оал≥ц≥¤ громадських орган≥зац≥й та ≥н≥ц≥атив
за в≥льну в≥д тютюнового диму ”крањну

ƒосв≥д проф≥лактики кур≥нн¤:  зан¤тт¤, конкурси, клуби

–озд≥л 4. ўо можна запропонувати п≥дл≥ткам поза навчальною програмою

÷¤ форма проф≥лактики дуже попул¤рна. ўе б пак, адже нею можна охопити таку величезну к≥льк≥сть школ¤р≥в р≥зного в≥ку. ƒобре продуманий плакат, св≥жа ≥де¤, вдале оформленн¤, ≥ ось д≥ти вже озброЇн≥ певними дизайнерськими навичками.  р≥м цього, у школ≥ ≥снуЇ проблема з нестачею в≥зуальних матер≥ал≥в з проф≥лактики кур≥нн¤, ≥ тому новоспечен≥ шедеври (а тим б≥льше в≥д улюблених учн≥в) завжди до реч≥. ќднак так можна сказати про ≥деальний конкурс, коли в результат≥ виход¤ть д≥йсно ц≥нн≥ матер≥али. јле буваЇ ≥ так, що в момент п≥дбитт¤ п≥дсумк≥в на виставц≥ показувати фактично н≥чого - перекреслен≥ сигарети, смерть з косою, курець, ¤кий помираЇ. ≤ в самих п≥дл≥тк≥в це викликаЇ швидше скептичн≥ посм≥шки. “ому ми пропонуЇмо при проведенн≥ под≥бного заходу звернути особливу увагу на два аспекти - технолог≥ю проведенн¤ конкурсу та п≥дбитт¤ п≥дсумк≥в.

ƒавайте спробуЇмо глибше зануритис¤ в ≥дею проведенн¤ творчого конкурсу ≥ подивимос¤, що криЇтьс¤ за ц≥Їю ≥деЇю ≥ що ж все-таки потр≥бно, щоб конкурс в≥дбувс¤. як ми вже писали напочатку, вс≥ ≥дењ, що описуютьс¤ нами - це не просто фантаз≥њ, це реальний практичний досв≥д. ћи не намагаЇмос¤ вам пропонувати те, з чим сам≥ не мали справи. ≤ тому, описуючи етапи п≥дготовки такого заходу, ми будемо посилатис¤ на наш власний досв≥д проведенн¤ под≥бного конкурсу, орган≥зованого в рамках кампан≥њ " идаЇмо курити разом" (2002 р.).

≤де¤ конкурсу ≥ його принципи

≤де¤ конкурсу дуже проста. ƒ≥ти активно ≥ творчо залучаютьс¤ до процесу проф≥лактики власного кур≥нн¤ ≥ разом з цим пропагують припиненн¤ кур≥нн¤ серед тих, хто вже курить (без под≥лу на дорослих ≥ п≥дл≥тк≥в). ƒуже часто п≥дл≥тку важко усв≥домити, що в≥н у змоз≥ вплинути на аудитор≥ю. јле часто буваЇ й так, що п≥дл≥ток ви¤вл¤Їтьс¤ Їдиною людиною, ¤ка може вплинути ¤к на ровесника, так ≥ на дорослого, ≥ йому потр≥бно допомогти, створивши умови дл¤ такого впливу. «аписка, малюнок, в≥рш, нав≥ть запитанн¤ про нам≥р облишити кур≥нн¤, звернене до дорослого курц¤ чи п≥дл≥тка, що експериментуЇ з кур≥нн¤м, матимуть б≥льший вплив, ан≥ж безл≥ч докор≥в в≥д людини з життЇвим досв≥дом. “аким чином, можна водночас проводити конкурс не т≥льки плакат≥в, але й л≥тературних твор≥в: в≥рш≥в ≥ прози. “им б≥льше, що чимало малюнк≥в згодом можна буде доповнити влучними п≥дписами. 

“ехнолог≥¤ конкурсу

ѕерше, з чим потр≥бно визначитис¤ - це кого ви хочете бачити в рол≥ конкурсант≥в: будуть це учн≥ старших клас≥в чи молодших, а може, т≥ й ≥нш≥. ” такому випадку до оголошенн¤ про конкурс можна п≥д≥йти дещо формально, давши попередньо класиф≥кац≥ю можливих тип≥в плакат≥в щодо проф≥лактики кур≥нн¤, що, у свою чергу, допоможе визначити зм≥стов≥ рамки дл¤ створенн¤ плаката.

ћи пропонуЇмо наступну класиф≥кац≥ю.

1. ѕлакати, спр¤мован≥ на довготерм≥нов≥ насл≥дки кур≥нн¤ (у  иЇв≥ можна побачити плакати такого типу, наприклад, "“итаник", "ƒинозаври"). “ак≥ плакати можуть змусити ще раз замислитис¤ тих дорослих, ¤к≥ вже збираютьс¤ облишити кур≥нн¤, але навр¤д чи вони вплинуть на п≥дл≥тк≥в, що вважають себе безсмертними. ¬арто звернути увагу на те, що зображенн¤ на таких плакатах сигарети часто служить провокац≥Їю кур≥нн¤, а не навпаки.

