ƒосв≥д проф≥лактики кур≥нн¤: зан¤тт¤, конкурси, клуби
–озд≥л 2. ќдне зан¤тт¤
як≥ уроки шкод¤ть
” сфер≥ проф≥лактики виникаЇ проблема не з браком ≥нформац≥њ, а з њњ надлишком. ожен п≥дл≥ток знаЇ велику к≥льк≥сть факт≥в, ≥стор≥й, думок з приводу тютюну. ј ще в≥н знаЇ, що ви прийдете й почнете стару п≥сню про вбитого кон¤ та чуму ’’ стор≥чч¤.
™ к≥лька пов≥домлень ≥ тем, висв≥тленн¤ ¤ких не просто некорисне, а й веде до п≥двищенн¤ споживанн¤ тютюну школ¤рами.
“ютюн - дорослий виб≥р
Ќедаремно посланн¤ використано у рекламних кампан≥¤х тютюновоњ корпорац≥њ "‘≥л≥п ћор≥с". «аборон¤ючи, ми тим самим робимо заборонений пл≥д б≥льш привабливим дл¤ д≥тей. ѕозиц≥¤ "—танеш дорослим, тод≥ обирай" вдв≥ч≥ хитк≥ша. ѕо-перше, н≥хто не уточнюЇ, що саме в≥дбуваЇтьс¤ з орган≥змом у 18 рок≥в, коли юридично можна вважати себе дорослим, а по-друге, при на¤вност≥ реклами ≥ кур≥нн¤ в с≥м'њ дуже важко назвати виб≥р на користь кур≥нн¤ в≥льним та св≥домим.
÷е шк≥дливо дл¤ здоров'¤
ѕ≥дл≥тки - безтурботн≥ люди, ¤к≥ вважають, що житимуть в≥чно. ¬они ледь в≥р¤ть, що њм коли-небудь буде двадц¤ть. ј сорок рок≥в - дл¤ них глибока стар≥сть. –≥зноман≥тт¤ факт≥в, точна медична статистика про смерт≥ й хвороби внасл≥док споживанн¤ тютюну буде дл¤ них важити менше, н≥ж приклад сус≥да: "¬≥н курить ≥ п'Ї, в≥н старший за мене на два роки ≥ все ще не вмер". ќкр≥м того, ≥нформац≥¤ про шкоду дл¤ здоров'¤ просто банальна. ¬она й на дорослих не дуже впливаЇ.
≤нтерактивн≥ зан¤тт¤, що це?
лас перед ¬ами, ви впевнен≥ поки що лише у тому, що ¬ам ≥з цим класом потр≥бно провести разом 45 хвилин. ≤ начебто педагог≥чна п≥дготовка Ї, ≥ групи вести доводилось..., проте у даному випадку ваше завданн¤ в≥дмовити њх в≥д смертельноњ загрози... “а ще зробити це так, щоб вони пов≥рили. ўо робити? –озпочинати вмовл¤ти, ставити запитанн¤?
√оловне - спочатку заспокоњтис¤.
якщо оц≥нити форми навчанн¤ залежно в≥д њх ефективност≥, тобто за р≥внем засвоЇнн¤ ≥нформац≥њ слухачами, то вони розпод≥л¤ютьс¤ приблизно таким чином:
 | Ћекц≥¤ - 5 % (тобто з≥ сказаного лектором т≥льки 5% ≥нформац≥њ затримуЇтьс¤ в голов≥ у слухача). |
| „итанн¤ - 10%. |
| ¬икористанн¤ ауд≥ов≥зуальних елемент≥в - 20%. |
| ƒемонстрац≥¤, виставка - 30%. |
| √рупов≥ дискус≥њ - 50%. |
| јктивне навчанн¤ - 70%. |
| Ќавчанн¤ ≥нших, негайне застосуванн¤ - 90%. |
як бачимо, половину й б≥льше з того, що д≥Їтьс¤ на уроках, школ¤р≥ сприймуть ≥ запам'¤тають лише у тому випадку, ¤кщо матимуть можлив≥сть самим висловитис¤ (групова дискус≥¤), посперечатис¤, переконати ≥ншого. ƒл¤ того щоб зан¤тт¤ стало по-справжньому взаЇмод≥Їю, нам самим сл≥д зв≥льн¤тис¤ в≥д позиц≥й ¬сезнайки, ќц≥нювача та Ўпигуна.
¬сезнайко - той, хто сипле фактами ≥ даними з ус≥х привод≥в. Ќа початку будь-¤коњ фрази в≥н вигукуЇ: "«наю, знаю!" й розпочинаЇ чергову частину заготовленоњ лекц≥њ. ’оча школ¤р молодший, йому важче сформулювати думку ≥ в≥н може не знати складних сл≥в, однак саме в≥н, а не педагог впливаЇ на думку однол≥тк≥в, сам починаЇ курити чи н≥.
ќц≥нювач - людина, ¤ка ч≥тко знаЇ, що добре ≥ що погано. ¬≥н мимовол≥ заткне рота будь-кому одним своњм красномовним погл¤дом: "≤ ¤к таке може в≥дбуватис¤?! як взагал≥ так можна думати?!". ≤ скор≥ше за все, на його уроц≥ д≥тлахи будуть слухн¤но стверджувати, що тютюн - це зло, завдаЇ шкоди, тому не можна. ѕалке бажанн¤ бути соц≥ально значущим, в≥дпов≥дати так, ¤к того хоче вчитель, у школ¤р≥в дуже сильне. јби почути те, що вони д≥йсно думають, часто доводитьс¤ пр¤мо говорити про конф≥денц≥йн≥сть розмови: "я знаю, вас навчають правильно думати ≥ правильно говорити. ћене ж ц≥кавить, ¤к ви сам≥ вважаЇте, що ви чули, чому в≥рите, а чому - н≥".
