ƒосв≥д проф≥лактики кур≥нн¤: зан¤тт¤, конкурси, клуби
–озд≥л 3. ¬≥дверта розмова
Ќапевно, найкращою особлив≥стю ц≥Їњ книжки можна вважати те, що в кожному р¤дку реальний досв≥д, реальна робота ≥ реальн≥ п≥дл≥тки. ѕродовжуючи цю традиц≥ю, ми говоритимемо в≥д ≥мен≥ тих п≥дл≥тк≥в, з ¤кими нам довелос¤ зустр≥чатис¤. ≤ зараз хот≥лос¤ б цей розд≥л присв¤тити тем≥ налагодженн¤ взаЇмин.
јдже й ¬и не перший р≥к працюЇте в школ≥, ≥, мабуть, пом≥тили, що не кожен педагог може знайти гарний п≥дх≥д до д≥тей. ўоб не кривдити н≥кого, скажемо, що не вс¤кий вчитель ≥ не до вс≥х д≥тей (вони теж бувають р≥зн≥, ¤к ≥ вчител≥). ѕроте, у кожн≥й школ≥ Ї так≥ вчител≥, про ¤ких д≥ти мр≥ють, щоб вони стали њхн≥ми класними кер≥вниками ≥, ¤к м≥н≥мум, саме вони вели той чи ≥нший предмет, а не хтось ≥нший. «агалом виходить так: ¤к серед учн≥в Ї улюбленц≥ (або ж мазунчики), так ≥ серед учительського колективу Ї улюблен≥ вчител≥. —аме у них Ї вс≥ шанси стати л≥дерами в проф≥лактиц≥ кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в. —пробуЇмо п≥ти таким шл¤хом. —початку з'¤суЇмо, що ж у цих вчител≥в Ї такого маг≥чного (передус≥м, спираючись на думку школ¤р≥в). ј пот≥м, ¤кщо ви пом≥чаЇте в соб≥ хоч щось ≥з цих характеристик, а ще щось готов≥ розвивати - виходить, що й ви теж п≥дходите дл¤ команди улюбленц≥в. ’оча ¤кщо ¬и читаЇте цю книжку, то ¬и напевно один ≥з них. “о що ж вид≥л¤ють учн≥ в таких учител¤х.
- як правило, вони дозвол¤ють соб≥ в≥двол≥катис¤ п≥д час уроку на сторонн≥ теми, при цьому переход¤ть з одн≥Їњ теми на ≥ншу дуже плавно, начебто непом≥тно.
- Ќавод¤ть дуже багато приклад≥в ≥з житт¤: свого, своњх друз≥в, сус≥д≥в, д≥тей тощо.
- ” запас≥ в них чимало веселих ≥стор≥й.
- ѕ≥сл¤ урок≥в б≥л¤ них збираютьс¤ юнаки та д≥вчата, ставл¤ть запитанн¤.
- як правило, вони не повчають ≥ не робл¤ть зауважень при всьому клас≥, в≥ддаючи перевагу ≥ндив≥дуальн≥й бес≥д≥.
- ¬они ви¤вл¤ють сп≥вчутт¤ ≥ при нагод≥ запитують, ¤к справи.
- ÷≥кавл¤тьс¤ кожним учнем, знають чимало подробиць з особистого житт¤ учн≥в.
- «апрошують на своњ уроки ц≥кавих фах≥вц≥в.
- ≤нод≥ влаштовують дискус≥њ чи ≥гри пр¤мо на уроках.
¬≥д себе можна було б додати: всеб≥чний розвиток таких учител≥в, зац≥кавленн¤ нетрадиц≥йними формами навчанн¤ ≥ любов до д≥тей. ћожливо й ще щось, але зупинимос¤ поки що на цьому. “ак повелос¤, що б≥льш≥сть осв≥т¤н, ¤к≥ реально займаютьс¤ проф≥лактикою - це люди, до ¤ких ≥ д≥ти, ≥ батьки приход¤ть за порадою ≥ ¤ким по-справжньому дов≥р¤ють.