2. ѕлакати, нац≥лен≥ на безпосередн≥ недол≥ки кур≥нн¤ ≥ переваги некур≥нн¤ (наприклад, гасло "ѕоц≥луй ту, ¤ка не курить, в≥дчуй р≥зницю" на тл≥ красивих д≥вочих губ). ѕ≥дл≥тка в≥дштовхуЇ не те, що небезпечно, а те, що викликаЇ в нього неприйн¤тт¤, нав≥ть в≥дразу.

3. ѕлакати, спр¤мован≥ проти забрудненн¤ тютюновим димом (наприклад, "Ќе курити. «она роботи легень"). “ак≥ плакати, особливо ¤кщо вони даютьс¤ не в повчальному стил≥, а з використанн¤м гумору, викликають розум≥нн¤ нав≥ть у курц≥в, що може призвести до поступовоњ зм≥ни њхн≥х звичок.

4. –еклама некур≥нн¤ (основна думка - ¤кий чудовий св≥т без тютюнового диму, ¤к ми добре проводимо час тощо). Ќа жаль, р≥дко вдаЇтьс¤ донести ≥дею, що рекламуЇ некур≥нн¤ (важко рекламувати те, що не можна в≥дчути), тому ≥нод≥ така реклама перетворюЇтьс¤ просто на красив≥ картинки, де ≥дею некур≥нн¤ можна зрозум≥ти т≥льки завд¤ки розпов≥д≥ екскурсовода по плаката.

ќднак ¤кщо обмежитис¤ т≥льки формальним оголошенн¤м про конкурс, то б≥льш≥сть його потенц≥йних учасник≥в не зрозум≥ють, що ¬и мали на уваз≥. якщо вони вир≥шать брати участь у конкурс≥, то сприйматимуть завданн¤ так, ¤к њм по¤снили педагоги чи батьки, залежно в≥д того, ¤к вони зрозум≥ли це сам≥. якщо ж ¬и хочете п≥д≥йти до питанн¤ про оголошенн¤ конкурсу б≥льш в≥дпов≥дально ≥ ірунтовно, то ми пропонуЇмо ретельн≥ше в≥дбирати теми, з огл¤ду на в≥к учасник≥в конкурсу, а також шукати р≥зн≥ п≥дходи до залученн¤ учн≥в до конкурсу. Ќаприклад, ¬и приходите в клас ≥ проводите п≥дготовчу бес≥ду, щоб учасники конкурсу зрозум≥ли, про що можуть бути њхн≥ роботи.

5- 7 клас - ви пропонуЇте згадати людей з њхнього найближчого оточенн¤ (д¤дька, д≥дус¤ тощо), що кур¤ть. ¬и запитуЇте п≥дл≥тк≥в, чи подобаЇтьс¤ њм це? ≤ т≥льки п≥сл¤ цього ¬и пропонуЇте школ¤рам намалювати своЇр≥дне посланн¤ ц≥й людин≥. ¬ажливо, щоб вони продумали, що ж може вплинути на цю людину, ¤к йому сказати, щоб в≥н облишив курити чи не курив при них. ƒо реч≥, саме в цих класах можна ви¤вити в такий от спос≥б тих п≥дл≥тк≥в, що у щоденному житт≥ Ї пасивними курц¤ми вдома. —аме вони могли б стати актив≥стами шк≥льного руху за пов≥тр¤, в≥льне в≥д тютюнового диму.

8-11 класи можуть бути б≥льше зац≥кавлен≥ в малюванн≥ так званих "антибрендових" плакат≥в. Ѕренд у рекламному б≥знес≥ - це концепц≥¤ рекламуванн¤ певного товару чи марки, що передбачаЇ основного геро¤ (ковбо¤ ћальборо, наприклад), основне гасло (Ћаскаво просимо до крањни ћальборо) ≥ наб≥р в≥зуальних символ≥в. якщо запропонувати старшокласникам спочатку проанал≥зувати рекламн≥ плакати, а пот≥м спробувати з≥псувати њх, використовуючи т≥ сам≥ в≥зуальн≥ прийоми, але з антитютюновим посланн¤м (¤к це зробили у Ўвец≥њ, де гасло "Ћаскаво просимо до крањни ћальборо" розм≥щене на тл≥ цвинтар¤).

ўоб роботи були д≥йсно ц≥кавими, потр≥бно спочатку допомогти учасникам знайти свою ≥дею. ќформленн¤ зм≥сту ≥дењ - один з≥ способ≥в уникнути перекреслених сигарет ≥ ≥нших штамп≥в. ≤нший спос≥б - це формуванн¤ п≥дтем. «аздалег≥дь продумайте, ¤к≥ специф≥чн≥ п≥дтеми ви хот≥ли б вид≥лити в цих роботах. ѕрим≥ром, це можуть бути наступн≥ теми:

1. ѕасивне кур≥нн¤ вдома
2.  ур¤ть доросл≥ - кур¤ть ≥ д≥ти
3.  ур≥нн¤ - важка залежн≥сть
4. Ўкола, в≥льна в≥д тютюнового диму

ћожлив≥ й ≥нш≥ вар≥анти.