Ўпигун винюхуЇ ≥ д≥знаЇтьс¤, бере на зам≥тку, аби донести дирекц≥њ, батькам, записати у щоденник, звернути приск≥пливу увагу. “ак≥ д≥њ лише п≥дтверджують на¤вн≥сть л≥н≥њ фронту м≥ж дорослими та д≥тьми. ќдн≥ заборон¤ють, ≥нш≥ порушують заборони.
якщо ж ≥ти в клас дл¤ того, щоб в≥дбувс¤ д≥алог, сл≥д бути в≥дкритим ≥ корисним, готовим навчатис¤ у п≥дл≥тк≥в.
—тавл¤чи запитанн¤, можна розраховувати на р≥зний р≥вень участ≥ школ¤р≥в у процес≥:
1) «апитанн¤ всьому класу
“од≥ в≥дпов≥д≥ вигукують найактивн≥ш≥, а решта погоджуютьс¤ мовчанн¤м або осм≥юють почуте. “аким чином, можливо швидко отримати весь спектр вар≥ант≥в в≥дпов≥дей. јле у такому випадку у розмов≥ в≥зьмуть участь лише 5- 6 школ¤р≥в з 25-30.
2) «апитанн¤ дл¤ обговоренн¤ у малих групах
” цьому випадку кожна група (3-6 ос≥б) маЇ можлив≥сть обговорити в≥дпов≥д≥ прот¤гом дек≥лькох хвилин (до 7-10 хв.). “аким чином б≥льше людей маЇ можлив≥сть висловитись, њм легше говорити в мал≥й груп≥, н≥ж дл¤ всього класу. ¬ажливо ч≥тко задавати меж≥ обговоренн¤ ("Ќехай висловл¤тьс¤ ус≥") й результат≥в ("√рупа маЇ представити своњ 5-7 вар≥ант≥в... "). ожн≥й груп≥ пропонуЇтьс¤ вибирати того, хто буде озвучувати результати дл¤ всього класу. ” звичайному клас≥ краще под≥л¤ти групи за бажанн¤м школ¤р≥в.
3) «апитанн¤ ус≥м по колу
якщо колектив, з ¤ким ¬и працюЇте, складаЇтьс¤ з 12-15 ос≥б, то найкращий спос≥б залучити ус≥х до дискус≥њ - це запитанн¤ по колу. “од≥ на нього дадуть в≥дпов≥дь ус≥ по черз≥, а ведучий п≥дведе п≥дсумки. ѕопри всю ефективн≥сть такого методу, у школ≥ в≥н навр¤д чи може бути застосований. ≤накше ¬ам доведетьс¤ розбивати кригу.
як правило, вс≥ нов≥, ≥нтерактивн≥ форми роботи запроваджуютьс¤ з певними перешкодами. ≤ за таких обставин головне не зупин¤тис¤ на п≥вдороз≥. ќсь що ми мали на уваз≥, говор¤чи, що вам доведетьс¤ розбивати кригу. јдже багато д≥тей, можливо, не мали нав≥ть жодного досв≥ду взаЇмод≥њ, коли вчител≥ зац≥кавлен≥ вислухати точку зору њх вихованц≥в. ќкр≥м того, запитанн¤ по колу вимагають дов≥рливих взаЇмин у груп≥, ¤ка працюЇ над обговоренн¤м особистого ставленн¤. ќднак, ¤кщо спроби побудувати новий стиль стосунк≥в будуть вдал≥, так≥ зусилл¤ дадуть надзвичайно ц≥нн≥ результати.
—труктура зан¤тт¤
јби донести до неуважних та стомлених школ¤р≥в основний сенс вашого зан¤тт¤, важливо його добре структурувати. якщо людина почуЇ тему ≥ проблему трич≥ - у вступ≥, основн≥й частин≥ й завершенн≥, ≥ це буде сказано р≥зними словами - можливо, вона в≥зьме њњ до уваги.
1. ¬ступ. "—кажи те, що ти збираЇшс¤ сказати"
¬ступ може охоплювати ≥ способи привернути до себе увагу, ≥ оголошенн¤ теми лекц≥њ, њњ зв'¤зки з под≥¤ми ≥ проблемами, що хвилюють аудитор≥ю, ≥ структуру подальшого викладенн¤.
Ќаприклад, ви можете зайти до класу, з подивом подивитис¤ на вс≥х ≥ промовити: "ƒивно, чому це ви мене не зустр≥чаЇте б≥л¤ входу у школу, невже вам не сказали, що сьогодн≥ ¤ розпов≥м вам про те, що таке тютюн ≥ з чим його њд¤ть?" (жарт≥вливо, але дуже широко). раще, ¤кщо в≥дразу буде за¤влена основна ≥де¤ саме цього уроку. “од≥ можна буде сформулювати тему, наприклад, так: "ѓхав сюди ≥ бачив море тютюновоњ реклами. ѕодумав, а чи не поговорити з вами про нењ. ƒавайте розберемось, ¤к на нас з вами впливаЇ тютюнова реклами? „и можна њй протисто¤ти?"
2. ќсновна частина. "—кажи те, що хот≥в сказати"
—початку лектор формулюЇ основну ≥дею виступу, а пот≥м розвиваЇ цю ≥дею, даЇ њй визначенн¤, по¤сненн¤.
