¬≥дпов≥д≥ на аргументи проти –амковоњ  онвенц≥њ з  онтролю над “ютюном

1. ѕоложенн¤  онвенц≥њ зач≥паЇ нац≥ональн≥ ≥нтереси багатьох крањн, в тому числ≥ ”крањни. ¬оно ставить п≥д загрозу суверенне право держави визначати власну регул¤торну пол≥тику.
—ьогодн≥ можливост≥ ”крањни визначати регул¤торну пол≥тику виход¤чи з власних ≥нтерес≥в обмежен≥. Ќаприклад, в 2000 роц≥ можливост≥ п≥двищенн¤ податк≥в на тютюнов≥ вироби обмежен≥ р≥внем податк≥в в –ос≥њ та ћолдов≥, бо дуже велика р≥зниц¤ в р≥вн≥ податк≥в спри¤Ї контрабанд≥. ¬ 1995 роц≥ нас зал¤кували дешевими болгарськими сигаретами. ѕри обговоренн≥ «акону про рекламу в 1996 роц≥ приб≥чники реклами за¤вл¤ли, що така реклама прийде до нас з ≥нших крањн.
–амкова конвенц≥¤ передбачаЇ гармон≥зац≥ю законодавства в сус≥дн≥х крањнах таким чином, щоб максимально спри¤ти ≥нтересам сусп≥льного здоров'¤. ѕ≥сл¤ прийн¤тт¤ конвенц≥њ ”крањна буде мати б≥льше можливостей дос¤гти таких же результат≥в в зменшенн≥ р≥вн¤ пал≥нн¤ серед населенн¤, ¤к  анада, ‘ранц≥¤, ѕольща, “ањланд та ≥нш≥ крањни, де ур¤д зм≥г одночасно захищати здоров'¤ людей та наповнювати державний бюджет, не зважаючи на зменшенн¤ надприбутк≥в тютюнових ф≥рм.

2. Ќорми ц≥Їњ  онвенц≥њ можуть протир≥чити м≥жнародним угодам щодо в≥льноњ торг≥вл≥, податк≥в, тощо.
Ќад текстом  онвенц≥њ працюють пров≥дн≥ спец≥ал≥сти з м≥жнародного права, ¤ких залучила ¬ќќ«. ¬они добре знайом≥ з положенн¤ми вс≥х м≥жнародних угод ≥, ¤к профес≥онали, не можуть рекомендувати включити в –амкову  онвенц≥ю норми, що суперечать м≥жнародним угодам.
¬≥дношенн¤ до тютюну в м≥жнародних угодах в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д в≥дношенн¤ до ≥нших товар≥в. Ќаприклад, в 1992 роц≥ ¬сесв≥тн≥й банк ухвалив спец≥альну пол≥тику щодо тютюну, де заокрема говоритьс¤: "≤мпорт, що зд≥йснюЇтьс¤ виробниками чи споживачами тютюну та пов'¤заних з ними вид≥в д≥¤льност≥, може бути виключений з угод про займи з Ѕанком щодо л≥берал≥зац≥њ торг≥вл≥ та зменшенн¤ р≥вн≥в тариф≥в".

3. ќсоби, ¤к≥ представл¤ли ”крањну на зас≥данн≥ –обочоњ групи по розробц≥  онвенц≥њ в березн≥ 2000 року не мали в≥дношенн¤ до орган≥в державного управл≥нн¤.
Ќа цьому зас≥данн≥ ”крањну представл¤ли члени  оординац≥йноњ –ади з  онтролю над “ютюном, створеноњ ѕостановою  аб≥нету є 1258 в≥д 12 листопада 1997 року. «г≥дно ѕоложенню про –аду одним з њњ основних завдань Ї "виробленн¤ на основ≥ м≥жнародних та м≥жв≥домчих угод ≥ домовленостей пропозиц≥й стосовно участ≥ представник≥в ”крањни в м≥жнародних орган≥зац≥¤х, симпоз≥умах, конференц≥¤х тощо та зд≥йсненн¤ заход≥в щодо м≥жнародного сп≥вроб≥тництва у питанн¤х контролю над тютюном".

