ур≥нн¤ та здоров'¤ майбутн≥х д≥тей
–озд≥л 3. ўо може статис¤ з дитиною, чињ батьки кур¤ть п≥д час ваг≥тност≥
ƒе¤к≥ проблеми виникають вже п≥д час ваг≥тност≥, ≥нод≥ нав≥ть перериваючи њњ переб≥г. ≤нш≥ проблеми стають пом≥тними п≥сл¤ народженн¤, а трет≥ ще п≥зн≥ше, коли дитина дос¤гне певного в≥ку.
” цьому розд≥л≥ ми не акцентуватимемо увагу на тому, зв≥дки з'¤вл¤Їтьс¤ тютюновий дим - чи майбутн¤ мати сама курить, чи ж вона змушена вдихати дим навколишн≥х курц≥в. як ми зазначили, характер впливу приблизно такий самий ≥ маЇ значенн¤ лише його ступ≥нь. —аме характер впливу компонент≥в тютюнового диму на здоров'¤ майбутньоњ дитини ми обговоримо у цьому розд≥л≥.
як≥ проблеми п≥д час ваг≥тност≥ може спричинити кур≥нн¤
ƒеформац≥¤ т≥ла
Ќа щаст¤ чи на жаль, ваг≥тн≥сть починаЇтьс¤ ран≥ше, н≥ж майбутн¤ мама дов≥дуЇтьс¤ про нењ. ‘актично, до цього часу зачатки багатьох орган≥в ≥ систем уже сформован≥, ≥ хоча вони ще м≥кроскоп≥чн≥, але будова ≥ нав≥ть зовн≥шн≥й вигл¤д майбутньоњ дитини вже визначен≥. “ому, ¤кщо на орган≥зм матер≥ впливали т≥ чи ≥нш≥ шк≥длив≥ фактори, вони можуть ви¤вити себе у будов≥ т≥ла немовл¤ти. ≤ те, ¤кими ви¤вл¤тьс¤ дефекти, залежить в≥д пер≥оду, коли в≥дбувс¤ вплив.
Ќа третьому тижн≥ ваг≥тност≥ ¤йцекл≥тина ≥ сперматозоњд зустр≥чаютьс¤ у матков≥й труб≥, ≥ в результат≥ њхнього злитт¤ утворюЇтьс¤ зигота - перша ≥ найголовн≥ша кл≥тина майбутньоњ дитини. «игота починаЇ д≥литис¤, одночасно подорожуючи матковою трубою до матки. „ерез три доби п≥сл¤ запл≥дненн¤ зародок складаЇтьс¤ з 32 кл≥тин ≥ за формою схожий на ¤году шовковиц≥. ƒо к≥нц¤ цього тижн¤ число кл≥тин зросте до 250, форма буде нагадувати порожню кульку з д≥аметром 0,1 - 0,2 мм. “епер учен≥ назвали б майбутнЇ мал¤ бластоцистою.
Ѕластоциста руйнуЇ маленьк≥ д≥л¤нки слизовоњ оболонки й ≥нших тканин матки, н≥би "викопуючи" соб≥ невелику "н≥рку", п≥сл¤ чого затишно в н≥й улаштовуЇтьс¤. ѕроцес заглибленн¤ називаЇтьс¤ ≥мплантац≥Їю. ≤ ¤кщо ≥мплантац≥¤ пройшла усп≥шно, розвиток зародка п≥дн≥маЇтьс¤ на новий р≥вень - тепер за його "забезпеченн¤" в≥дпов≥дають материнськ≥ органи ≥ системи, а не скромн≥ запаси поживних речовин, утворен≥ ¤йцекл≥тиною. ” пер≥од в≥д запл≥дненн¤ до ≥мплантац≥њ р≥зн≥ шк≥длив≥ впливи можуть порушити або все, або н≥чого. ” першому випадку зародок гине, у другому - знаходить резерви дл¤ л≥кв≥дац≥њ пошкоджень (¤кщо надал≥ не буде неприЇмних сюрприз≥в, то нав≥ть сл≥д≥в в≥д цих ушкоджень не залишитьс¤).