¬≥дверта розмова з д≥тьми
” п≥дл≥тк≥в Ї безл≥ч життЇво важливих питань, про ¤к≥ непросто говорити з батьками, у розв'¤занн≥ ¤ких не можна покластис¤ на думку однол≥тк≥в. ѕотр≥бна авторитетна ≥ незалежна думка досв≥дченоњ людини, що досить тверезо оц≥нюЇ ситуац≥ю. √арний вчитель чи шк≥льний психолог ц≥лком може стати таким джерелом ≥нформац≥њ. ” ход≥ цих розмов тема кур≥нн¤, ¤кщо вона актуальна, легко буде порушена. јдже п≥дл≥тки починають курити дл¤ того, щоб п≥дтримати товариша, бути привабливим в очах д≥вчини, здаватис¤ доросл≥шим ≥ самост≥йн≥шим у власних очах, протисто¤ти мам≥. ур≥нн¤ дл¤ них - це найпрост≥ша, запропонована рекламою або ж оточенн¤м в≥дпов≥дь на найб≥льш хвилююч≥ питанн¤.
–озмова може в≥дбуватис¤ по-р≥зному. ¬она може початис¤ на уроц≥ з конфл≥ктноњ ситуац≥њ чи з обговоренн¤ теми уроку. ÷е може бути ≥ класна година, можна заздалег≥дь оголосити про спец≥альну зустр≥ч дл¤ д≥вчат, а наступного дн¤ - дл¤ хлопц≥в, одразу п≥сл¤ урок≥в.
—кладов≥ зустр≥ч≥ досить прост≥:
- ѕов≥домл¤Їмо тему ≥ називаЇмо проблеми, ¤к≥ ц≥кавл¤ть п≥дл≥тк≥в.
- ѕо¤снюЇмо наше розум≥нн¤ теми чи проблеми. Ќа життЇвих прикладах показуЇмо, ¤ких ситуац≥й варто уникати.
- «алишаЇмо час дл¤ запитань.
ўодн¤ сп≥лкуючись ≥з класом, ¬и, без сумн≥ву, знаЇте проблеми, ¤к≥ хвилюють учн≥в найб≥льше. Ќаш досв≥д п≥дтверджуЇ: ≥снують питанн¤, що хвилюють ус≥х п≥дл≥тк≥в.
ј) —екс ≥ коханн¤
÷ю розмову важливо проводити з хлопчиками ≥ д≥вчатками окремо. Ќасамперед попереджаЇмо про небажан≥сть раннього сексу, про необх≥дн≥сть користуватис¤ презервативами. ÷≥лком можливо, що хтось з д≥вчат не об≥знаний ≥з методами контрацепц≥њ, не знаЇ, ¤к уникнути небажаних статевих зв'¤зк≥в. ур≥нн¤ легко пов'¤зати з ц≥Їю темою. ћожна запитати д≥вчат: чи подобаЇтьс¤ њм, коли хлопець курить? ј ¤к њм здаЇтьс¤, чи подобаютьс¤ хлопц¤м д≥вчата, ¤к≥ кур¤ть? ол≥р ≥ запах шк≥ри, згубний вплив кур≥нн¤ на репродуктивне здоров'¤ (≥ чолов≥к≥в, ≥ ж≥нок), на здоров'¤ майбутн≥х нащадк≥в - вс≥ ц≥ теми пр¤мо пов'¤зан≥ з питанн¤ми сексуальних взаЇмин. ƒл¤ хлопц≥в темою м≥с¤ц¤ може стати зв≥стка про те, що кур≥нн¤ Ї причиною ≥мпотенц≥њ.
Ѕ) ƒружба ≥ компан≥њ
’то такий справжн≥й друг? як г≥дно поводитис¤ в компан≥њ? як виходити з≥ складних моральних дилем? ÷≥ й под≥бн≥ запитанн¤ були в центр≥ уваги рад¤нськоњ л≥тератури дл¤ п≥дл≥тк≥в. “ака знайома нам, ц¤ тема залишаЇтьс¤ terra incognita дл¤ наших учн≥в. –озмова на цю тему дуже важлива дл¤ п≥дл≥тк≥в. јдже вони щодн¤ про це думають. ƒуже важливо дл¤ формуванн¤ позитивноњ самооц≥нки запитати кожного: за що той любить ≥ поважаЇ своњх друз≥в? ўо в≥н називаЇ справжньою дружбою? „и може справжн≥й друг запропонувати щось небезпечне, смертоносне, таке, що призводить до проблем? якщо хтось пропонуЇ закурити, дл¤ чого це йому потр≥бно?