« власного досв≥ду кожен, хто коли-небудь навчавс¤, знаЇ, ¤к важко просл≥дкувати х≥д думок викладача, ¤кщо в≥н скаче з предмета на предмет. “ому важливо структурувати ≥нформац≥ю за такими лог≥чними вз≥рц¤ми:
| причини - ефект |
| проблема - њњ розв'¤занн¤ |
| пор≥вн¤льний анал≥з |
| за ≥ проти (аргументац≥¤) |
| м≥ф (щось загальноприйн¤те, але не достов≥рне) - його спростуванн¤. |
ѕрот¤гом одного уроку не сл≥д розпов≥дати про вс≥ аспекти обговорюваноњ проблеми. ƒостатньо спочатку ви¤вити початкове ставленн¤ школ¤р≥в до питанн¤, пот≥м заглибитис¤ до його розум≥нн¤. ƒл¤ цього можна використовувати ц≥каву схему чи гру. ƒал≥ можна обговорити, що вит≥каЇ з ц≥Їњ гри, ¤к≥ сумн≥ви породжуЇ вона. ћи пропонуЇмо давати не б≥льше одн≥Їњ основноњ схеми ≥, можливо, одн≥Їњ допом≥жноњ, по¤снювальноњ, п≥дготовчоњ.
ѕрид≥л¤ти час та сили питанн¤м до самих школ¤р≥в ≥нод≥ буваЇ дуже важко. ¬они галасують, обговорюють питанн¤ м≥ж собою, комусь не дають говорити, блазнюють. ÷е часто в≥дн≥маЇ багато часу. ќднак Ї дек≥лька ≥стотних результат≥в в≥д такоњ форми роботи.
1. ¬≥дпов≥даючи на запитанн¤, школ¤р≥ "включаютьс¤" у ¬ашу роботу, вони внос¤ть в урок св≥й власний життЇвий досв≥д. ƒл¤ них не так легко буде забути такий урок, адже вони сам≥ поставили п≥д сумн≥в своњ переконанн¤.
2. —тавл¤чи запитанн¤, ¬и можете побачити, наск≥льки ло¤льн≥ учн≥ цього класу до протютюновоњ ≥нформац≥њ. јдже ¤кщо б≥льш≥сть хлопц≥в ≥ д≥вчат в≥рить, що все в житт≥ сл≥д спробувати, значить недалекий той час, коли вони це зробл¤ть.
3. ¬исновки: "—кажи те, про що ти сказав"
як≥сть лекц≥њ визначаЇтьс¤ силою њњ впливу. “ому важливо те, наск≥льки ч≥тко ≥ ¤сно ¬и донесли до школ¤р≥в свою ≥дею. ќдин з вар≥ант≥в п≥дведенн¤ п≥дсумк≥в - коротко сформулювати висновки, що вит≥кають з проведених дискус≥й. ¬ старших класах варто запропонувати самим школ¤рам в≥дпов≥сти на запитанн¤: "як вам здаЇтьс¤, про що ми сьогодн≥ говорили?" або "як≥ висновки дл¤ себе можна було б зробити з сьогодн≥шнього нашого зан¤тт¤?"
ѕриклади тематичних урок≥в
«араз ми наведемо к≥лька схем, ≥гор, вправ, а також коротко визначимо т≥ питанн¤, котр≥ можуть допомогти класу прийти до тих чи ≥нших важливих проф≥лактичних висновк≥в. ¬≥д ≥ндив≥дуального педагог≥чного стилю та вм≥нн¤ буде залежати те, наск≥льки серйозно школ¤р≥ зм≥н¤ть своЇ ставленн¤ до тютюнових вироб≥в. ƒл¤ того, аби ¬и почували себе на уроках впевнен≥ше, пропонуЇмо ознайомитис¤ з допом≥жною ≥нформац≥Їю методичного характеру.
"«амовленн¤ рекламному агентству"
ћи з'¤сували, що виробники тютюну отримують величезний прибуток. ¬ американських газетах њх недарма називають "торг≥вц¤ми смертю". ¬они хочуть отримувати ¤комога б≥льший прибуток. «начить, њм потр≥бно привчити до свого товару людей з раннього в≥ку. „им ран≥ше людина стане залежною, тим довше (до самоњ смерт≥) вона щодн¤ приноситиме грош≥ за товар.
”¤в≥ть соб≥, що ви легально виробл¤Їте один з вид≥в наркотик≥в. ўо б ви сказали чи показали в реклам≥ свого товару п≥дл≥ткам? „им би ви прит¤гли увагу цих наймолодших та дов≥рливих жертв?
(Ўкол¤рам пропонуЇтьс¤ придумати й записати один чи дек≥лька вар≥ант≥в таких рекламних послань, слоган≥в, можливо, визначити, в ¤ких «ћ≤ вони цю рекламу розм≥ст¤ть, ¤к оформл¤ть. ¬они можуть робити це ≥ндив≥дуально чи в групах, а пот≥м розпов≥сти, що в них вийшло).
ј тепер давайте пригадаЇмо, що ви, ¤к виробник, знаЇте про залежн≥сть, ¤ка обов'¤зково виникаЇ, про страшн≥ насл≥дки дл¤ здоров'¤. „и будете ви доносити цю ≥нформац≥ю в своњх рекламних компан≥¤х? як агентства, що рекламують т≥ чи ≥нш≥ товари, в≥дбирають ≥нформац≥ю, котра буде допов≥датис¤ потенц≥йному споживачу? як ми вс≥ в реальному житт≥ ставимос¤ до под≥бноњ ≥нформац≥њ, ¤ка пов≥домл¤Їтьс¤ в межах пр¤моњ та прихованоњ реклами?
ћоже, у когось виник вар≥ант в≥дпов≥д≥ чи протисто¤нн¤ д≥њ наркотичноњ реклами?
