ур≥нн¤ та д≥ти:що може зробити школа
4. ѕозитивний п≥дх≥д до проф≥лактики
”с≥ ми прагнемо, щоб наш≥ д≥ти радували нас, а њхн≥ вчинки були лише хорошими. Ќа жаль, так буваЇ не завжди, але у хороших батьк≥в та вчител≥в д≥ти завжди хорош≥. ѕроте п≥д час проф≥лактичних зан¤ть увага акцентуЇтьс¤ на поганих вчинках, д≥ти хорош≥ стають непом≥тними. Ќижче наведено приклад того, ¤к можна подолати цей парадокс вихованн¤.
4.1. √оловна таЇмниц¤ проф≥лактики
ƒоросл≥ частенько вважають, що сьогодн≥ п≥дл≥тки лише кур¤ть, вживають наркотики та зазирають до пл¤шки. ÷е хибна думка - б≥льш≥сть п≥дл≥тк≥в мають ≥нш≥ ц≥нност≥ у житт≥. ѕроте т≥, хто проводить проф≥лактичн≥ програми, опускають ц≥ факти. ƒе¤к≥ експерти д≥йшли думки, що в≥д такого замовчуванн¤ факт≥в б≥льше шкоди, н≥ж корист≥. ¬они поклали початок новому напр¤му у проф≥лактиц≥, ¤кийотримав назву "соц≥альне нормуванн¤".
«м≥ст його надзвичайно простий, проте в≥н кардинально в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д загальновизнаноњ практики зал¤куванн¤ п≥дл≥тк≥в небезпеками вживанн¤ тютюну, алкоголю та наркотик≥в. —оц≥альне нормуванн¤ виходить ≥з наступних спостережень: ¤кщо загальновизнано, що б≥льш≥сть п≥дл≥тк≥в не вживаЇ алкоголь, то т≥, хто все ж таки випиваЇ, стануть пити менше, а серед тих, хто не п'Ї, набагато менше буде бажаючих потоваришувати з пл¤шкою. √оловна дом≥нанта - не надм≥рний опис випадк≥в п'¤нства, а наголос на тому, що б≥льш≥сть п≥дл≥тк≥в п'Ї мало або взагал≥ не вживаЇ алкоголь, таким чином тверез≥сть постане ¤к норма. “акий п≥дх≥д ц≥лком можна застосувати до кур≥нн¤ та ≥нших р≥зновид≥в ризикованоњ повед≥нки. Ўколи та ун≥верситети постають перед фактом, що проф≥лактичн≥ програми, на ¤к≥ було витрачено шален≥ грош≥, не мають н≥¤кого ефекту. —оц≥альне нормуванн¤ вже даЇ результати, тому що воно пропагуЇ здоров'¤, а не смерть та руйнуванн¤. ўодо алкоголю, то цей п≥дх≥д був надзвичайно д≥Ївий серед д≥вчат, котр≥, най≥мов≥рн≥ше, мають б≥льшу схильн≥сть ор≥Їнтуватис¤ на вподобанн¤ б≥льшост≥. ќсновний метод соц≥ального нормуванн¤ надзвичайно простий. «азвичай, п≥д час опису статистичних даних ч≥льне м≥сце пос≥даЇ невеликий в≥дсоток п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ вживають алкоголь та тютюн. «ам≥сть цього пропонуЇтьс¤ наголошувати на б≥льшост≥ п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ цього не робл¤ть. Ќайпрост≥ше це вт≥лити у житт¤, ¤кщо проводити опитуванн¤ серед учн≥в, а пот≥м докладно розпов≥дати њм про результати, акцентуючи увагу на тому, що б≥льш≥сть ≥з них не кур¤ть та не п'ють. Ќеспод≥ванка криЇтьс¤ в тому, що учн≥ щиро дивуютьс¤, оск≥льки сам≥ вони (а також њхн≥ батьки) переконан≥, що переважна к≥льк≥сть п≥дл≥тк≥в уживають ≥ алкоголь, ≥ тютюн. Ќаприклад, у 1999 роц≥ 100 навчальних заклад≥в иЇва стали базою дл¤ проведенн¤ опитуванн¤ на тему кур≥нн¤. ”чн¤м, зокрема, запропонували в≥дпов≥сти на питанн¤, ¤кий в≥дсоток п≥дл≥тк≥в у школ≥ курить. 60% в≥дпов≥ли, що переважна б≥льш≥сть, у той час, ¤к њхн≥ ж в≥дпов≥д≥ переконливо продемонстрували, що упродовж останнього м≥с¤ц¤ хоча б раз закурювали т≥льки 40%, а систематично курили лише 20%.
