Коаліція громадських організацій та ініціатив
за вільну від тютюнового диму Україну

ПРЕС-РЕЛІЗ
19 квітня 2008 року

Чиї наміри щодо тютюнового акцизу є благими?

Останнім часом громадськість розвернула активну кампанію для підвищення тютюнових акцизів. Цю кампанію підтримали народні депутати В.Сушкевич, В.Ар’єв та В.Герасимчук, які подали законопроект 2272 (http://gska2.rada.gov.ua/pls/zweb_n/webproc4_1?id=&pf3511=32111 ).

Аргументи на підтримку цього законопроекту були викладені в статті Ганни Гопко (http://www.epravda.com.ua/columns/47f613e6bc0f0/ ), а також під час кількох прес-конференцій.

Зазначений законопроект загрожує прибуткам тютюнових компаній, тому у відповідь розгорнулася активна кампанія у ЗМІ проти запропонованих ініціатив (див: http://www.epravda.com.ua/columns/47fdecb78ed70/ , http://www.day.kiev.ua/200107, http://glavred.info/archive/2008/04/16/150956-3.html , http://akcyz.com.ua/news/tobacco/11367.html ). Цікаво, що всі опоненти підтримують нашу мету – зменшення споживання тютюну, але, називаючи наші наміри благими, вважаючи хибними запропоновані нами засоби. Ми не будемо вдаватися до образливих виразів, якими приправлені статті наших опонентів, а спробуємо розібратися, чи є в їхніх аргументах раціональні доводи, які допоможуть нам досягти вищевказаної мети.

Чи стануть сигарети менш доступними?

Наші критики зауважують, що «в жодному разі не варто переходити на відсотковий мінімум, бо це призведе якраз до збільшення доступності сигарет, оскільки для найдешевших марок сигарет (а саме їх, як правило, палять тінейджери) мінімальне податкове зобов'язання, розраховане у відсотках, буде занадто низьким». При цьому вони посилаються на Директиви ЄС 92/79 та 95/59, які нібито встановлюють мінімальне податкове зобов’язання 60 євро на 1000 сигарет. Зазначимо, що насправді це зобов’язання було встановлено Директивою ЄС 2002/10 і до того ж з 1 липня 2006 року воно підвищено до 64 євро. До того ж Директиви ЄС встановлюють мінімальні норми до акцизу на сигарети не лише у грошовій формі (64 євро), а і у відсотковій формі, а саме мінімальну ставку акцизного податку (специфічна плюс адвалерна ставка без ПДВ), чий рівень має становити не менше 57% роздрібної ціни найбільш популярної марки сигарет (включаючи всі податки) чи 70% (разом з ПДВ).

Що стосується доступності, то нагадаємо, що законопроект 2272 фактично збільшує мінімальну ставку акцизу до 60 гривень на 1000 сигарет з фільтром, а зараз ця ставка становить 18 гривень. Таким чином, сигарети подорожчають і стануть значно менш доступними, у тому числі для молоді. Ціна на сигарети збільшиться в середньому на 40%.

Щодо встановлення вимог до форми мінімального акцизу, то виробники дорогих сигарет скажуть, що краще грошовий мінімум, а виробники дешевих сигарет скажуть, що краще відсотковий мінімум. Для зменшення ж доступності сигарет важлива не форма, а величина мінімального акцизу. І ця мінімальна величина в законопроекті 2272 зростає більш ніж втричі.

До речі, тінейджери зазвичай курять не найдешевші сигарети, а найбільш рекламовані. Найдешевші сигарети курять залежні курці з низьким рівнем доходів.

Зростання чи зменшення контрабанди?

У попередньому аргументі наші опоненти стверджували, що доступність (тобто ціна) сигарет у результаті запропонованих змін не збільшиться. Одночасно вони ж заявляють, що «заплановане підвищення акцизу на тютюнові вироби призведе до того, що податкове навантаження (а відповідно й ціни) в Україні стане значно вищим, ніж у РФ, Білорусі, Молдові. Наприклад, у Росії зараз сплачується акциз на сигарети на рівні 25,59 грн. на 1000 штук плюс 5,5% від їхньої максимальної роздрібної ціни. В Україні після запропонованих змін навантаження становитиме 50 грн. за 1000 шт. плюс 10% від максимальної роздрібної ціни».