Ќа четвертому тижн≥ розвиваютьс¤ так зван≥ позазародков≥ органи - хор≥он, амн≥он ≥ жовточний м≥шок. —аме мал¤ нагадуЇ плаский диск, що складаЇтьс¤ з к≥лькох шар≥в. ожен шар згодом маЇ стати прабатьком р≥зних орган≥в ≥ тканин.
Ќа п'¤тому тижн≥ зародок зазнаЇ значних зм≥н. ѕо-перше, зм≥нюЇтьс¤ його форма - тепер мал¤ вже не схоже на плаский диск, воно б≥льше нагадуЇ симпатичний цил≥ндрик довжиною 1,5 - 2,5 мм. ѕрот¤гом цього тижн¤ з'¤вл¤ютьс¤ зачатки печ≥нки й п≥дшлунковоњ залози. ѕочинаЇтьс¤ розвиток верхн≥х дихальних шл¤х≥в - гортан≥ ≥ трахењ, а також розвиток серц¤. ¬≥дбуваЇтьс¤ часткове змиканн¤ нервовоњ трубки (поки ще т≥льки в середн≥х њњ в≥дд≥лах). Ќервова трубка - це праобраз центральноњ нервовоњ системи, тому њњ своЇчасне закритт¤ - це под≥¤ неаби¤коњ ваги.
ƒо реч≥, вважаЇтьс¤, що одн≥Їю з причин неповного закритт¤ нервовоњ трубки Ї нестача фол≥Ївоњ кислоти - одного з водорозчинних в≥там≥н≥в. ” р¤д≥ крањн його додають у хл≥бобулочн≥ вироби дл¤ проф≥лактики вроджених дефект≥в у д≥тей, матер≥ ¤ких ще не знають про свою ваг≥тн≥сть. ѕри кур≥нн≥ п≥д час ваг≥тност≥ знижуЇтьс¤ р≥вень фолат≥в (солей фол≥Ївоњ кислоти) у плазм≥ кров≥ й еритроцитах, ≥ у ваг≥тних курц≥в нав≥ть при достатньому споживанн≥ фол≥Ївоњ кислоти њњ вм≥ст в орган≥зм≥ знижуЇтьс¤ до таких концентрац≥й, що становл¤ть небезпеку розвитку в новонародженого дефект≥в закритт¤ нервовоњ трубки (так звана spina bifida) [55]. ÷¤ патолог≥¤ пол¤гаЇ в т≥м, що ектодерма, ≥з ¤коњ формуЇтьс¤ шк≥ра, н≥гт≥, волосс¤, а також нервова система й органи чутт≥в, не стул¤Їтьс¤ ц≥лком у тому м≥сц≥, де повинен утворитис¤ спинний мозок.
≤ ще одна прим≥тна под≥¤: на цьому тижн≥ в ембр≥она з'¤вл¤ютьс¤ гонобласти - попередники його (чи њњ) сперматозоњд≥в чи ¤йцекл≥тин. ≤накше кажучи - мал¤ вже несе в соб≥ ≥нформац≥ю про наступн≥ покол≥нн¤.
