7. Ќ≥котин Ї наркотичною речовиною в тютюн≥
«усилл¤ по упов≥льненню тютюновоњ еп≥дем≥њ часто звод¤тьс¤ нан≥вець через те, що споживач≥ тютюну дуже сильно залежать в≥д свого наркотику. ƒе¤к≥ експерти в сфер≥ залежност≥ вважають тютюн найб≥льш сильним наркотиком, що викликаЇ б≥льш сильну залежн≥сть, н≥ж героњн або кокањн. «в≥т √оловного Ћ≥кар¤ —Ўј, п≥д назвою "Ќ≥котинова залежн≥сть", м≥стить такий висновок:
‘армаколог≥чн≥ ≥ повед≥нков≥ процеси, що визначають залежн≥сть в≥д тютюну, под≥бн≥ до тих, що визначають залежн≥сть в≥д таких наркотик≥в, ¤к героњн ≥ кокањн.
Ќ≥котин зустр≥чаЇтьс¤ природним чином в тютюнових рослинах. ” великих к≥лькост¤х в≥н Ї дуже токсичним. ƒоза н≥котину, одержувана при пал≥нн≥, Ї занадто низькою, щоб викликати гостре отруЇнн¤, хоча ≥снуЇ серйозний ризик гострого отруЇнн¤ дл¤ д≥тей, що заковтують сигарети. ѕочинаюч≥ пал≥њ можуть в≥дчувати неприЇмн≥ токсичн≥ ефекти н≥котину, але незабаром розвиваЇтьс¤ толерантн≥сть ¤к результат хрон≥чного споживанн¤ тютюну.
ѕоглинанн¤ н≥котину в орган≥зм≥ залежить в≥д р≥вн≥в pЌ при його надходженн≥. ѕоглинанн¤ н≥котину з кислотного диму сигарет в≥дбуваЇтьс¤ в леген¤х. Ћужний дим в≥д тютюну з трубок ≥ сигар дозвол¤Ї н≥котину абсорбуватис¤ через слизувату оболонку в рот≥. Ѕездимн≥ тютюнов≥ продукти ≥ н≥котинова жувальна гумка (зас≥б дл¤ припиненн¤ пал≥нн¤) виготовлен≥ особливим чином, щоб полегшити оральну абсорбц≥ю. јбсорбц≥¤ через леген≥ Ї б≥льш швидкою. « леген≥в н≥котин швидко надходить у кров ≥ мозок.
Ќ≥котин д≥Ї через спец≥альн≥ кл≥тинн≥ утворенн¤, або рецептори, розташован≥ в м≥сц¤х з'Їднанн¤ нервових кл≥тин, або синапсах, у мозку ≥ м'¤зов≥й тканин≥. ÷≥ рецептори мають спроможн≥сть розп≥знавати н≥котин ≥ реагувати на нього, коли в≥н Ї присутн≥м в орган≥зм≥. ” результат≥ зм≥нюЇтьс¤ робота синапса, тобто спотворюЇтьс¤ передача нервового ≥мпульсу, що управл¤Ї станом судин, м'¤зовоњ тканини, залоз зовн≥шньоњ або внутр≥шньоњ секрец≥њ. оли рецептори сигнал≥зують про присутн≥сть н≥котину, кров'¤ний тиск зростаЇ, а периферичний кровооб≥г спов≥льнюЇтьс¤. ’вил≥ в мозку зм≥нюютьс¤, що даЇ поштовх к≥льком ендокринним ≥ метабол≥чним ефектам.
ѕсих≥чний ≥ ф≥зичний стан пал≥¤, а також ситуац≥¤, у ¤к≥й в≥дбуваЇтьс¤ пал≥нн¤, може впливати на те, ¤ким чином окрема сигарета буде впливати на психолог≥чне сприйн¤тт¤ ≥ ф≥з≥олог≥чну реакц≥ю, наприклад, воно може викликати в≥дчутт¤ ¤к розслабленост≥, так ≥ бадьорост≥. ” стресових ситуац≥¤х сигарета може д≥¤ти ¤к заспок≥йливий зас≥б, а в ситуац≥њ розслабленост≥ - ¤к стимул¤нт.
як т≥льки орган≥зм звикне до функц≥онуванн¤ при визначеному р≥вн≥ н≥котину в кров≥, в≥н намагаЇтьс¤ п≥дтримувати цей р≥вень, ≥ пал≥њ почувають необх≥дн≥сть продовжувати приймати цей наркотик. ѕереважна б≥льш≥сть регул¤рних пал≥њв мають н≥котинову залежн≥сть. ћенш н≥ж 10% пал≥њв обмежуютьс¤ пом≥рним або нечастим пал≥нн¤м, ≥нш≥ р≥дко обход¤тьс¤ б≥льше години або двох без сигарети. ƒан≥ з —Ўј показують, що в≥д одн≥Їњ до двох третин п≥дл≥тк≥в, що експериментують ≥з сигаретами, стануть звичними пал≥¤ми. якщо вим≥рювати силу ≥нтоксикант≥в по частц≥ споживач≥в, що втратили контроль над своњм споживанн¤м речовини, н≥котин викликаЇ в с≥м раз≥в б≥льш сильну залежн≥сть, н≥ж алкоголь.
√оловна небезпека н≥котину пол¤гаЇ в тому, що н≥котинова залежн≥сть п≥дтримуЇ споживанн¤ тютюну. Ќ≥котин ¤к такий не вносить ≥стотного внеску в медичн≥ насл≥дки пал≥нн¤, включаючи рак, серцев≥ ≥ легенев≥ захворюванн¤, можливо, за вин¤тком споживанн¤ п≥д час ваг≥тност≥.
Ќ≥котинова зам≥сна терап≥¤ (Ќ«“), ¤ка проводитьс¤ за допомогою жувальноњ гумки або шк≥рного пластиру, спр¤мована на те, щоб допомогти у процес≥ припиненн¤ пал≥нн¤ тим пал≥¤м, ¤к≥ мають сильну залежн≥сть. Ќ«“ надаЇ зам≥сну дозу н≥котину, що допомагаЇ уникнути симптом≥в скасуванн¤ н≥котину, таких ¤к т¤га палити ≥ зм≥ни настрою, коли пал≥й кидаЇ палити. ¬она може використовуватис¤ т≥льки тод≥, коли пал≥нн¤ припинене. ÷≥ л≥карськ≥ засоби не м≥ст¤ть високотоксичних речовин, що генеруютьс¤ при згоранн≥ тютюну, ≥ вони також не викликають надлишкових ≥ швидко наростаючих артер≥альних концентрац≥й ≥ надходженн¤ н≥котину в мозок, що в≥дбуваЇтьс¤ при пал≥нн≥ сигарет. ќгл¤ди м≥жнародноњ л≥тератури п≥дтвердили, що ¤кими б не були методи введенн¤, Ќ«“ б≥льш ефективна, н≥ж в≥дсутн≥сть терап≥њ або плацебо. ¬ одному ≥з зв≥т≥в зроблена оц≥нка, що Ќ«“ могла б допомогти кинути палити приблизно 15% пал≥њв, що шукають допомоги в припиненн≥ пал≥нн¤.