Аргументація наших критиків ґрунтується на хибному розумінні природи контрабанди, зумовленою різницею акцизів. Така контрабанда стає можливою не через різницю ставок акцизу, а через різницю цін. Вона з’являється лише тоді, коли різниця цін стає настільки великою, що вигідно купити сигарети в одній країні з метою перепродати в іншій, покривши витрати на перевезення і ризик конфіскації. Скільки коштують сигарети в сусідніх країнах, наші критики не згадують, тому це доведеться зробити нам:

Законопроект 2272 як раз призведе до вирівнювання цін з Росією, що унеможливить контрабанду між країнами, бо за нинішніх ставок акцизу є сенс для контрабанди українських сигарет до Росії. На жаль, контрабанда сигарет із України в Європу у разі підвищення українського акцизу не припиниться, бо різниця цін все одно залишається високою (у Польщі пачка Мальборо коштує 7,9 злотих (18 гривень), а Бонду 5,75 злотих (13 гривень). Просто масштаб контрабанди може зменшитися.

Що краще для Держбюджету і суспільного здоров'я: високі податки і контрабанда в країну чи низькі податки і контрабанда із країни?

Ми не раз вже заявляли, що для держбюджету і суспільного здоров'я краще мати високі податки і контрабанду в країну, ніж низькі податки і контрабанду із країни (див http://contacttobinfo.narod.ru/books/law/09.htm ) Наші опоненти намагаються вдати, що це є апріорі нісенітницею. Насправді більшість країн стикаються з ситуацією, коли до них іде контрабанда з країн із низькими цінами на сигарети, а від них іде контрабанда до країн з більш високими цінами. Так, в Україну іде контрабанда з Молдови, а з України – в Польщу. Звичайно, обидва види контрабанди є поганим явищем, і тут з двох лих ми маємо вибрати менше. Критерії вибору – доходи бюджету і суспільне здоров’я.

Теоретично можливо, що при дуже високих ставках акцизу контрабанда до країни стане настільки високою, що державний бюджет втратить. Але проаналізовані випадки з різних країн (Канада, Велика Британія, Іспанія, тощо) показують, що бюджет завжди вигравав, коли податки збільшувалися, навіть якщо при цьому зростала контрабанда до країни. Головне ж, у нас є власний досвід. У 1999 році в Україні була дуже велика контрабанда з Росії через різницю ставок акцизу і видавалося, що ця ситуація більш вигідна для Росії. Проте у 1999 році Росія виробила у 6 разів більше сигарет, ніж Україна, але доходи бюджету Росії від тютюнових акцизів виявилися на 30 мільйонів доларів менше, ніж доходи України. В 2007 році втрати Польщі від контрабанди сигарет з України та інших країн сягали 1 мільярда доларів, але бюджет Польщі отримав 5 мільярдів доларів від тютюнових акцизів, тоді як Україна за 2007 рік отримала від тютюнових акцизів усього 0,5 мільярда доларів, до того ж четверта частина цієї суми зумовлена контрабандою українських сигарет до ЄС. Таким чином, прості розрахунки показують, яке лихо є меншим для бюджету.

Що стосується суспільного здоров’я, то тут ми маємо два аспекти: зменшення споживання сигарет і їхня відносна токсичність. Якщо країна має високі податки, то навіть з урахуванням контрабанди, середні ціни на сигарети там вище, ніж в країні, звідки іде контрабанда (інакше немає сенсу вивозити сигарети). А чим вище середня ціна на будь-який товар, тим менше його вживання, що нам в даному випадку і потрібно.

У випадку контрабанди за рахунок різниці акцизів до країни ідуть легально вироблені сигарети з іншої країни. Вимоги до легальних сигарет в усіх країнах практично однакові, тому вважати такі контрабандні сигарети більш або менш шкідливими підстав взагалі нема.