‘актично саме на п'¤тому тижн≥ мати може зап≥дозрити про свою ваг≥тн≥сть. “ож, оск≥льки до цього моменту ще н≥¤ких тонких диференц≥йованих процес≥в в орган≥зм≥ майбутньоњ дитини не в≥дбулос¤, то, швидше за все, серйозних причин дл¤ дефект≥в не було. ”т≥м, де¤к≥ х≥м≥чн≥ чи рад≥ац≥йн≥ впливи можуть бути досить травматичними дл¤ ембр≥она. “ому ≥снуЇ правило, ¤кого, на жаль, р≥дко дотримуютьс¤, зг≥дно з ¤ким рентгенолог≥чн≥ досл≥дженн¤, ¤кщо вони провод¤тьс¤ не за життЇвими показниками, у ж≥нок д≥тородного в≥ку повинн≥ проводитис¤ в найближч≥ дн≥ п≥сл¤ м≥с¤чних. ј от сама ж≥нка, ¤ка плануЇ стати мамою, може керуватис¤ цим правилом: ¤кщо њй призначене рентгенолог≥чне досл≥дженн¤ ≥ медичний прац≥вник не поц≥кавивс¤ фазою њњ менструального циклу, ж≥нка маЇ спробувати в≥дкласти досл≥дженн¤ до спри¤тлив≥шого часу.
«вичайно, планована ≥ бажана ваг≥тн≥сть завжди краща, н≥ж випадкова. ≤ добре, коли батьки готуютьс¤ до нењ, покращуючи своЇ здоров'¤ ≥ спос≥б житт¤. ¬елике сп≥вчутт¤ викликають т≥ д≥ти, ¤к≥ зазнають ≥з боку власноњ матер≥ р≥зноман≥тних х≥м≥чних вплив≥в, щоб перервати ваг≥тн≥сть. “ак само ц≥ впливи можуть позначитись на переб≥гов≥ ваг≥тност≥ у наступн≥ тижн≥.
Ќа шостому тижн≥ в орган≥зм≥ мал¤ти в≥дбуваЇтьс¤ багато великих под≥й! …ого серце б'Їтьс¤! √арний ультразвуковий сканер може вловити скороченн¤ малесенького сердечка, розм≥р ¤кого всього лише 4 - 6 м≥л≥метр≥в! ¬≥дбуваЇтьс¤ повне закритт¤ нервовоњ трубки. «'¤вл¤ютьс¤ зачатки ручок ≥ н≥жок, починають формуватис¤ окрем≥ частини внутр≥шнього вуха ≥ гортан≥.
Ќа сьомому тижн≥ розвиваютьс¤ стравох≥д ≥ трахе¤, передн¤ ст≥нка живота. Ћише починають формуватис¤ тонка кишка ≥ грудна кл≥тина. «акладаЇтьс¤ коркова частина надниркових залоз. ≤нтенсивно розвиваЇтьс¤ головний мозок. ¬ ембр≥она вже можна ч≥тко розр≥знити головний ≥ тазовий к≥нц≥.
Ќа восьмому тижн≥ продовжуЇ формуватис¤ серце - удосконалюютьс¤ перегородки м≥ж його в≥дд≥лами. ѕол≥пшуЇтьс¤ сполученн¤ серц¤ з великими кровоносними судинами. “ож вроджен≥ пороки серц¤ можуть кор≥нитис¤ саме в цьому пер≥од≥ розвитку. Ўлунок зм≥щуЇтьс¤ донизу ≥ опин¤Їтьс¤ на своЇму м≥сц≥ - у черевн≥й порожнин≥. «акладаютьс¤ слинн≥ залози. јктивно розвиваютьс¤ к≥сти ≥ нав≥ть суглоби. ‘ормуЇтьс¤ верхн¤ губа (окрем≥ њњ частини починають сходитис¤ (наближуватис¤ одна до одноњ, ¤кщо ж цього не в≥дбуваЇтьс¤, можуть виникнути вроджен≥ дефекти лицьового к≥ст¤ка). якщо це хлопчик, то на цьому тижн≥ у нього формуютьс¤ ¤Їчка.
Ќа дев'¤тому тижн≥ ≥нтенсивно розвиваЇтьс¤ головний мозок - починаЇ формуватис¤ мозочок (частина мозку, ¤ка в≥дпов≥даЇ за координац≥ю рух≥в). «акладаЇтьс¤ мозкова частина надниркових залоз, ¤к≥ згодом виробл¤тимуть адренал≥н. ”же можна роздивитис¤ обличч¤ мал¤ти. …ого п≥дбор≥дд¤ ще притискаЇтьс¤ до грудей. јктивно формуютьс¤ к≥нц≥вки: зм≥цнюютьс¤ к≥стки, визначаютьс¤ суглоби, а також пальц≥ кистей ≥ стоп.
