як допомогти п≥дл≥ткам зв≥льнитис¤ в≥д кур≥нн¤
–озд≥л 9. ўо можна зробити в школ≥
ћожливо, де¤ким читачам ≥де¤ наданн¤ допомоги п≥дл≥ткам у припиненн≥ кур≥нн¤ безпосередньо в школ≥ видаЇтьс¤ утоп≥Їю. «розум≥ло, у цьому випадку не потр≥бно робити н≥чого. …мов≥рно, у так≥й школ≥ продовжуватимутьс¤ л≥н≥йки, на ¤к≥ викликають п≥дл≥тк≥в, пом≥чених зненацька ≥з сигаретою в шк≥льному двор≥ чи туалет≥. ѕротисто¤нн¤ м≥ж адм≥н≥страц≥Їю школи й учн¤ми в цьому випадку зростатиме. ≤ нав≥ть п≥дл≥тки, ¤к≥ не в≥дчували жодного бажанн¤ курити, можуть ≥з почутт¤ сол≥дарност≥ стати на б≥к малол≥тн≥х курц≥в, ≥ не т≥льки в розум≥нн≥ њхньоњ п≥дтримки, а й у прагненн≥ проекспериментувати ≥з сигаретою.
« чого почати тим, хто хоче налагодити допомогу п≥дл≥ткам-курц¤м у конкретн≥й школ≥
«розум≥ло, дл¤ цього мають бути хоча б одна чи дв≥ особи, ¤к≥ б вир≥шили, що така допомога необх≥дна. Ќайкраще, ¤кщо це будуть, наприклад, завуч з виховноњ роботи ≥ медичний прац≥вник чи психолог.
÷≥ дв≥ особи можуть зробити дуже багато. «авуч може вз¤ти на себе орган≥зац≥йн≥ питанн¤, а також завданн¤ щодо зм≥ни ставленн¤ до проблеми, зокрема, контакти з адм≥н≥страц≥Їю ≥ педагог≥чним колективом. —початку ц¤ людина пропонуЇ (чи наказуЇ) ус≥м, хто може бути до цього причетним, не влаштовувати з малол≥тн≥ми курц¤ми самост≥йних зТ¤совувань, а приводити ус≥х до завуча з виховноњ роботи. «авуч же готуЇ можливий сценар≥й бес≥ди, що ¬ ∆ќƒЌќћ” ¬»ѕјƒ ” не повинна в≥дбуватис¤ з групою п≥дл≥тк≥в, а лише ≥ндив≥дуально. ÷е маЇ бути досить спок≥йна ≥ дов≥рлива розмова, у ход≥ ¤коњ фактично обговорюЇтьс¤ стад≥¤ готовност≥ курц¤-п≥дл≥тка до зм≥н. ћожливо, завучу буде складно зам≥сть своњх традиц≥йних функц≥й займатис¤ ¤коюсь д≥агностикою. ” цьому випадку важливо, щоб в≥н просто був готовий поставити учн¤м-курц¤м неспод≥ване запитанн¤ про кур≥нн¤, наприклад: Ђ“об≥ подобаЇтьс¤ курити?ї якщо п≥дл≥ток зам≥сть традиц≥йноњ догани чуЇ таке неспод≥ване запитанн¤, в≥н може дуже швидко ≥ легко багато чого розпов≥сти про своЇ кур≥нн¤.
«вичайно, у кожн≥й школ≥ св≥й розпод≥л ролей. ћожливо, десь цю роль в≥зьме на себе не завуч з виховноњ роботи, а найб≥льш авторитетний педагог чи, навпаки, наймолодший ≥ найактивн≥ший викладач. ќднак оск≥льки в б≥льшост≥ шк≥л усе-таки питанн¤ повед≥нки традиц≥йно адресують завучам ≥з виховноњ роботи, спробуЇмо (з ус≥ма застереженн¤ми) у¤вити в дан≥й рол≥ саме цю людину.
ƒал≥ завуч безпосередньо веде п≥дл≥тка або ж запрошуЇ його п≥д≥йти у певний час до другого учасника тандему Ц медичного прац≥вника чи психолога.
оли завуч приходить разом ≥з п≥дл≥тком, буде корисним, ¤кщо в присутност≥ п≥дл≥тка визначитьс¤ стад≥¤ готовност≥ до зм≥ни його повед≥нки ¤к курц¤.