ритичний анал≥з тютюновоњ реклами
ќдин ≥з актив≥ст≥в антитютюнового руху в ѕольщ≥ ≥ јмериц≥ —кот “омпсон на проханн¤ педагог≥в допомогти њм з наочними матер≥алами з проф≥лактики кур≥нн¤ в школах з посм≥шкою говорив: "“а ц≥ матер≥али вис¤ть на кожному кроц≥ - це тютюнова реклама! ".
¬≥домо, що тютюнова ≥ндустр≥¤ основну м≥ць рекламних зусиль спр¤мовуЇ на молодих споживач≥в. «ан¤тт¤ з критичного анал≥зу тютюновоњ реклами дадуть можлив≥сть протисто¤ти цьому впливу, вр¤тують в≥д кур≥нн¤ ту частину п≥дл≥тк≥в, ¤ка розпочинаЇ курити п≥д впливом тютюновоњ реклами.
јнал≥з тютюновоњ реклами може проводити ¤к досв≥дчений ведучий проф≥лактичних програм, так ≥ л≥дер з числа однол≥тк≥в. “аке зан¤тт¤ ц≥каве, захоплююче, корисне, його можна проводити, починаючи з 5-6 класу. ¬оно ор≥ЇнтуЇтьс¤ на в≥зуальну сферу людини, не вимагаЇ особливих анал≥тичних навичок, але водночас даЇ змогу п≥дл≥ткам самост≥йно усв≥домити згубн≥сть д≥њ тютюновоњ ≥ндустр≥њ щодо них особисто.
¬иб≥р матер≥алу дл¤ анал≥зу
ƒл¤ анал≥зу реклами можна користуватис¤ ¤скравими рекламними стор≥нками з журнал≥в чи рекламними буклетами, ¤к≥ роздають на вулиц¤х. ¬ажливо, щоб це були кольоров≥ малюнки, часто ≥з зображенн¤м молод≥. якщо у ¬ас п≥д рукою не залишилос¤ жодного прим≥рника - не засмучуйтесь - ¤кщо ¬и спитаЇте у д≥тей, ¤ку рекламу вони пам'¤тають, вони детально опишуть плакат, котрий ви разом зможете анал≥зувати.
ƒл¤ вибору в≥зуального матер≥алу важливо знати, що всю рекламу тютюнових вироб≥в можна розпод≥лити на дек≥лька груп.
- –еклама нового виду тютюнових вироб≥в (мова йде про ф≥льтри, види розфасовки, по¤ву нових вид≥в виробу) - така реклама м≥стить зображенн¤ пачки сигарет на певному фон≥. ÷¤ реклама не наст≥льки приваблива дл¤ п≥дл≥тк≥в. ѓњ анал≥з може бути допом≥жним елементом (зверн≥ть особливу увагу на тло - найчаст≥ше це захоплюючий пейзаж чи дуже приваблива деталь ≥м≥джу, наприклад, коштовна косметика чи тканина), але краще обирати дл¤ роботи рекламу ≥ншого типу.
- –еклама торговоњ марки - це найб≥льш розповсюджена та зручна дл¤ анал≥зу реклама. “ут ч≥тко п≥дкреслена приваблив≥сть не самого продукту, а ¤скрав≥сть ≥м≥джу, запропонованого разом з сигаретами способу житт¤. ¬ажливо розр≥зн¤ти дл¤ кого, дл¤ ¤коњ аудитор≥њ створена конкретна реклама. Ќайчаст≥ше це молодь, але Ї плакати дл¤ р≥зних в≥кових груп.
- –еклама у вигл¤д≥ оголошенн¤ конкурсу також Ї дуже зручною дл¤ анал≥зу, адже там найчаст≥ше зображен≥ люди, ¤к≥ ¤вл¤ють собою ≥деальний образ споживача цього продукту. Ќа цих буклетах також часто бувають в≥дкрито прописан≥ т≥ ц≥нност≥ та людськ≥ ¤кост≥, котр≥ мають приваблювати п≥дл≥тк≥в, на думку тих, хто створюЇ рекламу, та менеджер≥в тютюнових компан≥й (незалежн≥сть, свобода самовираженн¤, багато друз≥в тощо).
—хема критичного анал≥зу
јнал≥з можна побудувати на прост≥й схем≥ комун≥кац≥њ. ÷ю схему ¬и можете намалювати на дошц≥ ≥ супроводити њњ короткими по¤сненн¤ми. ј пот≥м за допомогою ц≥Їњ схеми школ¤р≥ можуть зрозум≥ти те, що хоче показати тютюнова ≥ндустр≥¤, а також те, що мають почути ≥ зд≥йснити п≥дл≥тки.
ѕо¤сненн¤ до схеми
¬се сп≥лкуванн¤ м≥ж людьми зд≥йснюЇтьс¤ у форм≥ пов≥домлень (послань) - малюЇте квадрат посеред дошки. ÷е посланн¤ йде в≥д одноњ людини (малюЇте чолов≥чка л≥воруч) до другоњ (чолов≥чок праворуч). якщо ми назвемо першого в≥дправником пов≥домленн¤, а другого - його отримувачем, то можна буде намалювати м≥ж в≥дправником та квадратом стр≥лочку, а в≥д квадрата до отримувача - ще одну стр≥лочку. ќсь так пр¤муЇ наше пов≥домленн¤.
