якщо батьки кур¤ть...
–озд≥л 1. як часто д≥ти дихають чужим тютюновим димом
«а даними американського центру контролю захворюваност≥, 43% американських д≥тей змушен≥ вдихати тютюновий дим член≥в родини, що кур¤ть [64].
якщо звернутис¤ до результат≥в глобального опитуванн¤ молод≥ з приводу кур≥нн¤ [77], проведеного в р¤д≥ крањн св≥ту в 1999-2001 роках, то в ц≥лому в цих крањнах 48,9% п≥дл≥тк≥в 13-15 рок≥в пов≥домили про те, що п≥ддаютьс¤ впливу тютюнового диму у себе вдома, ≥ 60,9% - в ≥нших громадських м≥сц¤х. —еред крањн —Ќƒ це опитуванн¤ проводилос¤ в 1999 роц≥ в иЇв≥ (результати склали в≥дпов≥дно 49,0% ≥ 71,8%) ≥ в ћоскв≥ (55,3% ≥ 72,5%).
як≥ об'Їктивн≥ дан≥ св≥дчать про те, що дитина наражаЇтьс¤ на д≥ю тютюнового диму
Ќаведен≥ вище дан≥ опитувань дають ≥нформац≥ю про масштаби проблеми, але дл¤ оц≥нки нараженн¤ на д≥ю тютюнового диму кожноњ конкретноњ дитини, особливо такоњ, котра поки не може в≥дпов≥сти на запитанн¤ досл≥дник≥в, необх≥дно використовувати б≥льш над≥йн≥ об'Їктивн≥ показники.
от≥н≥н
” б≥льшост≥ досл≥джень ¤к ≥ндикатор використовуЇтьс¤ концентрац≥¤ кот≥н≥ну в сеч≥ дитини, оск≥льки кот≥н≥н Ї продуктом метабол≥зму н≥котину ≥ не може потрапити в орган≥зм ≥ншим шл¤хом, кр≥м ¤к ≥з тютюнового диму. онцентрац≥¤ кот≥н≥ну при цьому стандартизуЇтьс¤ за концентрац≥Їю креат≥н≥ну.
«а даними досл≥джень [64], у 87,9% тих, хто не курить, ви¤вл¤Їтьс¤ пом≥тний р≥вень кот≥н≥ну в б≥олог≥чних р≥динах, найб≥льш ≥мов≥рним джерелом ¤кого Ї саме пасивне кур≥нн¤.
” досл≥дженн≥, що анал≥зуЇ присутн≥сть канцероген≥в тютюнового диму та њхн≥х метабол≥т≥в у сеч≥ д≥тей шк≥льного в≥ку [32], ц≥ речовини в р≥зних концентрац≥¤х ви¤вл¤лис¤ майже у вс≥х д≥тей, у ¤ких концентрац≥њ кот≥н≥ну в сеч≥ склали б≥льше 5 нг/мол, ≥ в половини тих, у кого концентрац≥њ кот≥н≥ну були нижч≥. ѕри цьому концентрац≥њ канцероген≥в б≥льше в≥дпов≥дали концентрац≥њ кот≥н≥ну, н≥ж тому, чи пов≥домл¤ли доросл≥ про вплив тютюнового диму на дану дитину. ÷е ще раз говорить про те, що дан≥ опитувань не завжди над≥йн≥.
Ќ≥котин у волосс≥
р≥м кот≥н≥ну, ¤к ≥ндикатор ураженн¤ тютюновим димом пропонуЇтьс¤ використовувати н≥котин, що м≥ститьс¤ у волосс≥. ѕроведене в Ќов≥й «еланд≥њ досл≥дженн¤ [3] ви¤вило, що вм≥ст н≥котину у волосс≥ краще, н≥ж вм≥ст кот≥н≥ну в сеч≥, дозвол¤Ї розр≥зн¤ти, чи Ї родина такою, де не кур¤ть, чи кур¤ть њњ члени поза помешканн¤м, чи кур¤ть у помешканн≥. р≥м того, даний показник краще в≥дображаЇ к≥льк≥сть курц≥в у осел≥, к≥льк≥сть сигарет, що викурюютьс¤ членами родини.
