куріння. Для досягнення результатів на кожному з цих шляхів важливо враховувати джерела опору батьків. Однак такий опір частіше переоцінюється, і, напевно, саме тому більшість працюючих з дітьми фахівців просто не намагаються втручатися в проблеми куріння батьків. Проведені дослідження свідчать, що батьки зацікавлені в подібних порадах з боку фахівців. Дослідження, проведені в США [28], виявляють, що більшість (79%) жінок-курців, що мають дітей, вважають, що педіатр повинен давати пораду припинити курити батькам своїх пацієнтів, при цьому лише 19% одержали таку пораду, і лише 55% чули, що педіатр говорив про шкоду пасивного куріння. Опитування осіб, що піклуються про дітей, проведене у штаті Мічиган, США [36], показало, що всі опитані вважали куріння шкідливим, і приблизно половина опитаних, котрі курили, хотіли б одержати рекомендацію щодо припинення куріння. Також приблизно половина тих опитаних, хто не курить, були зацікавлені в тому, щоб педіатр дав таку рекомендацію курцю, тютюновий дим якого впливає на дитину. |