ƒосв≥д проф≥лактики кур≥нн¤: зан¤тт¤, конкурси, клуби
–озд≥л 4. ўо можна запропонувати п≥дл≥ткам поза навчальною програмою
Ѕезнаркотичний клуб
ќтже, ¬и вже досить багато доклали сил ≥ енерг≥њ до вихованн¤ молодого покол≥нн¤. ¬аша робота не була марною, ≥ от ¬и вже спостер≥гаЇте, що Ї група п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ активно ставл¤ть ¬ам запитанн¤, в≥дв≥дують ус≥ ¬аш≥ зан¤тт¤, у тому числ≥ ≥ факультативи, ц≥кавл¤тьс¤ ще невисв≥тленими темами ≥ самост≥йно формують запити на т≥ чи ≥нш≥ теми, що њх ц≥кавл¤ть, ≥, нарешт≥, уже значну частину часу на цих зан¤тт¤х займаЇте не ¬и, а ¬аш≥ учн≥. ÷е сигнал: настав час, коли ваш≥ учн≥ виросли ≥ готов≥ вирушити в самост≥йне плаванн¤ на хвил¤х активноњ позиц≥њ. ќднак, ¤к показуЇ практика, група не може ≥снувати довго, ¤кщо њњ не об'ЇднуЇ ¤кась сп≥льна д≥¤. ѕричому саме д≥¤, не ≥дењ чи фантаз≥њ. ¬ ≥ншому випадку, ¬аша потенц≥йна група через де¤кий час перетворитьс¤ на звичайних учн≥в з р≥зних клас≥в, ¤к≥ д≥зналис¤ про щось нове, ≥ не б≥льш того.
‘антаз≥њ й ≥дењ неодм≥нно з'¤вл¤тьс¤, коли стане зрозум≥ло, що саме хоче робити ц¤ нова, св≥жа структура у систем≥ багатор≥чноњ шк≥льноњ ≥стор≥њ.
ƒал≥ ми хочемо розпов≥сти про нашу ≥стор≥ю, про наш досв≥д створенн¤ под≥бноњ групи ≥ реал≥зац≥њ сп≥льноњ д≥¤льност≥ з њњ ≥де¤ми, мр≥¤ми ≥ забаганками.
ѕерш≥ ≥дењ ≥ перш≥ люди
ћетою було створенн¤ безнаркотичного клубу дл¤ соц≥ально-активноњ молод≥ иЇва. Ќазивавс¤ проект " луб дл¤ клуб≥в". ≤нод≥ клубом називають жек≥вськ≥ прим≥щенн¤, де за розкладом р≥зн≥ фах≥вц≥ ведуть роботу гуртк≥в. ћи назвали клубом групу людей, об'Їднаних ц≥л¤ми, ≥нтересами ≥ д≥¤льн≥стю.
ќсновним ≥ найпершим ресурсом, навколо ¤кого все й закрутилос¤, були люди. —початку все трималос¤ на люд¤х, ¤к≥ в≥дпов≥дали за менеджмент клубу, мали осв≥ту та певний досв≥д роботи в соц≥альн≥й сфер≥, у проф≥лактиц≥. ” ¬ашому клуб≥ спочатку така роль може бути в≥дведена вам. јле реальний клуб почав ≥снувати, коли до менеджер≥в на етап≥ створенн¤ приЇдналис¤ активн≥ юнаки й д≥вчата, багато хто з них тод≥ ще навчавс¤ в школ≥ чи на п≥дготовчих курсах вищих навчальних заклад≥в. “епер вечорами до клубу стали приходити вже друз≥ наших друз≥в. ”с≥ разом ми знайшли прим≥щенн¤, почали його обживати.
ѕерш≥ три м≥с¤ц≥ сем≥нари, робоч≥ групи, прост≥ клубн≥ зустр≥ч≥ вели вин¤тково менеджери, але вже незабаром утворивс¤ актив клубу, готовий брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть за ц≥л≥ д≥л¤нки сп≥льноњ роботи. “од≥ й виникло питанн¤ про те, хто приймаЇ р≥шенн¤ в клуб≥.