ѕод≥бне дроб≥нн¤ на п≥дтеми дозволить п≥дл≥ткам б≥льш ч≥тко у¤вити напр¤мок своЇњ творчост≥ ≥ зосередитис¤ на т≥й тем≥, що њм ближча за духом. јдже в≥домо: "ўо в кого болить, той про те й говорить", а в нашому випадку ще й малюЇ. ” свою чергу, ¬и отримуЇте назви ном≥нац≥й. ≤, нарешт≥, таке дроб≥нн¤ дасть зрозум≥ти хлопц¤м та д≥вчатам, що кур≥нн¤ - це не т≥льки шкода самому соб≥; ≥снують ще чимало ≥нших проблемних аспект≥в, пов'¤заних з кур≥нн¤м. јле важливо провести тестуванн¤ щодо формулюванн¤ п≥дтем, переконатис¤, що вони зрозум≥л≥ учасникам конкурсу.

¬и¤вл¤Їтьс¤, що важливим також Ї ≥ те, ¤к ¬и оголосите про в≥дкритт¤ конкурсу. ÷е може бути под≥¤, орган≥зована п≥д певну дату. Ќаприклад, трет≥й четвер листопада - ћ≥жнародний день некур≥нн¤, або 31 травн¤ - ¬сесв≥тн≥й день без тютюну. ƒуже важливо, щоб ≥нформац≥¤ д≥йшла до кожного учн¤. ¬икористовуйте ¬аш≥ внутр≥шн≥ ресурси ≥ комун≥кативн≥ структури школи, наприклад, дошку оголошень, шк≥льну раду чи шк≥льне самовр¤дуванн¤, класних кер≥вник≥в ≥ вчител≥в-фах≥вц≥в (малюванн¤, л≥тератури ≥ мови), особливо товариських школ¤р≥в, що часто ≥ охоче сп≥лкуютьс¤, м≥сц¤, ¤к≥ особливо полюбл¤ють учн≥ школи. “од≥ школ¤р≥ зможуть одержувати ≥нформац≥ю не т≥льки по вертикал≥ - в≥д учител¤ до учн¤, але ≥ в≥д своњх однол≥тк≥в.

ќц≥нка ресурс≥в

¬ажливим аспектом Ї оц≥нюванн¤ специф≥чних ресурс≥в, що ≥снують у ¬аш≥й школ≥. ƒл¤ цього необх≥дно д≥знатис¤, насамперед у вчител≥в малюванн¤, л≥тератури, чи Ї учн≥, що можуть активно ви¤вити себе в под≥бних видах творчост≥. ћожливо, хтось ≥з них в≥дв≥дуЇ предметн≥ гуртки з цих дисципл≥н поза школою. ѕро талановитих ≥ активних школ¤р≥в (адже в кожн≥й школ≥ Ї б≥льш-менш активн≥ учн≥) можуть знати ≥ просто класн≥ кер≥вники, ≥ шк≥льний актив. јле не перестарайтес¤ ≥ не перетвор≥ть конкурс (в≥н передбачаЇ добров≥льн≥сть) у зразковий в≥дкритий урок, на ¤кому ус≥ мус¤ть щось виписувати ≥ вимальовувати. 

—л≥д ретельно продумати ≥ час початку конкурсу. як вже йшлос¤, в≥н може бути приурочений до ¤коњсь певноњ дати, але в будь-¤кому випадку нехай у вас, ¤к орган≥затор≥в, залишитьс¤ в запас≥ тижн≥в два, так, про вс¤к випадок. Ќайкраще, ¤кщо конкурс буде оголошений на початку навчального семестру або чверт≥, коли за час кан≥кул назбиралос¤ чимало не витрачених емоц≥й, що добре вкладаютьс¤ в концепц≥ю будь-¤коњ творчост≥, до того ж урок≥в поки що задають зовс≥м мало ≥ над головою не висить дамокл≥в меч атестац≥й ≥ контрольних роб≥т.

ѕризи ≥ додаткова мотивац≥¤

ќсновне - не наоб≥ц¤ти зайвого, чого ¬и виконати не в змоз≥. ÷≥нн≥сть приз≥в часто пол¤гаЇ не в њх вартост≥, а в т≥м, що вони Ї символом визнанн¤ дос¤гнень.

” кожноњ людини всередин≥ чимало ц≥кавого, позитивного ≥, звичайно, безл≥ч емоц≥й з р≥зних привод≥в. ≤ саме у випадку творчого конкурсу важливо спиратис¤ не на ¤к≥сь знанн¤, а саме на у¤ву, емоц≥њ, ≥ саме персональн≥, а не вичитан≥ чи завчен≥. ј от ¤к "розворушити" њх, це окреме питанн¤. ” де¤ких випадках досить т≥льки запропонувати щось зробити, наприклад, вз¤ти участь у конкурс≥, а конкурс вже сам за своЇю суттю припускаЇ ¤кусь боротьбу за визнанн¤. Ѕез сумн≥ву, в душ≥ ми не Ї прихильниками ≥дей боротьби або доведенн¤ чогось, але вже ¤кщо йдетьс¤ про конкурс, то цього не уникнути. «араз ми ведемо мову про стимули, а конкурс ¤к такий - це вже стимул. «вичайно, ≥ до такого конкурсу можна вжити фразу "√оловне не перемога, а участь", але насправд≥ результат конкурсу - важливий дл¤ учасника. ƒо реч≥, про результат: дуже важливо знати, чого ¬и оч≥куЇте за формою. …детьс¤ про те, ¤кого саме продукту, ≥, що не менш важливо, дл¤ чого ¬ам цей продукт ≥ що ¬и пот≥м маЇте нам≥р з ним робити. ј результатом дл¤ ¬ас може бути на¤вн≥сть в≥зуального матер≥алу, ¤кий ви пот≥м зможете використовувати у своњй проф≥лактичн≥й робот≥.