¬≥дсилаючи пов≥домленн¤, в≥дправник намагаЇтьс¤ виконати ¤к≥сь своњ завданн¤ (квадратик над головою у в≥дправника з≥ списком завдань), а у отримувача також Ї своњ ц≥л≥, завданн¤, ц≥нност≥ (квадратик над головою отримувача). ≤ ¤кщо в≥дправник хоче примусити отримувача щось зробити у в≥дпов≥дь на пов≥домленн¤ (малюЇмо стр≥лку в≥д отримувача вниз ≥ пишемо вар≥анти д≥й п≥д нею), наприклад, купити щось у магазин≥, сходити на концерт чи просто поступитис¤ м≥сцем в транспорт≥, то тод≥ в≥дправник намагаЇтьс¤ вгадати, ¤к≥ Ї ц≥нност≥ в голов≥ у цього отримувача, на ¤к≥ можна натиснути, ¤к на кнопочку. “акими ц≥нност¤ми може бути страх (¤ вас л¤каю, а пот≥м кажу, що не буду б≥льше цього робити, ¤кщо ви швидко п≥дете спати, будете приходити додому ран≥ше ≥ т.п.), ≥нтерес (б≥льш≥сть реклами м≥стить фразу - нове, загадкове, вражаюче), матер≥альна користь ("а ось це ви отримаЇте безкоштовно" - також звичайна фраза з реклами).
≤ тепер нам залишаЇтьс¤ лише звернути увагу на стр≥лочку в≥д в≥дправника до пов≥домленн¤ - њњ найлегше назвати "каналом ≥ засобами зв'¤зку". якими можуть бути так≥ канали зв'¤зку м≥ж людьми? (хлопц≥ ≥ д≥вчата в≥дпов≥дають). ѕравильно, це ≥ усна мова м≥ж людьми, ≥ така ж мова, але через засоби њњ передач≥ на далек≥ в≥дстан≥ (телефон, рац≥¤, рад≥о), символ≥чна мова, запис ц≥Їњ мови, дорожн≥ знаки, а також в≥зуальна передача - малюнок, плакат, телев≥з≥йне зображенн¤. ожен з цих канал≥в маЇ своњ особливост≥, накладаЇ своњ "шуми" на пов≥домленн¤. јдже ми своЇму другов≥ пов≥римо б≥льше, н≥ж незнайомому хлопцев≥, котрий скаже те ж саме з екрана телев≥зора (тому, що ми в курс≥, що створити телев≥з≥йне зображенн¤ коштуЇ великих грошей, ≥ комусь маЇ бути виг≥дно, щоб цей хлопець вам сказав саме це). «гадайте рекламу пральних порошк≥в чи миючих засоб≥в, коли режисери вс≥ма силами намагаютьс¤ зобразити, що це не актриси рекламують порошок, а прост≥ домогосподарки, н≥бито наш≥ сус≥дки.
«апитанн¤ до школ¤р≥в
Ќу що ж, перейдемо тепер до реклами тютюну. ≤ подивимось, хто Ї хто на ц≥й прост≥й схем≥ (зручно показувати на т≥ частини схеми, котр≥ згадуютьс¤ у питанн¤х):
| ому виг≥дно робити рекламу тютюну? ’то в≥дправник, замовник такоњ реклами? |
| ўо вони хочуть, ¤к≥ у них завданн¤? (ѕродати поб≥льше свого товару). |
| Ќа кого вони спр¤мовують це посланн¤? |
| якщо це були б доросл≥ курц≥, то що вони мали б побачити на реклам≥ нового виробу? (¬очевидь, що вони будуть ц≥кавитис¤ його споживчими ¤кост¤ми, наприклад, ц≥ною, вм≥стом шк≥дливих компонент≥в, ф≥льтрами). „и багато такоњ реклами тютюну, ¤ка говорить про будь-¤к≥ ¤кост≥ саме товару, про те, чим одна марка краща в≥д ≥ншоњ? |
| як ми бачимо, на тютюнову рекламу витрачаютьс¤ шален≥ грош≥. ќсновним же фактором вибору споживача на користь певноњ марки сигарет Ї њњ ц≥на. “о чи варто витрачати так≥ грош≥ на те, щоб ¤кась частина курц≥в просто зм≥нила свою марку сигарет? “а ще й на користь б≥льш дешевих сигарет? |
| ј ¤кщо ц¤ реклама спр¤мована не на дорослих, що кур¤ть, то до кого ж вона звертаЇтьс¤? |
| ќтже, отримувач б≥льшоњ частини тютюновоњ реклами - це п≥дл≥ток, ¤кий не почав ще курити чи експериментувати з кур≥нн¤м. ƒавайте його ¤кось назвемо. ≤ подивимос¤ на наш реальний плакат (д≥стаЇмо плакат). 1. яке пов≥домленн¤ посилаЇ тютюнова ≥ндустр≥¤ п≥дл≥тку "Ќ" за допомогою цього плаката? як це маЇ звучати одним реченн¤м, одною фразою? (¬ажливо записати запропонован≥ вар≥анти.) 2. ƒавайте розберемос¤, ¤ким чином це посланн¤ виконано? |
| який малюнок зображено на плакат≥? Ќа що це схоже? як≥ асоц≥ац≥њ в≥н викликаЇ? (фон, сюжет, характеристики персонаж≥в, тексту, засоби звуку). “ут можна детально обсудити най¤скрав≥ш≥ моменти даноњ реклами. Ќаприклад, реклама дорогих марок сигарет часто складаЇтьс¤ ≥з зображенн¤ пачки на фон≥ шк≥ри. ≤ шк≥ра асоц≥юЇтьс¤ часто з багатством, престижн≥стю, забезпечен≥стю тощо. |
| як≥ героњ намальован≥, сфотографован≥? „и хот≥лос¤ б ¬ам хоч тр≥шки бути схожими на них? „и Ї спос≥б бути на них схожими, ¤кщо не враховувати спос≥б, запропонований тютюновою ≥ндустр≥Їю? |
| як≥ асоц≥ац≥њ викликають у ¬ас слова, написан≥ ¤к головний лозунг ц≥Їњ реклами? Ќа ¤к≥ д≥њ вони провокують ¬ас? |
| ўо в≥дбуваЇтьс¤ на цьому малюнку, що робл¤ть ц≥ люди? „и приЇмно це? ј тепер про головне. ќсь ми продивилис¤ цю рекламу детально. ј тепер спробуйте назвати т≥ ц≥нност≥ (квадратик над отримувачем), котр≥ у даному випадку використовуЇ тютюнова ≥ндустр≥¤ ¤к кнопочку, аби включити бажанн¤ курити, а значить створити нових довготривалих покупц≥в своњх товар≥в? (÷е ≥ бажанн¤ подорожувати, бути дорослим та незалежним, мати багато друз≥в, бути коханим). ¬ажливо записати ц≥ ц≥нност≥ та потреби на дошц≥. |
- ј тепер давайте поступово проанал≥зуЇмо ц≥ ц≥нност≥. „и дають сигарети будь-¤коњ марки незалежн≥сть? „и допомагають вони знайти грош≥ на поњздку в јмерику, на подорож≥? ≤ т.д. по вс≥х запропонованих ц≥нност¤х.