ѕроцеси внутр≥шнього регулюванн¤, виробленн¤ правил взаЇмод≥њ в клуб≥
÷е питанн¤ дуже важливе дл¤ вс≥Їњ групи, напевно, нав≥ть найважлив≥ше. якщо хлопц≥ й д≥вчата в≥дчувають, що њх "ведуть" ≥ ними ман≥пулюють, то вони н≥коли не захочуть брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть, приймати р≥шенн¤, клуб не стане по-справжньому њхн≥м клубом.
—початку вс≥х активних та компетентних молодих людей менеджери з≥брали на "шаманськ≥ збори", - щось схоже на раду активу (це було на другому м≥с¤ц≥ ≥снуванн¤ клубу, стало очевидно, що з основних вид≥в д≥¤льност≥ актив≥сти не менш досв≥дчен≥ ≥ св≥дом≥, ан≥ж кер≥вники). —аме ц≥ збори мали вир≥шувати питанн¤ щодо розпор¤дженн¤ ресурсами лубу та щодо стратег≥њ д≥¤льност≥. ќднак уже через два м≥с¤ц≥, коли активними учасниками в справах клубу ≥ в створенн≥ ≥нформац≥йних матер≥ал≥в стали не т≥льки "засновники", але й 10-15 ос≥б, ¤к≥ прийшли пор≥вн¤но недавно, "≥нститут шаман≥в" був в≥дм≥нений загальними зборами ¤к такий, що дискрим≥нуЇ ≥нших. « того часу ус≥ р≥шенн¤ приймалис¤ колективно вс≥ма клубниками. як правило, ус≥ р≥шенн¤ приймалис¤ робочими групами з того чи ≥ншого питанн¤. ј таких груп було к≥лька: загальноклубн≥ орган≥зац≥йн≥ зустр≥ч≥, ф≥нансов≥ групи, редколег≥¤, робоч≥ групи з окремих тем ≥ проект≥в. ожне р≥шенн¤ приймалос¤ в тому випадку, коли воно влаштовувало вс≥х учасник≥в робочоњ групи. “аким чином, група вчилас¤ дос¤гати консенсусу з ус≥х основних питань житт¤ клубу.
ƒл¤ кожного виду д≥¤льност≥ та дл¤ керуванн¤ ус≥м клубом питанн¤ сп≥льного розпод≥лу ресурс≥в, ¤кими б незначними вони не були, було вир≥шальним. ”с≥ клубники були в курс≥, ¤к≥ грош≥ ≥ на ¤к≥ акц≥њ в нас Ї, хто ≥ ¤к може п≥дтримувати нашу д≥¤льн≥сть. ” результат≥ зусиль партнер≥в ≥ друз≥в у нас з'¤вивс¤ клубний комп'ютер. ÷ей ресурс, ¤к ≥ вс≥ ≥нш≥, розпод≥л¤вс¤ в≥дкрито (граф≥к роботи на комп'ютер≥ з≥ вписаними ≥менами став результатом к≥лькох бурхливих дискус≥й).
—аме обговоренн¤, ¤к ≥ що варто робити, ¤к взаЇмод≥¤ти м≥ж собою ≥ стали основним горнилом нашоњ сп≥льноти. ”с≥ разом ≥ кожен окремо поступово навчилис¤ висловлювати свою думку, слухати ≥нших, ≥н≥ц≥ювати д≥¤льн≥сть, доводити до к≥нц¤ задумане. ”же через п≥вроку менеджери виконували лише обл≥ково-зв≥тну роботу ≥ функц≥ю зв'¤зку з вищими й оф≥ц≥йними ≥нстанц≥¤ми.