ј зараз приклад з нашого конкурсу.  оли ми його проводили, то точно знали, що п≥сл¤ в≥дбору кращих роб≥т з них будуть зроблен≥ лист≥вки, на ¤ких будуть малюнки учасник≥в ≥ може нав≥ть з в≥дпов≥дними текстами. ј ще ми подумали: "„ому б не пооб≥ц¤ти кожному учаснику конкурсу, ¤кий над≥слав свою роботу, наб≥р таких лист≥вок?". ѕрипускалос¤, що њм маЇ бути ц≥каво, що думають њхн≥ однол≥тки з цього приводу, ≥ , до того ж, приЇмно побачити своњ роботи в конкретн≥й справ≥. ј щоб ¬и не сумн≥валис¤ в тому, що одержувати щось - процес дуже приЇмний, ось вам приклад. ÷е не стосуЇтьс¤ конкурсу, але близько до теми. ”же п≥сл¤ конкурсу одному з автор≥в довелос¤ побувати в дуже благополучн≥й школ≥ невеличкого м≥стечка —лавутич - останнього пам'¤тника –ад¤нському —оюзу (за 125 км в≥д  иЇва). ≤з собою були р≥зн≥ наклейки з антитютюновоњ теми. « нагоди м≥с¤чника здоров'¤ в школ≥ проходив конкурс шк≥льноњ газети на тему кур≥нн¤.  оманда тренер≥в, ¤к≥ в≥дв≥дали цю школу, рад≥сно обговорювала виставку роб≥т, а пор¤д сто¤ла д≥вчинка рок≥в дев'¤ти-дес¤ти ≥, в≥дкривши рота, дивилас¤ на нас, на наше живе сп≥лкуванн¤. ћи перекинулис¤ з нею к≥лькома словами про те, чи кур¤ть њњ батьки, ≥ дали њй одну наклейку. ¬и н≥коли не здогадаЇтес¤, що вона з нею зробила. —пок≥йно, дл¤ нас це теж був шок: д≥вчинка поц≥лувала цю наклейку.

≤нод≥ актив≥стам, ¤к≥ працюють з р≥зними ≥нформац≥йними матер≥алами, здаЇтьс¤, що це др≥бниц≥, на ¤к≥ н≥хто не звертаЇ уваги. ¬ажко соб≥ у¤вити, що до под≥бних речей (наклейок, брошурок, лист≥вок, календарик≥в тощо) можна так ставитись. ’оча досить часто доводитьс¤ зустр≥чатис¤ ≥з вчител¤ми, ¤к≥ в мить розбирають будь-¤к≥ тематичн≥ прокламац≥њ, буклетики ≥ ус≥л¤к≥ корисн≥ журнали. ј чи т≥льки вчител≥? якось нам довелось проводити проф≥лактичн≥ зан¤тт¤ в школ≥, розташован≥й в с≥льськ≥й м≥сцевост≥. ћи роздали д≥т¤м маленьк≥ квадратн≥ р≥знобарвн≥ пап≥рц≥ ≥ попросили на них щось написати. Ќаприк≥нц≥ уроку до нас п≥д≥йшло к≥лька д≥тей ≥ попросили на пам'¤ть ще по одному ¤скравому пап≥рцю. ¬они ран≥ше таких не бачили. ƒо чого ми це? як додаткову мотивац≥ю можна використовувати будь-¤кий др≥б'¤зок. як кажуть: "ƒр≥бниц¤, а приЇмно". ј можна просто добре продумати подальший процес використанн¤ цих роб≥т. ”с≥м буде ц≥каво, що ж в≥дбудетьс¤ з њхн≥ми творами мистецтва. ƒокладн≥ше про це - в останньому розд≥л≥.

