Україна стає найбільш прокуреною країною в Європі, але органи влади не вживають реальних дій для того, щоб українці позбулися паління
ПРЕС - РЕЛІЗ
26 травня 2006 року
За даними національного репрезентативного опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) в 2005 році, поширеність куріння серед українських чоловіків сягає 66,8% (з них 62,3% курять щоденно). За цим показником Україна вийшла на перше місце в Європі. Серед жінок і населення в цілому ці показники дорівнюють відповідно 19,9% (16,7% - щоденно) та 41,1% (37,4% - щоденно). У 2000 році серед населення, старшого ніж 15 років, щоденно курили 34,1%, а за п’ять років цей рівень підвисився до 37,4%. Якщо процес зростання поширеності куріння не зупинити, то українці стануть найбільш прокуреною нацією в Європі, а згодом й у світі.
Цей процес просувається переважно за рахунок молоді. Торік в Україні померло
780 тисяч осіб, з яких щонайменш 320 тисяч були курцями. Останнім часом
приблизно 180 тисяч людей щороку успішно позбавляються куріння. Таким чином,
зростання поширеності куріння означає, що минулого року почало курити більше 500
тисяч українців. І це, переважним чином, діти та підлітки.
У своєму радіозверненні 13 травня 2006 року Президент Віктор Ющенко, зокрема,
сказав: “Я закликаю всіх українців позбутися паління”. Але для зупинення
тютюнової епідемії в Україні самих лише закликів мало. Потрібні реальні дії
різних органів влади, а саме таких дій останнім часом ми не бачимо:
1. 29 березня 2006 року Президент України підписав Закон «Про ратифікацію Рамкової конвенції Всесвітньої організації охорони здоров’я із боротьби проти тютюну», прийнятий Верховною Радою 15 березня. Але досі МЗС не передало відповідні документи в Депозитарій ООН, а поки це не зроблено, Конвенція не набуде чинності для України.
2. Конвенція чітко вимагає від України заборонити всі форми тютюнової реклами, і питання полягає лише в тому, коли це зробити. За даними опитування КМІС, 57% населення України підтримує таку заборону. Між тим, серед політичних лідерів ведуться розмови про заборону лише зовнішньої реклами, чого явно недостатньо.
3. Восени 2005 року Верховна Рада прийняла закон, який обмежив куріння в громадських місцях і ввів міри покарання за такі правопорушення. Переважна більшість населення країни (94%), у тому числі й активних курців (90%), вважає тютюновий дим шкідливим і підтримує політику, спрямовану на усунення тютюнового диму (96%). Але люди не можуть самостійно захиститись від тютюнового диму, потрібні дії владних структур. Коаліція офіційно звернулася до МВС з запитом про кількість складених протоколів про такі правопорушення. У відповідь ми отримали листа за підписом заступника міністра М.Г.Вербенського, в якому повідомляється лише про те, що “органами внутрішніх справ у межах своєї компетенції уживаються заходи щодо виконання вимог Закону”. У тому, що насправді такі заходи не вживаються, можна пересвідчитися хоча б у підземному переході на Майдані Незалежності. Закон чітко забороняє куріння у підземних переходах, але міліція не звертає на це уваги. Ще однією проблемою є мережа незаконних продавців тютюнових виробів, так званих “бабусь”, яка може існувати лише за умови корумпованості органів правопорядку, бо ці “бабусі” торгують роками і всі вони відомі міліції, у якої є достатньо повноважень для рішучих дій.
4. Україна декларує курс на приєднання до Європейського Союзу, але однією з вимог членства в ЄС є те, що ставка акцизного податку на сигарети має становити не менш, ніж 60 євро на 1000 штук. В Україні ця ставка реально становить 3 євро на 1000 штук, що менше ніж навіть у Росії. До того ж уряд Росії офіційно заявив про намір підвищити ставку ще на 30%, а наш уряд мовчить з цього приводу. Незважаючи на загальне негативне ставлення до будь-яких податків, 30% респондентів опитування КМІС підтримують підвищення податку на сигарети. Більш того, в разі суттєвого підвищення цін на сигарети 27% курців повідомили, що стануть курити менше, а 14% спробують кинути курити.
5. Згідно з прийнятим Верховною Радою Законом, на МОЗ покладено цілий ряд обов’язків, зокрема відповідальність за те, щоб медичні працівники надавали особам, які бажають позбутися залежності від куріння, відповідну допомогу. Організувати таку допомогу вкрай необхідно, бо, за даними опитування КМІС, 67% курців заявили про бажання кинути курити. В той же час 69% курців повідомили, що жоден працівник сфери охорони здоров’я жодним чином не надавав їм допомогу для відмови від паління. Закон набув чинності 7 місяців тому, але МОЗ поки що не вжив заходів для виконання його норм у напрямку організації допомоги в припиненні куріння.
Напередодні Всесвітнього Дня Без Тютюну, якій відзначається 31 травня, Коаліція громадських організацій “За вільну від тютюнового диму Україну” закликає:
1. Міністерство закордонних справ – якнайскоріше завершити процес ратифікації Рамкової конвенції із боротьби проти тютюну.
2. Верховну Раду – розробити і прийняти закон, який чітко визначатиме терміни, в які в Україні зникнуть всі форми реклами тютюну.
3. Кабінет Міністрів – розробити план поступового, але невпинного підвищення ставок податку на тютюні вироби.
4. Міністерство внутрішніх справ – нарешті почати виконувати свої обов’язки з забезпечення виконання заборони куріння в громадських місцях та припинення незаконної торгівлі сигаретами з рук.
5. Міністерство охорони здоров’я – розробити детальну програму профілактики куріння й лікування тютюнової залежності, забезпечивши її належне фінансування.
Лише за таких умов українці зможуть масово відгукнутися на заклик Президента Віктора Ющенка і позбутися паління.