¬ процес≥ д≥¤льност≥ клубу було вироблено к≥лька базових принцип≥в, що дозвол¤ють зд≥йснювати ц≥леспр¤мовану д≥¤льн≥сть: не≥Їрарх≥чний спос≥б взаЇмод≥њ, "без'¤дерна зона", колективне ухваленн¤ р≥шенн¤, "нањжджати", але не вказувати. ѕ≥д "без'¤дерною зоною" маЇтьс¤ на уваз≥ невживанн¤ легальних чи нелегальних наркотик≥в на територ≥њ клубу, а також заборона приходити туди в нетверезому стан≥. —аме собою зрозум≥ло, тютюну в клуб≥ також не було. ≤ було б дивно, просто неможливо у¤вити кого-небудь ≥з член≥в клубу в п'¤ному вигл¤д≥ на територ≥њ клубу, а актив - взагал≥ щоб десь випивав чи курив. јле при цьому важлива дл¤ п≥дл≥тк≥в система п≥дтримки один одного, а також взаЇмне п≥дтвердженн¤ значимост≥ в≥дбувалис¤ в ≥нш≥й площин≥: класно орган≥зована акц≥¤, написаний проект, проведена лекц≥¤... ћехан≥змом роботи клубу - особиста ≥н≥ц≥атива ≥ в≥дпов≥дальн≥сть кожного з його член≥в ¤к за прийн¤те р≥шенн¤, так ≥ за розпод≥л ресурс≥в. “ака взаЇмна п≥дтримка, свобода у вибор≥ пр≥оритет≥в дуже природним способом призводить до зв≥льненн¤ в≥д ≥нтоксикант≥в. олективне ухваленн¤ р≥шенн¤ ірунтуЇтьс¤ на сприйн¤тт≥ кожноњ людини ¤к найкращого експерта в њњ житт≥ ≥ соц≥альн≥й ситуац≥њ довкола нењ. ј ¤кщо н≥хто не знаЇ людину краще, то саме ц¤ людина, тобто кожен член клубу маЇ право знати, що в≥дбуваЇтьс¤, ≥ приймати р≥шенн¤ з цього приводу.
онтроль за дотриманн¤м цього чи ≥ншого принцип≥в покладений на всю групу ≥ на кожного окремо. јле замислюватис¤ над цим найчаст≥ше н≥коли за вс≥ма проектами ≥ планами клубу. «гуртована група за короткий пром≥жок часу виробила також власн≥ способи в≥дзначати св¤та ("чаЇмон≥њ", розмови при св≥чах, складанн¤ колективних казок), вињзди на природу. «вичайно, коли через р≥к-два склад клубу значною м≥рою зм≥нивс¤, то питанн¤ про допустим≥сть пива чи кур≥нн¤ в черговий раз ви¤вилос¤ на пор¤дку денному. «нову вс≥ разом його бурхливо обговорювали ≥ д≥йшли висновку, що людина, ¤ка споживаЇ ≥нтоксиканти, просто неприЇмна ≥ заважаЇ ≥ншим.
ћетоди роботи
‘актично, щовечора впродовж тижн¤ в клуб≥ щось в≥дбуваЇтьс¤. ќдин ≥з вечор≥в - клубний, це час т≥льки дл¤ сп≥лкуванн¤, без ¤ких-небудь д≥лових розмов. —аме в ц≥ вечори до нас на чай заход¤ть нов≥ люди, що чули про клуб в≥д друз≥в. ≤нш≥ вечори зайн¤т≥ р≥зними робочими групами (окремими з кожного виду д≥¤льност≥), один веч≥р (часто у вих≥дний) - це сем≥нар взаЇмного навчанн¤, на ¤кий часто приход¤ть нов≥ люди.
ќф≥ц≥йного членства немаЇ, тому коли плануЇтьс¤ ¤кийсь зах≥д, розраховуЇмо на тих, хто маЇ бажанн¤ вз¤ти в ньому участь, а при велик≥й акц≥њ - на друз≥в. лубне оточенн¤ складалос¤ з дек≥лькох к≥л (накшалт тих, що з'¤вл¤ютьс¤ п≥сл¤ того, ¤к у воду жбурнути кам≥нець). ¬ найт≥сн≥шому кол≥ були люди, що проводили в клуб≥ практично ус≥ вечори ≥ були в курс≥ усього, дал≥ т≥, хто приходив т≥льки на з≥бранн¤ групи, д≥¤льн≥сть ¤коњ ц≥кавила; ще дал≥ - так≥, що заходили раз на тиждень, або ж просто давн≥ друз≥, що заб≥гають раз на м≥с¤ць. ’тось ≥з тих, хто прийшов ≥з другом один раз на сем≥нар, ставав згодом найактивн≥шим, натом≥сть хтось ≥з засновник≥в клубу в≥ддал¤вс¤, з'¤вл¤ючись лише на де¤к≥ особлив≥ под≥њ.