≤ ще (життЇвий ≥ профес≥йний досв≥д н≥¤к не в≥дпускаЇ). ”часть у под≥бному конкурс≥ молодших школ¤р≥в, а особливо, ¤кщо ¤к≥-небудь њхн≥ роботи пос¤дуть призов≥ м≥сц¤, додаЇ њм в≥дчутт¤ значимост≥, а ≥нод≥ й в≥дпов≥дальност≥ за старших. “ому, ¤кщо вам на оч≥ потрапл¤ть "посланн¤" в≥д молодших до старших - ви сам≥ переконаЇтес¤, ¤к це зворушливо. ≤ знову приклад, останн≥й у цьому розд≥л≥, ¤кий доводить, ¤к часто д≥ти, сам≥ того не п≥дозрюючи, впливають на старших, чи це старш≥ брат або сестра, чи просто доросла людина. ќсь випадок, про ¤кий розпов≥в один учень. ” нього Ї молодший брат. ≤ от ¤кось цей малюк, замкнувшись у ванн≥й к≥мнат≥, почав сл≥зно благати старшого брата не курити. —в≥й вчинок в≥н по¤снив так: вчителька розпов≥ла йому, що це дуже небезпечно дл¤ здоров'¤ ≥ що в≥д цього можна померти. —тарший брат на той час уже не курив, зрозум≥вши, що це йому н≥ до чого. ¬≥н заспокоњв малого "п≥клувальника". ≤, пригадуючи цей випадок, з≥знавс¤, що був приЇмно здивований ≥ зворушений такою турботою з боку братика. ёнак остаточно зрозум≥в, що не може за таких обставин зневажити хвилюванн¤ малого, що в≥дтепер в≥н маЇ стати дл¤ нього гарним прикладом некур≥нн¤. 

«даЇтьс¤, нам пощастило переконати ¬ас у тому, що мотивац≥њ в д≥тей хоч в≥дбавл¤й, головне не розгубити њњ ≥ не звести нан≥вець. ѕродовжимо про конкурс.

“ерм≥ни конкурсу ≥ його початок

ўе раз визначили, що нам потр≥бно, дл¤ чого, оц≥нили наш≥ сильн≥ сторони (на¤вн≥сть ген≥њв ≥ талант≥в у школ≥, заручилис¤ п≥дтримкою вчител≥в). «алишилос¤ обговорити терм≥ни й оголосити про конкурс.

“ерм≥ни. ƒл¤ школи оптимальний терм≥н - 2 тижн≥ (плюс два тижн≥ про запас). ƒл¤ наших масштаб≥в ми в≥двели м≥с¤ць, але насправд≥ робота приходила впродовж двох. Ќам телефонували знову ≥ знову ≥ запитували, чи можна ще над≥слати роботи. Ќу звичайно, можна. —м≥шно в≥дмовл¤тис¤ в≥д шедевр≥в мистецтва, а так≥ насправд≥ були. ƒо того ж, ми не бюрократи, що рад≥ють пап≥рц¤м, у ¤ких зазначено: остаточний терм≥н прийому документ≥в - п'¤тниц¤, такого-то числа ≥ до такоњ-то години. «авжди будьте готов≥ до того, що хтось не встигатиме ≥ захоче передати роботу п≥зн≥ше. “ому не посп≥шайте з оприлюдненн¤м результат≥в. «алиште дл¤ цього тиждень-другий. јле т≥льки так, щоб не згасити ≥нтерес. «агалом, д≥йте в≥дпов≥дно до власних в≥дчутт≥в актуальност≥. ≤ ось, нарешт≥, оголошенн¤ конкурсу. «вичайно, оск≥льки в нас масштаб був ќ√ќ-√ќ, ми залучили засоби масовоњ ≥нформац≥њ, провели прес-конференц≥ю тощо. јле реально можна було б об≥йтис¤ ≥ прес-рел≥зом. ” ¬ашому ж випадку, ¤кщо ви проводите конкурс у масштабах одн≥Їњ школи, на етап≥ оголошенн¤ конкурсу не обов'¤зково залучати пресу. ’≥ба що по м≥сцев≥й шк≥льн≥й рад≥оточц≥ можна оголосити, що до зак≥нченн¤ конкурсу залишаЇтьс¤ три, два, один дн≥. ј от ¤кщо ви захочете все-таки спробувати своњ сили в робот≥ з журнал≥стами, то така можлив≥сть у ¬ас з'¤витьс¤ на етап≥ проведенн¤ п≥дсумковоњ виставки. ѕро це - дал≥. јле рано чи п≥зно, а п≥дготовчий етап зак≥нчивс¤. ƒо моменту надходженн¤ перших роб≥т, спод≥ваЇмос¤, ви вже розпов≥ли потенц≥йним учасникам, куди вони мають приносити роботи. ¬ам залишаЇтьс¤ чекати, ну й готувати реЇстрац≥йн≥ форми. ѕ≥зн≥ше, коли роб≥т буде лавина, в≥дсутн≥сть реЇстрац≥йних форм спричинить додатковий хаос, тому що роботи плутаютьс¤, губл¤тьс¤, знову знаход¤тьс¤ тощо. ” реЇстрац≥йних формах важливо вказати наступне: пр≥звище, ≥м'¤, в≥к, школа, клас, тема, назва роботи, њњ вид (малюнок, в≥рш, розпов≥дь тощо), можливо, адреса. ÷≥ формальност≥ можна вказати й в оголошенн≥ про конкурс. “≥льки заради Ѕога не пиш≥ть: "–оботи, у ¤ких не вказане те-то й те-то, до участ≥ в конкурс≥ не допускатимутьс¤", а то доведетьс¤ орган≥зовувати другий конкурс дл¤ тих, хто забув зазначити ¤к≥сь ≥з рекв≥зит≥в. ѕоставтес¤ до цього процесу творчо ≥ будьте рад≥ кожному, хто ви¤вив ≥н≥ц≥ативу, а про нюанси по¤сн≥ть, що це дл¤ ≥стор≥њ чи просто приЇмно, коли твою роботу п≥дписують пот≥м твоњм ≥м'¤м, а не так, що це робота нев≥домого б≥йц¤. ’оча, беручи до уваги принцип в≥льного мистецтва, можна сказати, що мистецтво не знаЇ кордон≥в ≥ належить народу. јле йдетьс¤ про конкурс, ≥ ми ¤коюсь м≥рою обмежен≥ цим пон¤тт¤м. “ому, щоб уникнути плутанини, краще буде вести реЇстрац≥йн≥ форми. ќднак, Ї ще одна перевага анон≥мност≥, на цей раз дл¤ орган≥затор≥в: тим, хто не залишив своњх рекв≥зит≥в чи не п≥дписавс¤, не доведетьс¤ вручати приз ≥ вс¤ке там об≥ц¤не, ¤кщо воно було.