Ќаприклад, ¤кщо п≥дл≥ток не готовий до зм≥н ≥ поки що не думаЇ про них, можна сказати: Ђ«найомтес¤, це ¬асиль. …ому поки що подобаЇтьс¤ курити, в≥н вважаЇ, що завд¤ки кур≥нню вигл¤даЇ доросл≥шим, крут≥шим, ≥ що таким в≥н б≥льше подобаЇтьс¤ навколишн≥м. ¬≥н нараз≥ не в≥рить, що тютюн викликаЇ залежн≥сть, ≥ думаЇ, що зможе кинути курити, ¤к т≥льки захоче. ќдним словом, ¤ думаю, вам знайдетьс¤, про що поговорити...ї ” цьому випадку консультант може посп≥лкуватис¤ з п≥дл≥тком про те, ¤к в≥н почав курити чи на ¤к≥сь ≥нш≥ теми. ” даному випадку завданн¤ пол¤гаЇ, головним чином, у встановленн≥ контакту, а не в розвТ¤занн≥ завдань, що стосуютьс¤ безпосередньо кур≥нн¤. ѕ≥дсумком розмови може стати запрошенн¤ п≥дл≥тка зайти наступного разу, щоб поговорити докладн≥ше.
якщо п≥дл≥ток знаходитьс¤ в стад≥њ роздум≥в, то завуч, супроводжуючи його, може пов≥домити: Ђ«найомтес¤, це ћикола. ¬≥н курить, але вже ≥нколи замислюЇтьс¤ над тим, що це далеко не так гарно, ¤к йому здавалос¤ колись. ƒумаю, ¬и можете поговорити з ним про це докладн≥шеї. ” цьому випадку консультант обговорюЇ з хлопцем проблеми, що повТ¤зан≥ дл¤ нього з кур≥нн¤м, ≥ можлив≥ переваги при припиненн≥ кур≥нн¤. –озмова також завершуЇтьс¤ запрошенн¤м на наступну зустр≥ч.
якщо п≥дл≥ток пов≥домл¤Ї, що вже давно розм≥рковуЇ про припиненн¤ кур≥нн¤, але це йому не вдаЇтьс¤, то завуч може сказати консультанту: Ђ÷≥й людин≥ потр≥бна ¬аша допомога в припиненн≥ кур≥нн¤ї.
яким може бути розвиток д≥¤льност≥
ѕ≥сл¤ к≥лькох тижн≥в чи м≥с¤ц≥в наведеноњ вище роботи вчител≥ чи класн≥ кер≥вники можуть перейн¤ти стиль д≥й завуча з виховноњ роботи й у такий спос≥б вести початкову розмову з п≥дл≥тками-курц¤ми, а пот≥м проводити чи запрошувати њх до консультанта (л≥кар¤ або психолога).
ƒо реч≥, ¤кщо в школ≥ не знайшлос¤ завуча-ентуз≥аста, всю описану вище роботу може вз¤ти на себе той фах≥вець, ¤кого ми називаЇмо тут Ђконсультантомї. ÷е буде складн≥ше, але при певних контактах з адм≥н≥страц≥Їю навчального закладу ≥ педагог≥чним колективом це ц≥лком можливо.
як≥ види допомоги можлив≥ в школ≥
” попередн≥х розд≥лах були наведен≥ результати досл≥джень, що пор≥внюють ефективн≥сть ≥ндив≥дуальних коротких бес≥д ≥ б≥льш ≥нтенсивних групових зустр≥чей. «розум≥ло, ¤кщо читач Ї ентуз≥астом ц≥Їњ д≥¤льност≥, то йому хочетьс¤ одразу ж розпочати з групових зан¤ть. ќднак, ¤ пропоную розгл¤дати це не ¤к альтернативи, що виключають одна одну, а ¤к вар≥анти д≥й, що доповнюють ≥ вит≥кають один з одного.
—початку можлива лише ≥ндив≥дуальна робота. якщо ≥з самого початку ор≥Їнтуватис¤ на роботу з групою, ≥ вс≥х курц≥в, що залучаютьс¤, запрошувати до ¤коњсь майбутньоњ групи, то вона може н≥коли не з≥братис¤. якщо ж спочатку працювати ≥ндив≥дуально, то к≥льк≥сть п≥дл≥тк≥в-курц≥в, ¤к≥ звертаютьс¤ за допомогою, буде поступово зб≥льшуватис¤, п≥дл≥тки розпов≥датимуть один одному про можлив≥сть звернутис¤ по допомогу, ≥ тод≥ ¤кось наступить момент, коли ¬и вже не зможете впоратис¤ з потоком. —аме тод≥ Ї сенс призначати першу групу, наприклад, через один або два тижн≥, ≥ вс≥х новачк≥в п≥сл¤ одноразового ≥ндив≥дуального контакту запрошувати до ц≥Їњ групи. Ќе виключено, що групи матимуть такий усп≥х, що через ¤кийсь час ¬ам будуть потр≥бн≥ пом≥чники дл¤ роботи.