ожна започаткована в клуб≥ ≥де¤ обговорюЇтьс¤ за схемою: мета, завданн¤, ц≥льова група, види д≥¤льност≥ ≥ терм≥ни виконанн¤, що потр≥бно дл¤ реал≥зац≥њ, хто з клубу може стати ресурсом. ƒуже корисною стала схема п'¤ти запитань п≥дходу, в≥домого ¤к "соц≥альна д≥¤":
 | ўо конкретно ¬ас не влаштовуЇ тут, у наш≥й школ≥, двор≥ в галуз≥ тютюнових проблем? |
| як≥, по-¬ашому, причини цього? |
| як ми можемо вплинути на такий стан речей? |
| ўо нам дл¤ цього потр≥бно? |
| як ми д≥знаЇмос¤, що ситуац≥¤ пол≥пшилас¤? |
–обоч≥ групи з окремих проект≥в - такий спос≥б роботи був в≥днайдений в процес≥ тривалих пошук≥в. √оловний принцип - ус≥м пов≥домили, приход¤ть т≥, хто хоче цей проект робити. “ехнолог≥њ - м≥зковий штурм, колективне обговоренн¤ й ухваленн¤ р≥шенн¤, п≥дписи п≥д письмовим вар≥антом ≥дењ. «а такоњ системи кожен член клубу вибираЇ, ¤к≥ види д≥¤льност≥ його ц≥кавл¤ть найб≥льше, де в≥н хоче себе про¤вити. „ас дл¤ збору робочоњ групи визначаЇтьс¤ з огл¤ду на можливост≥ учасник≥в. ѕро результати роботи групи, про прийн¤т≥ р≥шенн¤, що можуть зац≥кавити весь клуб, пов≥домл¤Їтьс¤ на загальноклубному збор≥ (а пот≥м, коли в б≥льшост≥ клубник≥в з'¤вивс¤ доступ до електронноњ пошти - через загальноклубну розсилку).
” режим≥ таких робочих груп були орган≥зован≥ виставки антитютюнового плаката, зроблена сер≥¤ лист≥вок "я в≥льний в≥д страху ¬≤Ћ", проведена сер≥¤ сем≥нар≥в дл¤ студент≥в факультет≥в соц≥альноњ роботи, орган≥зовувалис¤ сем≥нари дл¤ волонтер≥в, лекц≥йн≥ проф≥лактичн≥ курси в школах. ƒобре, ¤кщо з трьох ≥дей реал≥зовувалас¤ одна, але за нею з'¤вл¤лис¤ ще три нов≥ ≥дењ. √оловне, що з'¤вл¤лос¤ - активний, критичний погл¤д на соц≥альну д≥йсн≥сть. Ќам не подобаЇтьс¤ дискрим≥нац≥¤ ≥ насильство серед школ¤р≥в, ми виступаЇмо за заборону тютюновоњ й алкогольноњ реклами, ми за толерантн≥сть до ¬≤Ћ-позитивних, соц≥альна реклама повинна бути по-справжньому ефективною - що ми можемо зробити?
“од≥ ≥ виникаЇ ≥де¤ про створенн¤ ≥нформац≥йного матер≥алу, проведенн¤ вуличноњ акц≥њ протесту, п≥кетуванн¤ ¤кихось установ. √оловне, щоб нам ≥ ≥ншим було весело, ц≥каво. ј ще завжди маЇмо на уваз≥, заради ¤коњ мети це робитьс¤, ¤кого в≥дчутного результату хочемо домогтис¤.
ќдн≥Їю з робочих груп була редколег≥¤ журналу соц≥ально активноњ молод≥ "—.ј.ћ.". —ам≥ писали, сам≥ ≥люстрували, сам≥ верстали. “≥, котр≥ вперше спробували верстати журнал, тепер, через три роки, стали профес≥оналами в цьому.