- ’тось може сформулювати висновок сьогодн≥шнього зан¤тт¤? ƒ≥йсно, ми побачили, ¤к спритно тютюнова ≥ндустр≥¤ обдурюЇ п≥дл≥тк≥в, але тепер ви будете пильними ≥ не дасте себе обдурити.
ѕ≥сл¤ проведенн¤ такого зан¤тт¤ можна запропонувати п≥дл≥ткам намалювати антибрендовий плакат, перекрутити запропонований зразок реклами - зм≥нити лозунг таким чином, аби в≥н в≥дображав сутн≥сть товару, що рекламуЇтьс¤ (не свобода, а залежн≥сть) ≥ перевертав з н≥г на голову сам в≥зуальний р¤д.
ћоЇ здоров'¤ у моњх руках
¬права "‘актори впливу"
Ќа наш орган≥зм щомит≥ впливаЇ величезна к≥льк≥сть найр≥зноман≥тн≥ших фактор≥в, кожен з ¤ких позитивно чи негативно позначаЇтьс¤ на нашому здоров'њ. Ќазв≥ть ¤к≥-небудь фактори, що впливають на наш орган≥зм. (школ¤р≥ наввипередки в≥дпов≥дають, а ведучий ф≥ксуЇ в≥дпов≥д≥ на дошц≥).
”с≥ перерахован≥ вами фактори можна об'Їднати у чотири групи:
| —падков≥сть. |
| ƒовк≥лл¤, еколог≥¤. |
| ћедичне обслуговуванн¤. |
| —пос≥б житт¤. |
¬с≥ чотири групи фактор≥в, певна р≥ч, впливають на наше здоров'¤. јле чий вплив важлив≥ший? як≥ фактори впливають б≥льш суттЇво? „и њх вплив однаковий? Ќад цими запитанн¤ми думали спец≥ал≥сти з ¬сесв≥тньоњ ќрган≥зац≥њ ќхорони «доров'¤. Ѕудь ласка, об'Їднайтес¤ зараз у мал≥ групи - ¤к вам буде зручно - ≥ подумайте над такими запитанн¤ми.
"Ќа ск≥льки в≥дсотк≥в моЇ здоров'¤ залежить:
| в≥д батьк≥в, що дали мен≥ в≥дпов≥дну спадков≥сть? |
| в≥д довк≥лл¤? |
| в≥д медицини, котра обслуговуЇ мене? |
| в≥д мене, в≥д способу житт¤, котрий ¤ веду?" |
÷≥каво, чи сп≥впадуть ваш≥ думки ≥ думки експерт≥в ¬ќќ«?
ќбговоренн¤ (1 хв), презентац≥¤ в≥дпов≥дей груп. ¬едучий занотовуЇ в≥дпов≥д≥ на дошц≥.
ƒумка спец≥ал≥ст≥в ¬ќќ« наступна:
| спос≥б житт¤ - 50% |
| довк≥лл¤ (еколог≥¤) 20% |
| спадков≥сть 20% |
| медичне обслуговуванн¤ - 10% |
“аким чином, на здоров'¤ кожного з нас впливаЇ безл≥ч фактор≥в, але найважлив≥ший з них - спос≥б житт¤.
’то, на вашу думку, визначаЇ спос≥б житт¤ (батьки, вчитель, ¤ сам(а), друз≥, закони тощо)?
ƒискус≥¤ за такою ж схемою. Ѕажано прийти до висновку: за св≥й спос≥б житт¤ та за своЇ здоров'¤ в≥дпов≥дальн≥сть у першу чергу несе сама людина.
” чому сенс дл¤ вас здорового способу житт¤? «гадайте, будь ласка, попул¤рних людей, з≥рок, героњв ф≥льм≥в, ¤к≥ Ї дл¤ вас прикладом здорового способу житт¤. ўо Ї дл¤ таких людей найважлив≥шим у житт≥, основною ц≥нн≥стю?
¬права "ѕасивне кур≥нн¤ та повага до себе"
Ћюдина веде здоровий спос≥б житт¤, любить дихати св≥жим пов≥тр¤м, приЇмно пахнути, а пот≥м проњхала у машин≥, де курить вод≥й, чи сходила на дискотеку, де вс≥ кур¤ть, - в результат≥ ≥ њњ одежа, ≥ шк≥ра, ≥ леген≥ постраждали в≥д тютюнового диму.
