оал≥ц≥¤ громадських орган≥зац≥й та ≥н≥ц≥атив
за в≥льну в≥д тютюнового диму ”крањну

≈ ќЌќћ≤ ј  ќЌ“–ќЋё Ќјƒ “ё“ёЌќћ ¬ ” –јѓЌ≤ « “ќ„ » «ќ–” √–ќћјƒ—№ ќ√ќ «ƒќ–ќ¬'я

ќсновн≥ результати досл≥дженн¤
 ињв 2002

ѕал≥нн¤ вже убиваЇ кожну дес¤ту дорослу людину у св≥т≥. ¬сесв≥тн¤ ќрган≥зац≥¤ ќхорони «доров'¤ прогнозуЇ, що до 2025 року в усьому св≥т≥ щор≥чно 10 м≥льйон≥в чолов≥к буде вмирати в≥д пов'¤заних з тютюном хвороб. ¬≥дпов≥дно до оц≥нок, з тих д≥тей та п≥дл≥тк≥в, що живуть сьогодн≥, 300 м≥льйон≥в будуть убит≥ тютюном у дорослому в≥ц≥, ¤кщо поточн≥ тенденц≥њ поширеност≥ пал≥нн¤ збережутьс¤. “ютюн в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д багатьох ≥нших проблем охорони здоров'¤. —игарети - це прибутковий товар, њхнЇ виробництво ≥ споживанн¤ впливають на соц≥альн≥ та економ≥чн≥ ресурси крањни. ≈коном≥чн≥ аспекти споживанн¤ тютюну мають вир≥шальне значенн¤ п≥д час обговоренн¤ контролю над тютюном.
ўор≥чне споживанн¤ сигарет в ”крањн≥ в останн≥ роки - 65 - 70 м≥ль¤рд≥в штук (або 1600 - 1700 сигарет на кожну дорослу людину в≥ком в≥д 15 рок≥в ≥ старше). 
ѕлоща вирощуванн¤ тютюну знизилас¤ з 21700 гектар≥в у 1980 роц≥ до 2680 у 2001 роц≥. ¬иробництво тютюновоњ сировини в ”крањн≥ знизилос¤ з 28190 тонн у 1987 роц≥ до 2180 тонн у 2001 роц≥. 
¬иробництво сигарет у 1980-х роках було досить стаб≥льним - щор≥чно приблизно 80 м≥ль¤рд≥в сигарет. ѕочинаючи з 1990 року, криза охопила всю економ≥ку, включаючи тютюнову промислов≥сть. ¬иробництво тютюну до 1993 року зменшилос¤ майже вдв≥ч≥ ≥ пот≥м почало зб≥льшуватис¤. ” 2001 роц≥ виробництво складало 69 м≥ль¤рд≥в сигарет.
Ќа початку 1990-х рок≥в транснац≥ональн≥ тютюнов≥ компан≥њ (““ ) створили сп≥льн≥ п≥дприЇмства ≥з ш≥стьма з одинадц¤ти тютюнових фабрик, що працювали в ”крањн≥. ” 1994 роц≥ сп≥льн≥ п≥дприЇмства зробили 79% загального обс¤гу виробництва в ”крањн≥. ” 2000 ≥ 2001 роках частка сп≥льних п≥дприЇмств у виробництв≥ зб≥льшилас¤ до 95%.
ѕовна зайн¤т≥сть на тютюнових фабриках в ”крањн≥ в 1996 - 2000 роках знизилас¤ на 27%, у той час ¤к загальне виробництво сигарет зб≥льшилос¤ на 31%.
—тавки акцизних податк≥в на тютюн у 1996 - 1999 роках зб≥льшувалис¤ щор≥чно. ƒоходи бюджету в≥д акцизних податк≥в зросли з 54 м≥льйон≥в гривень (30 м≥льйон≥в долар≥в) у 1996 роц≥ до 522 м≥льйон≥в гривень (126 м≥льйон≥в долар≥в) у 1999 роц≥. ѕ≥сл¤ зменшенн¤ ставок акцизного податку наприк≥нц≥ 1999 року доходи в 2000 роц≥ впали до 446 м≥льйон≥в гривень (82 м≥льйона долар≥в), незважаючи на зб≥льшенн¤ виробництва сигарет. ” 2001 роц≥ доход в≥д акцизних податк≥в на тютюн склав 583 м≥льйона гривень (108 м≥льйон≥в долар≥в). ” доларовому екв≥валент≥ це менше, н≥ж у 1998 ≥ 1999 роках.
ѕочинаючи з 1996 року загальний баланс торг≥вл≥ тютюном (тютюнова сировина ≥ сигарети) Ї дл¤ ”крањни негативним. ” 1996 - 2000 роках сумарн≥ витрати на ≥мпорт перевищили доход в≥д експорту на 525 м≥льйон≥в долар≥в, що на 100 м≥льйон≥в б≥льше, н≥ж доход в≥д акцизних податк≥в на тютюн прот¤гом цього ж пер≥оду.