¬) ¬заЇмини з батьками
якими мають бути ц≥ стосунки? ’то може зм≥нити њх? ўо може зробити сам п≥дл≥ток дл¤ того, аби пол≥пшити своњ взаЇмини з батьками, налагодити дов≥рлив≥ стосунки, щоб мати можлив≥сть скористатис¤ батьк≥вським досв≥дом, знанн¤ми? «апропонуйте п≥дл≥ткам крок за кроком у¤вити, ¤к можна зм≥нити ¤кусь конкретну ситуац≥ю в родин≥. «а приклад в≥зьмемо таку, що зустр≥чаЇтьс¤ досить часто: батько курить при дитин≥ й мам≥ на кухн≥. як ≥ з чого саме розпочати розмову? як зробити так, щоб батько зрозум≥в ≥ прийн¤в нашу аргументац≥ю? ћожна нав≥ть схематично показати д≥йових ос≥б, написати, що вони думають з цього приводу ≥ ¤к≥ в них Ї докази на п≥дтвердженн¤ своЇњ позиц≥њ. ѕот≥м п≥дл≥тки сам≥ будують аргументац≥ю, виход¤чи з доказ≥в протилежноњ сторони. Ќаприклад, батько стверджуЇ, що курити на кухн≥ - це його споконв≥чне право. јле в≥н не байдужий до здоров'¤ доньки. ≤ тод≥ вагомим стаЇ аргумент, що донька менше хвор≥тиме, ¤кщо в помешканн≥ дихатиме чистим пов≥тр¤м. ѕ≥сл¤ обм≥ну аргументами обговорюютьс¤ вар≥анти розв'¤занн¤ проблеми, дос¤гненн¤ консенсусу.
ћи т≥льки визначили де¤к≥ велик≥ за обс¤гом теми. –озпочинаючи розмову з хлопц¤ми та д≥вчатами, важливо ор≥Їнтуватис¤ на одну маленьку тему, ¤кнайчаст≥ше звертатис¤ до њхнього щоденного досв≥ду чи ваших спогад≥в про такий самий досв≥д.
¬≥дверта розмова з батьками
Ѕатьки дл¤ п≥дл≥тк≥в, так чи ≥накше, залишаютьс¤ еталоном ≥ центром всесв≥ту. “е, ¤к ≥ про що розмовл¤ють вдома з дитиною, впливаЇ на њњ ставленн¤ до тютюну, та й до ≥нших ≥нтоксикант≥в теж. якщо батько сказав, що пиво - корисне, то н≥¤к≥ науков≥ дан≥ не похитнуть дит¤чого переконанн¤.
” п≥дл≥тковому в≥ц≥ ≥ д≥ти, ≥ батьки в≥дчувають зб≥льшенн¤ дистанц≥њ м≥ж собою. ƒ≥ти вбачають у батьках т≥льки щось на зразок карального органу. Ѕатьки скаржатьс¤ на замкнут≥сть п≥дл≥тк≥в, намагаютьс¤ на них впливати. ƒ≥ти замикаютьс¤ в соб≥, батьки ще б≥льше хвилюютьс¤. оли батько ставить педагогу запитанн¤: "Ќу ¤к в≥н?", - то його хвилюють не лише оц≥нки, але й те, ¤к його дитина поводитьс¤ серед однол≥тк≥в, ¤ку роль в≥д≥граЇ у колектив≥.
„имала частина хвилювань пов'¤зана, звичайно, з кур≥нн¤м ≥ вживанн¤м алкоголю. Ѕатьки, не маючи можливост≥ одержати чесну ≥нформац≥ю в≥д дитини, починають принюхуватис¤, перев≥р¤ти кишен≥, влаштовувати скандали, ще б≥льше налаштовуючи юнака чи д≥вчину проти себе. ƒ≥ти так ≥ кажуть: "як же њй (мам≥) скажеш? ¬она ж в≥дразу кричати почне!"