ўо таке пасивне кур≥нн¤? (обер≥ть вар≥анти):
| коли кур¤ть не зат¤гуючись; |
| кур≥нн¤ ≥нод≥; |
| вимушене вдиханн¤ тютюнового диму тими, хто не курить (+). |
“епер давайте назвемо т≥ ситуац≥њ, де ми зазнаЇмо впливу тютюнового диму найчаст≥ше. „и можна що-небудь зробити, аби люди не курили б≥л¤ нас? (п≥ти геть, попросити не курити)? ўо заважаЇ нам просити людей не курити в наш≥й присутност≥? (несм≥лив≥сть, небажанн¤ вт¤гуватис¤ у конфл≥кт, невпевнен≥сть у соб≥).
як бути впевнен≥шим у соб≥, ц≥нувати себе ≥ своњ ≥нтереси? ƒл¤ цього сл≥д знати, що кожен з нас над≥лений ц≥нними та ун≥кальними людськими ¤кост¤ми, що нас любл¤ть ≥ ц≥нують друз≥ та оточенн¤.
ƒокладн≥ше про те, ¤к захистити право д≥тей на св≥же пов≥тр¤, - в ≥нш≥й книз≥ даноњ сер≥њ " ур≥нн¤ та д≥ти. як захистити права дитини".
√ра "м'¤ч"
’лопц≥ ≥ д≥вчата стають у коло. Ќевеликий предмет (м'¤чик) кидають одне одному, говор¤чи при цьому так≥ слова: "я поважаю —ерг≥¤ (людину, ¤к≥й збираютьс¤ кинути м'¤ч) за те, що в≥нЕ (його позитивн≥ ¤кост≥)".
јдже ваш≥ друз≥ д≥йсно ц≥нують вас, кожен з нас вартий поваги та захисту свого здоров'¤ та в≥льного в≥д тютюнового диму пов≥тр¤.
¬права "ѕесим≥ст-оптим≥ст"
¬и, мабуть, знаЇте, що де¤к≥ люди оч≥кують в≥д житт¤ лише неприЇмностей, њх називають песим≥стами. ј ≥нш≥ - весело дивл¤тьс¤ у майбутнЇ, чекають в≥д нього хорошого, њх називають оптим≥стами.
ќт, наприклад, песим≥ст хот≥в би, аби д≥вчина, ¤ка йому сподобалас¤, прийшла до нього на день народженн¤, але боњтьс¤ негативноњ в≥дпов≥д≥ ≥ нав≥ть не запрошуЇ њњ. ј оптим≥ст думаЇ: "ћен≥ б хот≥лос¤, щоб Ќаташа прийшла до мене на день народженн¤. ≤ ¤кщо ¤ до нењ п≥д≥йду, то гадаю, що вона не в≥дмовитьс¤ в≥д запрошенн¤". ќсь песим≥ст каже: "я би не хот≥в, аби при мен≥ хтось вдома або у транспорт≥ курив, але ¤кщо ¤ скажу про це, то на мене будуть кричати, а то ще й поб'ють". “епер ¤ пропоную кожному на листочку написати те, що подумав би оптим≥ст. ’то хоче зачитати своњ вар≥анти?
як вам здаЇтьс¤ зараз, п≥сл¤ нашого зан¤тт¤, чи можна сказати, що кожна людина, доросла чи маленька, сама несе в≥дпов≥дальн≥сть за своЇ здоров'¤?
¬≥льний час без сигарет та алкоголю
Ќайважче утриматис¤ в≥д споживанн¤ ≥нтоксикант≥в тод≥, коли вс≥ навкруги розслаблен≥, атмосфера дружн¤, невимушена, нагл¤дацького ока вчител≥в чи батьк≥в немаЇ. —аме так≥ посиденьки викликають багато конфл≥кт≥в м≥ж д≥тьми та батьками, саме там хлопц≥ й д≥вчата вперше "знайомл¤тьс¤" з сигаретами. ѕропонуЇмо подумати над орган≥зац≥Їю св¤тковоњ веч≥рки так, аби н≥хто не став посм≥ховиськом, аби ус≥м було зручно ≥ комфортно, аби не було пропалених килим≥в, брудних туалет≥в та ≥нших неприЇмностей. јдже ми збираЇмос¤ у дружн≥й компан≥њ дл¤ того, щоб ѕ–»™ћЌќ провести час, чи не так?
¬права "–озваги на веч≥р"
як вигл¤дають традиц≥йн≥ св¤тков≥ посиденьки, мабуть, знаЇ кожен - приход¤ть гост≥, с≥дають навколо накритого столу, тости, розмови, пот≥м суперечки, може ≥ до б≥йки д≥йти. «≥ своњми друз¤ми хочетьс¤ ¤кось в≥д≥йти в≥д стереотип≥в. Ќаприклад, зробити шведський ст≥л - б≥л¤ ст≥ни поставити посуд, њжу, напоњ. Ќехай беруть, хто що хоче, ≥ ход¤ть, сп≥лкуютьс¤.
“ак можна уникнути такоњ незручноњ ситуац≥њ з тостами: ≥менинник чекаЇ, що вс≥ будуть казати йому щось приЇмне, а гост≥ н≥¤ков≥ють, мовчать. ¬≥д такого традиц≥йного проведенн¤ веч≥рки хочетьс¤ на де¤кий час втекти з такими ¤к ти сам. ≤ в таких випадках пропозиц≥¤ вийти перекурити стаЇ дуже привабливою. якщо ж вс≥м ц≥каво ≥ т≥кати не хочетьс¤, то нав≥ть зат¤тий курець в≥ддасть перевагу тому, аби лишитис¤ з≥ вс≥ма ≥ об≥йтис¤ без сигарети.