јкцизн≥ податки на тютюн

≤стор≥¤ акцизних податк≥в на тютюн в ”крањн≥ може бути розд≥лена на 3 пер≥оди: 
1) зниженн¤ ставок акцизу з метою заохоченн¤ виробництва (1993 - 1995 рр.); 
2) зб≥льшенн¤ ставок ≥з метою наповненн¤ бюджету (1996 - 1999 рр.); 
3) стаб≥л≥зац≥¤ податк≥в (к≥нець 1999 - 2001 рр.).
–езультатом пол≥тики зниженн¤ акцизних податк≥в було: 
1) ≥стотне зменшенн¤ доход≥в державного бюджету, тому що невелике зб≥льшенн¤ виробництва не компенсувало втрат в≥д зниженн¤ акцизноњ ставки; 
2) зб≥льшенн¤ частки сигарет без ф≥льтра в загальному виробництв≥;
3) зб≥льшенн¤ контрабанди.
–езультати чотирир≥чного пер≥оду зб≥льшенн¤ податк≥в були наступними: 
1) доход державного бюджету вир≥с у дес¤ть раз≥в у гривн¤х, або в чотири рази в доларах; 
2) частка сигарет без ф≥льтра в загальному виробництв≥ зменшилас¤ з 85% до 39%; 
3) знизилас¤ контрабанда.
19 листопада 1999 року ¬ерховна –ада завершила пер≥од щор≥чного зб≥льшенн¤ акцизних ставок на сигарети, а в грудн≥ 2000 року вона зменшила ставку акцизного податку на сигарети без ф≥льтра.«ниженн¤ ставок податк≥в було зроблено з метою боротьби з контрабандою, але ознак усп≥ху було мало. ” 2001 роц≥ виробництво сигарет без ф≥льтра склало 15,2 м≥ль¤рди штук, що на 17% б≥льше, н≥ж у 2000 роц≥, але доходи в≥д акцизного податку на сигарети без ф≥льтра впали на 39%. 
« точки зору досв≥ду податковоњ пол≥тики ”крањни в 1993 - 2001 роках, найб≥льш перспективною (з точки зору наповнюванн¤ державного бюджету) видаЇтьс¤ пол≥тика щор≥чного зб≥льшенн¤ акцизних податк≥в.
ƒва головних типи акцизних податк≥в - специф≥чний ≥ варт≥сний - по-р≥зному впливають на ц≥ни, прибуток, доходи бюджету ≥ систему збору податк≥в. « погл¤ду охорони здоров'¤, головна мета податку пол¤гаЇ в тому, щоб перешкоджати споживанню сигарет. 
—пециф≥чний податок п≥дтримуЇ ц≥ну найдешевших сигарет на досить високому р≥вн≥, що перешкоджаЇ пал≥нню людей з низьким доходом. ќднак через ≥нфл¤ц≥ю вплив податку на ц≥ну з часом зменшуЇтьс¤. Ќаприклад, податок на сигарети з ф≥льтром в ”крањн≥ стаб≥льний прот¤гом останн≥х 2 рок≥в, ≥ за цей пер≥од њхн¤ ц≥на (перел≥чена з урахуванн¤м ≥нфл¤ц≥њ) зменшилас¤ б≥льш н≥ж на 25%. “аке зменшенн¤ реальних ц≥н може викликати зб≥льшенн¤ споживанн¤ сигарет.
√≥бридний податок, що часто називаЇтьс¤ "варт≥сним податком при адм≥н≥стративно встановлюван≥й ц≥н≥ дл¤ обчисленн¤ ставки акцизу", використовуЇ позитивн≥ особливост≥ варт≥сного ≥ специф≥чного податк≥в. —тавка акцизного податку визначаЇтьс¤ у варт≥сному вид≥ ¤к ф≥ксований в≥дсоток в≥д оподатковуваноњ ц≥ни за одиницю продукц≥њ. 
¬ даний час в ”крањн≥ найкращим вар≥антом може бути комб≥нац≥¤ специф≥чного ≥ г≥бридного податк≥в. ќск≥льки нин≥шн¤ ставка специф≥чного податку, з погл¤ду доход≥в бюджету, досить низька, рекомендуЇтьс¤ не зменшувати специф≥чний податок, а доповнити його г≥бридним.
≈конометричн≥ оц≥нки трьох головних р≥вн¤нь дл¤ тютюновоњ промисловост≥ ”крањни (функц≥¤ попиту, ц≥нове р≥вн¤нн¤ ≥ крива Ћаффера) дали наступн≥ результати:

Ѕ≥льш пол≥тично прийн¤тним Ї поступове п≥двищенн¤ ставки акцизу до оптимального р≥вн¤.

јнал≥з поширеност≥ пал≥нн¤ ≥ споживанн¤ тютюнових вироб≥в

ѕоширен≥сть пал≥нн¤ ≥ споживанн¤ тютюну вивчалис¤ у двох нац≥ональних репрезентативних опитуванн¤х населенн¤ ”крањни в листопад≥ 2000 року (1797 респондент≥в у в≥ц≥ в≥д 15 рок≥в ≥ старше) ≥ в червн≥ 2001 року (2721 респондент, в≥д 14 рок≥в ≥ старше).
«а даними цих опитувань, курить 34% населенн¤ ”крањни (57% чолов≥к≥в ≥ 14% ж≥нок).
65% курц≥в бажають кинути курити, а 60% з них вже пробували зробити це. 9% респондент≥в усп≥шно кинули курити. “≥льки 2% курц≥в зверталис¤ за профес≥йною допомогою ≥ т≥льки 5% використовували л≥карськ≥ засоби дл¤ припиненн¤ пал≥нн¤.
«агальну к≥льк≥сть сигарет, викурених в ”крањн≥ в 2001 роц≥, оц≥нено на п≥дстав≥ опитуванн¤ на р≥вн≥ 67 м≥ль¤рд≥в штук. 88% сигарет викурено чолов≥ками ≥ 12% ж≥нками. ѕ≥дл≥тки в≥д 14 до 17 рок≥в викурюють 3,3% сигарет.
«агальн≥ витрати украњнських курц≥в на тютюн оц≥нен≥ на р≥вн≥ 4,1 м≥ль¤рда гривень. „астка витрат, що несуть молод≥ люди 14-17 рок≥в, оц≥нена в розм≥р≥ 4,76% загальноњ суми.
якщо ц≥на сигарет ≥стотно зб≥льшитьс¤, 31% курц≥в схильн≥ зберегти споживанн¤ тютюну на колишньому р≥вн≥, 18% будуть курити б≥льш дешев≥ сигарети, 28% будуть курити меншу к≥льк≥сть сигарет, а 17% спробують в≥дмовитис¤ в≥д пал≥нн¤. ” випадку п≥двищенн¤ ц≥н п≥дл≥тки б≥льш схильн≥ до зменшенн¤ споживанн¤ тютюну, н≥ж доросл≥. ѕ≥дл≥тки з б≥дних родин б≥льш схильн≥ зменшити або припинити пал≥нн¤ в пор≥вн¤нн≥ з п≥дл≥тками з багатих родин.
јнал≥з марок сигарет, споживаних в ”крањн≥, ви¤вив к≥лька груп, що характеризуютьс¤ р≥зними типами споживанн¤ тютюну. ѕерша група включаЇ 36% курц≥в, що характеризуютьс¤ в≥дносним добробутом, осв≥тн≥м р≥внем вище середнього, проживанн¤м у великих м≥стах, б≥льшою часткою ж≥нок, споживанн¤м б≥льш дорогих сигарет, меншою ≥нтенсивн≥стю пал≥нн¤ ≥, ≥мов≥рно, меншою залежн≥стю в≥д тютюну. ” випадку п≥двищенн¤ ц≥н вони б≥льш схильн≥ зменшувати к≥льк≥сть сигарет, що викурюЇтьс¤. ƒруга група включаЇ 20% курц≥в з б≥льш низьким р≥внем доход≥в ≥ осв≥ти, що живуть у селах ≥ невеликих м≥стах. ¬ н≥й у б≥льшому ступен≥ представлен≥ чолов≥ки. ’арактерна б≥льш висока ≥нтенсивн≥сть пал≥нн¤ ≥, ≥мов≥рно, б≥льш висока залежн≥сть в≥д тютюну. ¬они споживають б≥льш дешев≥ сигарети, головним чином, без ф≥льтра. ” випадку п≥двищенн¤ ц≥н вони скор≥ше перейдуть на ще б≥льш дешев≥ сигарети, ан≥ж зменшать споживанн¤ тютюну чи в≥дмовл¤тьс¤ в≥д нього.
≤ндив≥дуальну ц≥нову еластичн≥сть попиту на сигарети було оц≥нено з урахуванн¤м багатьох фактор≥в, що можуть потенц≥йно впливати на к≥льк≥сть сигарет, що викурюЇтьс¤. ƒл¤ базовоњ групи (особи 18-28 рок≥в з високим доходом) ц≥нова еластичн≥сть попиту дор≥внюЇ -0.24. ÷е означаЇ, що дес¤тив≥дсоткове зб≥льшенн¤ ц≥н на сигарети веде до зменшенн¤ споживанн¤ сигарет приблизно на 2,4%. ¬ м≥ру того ¤к курц≥ стають старше, вони менш чутлив≥ до зм≥н ц≥н. ƒл¤ людей з високим доходом ц≥нова еластичн≥сть Ї найнижчою (тобто вони найменш чуттлив≥ до ц≥ни). ѕри цьому в людей з низьким доходом еластичн≥сть набагато менше в пор≥вн¤нн≥ з людьми ≥з середн≥м доходом. ѕовна еластичн≥сть доходу, за нашими оц≥нками, складаЇ 0,06. ÷е означаЇ, що дес¤тив≥дсоткове зб≥льшенн¤ с≥мейного доходу призводить до зб≥льшенн¤ попиту на сигарети приблизно на 0,6 в≥дсотк≥в.