Ќа цьому тижн≥ мати може в≥дчути перш≥ мимов≥льн≥ рухи!
Ќа дес¤тому тижн≥ мал¤ вступаЇ у новий пер≥од свого розвитку - фетальний. “епер воно зветьс¤ плодом. ≤ до цього моменту воно багато чого дос¤гло! ”же сформован≥ л≥ктьов≥ суглоби, пальц≥ рук ≥ н≥г, вушн≥ раковини, верхн¤ губа. ѕрактично вже "готова" д≥афрагма - перегородка, що в≥докремлюЇ грудну порожнину в≥д черевноњ. ѕочинають формуватис¤ зовн≥шн≥ статев≥ органи. «никаЇ "хв≥ст". –озвиваютьс¤ молочн≥ зуби (¤к≥ прор≥зуватимутьс¤ на першому роц≥ житт¤).
ћал¤ з комфортом розташовуЇтьс¤ всередин≥ плодового м≥хура, заповненого амн≥отичною р≥диною (чи, ≥накше кажучи - навколопл≥дними водами).
Ќа одинадц¤тому тижн≥ завершуЇтьс¤ формуватис¤ грудина. ўе розвиваютьс¤ пальц≥ рук та н≥г. ѕочинають утворюватис¤ райдужн≥ оболонки.
ƒванадц¤тий тиждень. ѕеч≥нка мал¤ти вже починаЇ виробл¤ти жовч (речовина, ¤ка згодом знадобитьс¤ дл¤ перетравлюванн¤ харчових жир≥в). ишечник теж пробуЇ своњ сили - на цьому тижн≥ у ньому з'¤вл¤ютьс¤ пер≥одичн≥ скороченн¤. ѓх називають перистальтичними. ѕродовжуЇ розвиватис¤ головний мозок. «араз в≥н дуже схожий на головний мозок дорослого, але т≥льки в м≥н≥атюр≥. ≤ це ан≥трохи не дивно - адже вага мал¤ти становить приблизно 13 - 14 грам≥в, а загальна довжина - 9 сантиметр≥в!
ќт так≥ под≥њ в≥дбуваютьс¤ з майбутньою дитиною прот¤гом так званого першого триместру [62].
Ѕудь-¤кий шк≥дливий вплив, ¤кий чинитьс¤ на ранн≥х етапах переб≥гу ваг≥тност≥, п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть по¤ви "за¤чоњ губи" (тобто щ≥лини губи) та ≥нших деформац≥й будови обличч¤ [31].
¬ јвстрал≥њ у груп≥ з 497 д≥тей, народжених прот¤гом 10 рок≥в у матер≥в, ¤к≥ вживали тютюн ≥ ≥нш≥ психоактивн≥ речовини, проанал≥зували поширенн¤ вроджених вад розвитку, у тому числ≥ дефект губи ≥ твердого п≥днеб≥нн¤, вади розвитку травноњ системи. «'¤сувалос¤, що дефекти губи ≥ твердого п≥днеб≥нн¤ зустр≥чалис¤ в ц≥й груп≥ в 10 раз≥в част≥ше, н≥ж загалом у попул¤ц≥њ [61].
’оча вважаЇтьс¤, що раннЇ припиненн¤ кур≥нн¤ зводить ризик до м≥н≥муму, проведене у Ўвец≥њ досл≥дженн¤, [35] ірунтоване на матер≥ал≥ 1 413 811 д≥тей, матер≥ ¤ких курили на початку ваг≥тност≥, ви¤вило зб≥льшену ймов≥рност≥ численних вад розвитку на 15 в≥дсотк≥в. ѕри цьому ви¤вити зв'¤зок ≥з ¤кимось окремим видом аномал≥њ розвитку не вдалос¤. ÷е означаЇ, що кур≥нн¤ справл¤Ї неспециф≥чний вплив. який саме вроджений дефект ви¤витьс¤ у дитини, залежить в≥д часу впливу ≥ зб≥гу його з вразливим етапом розвитку того чи ≥ншого органа.
