ур≥нн¤ та д≥ти:що може зробити школа
3. ўо може перетворити проф≥лактику на ф≥кц≥ю
Ќа жаль, проф≥лактика не завжди дос¤гаЇ т≥Їњ мети, задл¤ ¤коњ вона проводитьс¤. ѕричини р≥зноман≥тн≥. ÷е й недостатн¤ об≥знан≥сть чи п≥дготовлен≥сть людей, котр≥ щиро хочуть, щоб п≥дл≥тки не курили. —юди належать ≥ спроби формального виконанн¤ будь-¤ких д≥й людьми, ¤к≥ дл¤ себе вир≥шили, що в≥д кур≥нн¤ в≥дмовл¤тис¤ не варто. ƒе¤к≥ з≥ згаданих причин обговорюютьс¤ у наведених нижче матер≥алах: допис≥ юноњ читачки журналу та реакц≥њ на цей матер≥ал ≥з боку редакц≥њ. ƒопис ќльги ≤вашиноњ не Ї вказ≥вкою чи нат¤ком на те, ¤к варто ≥ ¤к не варто проводити проф≥лактику кур≥нн¤ у школ≥. ћи наводимо уривок з тексту, ¤кий може в≥ддзеркалити дит¤чий погл¤д на роботу де¤ких учител≥в в аспект≥ кур≥нн¤. ѕропонуЇмо ознайомитис¤ з цим матер≥алом зац≥кавленим педагогам, можливо, обговорити такий п≥дх≥д у педагог≥чному колектив≥.
3.1. ур≥нн¤ у школ≥ - надзвичайна под≥¤ чи норма?
ќльга ≤вшина
ƒ≥ти ≥з сигаретою в зубах давно вже не дивина. Ќове покол≥нн¤ обираЇ тепер не лише "Pepsi". —кладовою молод≥жноњ моди стали й пл¤шка пива в руц≥, й прос¤кнутий тютюновим димом од¤г. јле те, що п≥д пон¤тт¤ "прокурений од¤г" сьогодн≥ п≥дпадаЇ й шк≥льна форма, стане дл¤ декого одкровенн¤м...
"” школ≥ надзвичайна под≥¤, вишикувати клас на л≥н≥йку!" - такий вигук перервав наш урок. ” передчутт≥ швидше "розгону", н≥ж пропов≥д≥, ми попленталис¤ в коридор. ”се ви¤вилос¤ набагато прозањчн≥шим. Ќа щаст¤, нам не почали читати тригодинну лекц≥ю про шк≥дливий вплив кур≥нн¤, проте ≥з подивом у голос≥ пов≥домили, що сьогодн≥ "запеленгували" трьох хлопц≥в, ¤к≥ курили сигарети. Ќе знаю, ¤к дл¤ шк≥льноњ адм≥н≥страц≥њ, але дл¤ мене, моњх друз≥в та знайомих це вже давно не новина.
—казали, "смалили" так, що в≥д смороду дихати було неможливо.
Ќе буду говорити про чолов≥чий туалет (там бувати не доводилос¤), але в ж≥ночому ≥нод≥ ст≥льки диму, що хоч сокиру в≥шай. ™диний висновок, ¤кий лог≥чно випливав ≥з ц≥Їњ л≥н≥йки, що учн≥ зовс≥м знахабн≥ли ≥ не мають бажанн¤ курити десь за рогом чи на задв≥рках школи (¤к це вони робили ран≥ше), що думка кер≥вництва њх абсолютно не хвилюЇ, вони його не лише не бо¤тьс¤, а ще й кепкують та насм≥хаютьс¤ з≥ шк≥льноњ адм≥н≥страц≥њ.
” чому ж тод≥ пол¤гав зм≥ст л≥н≥йки? —творити прецедент? - ому це потр≥бно...
ѕереконати курц≥в? - Ќавр¤д чи промови директора та завуч≥в, погрози д≥льничного, а тим паче «акон про заборону кур≥нн¤ в громадських м≥сц¤х та навчальних закладах переконають молодь. ѓњ ставленн¤ до всього цього визначилос¤ й знайшло св≥й ви¤в у вчинках.
—творити ≥люз≥ю боротьби з кур≥нн¤м? - Ќапевно.
јле що ж дал≥? як ≥ завжди, майже н≥чого. ’оча переконана, що провини шк≥льноњ адм≥н≥страц≥њ у цьому немаЇ. ”се ж таки намагалис¤ вжити заход≥в - суворо наказали нам не курити.
оментар. як найкраще створювати ≥люз≥ю боротьби з кур≥нн¤м?
” допис≥ ќльги ≤вашиноњ окреслено багато ц≥кавих питань. —правд≥, у чому ж криЇтьс¤ причина: ус≥ н≥би-то борютьс¤ з кур≥нн¤м, а в≥з ≥ дос≥ там.
ћ≥ркуючи над метою проведенн¤ л≥н≥йки, авторка доходить ц≥кавих висновк≥в: так≥ заходи зазвичай орган≥зовують, щоб створити враженн¤ боротьби з кур≥нн¤м, а не розв'¤зати проблему. ≤, напевно, причина такого переб≥гу под≥й пол¤гаЇ у тому, що дилема "курити чи не курити", "кидати чи не кидати" не завжди знаходить вир≥шенн¤ у душ≥ тих дорослих, котр≥ под≥бн≥ заходи планують й провод¤ть. Ќедаремно ж досв≥д јвстрал≥њ переконливо продемонстрував, що найефективн≥ший шл¤х знизити р≥вень кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в - це покласти край кур≥нню дорослих.
