оал≥ц≥¤ громадських орган≥зац≥й та ≥н≥ц≥атив
|
„ому ми виступаЇмо за заборону реклами тютюнових вироб≥в“ютюн вбиваЇ.“ютюнов≥ вироби Ї Їдиними в≥льно доступними виробами, що вбивають половину з ус≥х тих, хто використовуЇ њх у точн≥й в≥дпов≥дност≥ з нам≥рами виробник≥в. „отири м≥льйони чолов≥к≥в ≥ ж≥нок щор≥чно вмираЇ через споживанн¤ цих вироб≥в. ўодн¤ 11 000 людей у всьому св≥т≥ помруть в≥д пов'¤заних ≥з тютюном хвороб. –еклама спри¤Ї росту споживанн¤ тютюну. ѕр¤м≥ механ≥зми, завд¤ки котрим реклама ≥ пропаганда можуть зб≥льшувати споживанн¤ тютюну, пол¤гають у наступному: “ютюнова ≥ндустр≥¤ обманюЇ людей за допомогою реклами.Ќещодавно розкрит≥ документи ≥ндустр≥њ показують, що прот¤гом багатьох рок≥в тютюнов≥ компан≥њ усв≥домлювали, що в њхн≥х виробах м≥ст¤тьс¤ компоненти, що викликають залежн≥сть ≥ руйнують здоров'¤. јле вони не робили н≥чого, щоб попередити своњх споживач≥в. «ам≥сть цього вони почали рекламувати сигарети вс≥ма мислимими засобами, включаючи рад≥о, телебаченн¤, часописи, газети, рекламн≥ щити ≥, нещодавно, ≤нтернет. ѕереважна частина реклами Ї ≥м≥джевою ≥ тому через рекламу споживач не одержуЇ н≥¤коњ рац≥ональноњ ≥нформац≥њ дл¤ вибору марки сигарет. “ютюнова ≥ндустр≥¤ знаЇ, що так зван≥ "легк≥" сигарети майже наст≥льки ж небезпечн≥, ¤к ≥ звичайн≥, але продовжуЇ рекламувати њх ¤к б≥льш здорову альтернативу. “ютюнова ≥ндустр≥¤ бреше з приводу ц≥лей реклами.“ютюнова ≥ндустр≥¤ стверджуЇ, що мета реклами тютюну пол¤гаЇ в тому, щоб заохотити тепер≥шн≥х дорослих курц≥в зм≥нити одну марку на ≥ншу. јле ¤кщо це так, то варт≥сть переключенн¤ одного споживача на ≥ншу марку величезна. « комерц≥йноњ точки зору це невиправдано. ÷≥ль же Ї простою ≥ ¤сною: зат¤гнути поб≥льше курц≥в, ≥ при цьому ¤камога молодшого в≥ку. ѕереважна б≥льш≥сть проведених у св≥т≥ незалежних наукових досл≥джень показуЇ, що реклама тютюну не т≥льки веде до зб≥льшенн¤ його споживанн¤, але також ≥ те, що молод≥ люди, джерело зам≥ни тих курц≥в, що вмирають, знаход¤тьс¤ п≥д сильним впливом ц≥Їњ реклами. “ютюнова ≥ндустр≥¤ не гребуЇ н≥чим, щоб залучити молодь до тютюну.ћетоди "непр¤моњ реклами" включають п≥дтримку спортивних заход≥в ≥ команд, заохоченн¤ рок-концерт≥в ≥ дискотек, розм≥щенн¤ ф≥рмових знак≥в на футболках, рюкзаках ≥ ≥нших товарах, що подобаютьс¤ молод≥ ≥ д≥т¤м. ќсобливу загрозу становить роздача безкоштовних сигарет ≥ товар≥в ≥з торговою маркою в тих м≥сц¤х, де збираЇтьс¤ молодь. ÷¤ тактика нагадуЇ тактику, що використовуЇтьс¤ д≥лерами нелегальних наркотик≥в. «а даними опитуваннн¤ б≥льше 4000 школ¤р≥в иЇва в 1999 роц≥ 9 % ≥з них представники тютюновоњ ≥ндустр≥њ пропонували безкоштовн≥ сигарети. «асоби масовоњ ≥нформац≥њ виживуть ≥ без реклами тютюну.” б≥льшост≥ друкованих видань реклама тютюну складаЇ лише невеличкий в≥дсоток њхнього бюджету, а то ≥ зовс≥м в≥дсутн¤. –еклама повинна окупатис¤ за рахунок росту продажу ≥ за нењ в к≥нцевому рахунку доводитьс¤ сплачувати людськими житт¤ми. “ому т≥, хто хоче заробити на реклам≥ тютюну в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д фахових к≥лер≥в лише своЇю безкарн≥стю. –еклама тютюну виг≥дна лише малопрофес≥йним журнал≥стам, що не в змоз≥ створити конкурентноздатну продукц≥ю. якщо кер≥вники «ћ≤ не знають, ¤к вижити без тютюновоњ реклами, нехай зв≥льн¤ть своЇ м≥сце б≥льш талановитим, чесним ≥ творчим люд¤м. Ќаселенн¤ п≥дтримуЇ заборону реклами тютюну.ќпитуванн¤ населенн¤ в р≥зноман≥тних крањнах незм≥нно демонструють, що б≥льш≥сть населенн¤ виступаЇ проти реклами тютюну. «а даними опитуванн¤ б≥льш 4000 школ¤р≥в иЇва в 1999 роц≥ 80 % ≥з них п≥дтримують введенн¤ б≥льш суворих обмежень реклами тютюну, аж до њњ повноњ заборони. «а даними всеукрањнського опитуваннн¤ 2000 року 49 % населенн¤ виступаЇ за повну заборону реклами тютюну, ≥ лише 5% виступають за њњ дозв≥л на рад≥о ≥ телебаченн≥. „лени оал≥ц≥њ за дек≥лька годин з≥брали на вулиц¤х иЇва б≥льш 1000 п≥дпис≥в за заборону реклами тютюну. ќргком≥тет оал≥ц≥њ |