як поговорити з дитиною
÷¤ тема надзвичайно ц≥кавить батьк≥в. «апитанн¤ найчаст≥ше таке: що йому сказати, щоб в≥н не курив? ќднак пропонуЇмо ¬ам переформулювати запитанн¤: ¤к налагодити такий контакт ≥з дитиною, щоб запоб≥гти њњ нам≥рам спробувати сигарети чи ≥нш≥ наркотики?
1. —лухати
Ѕатькам важливо в≥дводити час на розмову ≥з д≥тьми, в ход≥ ¤коњ дуже бажано розпитувати й уважно слухати, знати, що в≥дбуваЇтьс¤ в душ≥ дитини, що њњ хвилюЇ, турбуЇ понад усе. ¬иход¤чи з найголовн≥ших дл¤ нењ питань ≥ проблем, можна висловити своњ побажанн¤. Ќаприклад: "я в≥дчуваю, що нараз≥ ти не дуже впевнено почуваЇшс¤ в компан≥њ друз≥в. я в≥рю, що ти впораЇшс¤ ≥з ситуац≥Їю, знайдеш сп≥льну мову з хлопц¤ми. ќднак дуже тебе прошу: не варто починати курити, нав≥ть ¤кщо хтось ≥з друз≥в наполегливо пропонуЇ тоб≥ сигарету".
2. ’валити
ѕрактично Їдиний ресурс позитивного ставленн¤ ≥ в≥ри у власн≥ сили - це батьк≥вська похвала. ѕроте у реальному житт≥ батьки б≥льше лають ≥ засуджують п≥дл≥тк≥в, бо¤чись перехвалити. Ћюдина, у ¤ку в≥р¤ть ≥ ¤ку поважають батьки, почуваЇтьс¤ впевнено серед однол≥тк≥в, не п≥ддаЇтьс¤ на провокац≥њ, готова тверезо ≥ самост≥йно приймати р≥шенн¤. ƒитину варто хвалити нав≥ть за найменший гарний вчинок. Ќаш≥ д≥ти дуже хочуть чути, що ми њх любимо. ј саме тому хвилюЇмос¤.
3. арати т≥льки за справу
ѕокаранн¤ не можна колекц≥онувати, ≥ в жодному раз≥ не варто з одн≥Їњ провини робити висновки про людину загалом. Ќаприклад: "“и не зробив, тому ти ледар". якщо спробувати з'¤сувати, чим п≥дл≥ток був зайн¤тий зам≥сть прибиранн¤, в≥дчути його зац≥кавленн¤ справою, то ≥ карати, можливо, не доведетьс¤. ћожна просто нагадати: "я здогадуюс¤, що ти був дуже захоплений новою грою. јле мен≥ дуже неприЇмно заходити в таку брудну кухню".
ѕро кур≥нн¤ батьк≥в
ур≥нн¤ батьк≥в маЇ значний вплив ¤к на р≥шенн¤ п≥дл≥тка курити чи не курити, так ≥ безпосередньо на його здоров'¤ внасл≥док пасивного кур≥нн¤. ƒоц≥льно обговорити ≥ таке питанн¤, ¤к кур≥нн¤ батьк≥в у власних квартирах, особливо в присутност≥ д≥тей або ж у тих прим≥щенн¤х, де д≥ти провод¤ть св≥й час. ѕри цьому важливо не перетворювати обговоренн¤ в судилище над батьками-курц¤ми, а п≥дкреслити, що найголовн≥ше - це не кур≥нн¤ батьк≥в ¤к таке (хоча вс≥м њм можна побажати розлучитис¤ з ц≥Їю звичкою), а вплив тютюнового диму на њхн≥х д≥тей. ѕри коректному обговоренн≥ цього питанн¤ багато батьк≥в-курц≥в погоджуютьс¤ перегл¤нути своњ звички ≥ не п≥ддавати своњх д≥тей небезпец≥ отруЇнн¤ тютюновим димом.