ѕ≥дведенн¤ п≥дсумк≥в

Ќу ось, тепер у ¬ас з≥бралос¤ безл≥ч роб≥т, в≥рш≥в, прози, малюнк≥в, може, символ≥к тощо. ” ход≥ прийому ≥ реЇстрац≥њ њх ¬и вже охали й ойкали з приводу њхньоњ класност≥, ориг≥нальност≥ й казали: "ќце так, ось ц¤ робота класна, кайфовий малюнок, драйвовий текст тощо". јле це т≥льки ваша оц≥нка ¤к орган≥затор≥в. ћи ж пропонуЇмо вам залучити до оц≥нюванн¤ роб≥т усю шк≥льну громадськ≥сть. ѕостарайтес¤ провести загальношк≥льну виставку, запросити до перегл¤ду й оц≥нюванн¤ роб≥т батьк≥в. ¬≥дкритий конкурс набагато важлив≥ший, н≥ж ком≥с≥¤ ≥з завуч≥в. ≤снуЇ чудова система загального оц≥нюванн¤ найефективн≥ших плакат≥в ≥ малюнк≥в. ” момент п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в ус≥м присутн≥м пропонуЇтьс¤ поставити одну галочку (хрестик, будь-¤ку позначку) за роботу, ¤ка вразила найб≥льше, котру можна було б пов≥сити вдома, у громадських м≥сц¤х, у м≥сц¤х дл¤ кур≥нн¤.

≤ кожному, включаючи вчител≥в, даЇтьс¤ т≥льки один голос, ¤кий не можна в≥ддавати соб≥ самому. ≤ за результатами п≥драхунку голос≥в ви зможете в≥д≥брати к≥лька д≥йсно кращих плакат≥в-малюнк≥в з кожноњ ном≥нац≥њ чи теми. ј щодо об'Їктивност≥ оц≥нюванн¤, то це найб≥льша к≥льк≥сть суб'Їктивних точок зору. „им б≥льше людей ви залучите до оц≥нюванн¤ роб≥т, тим вдал≥шим й об'Їктивн≥шим буде результат.

Ќу от, конкурс н≥би завершивс¤, роботи в≥д≥бран≥, переможц≥ Ї. ўо дал≥? ”часники конкурсу зобов'¤занн¤ виконали? ¬иконали. “епер ваша черга. ƒ≥стаЇмо пап≥рц≥ з нашими об≥ц¤нками ≥ дивимос¤. ≤ дал≥ - роздача "слон≥в". ” нашому випадку до об≥ц¤них лист≥вок дл¤ вс≥х ≥ кожного додалис¤ ще й футболки з≥ специф≥чною символ≥кою дл¤ тих, чињ роботи ви¤вилис¤ найб≥льш попул¤рними. ћожна, звичайно, додатково ≥ дипломи учасникам конкурсу вручити, це теж приЇмно.