¬родженими дефектами, пов'¤заними з материнським кур≥нн¤м, можуть ви¤витис¤ тр≥щини губи ≥ к≥сткового п≥днеб≥нн¤, деформац≥¤ к≥нц≥вок, пол≥к≥стоз нирок, дефекти м≥жшлуночковоњ перед≥лки, деформац≥њ черепа тощо[25]. ÷≥ дефекти пов'¤зан≥ з впливом г≥покс≥њ ≥ карбокс≥гемоглоб≥нем≥њ, котр≥ з'¤вл¤ютьс¤ п≥д д≥Їю чадного газу тютюнового диму. јналог≥чн≥ дефекти характерн≥ дл¤ хрон≥чного отруЇнн¤ чадним газом.
“аким чином, нав≥ть за умови припиненн¤ кур≥нн¤ ж≥нкою безпосередньо п≥сл¤ ви¤вленн¤ ваг≥тност≥, маЇмо справу з п≥двищеним ризиком вроджених дефект≥в. ≤ характер цих дефект≥в залежить в≥д того, у ¤кий саме вразливий пер≥од першого триместру ваг≥тност≥ дитин≥ завдали найзначн≥шого шк≥дливого впливу тютюнового диму.
—понтанн≥ аборти
—понтанний аборт - це самов≥льне перериванн¤ ваг≥тност≥ до 28 тижн≥в. ¬≥дпов≥дно розр≥зн¤ють ранн≥ аборти, ¤к≥ виникають у першому триместр≥, тобто до 12 тижн≥в ваг≥тност≥, ≥ п≥зн≥ - т≥, що виникають у другому триместр≥. —понтанн≥ аборти у простор≥чч≥ ще називають викидн¤ми. —амов≥льне перериванн¤ ваг≥тност≥ п≥сл¤ 28 тижн≥в називають передчасними пологами.
—понтанн≥ аборти можуть бути пов'¤зан≥ з≥ станом репродуктивноњ системи ж≥нки. ” цьому випадку част≥ше виникаЇ стан так званого звичного невиношуванн¤, ¤кий потребуЇ в≥дпов≥дного л≥куванн¤. « ≥ншого боку, мимов≥льний аборт може виникнути через дефекти будови ембр≥она, ≥ тод≥ в≥н маЇ захисну функц≥ю, тобто ваг≥тн≥сть перериваЇтьс¤ у раз≥ несум≥сних ≥з житт¤м порушень. ¬≥дпов≥дно, фактично ус≥ т≥ фактори, ¤к≥ можуть викликати вроджен≥ дефекти, зб≥льшують частоту спонтанних аборт≥в. ур≥нн¤ також створюЇ зб≥льшений ризик спонтанних аборт≥в ≥ також пов'¤зане з р≥зноман≥тними вродженими дефектами.
ќднак не завжди очевидно, що саме викликало аборт у кожному конкретному випадку. “ому ¤кщо ж≥нка страждаЇ на звичне невиношуванн¤ ваг≥тност≥ та ще й курить чи змушена вдихати чужий тютюновий дим, необх≥дно в першу чергу усунути цей шк≥дливий фактор.
ўо таке дит¤че м≥сце ≥ ¤к на нього впливаЇ тютюновий дим
Ќа четвертому тижн≥ ваг≥тност≥ активно розвиваютьс¤ так зван≥ позазародков≥ органи. ѓх три - хор≥они, амн≥он ≥ жовточний м≥шок. Ѕез цих "скромних", не в≥домих широкому загалу орган≥в неможливий подальший розвиток мал¤ти. якщо дуже коротко описати завданн¤ позазародкових орган≥в, то це - забезпеченн¤ харчуванн¤, диханн¤, б≥ох≥м≥чноњ п≥дтримки ≥ всеб≥чний захист мал¤ти. ’ор≥он згодом перетворюЇтьс¤ на плаценту, а амн≥он - у плодовий м≥хур.