"«роби, скажи, назви, подорожуй, будь —.ј.ћ." - самвидавська технолог≥¤ у своњй основ≥. ∆одного профес≥онала, жодного одноос≥бного р≥шенн¤, немаЇ нав≥ть найменшого нат¤ку на зовн≥шню цензуру. ÷≥льових груп - дв≥. "„итач≥" - люди з потенц≥алом соц≥альноњ активност≥, волонтери соц≥альних проект≥в ≥ програм отримують ≥нформац≥ю про соц≥альн≥ технолог≥њ ≥ чесн≥сть в обговоренн≥ актуальноњ дл¤ них проблематики (в≥д експлуатац≥њ волонтер≥в у передвиборн≥й гонц≥, перев≥рки на —Ќ≤ƒ, розвитку фашистських угруповань в украњнських м≥стах - до питанн¤ дотриманн¤ прав дитини в шк≥льн≥й систем≥). ожен "читач" при бажанн≥ може стати "письменником" чи членом редколег≥њ, людиною, що обговорюЇ не просто читабельн≥сть т≥Їњ чи ≥ншоњ статт≥, але ≥ ц≥л≥сну концепц≥ю номера, зм≥ст рубрик, посланн¤ читацьк≥й аудитор≥њ, його доц≥льн≥сть чи етичн≥сть. ≤ ви¤вл¤Їтьс¤, що молод≥ люди 16-18 рок≥в робл¤ть концептуальний макет ≥ не бо¤тьс¤ говорити про те, що њх д≥йсно хвилюЇ, дратуЇ, "д≥стаЇ" у навколишньому св≥т≥. ќбговорити взаЇмини вчител≥в ≥ учн≥в, можливост≥ розважатис¤ без ≥нтоксикант≥в, знайти оформленн¤, ¤ке "зриваЇ дах", а пот≥м побачити це все надрукованим, дати почитати (на одну н≥ч) друз¤м - все це результат зд≥йсненоњ технолог≥њ.
Ќеобх≥дн≥ ресурси: прим≥щенн¤ дл¤ зустр≥чей, доступ хлопц≥в ≥ д≥вчат (усього загалу) до комп'ютера, принтера ≥ сканера, грош≥ на друкуванн¤ номера до 30 стор≥нок ј4 (дл¤ початку немаЇ рац≥њ випускати тиражем понад 100 прим≥рник≥в - образливо, коли журнали припадають пилом десь у кутку ≥ н≥кому не потр≥бн≥). јле головний ресурс - ¬аша сила ≥ мужн≥сть дов≥рити "кермо влади" груп≥ юнак≥в, не визначати за них тематику, не озиратис¤ на п≥рам≥ду начальства, ¤к≥й треба було б догодити, не в≥дсилати њх до мудрост≥ чийогось досв≥ду.
ќсь ¤к писав про журнал "—.ј.ћ." "¬≥сник доброд≥йност≥" (1999 р., є 4):
"∆урнал поширювавс¤ серед друз≥в, кожний пишавс¤ ним ¤к д≥тищем. ¬≥н був р≥зноплановий, кошлатий ¤к за зм≥стом, так ≥ за оформленн¤м ≥ стил≥стикою. јле в≥н був наш".
—ем≥нари
Ќайчаст≥ше ми сам≥ њх ≥ проводили. оли ви¤вилос¤, що т≥льки де¤к≥ з нас можуть вести групи й обговоренн¤, то зробили великий сем≥нар з проведенн¤ групових зустр≥чей. «апам'¤талис¤ сем≥нари з ≥Їрарх≥њ у св≥т≥ тварин, з соц≥ального плаката, з рефлекс≥њ, по робот≥ з окремими програмами. —ем≥нар проводить хтось з нас чи наших друз≥в. “аку систему можна назвати взаЇмним навчанн¤м.
луб "—мугастий будинок", ¤к в≥н пот≥м став називатис¤, був заснований у результат≥ проекту 1999 року. «араз, у 2003 роц≥, нав≥ть за в≥дсутност≥ свого прим≥щенн¤ ≥ будь-¤коњ ф≥нансовоњ п≥дтримки ззовн≥, клуб - це дуже активна група молод≥, що об'ЇднуЇ понад 30 ос≥б. „лени клубу пишуть музику, друкують зб≥рки в≥рш≥в, розробл¤ють ≤нтернет-сайти дл¤ соц≥ально активноњ молод≥ ( www.zaraz.org ), провод¤ть вуличн≥ акц≥њ ≥ сем≥нари. —ьогодн≥ чимало активних п≥дл≥тк≥в знають про заснуванн¤ клубу лише з розмов. ќднак нас, ¤к ≥ ран≥ше, дуже дивують молод≥жн≥ клуби, у ¤ких кур¤ть чи п'ють. ѕросто в нас усе по-≥ншому. ћи спод≥ваЇмос¤, що досв≥д нашого клубу може знадобитис¤ ≥ в ≥нших м≥стах.