ƒе¤к≥ батьки захочуть вз¤ти участь у проф≥лактичних заходах. «агалом це можна в≥тати, але варто пам'¤тати: ≥нформац≥¤, що найсильн≥ше впливаЇ на дорослих ≥ тому здаЇтьс¤ њм найпереконлив≥шою (про здоров'¤, смерть тощо), може мати нав≥ть протилежний вплив на д≥тей. “ому варто спр¤мувати зусилл¤ на те, щоб батьки допомагали реал≥зовувати ≥дењ п≥дл≥тк≥в, а не навпаки.
як≥ ≥дењ не варто п≥дтримувати
™ к≥лька неприйн¤тних ≥дей, ¤к≥, однак, знаход¤ть в≥дгук у батьк≥в ≥ де¤ких учител≥в ≥ можуть суттЇво нашкодити проф≥лактичним завданн¤м. ¬арто в≥дразу ж спростувати њх.
1. ƒавайте орган≥зуЇмо в школ≥ м≥сце дл¤ кур≥нн¤ - "курилку"
Ќа перший погл¤д, ≥де¤ легал≥зац≥њ кур≥нн¤ в школ≥ приваблива: тепер ус≥м зрозум≥ло, хто в≥дв≥дуЇ "курилку", п≥дл≥ткам н≥чого ховатис¤ б≥л¤ см≥тник≥в, а отже, кур≥нн¤ стаЇ менш престижним. ÷¤ ≥де¤ знаходить своњх прихильник≥в серед л≥беральних дорослих. ќднак вона згубна дл¤ проф≥лактики. ¬≥дведенн¤ в школ≥ спец≥ального м≥сц¤ дл¤ кур≥нн¤ школ¤р≥в дл¤ вс≥х означаЇ, що курити - це нормально, законно ≥ ц≥лком схвалюЇтьс¤ педколективом. ” результат≥ "курилку" не оминають не т≥льки т≥, хто курить давно ≥ вже залежний, але й т≥, хто ран≥ше нав≥ть не намагавс¤ курити. ≤ вс≥ проф≥лактичн≥ зусилл¤ зведен≥ нан≥вець. Ќа територ≥њ школи маЇ бути заборонено курити ус≥м, у тому числ≥ вчител¤м ≥ батькам, тому що тут ми повинн≥ гарантувати здорове середовище ≥ чисте пов≥тр¤ дл¤ ус≥х д≥тей.
2. Ќехай краще курить, ан≥ж колетьс¤
—игарети - це перший наркотик, ¤кий починають вживати майбутн≥ кл≥Їнти нарколог≥чних служб. «алежн≥сть в≥д н≥котину можна пор≥вн¤ти з кокањновою ≥ героњновою. Ќав≥ть ¤кщо цей убивц¤ такий буденний ≥ знайомий, смерть в≥д нього реальна. якщо в≥д споживанн¤ наркотик≥в за р≥к в ”крањн≥ помираЇ до 5 тис¤ч ос≥б, то в≥д хвороб, спричинених кур≥нн¤м, близько 110 тис¤ч ос≥б. ” того, хто н≥коли не брав до рук сигарети, шанс стати наркоманом м≥н≥мальний. ¬одночас серед наркоман≥в практично не знайти людини, ¤ка б не починала св≥й шл¤х з кур≥нн¤.
3. Ќехай курить гарн≥ сигарети, а не ус≥л¤ку гидоту
як показують найнов≥ш≥ науков≥ досл≥дженн¤, достов≥рних в≥дм≥нностей у вплив≥ р≥зних сорт≥в сигарет на здоров'¤ не встановлено. Ѕезпечних сигарет не буваЇ. ¬с≥ вони згубно впливають на орган≥зм людини, викликають сильну залежн≥сть, ¤кими б не були њх ц≥на чи марка, з ф≥льтром вони чи без.
4. ¬иростеш, тод≥ куритимеш
÷ей висл≥в п≥дкреслюЇ, що кур≥нн¤ - це виб≥р справжн≥х дорослих. раще показати, ¤к важко курц¤м кинути курити. якщо син знатиме про зусилл¤ батька щодо припиненн¤ кур≥нн¤, навр¤д чи в≥н буде наст≥льки впевнений, що кур¤ть справжн≥ чолов≥ки.
–озд≥л 4. ўо можна запропонувати п≥дл≥ткам поза навчальною програмою