Що ж стосується підробок, то за них жодні акцизи не платять взагалі, і тому зміна ставок акцизу на рівень підробок на ринку практично не впливає. Для ліквідації продажу підроблених сигарет треба в першу чергу ліквідувати кримінальну мережу вуличних торговців, які продають сигарети без ліцензії. До того ж, як показують наукові дослідження, відповідність тютюнових виробів сучасним стандартам якості ще не означає, що такі вироби є менш шкідливими для здоров'я (див. http://adic-ukraine.narod.ru/nosmoking/books/tob-health/52-60.PDF ). Наукових публікацій, які б підтверджували, що споживання підроблених сигарет більш шкідливе для здоров’я, ніж споживання будь-яких «якісних», навіть найдорожчих сигарет, поки що немає. Тому ми вимушені визнавати всі сигарети однаково шкідливими, якою б не була їхня «якість» або ціна, доки не доведено протилежне.

Чи варто радіти збільшенню виробництва сигарет в Україні в 2008 році?

Нам дорікають, що ми хочемо зруйнувати сучасну акцизну політику, завдяки якій тютюнова галузь сьогодні динамічно розвивається. За даними Міністерства економіки, у першому кварталі 2008 року її обсяг виробництва виріс на 17,1%. Але запитаємо, куди потрапляють вироблені додатково сигарети? У них лише два шляхи: зростання вживання сигарет серед українців або зростання контрабанди до ЄС. Політика, яка призводить до таких наслідків, є неприйнятною. У 1999 році, за свідченням асоціації «Укртютюн», українці вживали 70 мільярдів сигарет. В 2007 році українців стало значно менше (в тому числі через куріння), але споживали вони за тими ж оцінками вже 90 мільярдів сигарет. До того ж більше 30 мільярдів вироблених в Україні сигарет було вивезено контрабандистами. Дані Міністерства економіки показують, що сучасна акцизна політика є злочинною, бо призводить до зростання вживання сигарет в Україні та в інших країнах, тобто до зростання смертності у нас і у наших сусідів, а також до зростання кримінальної діяльності по контрабанді сигарет з України.

Наближення чи віддалення українських акцизів від європейських?

Нам дорікають, що «окрім уже згаданої моделі відсоткового мінімуму, яка повністю суперечить ст. 2 Директиви Ради 92\19\ЄЕС, із європейським законодавством не узгоджується вимога сплачувати адвалорну (відсоткову) частку акцизу, відштовхуючись від повної ціни сигарет (тобто включно із ПДВ і акцизом)». Проте в Директиві 92\79 вказано:

Зазначимо, що в Росії та Молдові вартісний податок також розраховується як відсоток від максимальної роздрібної ціни.

Що ж стосується не форми, а величини акцизу, то зараз в Україні мінімальний акцизний податок на 1000 сигарет з фільтром і без фільтру становить лише відповідно 2,4 євро і 1,1 євро, тоді як Директива ЄС 2002/10 вимагає 64 євро як мінімальний акцизний податок на 1000 сигарет, тобто український податок має суттєво підвищитися, щоб досягти європейського рівня. Частка акцизу в ціні українських сигарет становить 13-33%, тоді як європейська мінімальна норма – 57%. Запропоноване в законопроекті 2272 підвищення ставок акцизу доведе цю частку до 35-57%, що наблизить українські ставки до норм ЄС.

Порушення Бюджетного кодексу і податкових законів, але ким і коли?

Експерти Науково-експертного управління Верховної Ради у своєму висновку офіційно наголосили на тому, що законопроект №2272 напряму суперечить ст.27 Бюджетного кодексу України про те, що «Закони України, які впливають на формування дохідної чи видаткової частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року».

Формально так, але де були ці експерти 28 грудня 2007 року, коли були прийняті нинішні ставки акцизу, які набули чинності за 4 дні після голосування, всупереч Бюджетному кодексу і іншим Законам?

Зазначимо, що законопроект 2272 формально пропонує не нові зміни податку, а коригування вже прийнятих 28 грудня 2007 року ставок.

Висновок

Наші критики «не сперечаються із метою законопроекту (зменшення споживання тютюнових виробів і поліпшення здоров'я населення)», визнають, що «податок можна і треба підвищувати». Але вони, на словах виступаючи за підвищення акцизів, не дають конкретних пропозицій, обмежуючись лише побажаннями, щоб акцизи були не більше, ніж в Росії, такий собі комплекс меншовартості на тлі декларацій про європейськість. Тому ми вимушені дійти висновку, що їх насправді не цікавить ані покращення здоров’я українців, ані зростання доходів державного бюджету.

http://adic-ukraine.narod.ru /coalition/