 онтрабанда тютюну

’оча контрабанда сигарет в ”крањну Ї серйозною проблемою, а п≥двищенн¤ податк≥в може призвести до зб≥льшенн¤ контрабанди, масштаб проблеми значно завищений, особливо, коли це стосуЇтьс¤ впливу контрабанди на р≥вень пал≥нн¤ ≥ надходженн¤ податк≥в у бюджет.
ќц≥нки суми щор≥чних втрат бюджету, викликаних контрабандою, зм≥нюютьс¤ в≥д 100 м≥льйон≥в гривень до 200 м≥льйон≥в долар≥в. Ќаш анал≥з показуЇ, що втрати бюджету внасл≥док контрабанди тютюну не перевищували 200 м≥льйон≥в гривень у 2000 роц≥ ≥ 100 м≥льйон≥в гривень у 2001 роц≥. ” т≥ ж роки, щор≥чн≥ доходи бюджету в≥д украњнських сигарет, завезених контрабандою до ≥нших крањни, могли дос¤гати 125 м≥льйон≥в гривень.
 онтрабанда зроблених в ”крањн≥ сигарет до крањн «ах≥дноњ ≥ ÷ентральноњ ™вропи, хоча ≥ даЇ де¤к≥ вигоди дл¤ бюджету ”крањни, створюЇ пол≥тичн≥ проблеми ≥ пог≥ршуЇ м≥жнародний ≥м≥дж крањни. ”крањна використовуЇтьс¤ дл¤ транзиту контрабандних сигарет, ¤к легального в крањни "високого ризику" контрабанди сигарет, так ≥ нелегального, наприклад, дл¤ незаконного провозу сигарет назад у крањну њхнього виробництва. “ютюнов≥ компан≥њ в≥д≥грають значну роль у контрабанд≥ тютюну.
Ќайб≥льш доц≥льними в≥дпов≥дними м≥рами на загрозу контрабанди Ї не скороченн¤ (чи нав≥ть стаб≥л≥зац≥¤) податк≥в, а прийн¤тт¤ ≥ виконанн¤ твердих заход≥в безпосередньоњ протид≥њ контрабанд≥.