” наступн≥ тижн≥ плацента (дит¤че м≥сце) ≥нтенсивно розвиваЇтьс¤ ≥ надал≥ в≥дпов≥датиме за диханн¤, харчуванн¤, захист плоду, а також за продукуванн¤ гормон≥в.
–ан≥ше плаценту вважали захисним бар'Їром, однак анал≥з надходженн¤ р≥зних речовин в орган≥зм плоду показав, що токсичн≥ речовини тютюнового диму долають њњ [39].
ѕл≥д отримуЇ н≥котин не т≥льки безпосередньо з кров≥ матер≥, в≥н так само усмоктуЇ тютюн через шк≥ру ≥ шлунково-кишковий тракт плоду з амн≥отичноњ р≥дини (навколопл≥дних вод). “е ж саме правдиво дл¤ д≥тей матер≥в, ¤к≥ потерпають в≥д пасивного кур≥нн¤. ÷е п≥дтверджуЇтьс¤ на¤вн≥стю кот≥н≥ну у волосс≥ немовл¤т [17, 36].
ѕостачанн¤ х≥м≥чних речовин в≥д матер≥ до плоду через плаценту залежить в≥д плацентарного транспорту ≥ метабол≥зму. р≥м того, токсичн≥ речовини тютюнового диму позначаютьс¤ на здатност≥ плаценти пропускати харчов≥ речовини. Ќ≥котин перешкоджаЇ ¤к вбиранню плацентою ам≥нокислот, так ≥ њхньому транспортуванню до плоду. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ через вплив на плацентарну хол≥нерг≥чну систему. „астина такого впливу (10-16%) Ї незворотною. Ќ≥котин блокуЇ хол≥нергичн≥ рецептори й унеможливлюЇ вплив ацетилхол≥ну, ¤кий п≥дсилюЇ транспортуванн¤ ам≥нокислот через плаценту. јцетилхол≥н розширюЇ судини ≥ п≥дтримуЇ плацентарний рух кров≥, впливаючи на мускарин-чуттЇв≥ рецептори ендотел≥њ судин. ¬тручаючись в процеси вив≥льненн¤ ацетилхол≥ну ≥ порушуючи плацентарний кровоб≥г, три перерахованих речовини ускладнюють дифуз≥ю ам≥нокислот та ≥нших живильних речовин ≥з боку трофобласта, тобто материнських судин, до плацентарних судин. ¬важаЇтьс¤, що за захопленн¤ ам≥нокислот плацентою в≥дпов≥дають три системи: плацентарний ацетилхол≥н, фосфол≥п≥дна N-метилтрансфераза ≥ гамаглутам≥ловий цикл. ÷≥ системи працюють взаЇмоузгоджено ≥ залежать в≥д утворенн¤ в кл≥тинах ј“‘. ѕлацентарна г≥покс≥¤, спричинена окисом вуглецю та ≥ншими газами тютюнового диму, придушуЇ енергозалежн≥ процеси ≥ утворенн¤ ј“‘ у кл≥тинах плаценти. “аким чином, материнське кур≥нн¤ ≥ вплив навколишнього тютюнового диму викликають недостатн≥сть плаценти щодо транспортуванн¤ ам≥нокислот ≥ це почасти по¤снюЇ затримку внутр≥шньоутробного розвитку дитини [52].