ј ось тепер доречно згадати ≥ про роботу з засобами масовоњ ≥нформац≥њ. „ому ми взагал≥ говоримо про роботу ≥з мас-мед≥а? ћи под≥бний репортаж використали дл¤ оголошенн¤ конкурсу, оск≥льки були зац≥кавлен≥ у велик≥й к≥лькост≥ учасник≥в. ƒл¤ вас же найприваблив≥ше в робот≥ з≥ «ћ≤ може пол¤гати у тому, щоб звернути њхню увагу на ваш навчальний заклад. ƒо того ж, сп≥лкуванн¤ з журнал≥стами чи виступ у рад≥оеф≥р≥ - великий стимул дл¤ самих п≥дл≥тк≥в. ” випадку, ¤кщо ви вир≥шили сп≥впрацювати з≥ «ћ≤, ¬ам краще не пов≥домл¤ти про початок конкурсу, а анонсувати п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в конкурсу чи виставки вс≥х отриманих роб≥т, тод≥ представники мас-мед≥а зможуть зробити фоторепортаж≥ ≥ вз¤ти ≥нтерв'ю в переможц≥в. “ож приготуйтес¤ до р≥зних провокац≥йних запитань про користь вашого заходу ≥ про ваше власне ставленн¤ до обраноњ теми. якщо ви вир≥шили працювати з зазначеними структурами, то вас, швидше за все, зац≥кавл¤ть м≥сцев≥ районн≥ газети чи спец≥альна преса дл¤ вчител≥в. ¬ажливо звернути увагу на те, що районка може виходити щодн¤, а от пер≥одика дл¤ осв≥т¤н виходить р≥дше. ќтож у випадку з≥ щоденними газетами досить за тиждень до п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в конкурсу над≥слати њм на факс прес-рел≥з, у ¤кому буде анонсована виставка роб≥т ≥з зазначенн¤м м≥сц¤ ≥ часу. Ќа цей зах≥д можна також запросити кореспондент≥в спец≥ал≥зованих журнал≥в дл¤ вчител≥в, тод≥ матер≥ал про це ви побачите трохи п≥зн≥ше, швидше за все т≥льки в наступному м≥с¤ц≥. ўе один безпрограшний вар≥ант, дуже ц≥кавий, корисний ≥ дл¤ школи, ≥ дл¤ учасник≥в конкурсу, ≥ дл¤ його орган≥затор≥в, хто б це не був, дорослий чи п≥дл≥ток. ÷е рад≥о, а точн≥ше, дит¤ча рад≥опрограма. јлгоритм д≥й такий. якось вранц≥ (дит¤ч≥ програми звичайно виход¤ть вранц≥) ви прокидаЇтес¤ ≥, готуючись до школи, слухаЇте рад≥опрограму. ѕот≥м записуЇте ≥м'¤ ведучого чи ведучоњ ≥ телефон. “од≥ телефонуЇте ц≥й людин≥, розпов≥даЇте про проведений конкурс плакат≥в ≥ пропонуЇте в≥дв≥дати виставку кращих роб≥т у ¬аш≥й школ≥. Ќайчаст≥ше ведуч≥ дит¤чих рад≥опрограм ≥з задоволенн¤м йдуть на такий контакт. ѕравда, њм теж знадобитьс¤ час, тому краще з ними домовл¤тис¤ про це за 2-3 тижн≥ до виставки. 

ѕодальше використанн¤ результат≥в конкурсу

” результат≥ гарно проведеного конкурсу ви отримали чимало проф≥лактичного матер≥алу дл¤ класних урок≥в ≥ зан¤ть. 

¬и ви¤вили хлопц≥в та д≥вчат, що у житт≥ в≥дчувають чуже кур≥нн¤ ¤к свою особисту проблему. ѓм ви можете запропонувати зустр≥тис¤ п≥сл¤ конкурсу, поговорити про те, що може кожен ≥з них ≥ вс≥ разом зробити дл¤ захисту своњх прав тих, хто не курить, прав на чисте пов≥тр¤ ≥ повагу.

 р≥м цього, розпов≥мо, ¤к ≥ об≥ц¤ли, про використанн¤ результат≥в. јле спочатку -перед≥стор≥¤. якось в одному молод≥жному клуб≥, назвемо його "—мугастий будинок", хлопц≥ й д≥вчата ≥з задоволенн¤м придумали соб≥ сер≥ю лист≥вок на антисн≥д≥вську тематику. “ам було ≥ про толерантне ставленн¤ до людей, що живуть ≥з ¬≤Ћ/—Ќ≤ƒом, ≥ про те, ¤к не заразитис¤, ≥ взагал≥, що важливе, а що н≥. Ќу от, порад≥ли лист≥вкам, ≥дењ - супер, дизайн - вищий п≥лотаж, профес≥йний фотограф серед клубник≥в знайшовс¤, (≥, до реч≥, серед учн≥в вашоњ школи знайдутьс¤ аматори профес≥йноњ фотограф≥њ, а ¤кщо комусь пощастить залучити до ц≥Їњ справи батьк≥в - просто чудово).  р≥м цього, дизайнери знайшлис¤, тод≥ ще т≥льки аматори, що нараз≥ реально працюють у рекламному агентств≥, загалом, ус≥ отримали кайф. –езультат був, а що дал≥ з ним робити, не продумали. Ќу от, лежали ц≥ ≥дењ у фотоальбом≥, њх демонстрували друз¤м, або коли в клуб гост≥ приходили. ≤ лежали доти, поки не настав час готуватис¤ до першого грудн¤ (¤к в≥домо, день боротьби з≥ —Ќ≤ƒом). ќднак добре те, що вчасно. «'¤сувалос¤, що до цього заходу готуЇтьс¤ ≥ чимало державних орган≥зац≥й, так≥ ¤к, наприклад, ћ≥н≥стерство у справах молод≥ ≥ спорту чи ÷ентр соц≥альних служб дл¤ молод≥. ќтож саме цьому центру за три тижн≥ до настанн¤ першого грудн¤ терм≥ново знадобилис¤ хоча б ¤к≥-небудь матер≥али такого типу, ¤к наш≥ лист≥вки, ≥ вони њх пустили в тираж. ≤стор≥¤ дуже св≥жа ≥ повчальна. ѕам'¤таЇте: ¤кщо земл¤ крутитьс¤, - це комусь потр≥бно. “ак ≥ в нас ≥з вами обов'¤зково знайдутьс¤ т≥, кому ваш≥ ≥дењ будуть не просто до реч≥, а життЇво необх≥дними. ¬ажливо т≥льки пам'¤тати, що з приводу тютюновоњ тематики у св≥т≥ в≥дзначаЇтьс¤ дв≥ дати: 31 травн¤ - ¬сесв≥тн≥й день без тютюну, ≥ трет≥й четвер листопада - ћ≥жнародний день некур≥нн¤. ƒо цих дн≥в ви можете орган≥зувати виставку вже на¤вних у ¬ас роб≥т, проводити под≥бн≥ виставки в ≥нших школах, пропонувати кращ≥ роботи ¤к антитютюнову рекламу, випускати календар≥, пропонувати готов≥ матер≥али зац≥кавленим орган≥зац≥¤м. «≥брати ц≥кав≥ ≥дењ та п≥дготувати ≥нформац≥йн≥ матер≥али - справа не з легких. “а у випадку проведенн¤ под≥бного конкурсу ц≥ матер≥али у вас будуть. «ате в когось знайдутьс¤ додатков≥ кошти на њх тиражуванн¤.