’ибне у¤вленн¤ про те, що б≥льш≥сть п≥дл≥тк≥в уживають тютюн та алкоголь, ускладнюЇ проблему. ўороку першокурсники отримують неправдиву ≥нформац≥ю в≥д учител≥в та батьк≥в: тютюн та алкоголь - це норма житт¤. Ѕатьки прос¤ть: "я знаю, що вс≥ студенти пи¤чать, але хоча б не с≥дай за кермо в нетверезому стан≥". ¬икладач≥ закликають: "я знаю, що ви вс≥ курите, але роб≥ть це, будь ласка, надвор≥". ќтож, першокурсники думають: "я маю бути ¤к ус≥. я повинен почати пити й курити".
” 1999 роц≥ в ”н≥верситет≥ штату ¬≥сконс≥н (—Ўј) було проведене опитуванн¤ серед студент≥в, ¤ке засв≥дчило: студенти переконан≥, що 95% ≥з них курить. Ќасправд≥ курц≥ становили лише третину студентства. —оц≥альне нормуванн¤ руйнуЇ так≥ хибн≥ стереотипи. якщо студент переконаний, що 95% його товариш≥в по навчанню курить, поступово в≥н починаЇ в≥рити, що ≥ йому також потр≥бно курити. –езультати соц≥ального нормуванн¤ у згаданому ун≥верситет≥ були вражаючими: р≥вень кур≥нн¤ зменшивс¤ на 29%, кожен трет≥й курець поклав край шк≥длив≥й звичц≥.
“рир≥чна програма соц≥ального нормуванн¤, проведена у двох школах округу ƒекалб, штат ≤лл≥нойс (—Ўј), мала наступн≥ насл≥дки. ” 1999 роц≥ в —Ўј загалом 40% дес¤тикласник≥в хоча б раз уживали алкоголь упродовж останн≥х 30 дн≥в, у школах округу ƒекалб - 44%. ” 2001 роц≥ цей показник склав 39% дл¤ —Ўј ≥ 30% - дл¤ даного округу. јналог≥чний показник щодо вживанн¤ тютюну становив у 1999 роц≥ в≥дпов≥дно 25,7% ≥ 25,6%, а в 2001 роц≥ - 21,3% й 16,8%.
ƒл¤ багатьох шк≥л та ун≥верситет≥в п≥дх≥д соц≥ального нормуванн¤ - останн¤ над≥¤, тому що вс≥ ≥нш≥ програми не змогли зменшити к≥льк≥сть вживанн¤ алкоголю та тютюну серед молод≥. ƒо сьогодн≥ т≥, хто займаЇтьс¤ проф≥лактикою, продовжують зал¤кувати п≥дл≥тк≥в тютюном та алкоголем, спод≥ваючись, що страх змусить забути про пл¤шку та сигарету. јле д≥ти не кидають курити й пити.
≤ б≥льш≥сть не кидаЇ саме тому, що не п'ють ≥ не кур¤ть взагал≥. ƒосить робити з цього таЇмницю. ћолодь набагато краща, н≥ж звикли думати про нењ доросл≥. ƒоросл≥ мають, зрештою, визнати це й розказати хлопц¤м та д≥вчатам правду про них самих.
” матер≥ал≥ було використано статтю з газети USA TODAY в≥д 28 травн¤ 2002 року.
5. ѕроф≥лактика в≥д супротивного