ќчевидно, саме тому н≥котин викликаЇ зменшенн¤ маси т≥ла немовл¤ти. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ через обмеженн¤ надходженн¤ поживних речовин до плоду через плаценту, тому, зокрема, ускладнюЇтьс¤ надходженн¤ ам≥нокислот. ѕочасти судинно-звужувальний ефект н≥котину теж може мати так≥ насл≥дки, але в≥н один не може спричинити таких зм≥н. ћаЇ значенн¤ ≥ порушенн¤ функц≥онуванн¤ р≥зних систем транспортуванн¤ ам≥нокислот у плацент≥ [45].
Ќасл≥дком цього Ї затримка розвитку, в≥дставанн¤ ф≥зичних розм≥р≥в плоду в≥д його внутр≥шньоутробного в≥ку. ур≥нн¤ п≥д час ваг≥тност≥ Ї причиною 20-30% випадк≥в народженн¤ д≥тей з недостатньою масою т≥ла [48].
як кур≥нн¤ впливаЇ на пологи ≥ стан немовл¤ти
¬часне зак≥нченн¤ ваг≥тност≥ чи передчасн≥ пологи?
“ютюн, ¤к ≥ низка ≥нших психотропних речовин, спричин¤Ї передчасне перериванн¤ ваг≥тност≥, тобто дитина не встигаЇ дос¤гти необх≥дного внутр≥шньоутробного в≥ку та в≥дпов≥дного р≥вн¤ розвитку, народжуючись ран≥ше в≥д визначеного терм≥ну.
ур≥нн¤ п≥д час ваг≥тност≥ Ї причиною 14% передчасних полог≥в, 10% дит¤чоњ смертност≥ [48]. « ним пов'¤зують 15% передчасних полог≥в, 20-30% ус≥х випадк≥в недостатньоњ маси т≥ла немовл¤ти, 150% зростанн¤ перинатальноњ смертност≥ [5, 7, 46].
–одов≥ проблеми, пов'¤зан≥ з плацентою
≤снуЇ зв'¤зок м≥ж кур≥нн¤м матер≥ п≥д час ваг≥тност≥ ≥ такими проблемними станами, ¤к передлежанн¤ плаценти ≥ њњ передчасне в≥дшаруванн¤ [46].
ур≥нн¤ впливаЇ ≥ на положенн¤ плаценти та њњ функц≥онуванн¤. ќсобливе значенн¤ маЇ той факт, що кур≥нн¤ впливаЇ на положенн¤ плаценти в матц≥. ќчевидно, що занадто близьке до виходу з матки м≥сце розташуванн¤ плаценти небезпечне. Ќижн≥й сегмент матки зм≥нюЇ форму з початком полог≥в, а плацента, прикр≥плена в нижньому сегмент≥ матки, може через це в≥дшаруватис¤ ≥ викликати серйозну кровотечу. якщо ж плацента розташована на виход≥ з матки - а це називаЇтьс¤ передлежанн¤м плаценти - початок полог≥в може викликати катастроф≥чну кровотечу. ур≥нн¤ зб≥льшуЇ ймов≥рн≥сть того, що плацента буде розташована в нижньому сегмент≥ матки, на 36 в≥дсотк≥в.
ур≥нн¤ матер≥ також п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть передчасного в≥дшаруванн¤ плаценти, ¤ке супроводжуЇтьс¤ кровотечею ≥ загрожуЇ життю плоду ≥, можливо, матер≥. ожне зат¤гуванн¤ сигаретою не т≥льки зменшуЇ надходженн¤ кисню ≥ поживних речовин, але ≥ спри¤Ї руйнуванню плаценти, ¤ка пов'¤зуЇ орган≥зм матер≥ ≥ плоду [60].
Ќав≥що немовл¤там вим≥рюють об`Їм голови
–озм≥р черепа немовл¤ти використовуЇтьс¤ в ¤кост≥ ≥нтегрального показника впливу р≥зноман≥тних шк≥дливих фактор≥в на головний мозок плоду. ” низц≥ досл≥джень зазначено факт менших розм≥р≥в об`Їму голови немовл¤т, постраждалих в≥д впливу р≥зних токсичних речовин в утроб≥ матер≥ [21].