ѕригадую, ¤к багато рок≥в тому ми з колегою зав≥тали до школи, щоб провести замовлене навчальним закладом "проф≥лактичне зан¤тт¤". ≤ ось п≥сл¤ к≥лькох переконливих аргумент≥в на користь некур≥нн¤, наведених моњм колегою, присутн≥й на зан¤тт≥ педагог поц≥кавивс¤: "ј сам≥ ж то, напевно, курите час в≥д часу?" ќсь так - н≥ж у спину - говор≥ть-балакайте, а ви, д≥тки, не слухайте д¤дечка, оск≥льки доросл≥ все одно кур¤ть. Ќа щаст¤, колега, член ћ≥жнародноњ Ќезалежноњ јсоц≥ац≥њ “верезост≥ (ћЌј“) знайшовс¤ чим в≥дпов≥сти на под≥бну провокац≥ю. јле викладач-провокатор, певна р≥ч, також мав рац≥ю, тому що б≥льш≥сть дорослих, ¤к≥ займаютьс¤ проф≥лактикою, тобто намагаютьс¤ переконати д≥тей не вживати легальн≥ чи нелегальн≥ наркотики, сам≥ ж ц≥ наркотики, принаймн≥ легальн≥, регул¤рно вживають, ≥ нав≥ть не у¤вл¤ють соб≥ св¤то без пл¤шки, а в≥дпочинок без сигарети. ќсь ≥ маЇмо: Ї дл¤ них "ми", доросл≥, ¤ким усе можна, ≥ Ї вони, ¤ким заборонено, тому що вони поки що не доросли. ¬≥дпов≥дно, предмет проф≥лактики перетворюЇтьс¤ на заборонений пл≥д та атрибут дорослост≥. ј п≥дл≥тки так прагнуть в≥дчути себе дорослими, ≥ ¤кщо не можуть дос¤гти статусу "дорослост≥" шл¤хом вагомих особистих здобутк≥в, то робл¤ть це через сигарету та пл¤шку. ≤ дуже хочетьс¤ спробувати саме те, що з незрозум≥лих причин заборон¤ють. ќсь така власне проблема батьк≥в та д≥тей.
ќкр≥м того, неефективна проф≥лактична робота дозвол¤Ї дорослому курцев≥ знайти виправданн¤ власн≥й шк≥длив≥й звичц≥, бо це ж так складно - ≥ не спокуситис¤ закурити вперше, ≥ пот≥м покласти край набут≥й залежност≥. якщо перевага надаватиметьс¤ ефективним методам проф≥лактики, тод≥ дорослому курцев≥ надзвичайно важко бути виробити задов≥льну самооц≥нку. оли ж по-справжньому ц≥нувати та любити себе, тод≥ в≥дпадаЇ потреба в легальних та нелегальних наркотиках, њх не треба н≥ вживати, н≥ боротис¤ з ними.
ј поки любов до людей та самооц≥нка становитимуть деф≥цит, доти й будуть мати м≥сце "л≥н≥йки-погрози", тригодинн≥ лекц≥њ на всю паралель про шкоду кур≥нн¤ та ≥нш≥ способи зробити в≥дпов≥дну пом≥тку "проведено" у план≥ виховних заход≥в. ≤ ¤кщо не зрозум≥ло, кому, окр≥м нас, дорослих та д≥тей, виг≥дна ефективна проф≥лактика, то немаЇ н≥¤ких сумн≥в≥в щодо тих, кого вона не влаштовуЇ. Ќаприклад, транснац≥ональн≥ тютюнов≥ корпорац≥њ надзвичайно активно п≥дтримують ≥ нав≥ть ф≥нансують програми проф≥лактики п≥дл≥ткового кур≥нн¤. «розум≥ло, на когось це дуже впливаЇ: начебто й мета хороша, та ще й додаткове джерело прибутку у часи в≥чного безгрош≥в'¤ не завадить. јле на цьому шл¤ху дуже багато п≥дводного кам≥нн¤. Ќеважко зрозум≥ти, що тютюнов≥ компан≥њ не можуть бути по-справжньому зац≥кавлен≥ у тому, щоб "програми проф≥лактики кур≥нн¤ серед неповнол≥тн≥х" були ефективними. “ому, обираючи орган≥зац≥њ, ¤к≥ мають вт≥лювати у житт¤ њхн≥ проекти, тютюнов≥ монстри приск≥пливо придивл¤Їтьс¤ лише до тих, хто не може забезпечити ефективноњ проф≥лактики. –езультат такого вибору не лише зелена вулиц¤, надана непотр≥бн≥й програм≥. Ќа жаль, нав≥ть т≥, хто не отримав ф≥нансуванн¤ з кишен≥ тютюновоњ ≥ндустр≥њ, змушен≥ ор≥Їнтуватис¤ на тих, хто ц≥ грош≥ отримав, коп≥ювати њхн≥ п≥дходи, подеколи нав≥ть не усв≥домлюючи њхн≥й зм≥ст. Ўкода, але цьому можуть спри¤ти й представники м≥сцевоњ влади, ¤к≥ шукають сп≥впрац≥ з тютюновими корпорац≥¤ми, а пот≥м змушують реал≥зовувати так≥ проекти на власн≥й територ≥њ. јле зм≥ст таких "проф≥лактичних програм" - тема окремоњ докладноњ розмови. ѓй присв¤чена одна з брошур ц≥Їњ сер≥њ - "Ќав≥що тютюнов≥ компан≥њ ф≥нансують програми запоб≥ганн¤ кур≥нню серед п≥дл≥тк≥в".
4. ѕозитивний п≥дх≥д до проф≥лактики