ѕроведенн¤ опитувань населенн¤

≤снуЇ простий ≥ дешевий спос≥б залученн¤ п≥дл≥тк≥в до проф≥лактики кур≥нн¤, ¤к серед однол≥тк≥в, так ≥ серед дорослих - це проведенн¤ соц≥олог≥чних опитувань. ѕри цьому головне значенн¤ маЇ не зб≥р ус≥х результат≥в ≥ њх опрацюванн¤ (що, звичайно, теж дуже важливо), а те, що п≥дл≥тки сам≥ в ход≥ опитуванн¤ д≥знаватимутьс¤ про реальну ситуац≥ю з кур≥нн¤м. якщо поставити запитанн¤ з проф≥лактичним зм≥стом (наприклад, "як ¬и вважаЇте, чи маЇ курець запитати дозволу в навколишн≥х людей, перш н≥ж закурити?"), то це матиме певний вплив ≥ на ≥нтерв'юера, ≥ на респондента (тобто того, хто в≥дпов≥даЇ на запитанн¤). 

’оча можна проводити так≥ опитуванн¤ ≥ серед учн≥в та вчител≥в школи, батьк≥в ≥ нав≥ть випадкових перехожих, ми розгл¤немо тут апробований нами метод телефонного опитуванн¤ . ÷ей метод дозвол¤Ї одержати б≥льш об'Їктивну оц≥нку (учн≥, вчител≥ ≥ батьки не завжди скажуть правду, а людина, що в≥дпов≥даЇ по телефону, анон≥мна, ≥ тому в нењ менше причин спотворювати ≥нформац≥ю).  р≥м того, цей метод звичайно безпечний дл¤ учн≥в, на в≥дм≥ну в≥д опитуванн¤ на вулиц≥. ƒо того ж, участь у такому опитуванн≥ Ї дл¤ п≥дл≥тк≥в корисним трен≥нгом навичок розмови по телефону, впевненост≥ в соб≥, контакт≥в з незнайомими людьми. ≤нтерв'юери опин¤ютьс¤ в ситуац≥њ, коли в них виникаЇ необх≥дн≥сть вибору ефективних стратег≥й взаЇмод≥њ з людьми, визначенн¤ ≥ закр≥пленн¤ власноњ позиц≥њ. Ѕ≥льш≥сть перерахованих тут переваг стосуютьс¤ також ≥ ≥нших форм участ≥ п≥дл≥тк≥в у проф≥лактичних д≥¤х. 

™ к≥лька простих правил проведенн¤ таких опитувань. Ќомери телефон≥в в≥дбираютьс¤ випадково. ћожна просто дов≥льно набирати п≥др¤д цифри, починаючи з будь-¤коњ. “елефонувати можна з 9-оњ години ранку до 9-оњ години вечора. –еспондент маЇ повне право в≥дмовитис¤ в≥д участ≥ в опитуванн≥ на будь-¤кому його етап≥. ≤нтерв'юер повинний мати аркуш паперу, де записана форма початкового звертанн¤ ≥ вс≥ запитанн¤, а також аркуш≥ дл¤ заповненн¤ в≥дпов≥дей кожного респондента.

ѕитанн¤ дл¤ ≥нтерв'ю найкраще розробити разом з учн¤ми. ѕри цьому потр≥бно пам'¤тати: ¤ким би кумедним це не здавалос¤ п≥дл≥ткам, запитанн¤ не мають бути образливими дл¤ респондент≥в, у тому числ≥ курц≥в. як приклад приведемо форму опитуванн¤, що ми вже з усп≥хом використовували.

ќпитуванн¤ про ставленн¤ до пасивного кур≥нн¤

«драстуйте, ми проводимо опитуванн¤ громадськоњ думки на тему кур≥нн¤. ћожна поставити ¬ам к≥лька запитань?

—каж≥ть, будь ласка, ви курите?

http://adic-ukraine.narod.ru /coalition/