ѕеревага даного показника, очевидно, пов'¤зана з тим, що кот≥н≥н у сеч≥ в≥дображаЇ м≥ру наражуваност≥ на тютюновий дим у пер≥од, що безпосередньо передуЇ досл≥дженню. Ќатом≥сть вм≥ст н≥котину у волосс≥ розпов≥даЇ ≥стор≥ю впливу тютюнового диму на дану людину, даЇ ≥нтегральну характеристику на¤вност≥ н≥котину в тому пов≥тр≥, ¤ким дихала людина в пер≥од росту на¤вного на голов≥ волосс¤. ќдна волосина дасть набагато точн≥ший опис середньоњ нараженост≥ за тривалий пер≥од, тому що на кожному сантиметр≥ волосс¤ накопичуЇтьс¤ ≥нформац≥¤ за ц≥лий м≥с¤ць.
ѕри цьому обидва б≥омаркери (кот≥н≥н у сеч≥ ≥ н≥котин у волосс≥) показали, що кур≥нн¤ член≥в родини поза помешканн¤м дозвол¤ло зменшити, але не виключити вплив тютюнового диму на дитину.
оли даний б≥омаркер - н≥котин у волосс≥ - був використаний у досл≥дженн≥ [2] впливу пол≥тики обмеженн¤ кур≥нн¤ в барах ≥ ресторанах Ќовоњ «еланд≥њ, ви¤вилос¤, що у волосс≥ некур¤щих прац≥вник≥в, що не кур¤ть, при в≥дсутност≥ обмежень кур≥нн¤, м≥ститьс¤ ст≥льки ж н≥котину, ск≥льки й у волосс≥ курц≥в.
ўе в одному досл≥дженн≥, проведеному в Ќов≥й «еланд≥њ [4], були опитан≥ доросл≥, ¤к≥ зд≥йснюють догл¤д за д≥тьми. ”становлено, що у волосс≥ тих д≥тей, що п≥дпадають п≥д д≥ю тютюнового диму, було достов≥рно б≥льше н≥котину. р≥м того, було в≥дзначено, що б≥льше н≥котину м≥стило волосс¤ тих д≥тей, у ¤ких кур¤ть матер≥, н≥ж тих, у кого матер≥ не кур¤ть. “е, чи курили доросл≥ в помешканн≥ чи поза ним, не мало великого значенн¤ дл¤ р≥вн≥в н≥котину у волосс≥. якщо батьки пов≥домл¤ли, що кур¤ть т≥льки поза помешканн¤м, це не скорочувало фактичноњ нараженост≥ дитини на вплив тютюнового диму.
÷≥ результати були частиною досл≥дженн¤ д≥тей, що потрапили в л≥карню з хворобами орган≥в диханн¤. ”сього було обстежено 322 дитини в≥ком в≥д 3 до 27 м≥с¤ц≥в. “акож проводилис¤ опитуванн¤ батьк≥в дл¤ пор≥вн¤нн¤ результат≥в з фактичним р≥внем кур≥нн¤ вдома. ¬они показали, що за р≥внем н≥котину у волосс≥ можна досить точно розр≥зн¤ти помешканн¤, де батьки кур¤ть усередин≥, ≥ т≥, де вони кур¤ть т≥льки поза домом. ќдин ≥з найб≥льш дивних результат≥в пол¤гаЇ в тому, що нав≥ть у батьк≥в, котр≥ курили т≥льки поза домом, д≥ти все-таки мали н≥котин в орган≥зм≥. –≥вень н≥котину у цих д≥тей був пром≥жним м≥ж д≥тьми з прокурених помешкань, ≥ д≥тей з помешкань, ц≥лком в≥льних в≥д тютюнового диму. јвтори досл≥дженн¤ з≥ Ўколи ћедицини в Ќов≥й «еланд≥њ, сказали: "Ќ≥котин з од¤гу, мебл≥в чи ст≥н або ж ≥з видихуваного пов≥тр¤, що видихають курц≥, може робити внесок у р≥вн≥ вм≥сту кот≥н≥ну ≥ н≥котину, ¤к≥ ми спостер≥гаЇмо" [39].
–озд≥л 2. ¬≥д ¤ких фактор≥в залежить м≥ра впливу на дитину примусового пасивного кур≥нн¤?