«араз ми розд≥лимос¤ на три групи. ожна буде формувати одну частину програми у¤вноњ веч≥рки. ¬ажливо запропонувати хоча б 3-5 р≥зноман≥тних ≥гор, роз≥граш≥в або розваг.
ќтже, групи займаютьс¤ розвагами, пов'¤заними з р≥зноман≥тними аспектами веч≥рки, ≥ кожна група виконуЇ окреме завданн¤:
- частуванн¤ (серв≥руванн¤, сюрпризи, прикраси)
- прив≥танн¤ ≥ подарунки (≥мениннику, кожному гостю)
- орган≥зац≥¤ сп≥лкуванн¤ (≥гри, ¤к п≥знати одне одного краще, конкурси)
(ѕ≥д час презентац≥њ результат≥в весь клас вибираЇ найсм≥шн≥шу ≥ найреальн≥шу розвагу. якщо хлопц≥ ≥ д≥вчата придумали ≥гри з вживанн¤м сигарет або алкоголю, то ведучий пропонуЇ обм≥ркувати: "„и вс≥м учасникам ц¤ гра буде приЇмною, зручною?" як њњ можна провести без цих речей?)
¬арто сказати "н≥"
ƒавайте спробуЇмо у¤вити соб≥ дек≥лька ситуац≥й. Ќаприклад, ти йдеш з дискотеки додому ≥ бачиш свого однокласника. ¬≥н багато курив, ≥ в≥д нього пахне тютюном. “и знаЇш, що у нього сувор≥ батьки, ≥ вони можуть його покарати.
ўо ти будеш робити? «апиши три вар≥анти твоњх д≥й у ц≥й ситуац≥њ, кожен пише дл¤ себе окремо. ўо могло стати причиною саме таких твоњх д≥й?
ќбговор≥ть у груп≥, ¤кий вар≥ант д≥й вам здаЇтьс¤ найкращим у ц≥й ситуац≥њ. (ќбговоренн¤ в малих групах).
ј тепер у¤в≥ть, що ви - батьки 12-р≥чноњ д≥вчини, ¤ка повернулас¤ з веч≥рки. ¬≥д нењ тхне тютюном. ўо б ви робили? ќбер≥ть один чи два найвдал≥ших з вашоњ точки зору вар≥анти. ћожете запропонувати св≥й.
| «роблю вигл¤д, що н≥чого не сталос¤. |
| «абороню њй ходити на веч≥рки. |
| ƒ≥знаюс¤, хто курив на веч≥рц≥ ≥ поскаржусь њх батькам. |
| ƒозволю њй ходити на веч≥рки, ¤кщо вона пооб≥ц¤Ї триматис¤ подал≥ в≥д курц≥в. |
| ƒозволю њй ходити на веч≥рки, ¤кщо вона пооб≥ц¤Ї взагал≥ б≥льше не курити. |
як ви гадаЇте, реакц≥¤ батьк≥в буде р≥зною залежно в≥д того, донька чи син прийшли додому, оточен≥ сигаретним димом?
якщо б це був син, ¤ка була б ваша реакц≥¤?
яку реакц≥ю вам хот≥лос¤ б почути в≥д ваших батьк≥в? ўо дл¤ цього потр≥бно зробити?
ј ось ≥ще одна типова ситуац≥¤. ”¤в≥мо, що ви вир≥шили не курити. ≤ ось, приход¤чи на веч≥рку, один з тих, з ким ви хот≥ли б товаришувати, наполегливо пропонуЇ закурити. ўо ви будете робити? «апиш≥ть три поради, ¤к вв≥чливо в≥дмовитис¤ в≥д пропозиц≥њ закурити (кожен занотовуЇ дл¤ себе 3-5 вар≥ант≥в в≥дпов≥д≥).
¬икладач може сформувати в≥дпов≥д≥ в групи за типами:
- ѕр¤ма в≥дмова - "Ќ≥, ¤ не хочу".
- ¬≥дмова з посиланн¤м на причини - "ћен≥ погано в≥д запаху тютюнового диму", або "ћен≥ не дозвол¤ють батьки".
- ∆арт у в≥дпов≥дь: "якби Ѕог створив людину дл¤ кур≥нн¤, в≥н приробив би димох≥д", "÷≥луватис¤ з курцем - все одно, що вилизувати поп≥льницю".
- «м≥на теми розмови чи пропозиц≥¤ зайн¤тис¤ чимось ≥ншим.
- «алишити сп≥врозмовника ≥з посиланн¤м на причину: "я зап≥знююсь, мене чекають, коли-небудь ≥ншим разом".
–оз≥грайте у рол¤х в парах чи в маленьких п≥дгрупах, ¤к це можна сказати на практиц≥. ѕом≥н¤йтес¤ тепер рол¤ми так, щоб кожен побував у рол≥ людини, ¤ка говорить "н≥".
ѕ≥д к≥нець зан¤тт¤ можна розд≥лити весь клас на дв≥ команди ≥ запропонувати змаганн¤: ¤ка команда придумаЇ б≥льше способ≥в в≥дмовитис¤ в≥д кур≥нн¤. ожна команда по черз≥ проговорюЇ одну фразу, пот≥м ≥ншу. “ак до моменту, коли одна з команд не зможе придумати вар≥ант в≥дпов≥д≥. ¬едучий уважно сл≥дкуЇ за тим, щоб вар≥анти в≥дпов≥дей не повторювалис¤.