јмериканськ≥ вчен≥ досл≥джували законом≥рност≥ впливу психоактивних речовин на мозок, ¤кий розвиваЇтьс¤. ¬и¤вилось, що так≥ речовини мають сп≥льний механ≥зм впливу на мозок - ¤к до народженн¤, так ≥ у перш≥ роки житт¤. —п≥льною дл¤ р≥зних психоактивних речовин ви¤вилас¤ њхн¤ здатн≥сть перешкоджати захопленню нервовою кл≥тиною залишку глутам≥новоњ кислоти - глутамату, одн≥Їњ з речовин, ¤ку нервов≥ кл≥тини використовують дл¤ комун≥кац≥њ м≥ж собою. Ќасл≥дком цього Ї природний процес, в≥домий за назвою "програмована смерть кл≥тини", чи апоптоз. ” норм≥ такий процес виконуЇ важливу функц≥ю зв≥льненн¤ мозку в≥д непрацюючих кл≥тин. оли мозок розвиваЇтьс¤, у короткий пром≥жок часу утворюютьс¤ м≥ль¤рди пов'¤заних м≥ж собою кл≥тин. якщо ж ¤кась кл≥тина виконуЇ тимчасов≥ допом≥жн≥ функц≥њ чи в силу ¤кихось помилок не може виконувати своњ функц≥њ, то дл¤ нормальноњ роботи мозку так≥ кл≥тини повинн≥ бути знищен≥.
ќднак, ¤к ви¤вили досл≥дники, нав≥ть одноразове застосуванн¤ речовини, здатноњ блокувати передачу глутамату лише на дв≥ години, запускало хвилепод≥бний процес програмованоњ загибел≥ кл≥тин. ¬ результат≥ зникали м≥льйони кл≥тин у ключових зонах мозку. «окрема, з'¤сувалось, що п≥д д≥Їю психоактивних речовин ≥нтенсивн≥сть загибел≥ кл≥тин зб≥льшувалас¤ в≥д 3 до 39 раз≥в ≥ набувала особливо вираженоњ форми у зон≥ таламуса ≥ кори головного мозку - тобто саме у тих зонах, ¤к≥ в≥дпов≥дають за взаЇмод≥ю з навколишн≥м середовищем, ≥нтеграц≥ю сенсорного досв≥ду ≥ п≥знавальн≥ процеси. “аким чином, ¤кщо ж≥нки вживають перерахован≥ речовини в критичн≥ пер≥оди розвитку головного мозку плоду, це може призводити до проблем њхн≥х д≥тей у поводженн≥ ≥ навчанн≥. ѕрикладом можуть бути насл≥дки вживанн¤ алкоголю п≥д час ваг≥тност≥. ¬они в≥дом≥ п≥д назвою "алкогольний синдром плоду", про¤ви ¤кого можуть вар≥ювати в≥д браку уваги, г≥перактивност≥ ≥ проблем ≥з навчанн¤м р≥зного ступен¤ виразност≥ - аж до розумовоњ в≥дсталост≥ [53].
ѕроведене у Ўвец≥њ досл≥дженн¤ [34] проанал≥зувало ступ≥нь в≥дставанн¤ розм≥р≥в черепа немовл¤ти залежно в≥д ≥нтенсивност≥ кур≥нн¤ матер≥ п≥д час ваг≥тност≥. ≤мов≥рн≥сть того, що об`Їм голови немовл¤ти, ¤кий становить менше 32 см, зб≥льшуЇтьс¤ у 1,52 рази серед ж≥нок, що викурювали менше 10 сигарет у день, ≥ у 1,86 рази, ¤кщо сигарет було 10 щоденно. ÷е св≥дчить про негативний вплив кур≥нн¤ на розвиток головного мозку дитини.
–озд≥л 3. ўо може статис¤ з дитиною, чињ батьки кур¤ть п≥д час ваг≥тност≥ (продовженн¤)