ѕол≥тика стосовно вирощуванн¤ тютюну в ”крањн≥

¬иробництво тютюновоњ сировини в ”крањн≥ було досить високим у 1980-х роках. ¬оно знизилос¤ в 1990-х роках, ≥ в 1996 - 2000 роках середньор≥чне виробництво складало менш 3 тис¤ч тонн. ƒл¤ захисту в≥тчизн¤них тютюновиробник≥в доц≥льно встановити високе специф≥чне мито, щоб перешкоджати ≥мпорту дешевого тютюну з ≥нших крањн. ≤снуюч≥ норми закону про обов'¤зковий вм≥ст м≥сцевого тютюну у вироблених в ”крањн≥ сигаретах Ї необірунтованими з погл¤ду м≥жнародного права, нац≥ональноњ економ≥ки й охорони здоров'¤. —уттЇве зб≥льшенн¤ ≥мпортного мита на тютюнову сировину Ї найкращим р≥шенн¤м з точки зору нац≥ональноњ економ≥ки та охорони здоров'¤, хоча таке зб≥льшенн¤, певно, суперечить ≥нтересам транснац≥ональноњ тютюновоњ ≥ндустр≥њ.

≈коном≥чний анал≥з д≥¤льност≥ приналежних держав≥ ≥ приватних тютюнових компан≥й з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми ≥ без них

ѕочинаючи з 1989 року, пог≥ршенн¤ економ≥чних умов на державних тютюнових фабриках призвело до зниженн¤ виробництва ≥ пад≥нн¤ њхньоњ прибутковост≥, що п≥дштовхнуло до њхньоњ приватизац≥њ. Ў≥сть найб≥льших з 11 тютюнових фабрик, що ≥снували в той час, стали сп≥льними п≥дприЇмствами з транснац≥ональними тютюновими компан≥¤ми (““ ).
якщо тютюнов≥ фабрики з ≥ноземними ≥нвестиц≥¤ми виробл¤ють сигарети б≥льш ефективно, це в результат≥ може призвести до зниженн¤ ц≥н на них.  р≥м того, ≥ноземн≥ ≥нвестори використовують агресивн≥ методи маркетингу, щоб зб≥льшити свою частку на ринку ≥ р≥вень продаж≥в, що веде до зростанн¤ загального споживанн¤ сигарет. ¬ ≥нших галуз¤х промисловост≥ б≥льш низьк≥ ц≥ни, велика приваблив≥сть виробу, агресивний маркетинг ≥ п≥двищенн¤ р≥вн¤ продаж≥в можуть бути ц≥лком позитивними. јле сигарети Ї ун≥кальним товаром: при використанн≥ його точно за призначенн¤м в≥н вбиваЇ. “ому, ¤кщо ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ п≥двищують споживанн¤ сигарет, це буде призводити до б≥льш високих витрат охорони здоров'¤ ≥ б≥льш високого т¤гар¤ хвороб та передчасних смертей дл¤ самих курц≥в, њхн≥х родин, сусп≥льства й економ≥ки в ц≥лому.
ƒосв≥д тютюнових ≥нвестиц≥й в ”крањн≥ показуЇ, що ц≥ ≥нвестиц≥њ в б≥льшому ступен≥ в≥дпов≥дають ≥нтересам ≥нвестор≥в, н≥ж ≥нтересам крањни:
- ¬иробництво сигарет суттЇво не зб≥льшилос¤, а де¤к≥ тютюнов≥ фабрики були закрит≥ чи близьк≥ до закритт¤;
- “ютюнов≥ компан≥њ зам≥н¤ють обладнанн¤ на своњх зах≥дних фабриках, ≥ продають старе обладнанн¤ в ”крањну;
- ¬ирощуванн¤ тютюну зменшилос¤ ≥ даЇ лише 3% тютюновоњ сировини дл¤ виробництва, у той час ¤к тютюнова ≥ндустр≥¤ в≥ддаЇ перевагу ≥мпорту тютюну з ≥нших крањн, включаючи розвинут≥;
- —ума сплачених податк≥в б≥льше залежить в≥д ставки податк≥в, н≥ж в≥д обс¤гу виробництва сигарет.
≈коном≥ка розвинутих крањн одержуЇ набагато б≥льший прибуток в≥д тютюнових ≥нвестиц≥й в ”крањн≥, н≥ж украњнська економ≥ка. ‘актично тютюнов≥ ≥нвестиц≥њ в ”крањн≥ Ї ≥нвестиц≥¤ми грошей украњнських курц≥в в економ≥ку розвинутих крањн.

–екомендац≥њ

http://adic-ukraine.narod.ru /coalition/