4. ¬икористанн¤ податкових ставок ¤к зас≥б впливу на зменшенн¤ вживанн¤ тютюновоњ продукц≥њ неефективне. 
¬ 1999 роц≥ ¬сесв≥тн≥й Ѕанк опубл≥кував зв≥т з результатами багатор≥чного досл≥дженн¤ "—тримуванн¤ еп≥дем≥њ: ”р¤ди та економ≥чн≥ п≥дстави контролю над тютюном". ¬ ньому зокрема говоритьс¤: "¬ реальност≥ найб≥льш ефективним засобом в≥двол≥кти д≥тей в≥д початку пал≥нн¤ Ї п≥двищенн¤ податк≥вЕ ≈мп≥ричний досв≥д св≥дчить, що зб≥льшенн¤ податк≥в на тютюн приносить б≥льше податкових надходжень". 
¬ ”крањн≥ завд¤ки п≥двищенню ставок акцизних податк≥в на тютюнов≥ вироби доходи держбюджету зросли в 4 рази (в доларовому екв≥валент≥). Ќа жаль, в ц≥ роки не проводилис¤ досл≥дженн¤ р≥вн¤ пал≥нн¤ серед всього населенн¤, але зг≥дно результат≥в досл≥дженн¤ ESPAD, р≥вень пал≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в  иЇва з 1994 по 1998 суттЇво знизивс¤.
“аким чином, ≥ всесв≥тн≥й, ≥ украњнський досв≥д св≥дчать про те, що п≥двищенн¤ податк≥в на тютюнов≥ вироби Ї д≥йсно ефективною та здоровою державною пол≥тикою.

5. «усилл¤ по гармон≥зац≥њ податк≥в на м≥жнародному р≥вн≥ Ї хибними.
Ћише шл¤хом гармон≥зац≥њ податк≥в в сус≥дн≥х крањнах можна зменшити р≥вень контрабанди. ™вропейський —оюз вже дов≥в це, встановивши, що податки мають складати не менш 70 % роздр≥бноњ ц≥ни. √армон≥зац≥¤ не означаЇ ун≥ф≥кац≥њ, а створюЇ механ≥зм, ¤кий дозвол¤Ї вс≥м крањнам максимально використовувати тютюнов≥ податки дл¤ наповненн¤ бюджету та зменшенн¤ р≥вн¤ пал≥нн¤.

6. ¬ ”крањн≥ споживанн¤ тютюну зменшилос¤ з 80 млрд. сигарет в 1990 роц≥ до 65 млрд. сигарет в 1999 роц≥. ÷е суперечить за¤вам ¬ќќ« про еп≥дем≥чне зростанн¤ р≥вн≥в пал≥нн¤.
¬ќќ« н≥коли не за¤вл¤ла про еп≥дем≥чне зростанн¤ р≥вн≥в пал≥нн¤ в ”крањн≥, бо в≥домо, що в де¤ких крањнах р≥вень пал≥нн¤ зменшуЇтьс¤, але в багатьох крањнах, що розвиваютьс¤, р≥вн≥ пал≥нн¤ р≥зко зб≥льшилис¤ завд¤ки агресивному маркетингу тютюнових компан≥й. «меншенн¤ р≥вн¤ пал≥нн¤ в ”крањн≥ по¤снюютьс¤ зменшенн¤м доход≥в населенн¤ п≥д час економ≥чноњ кризи, та зростанн¤м р≥вн¤ податк≥в в 1996-1999 роках, що п≥дтверджуЇ позиц≥ю ¬ќќ« про використанн¤ економ≥чних засоб≥в дл¤ зменшенн¤ вживанн¤ тютюну.

7. ¬тручанн¤ в логотипи марок та правила упаковки тютюнових вироб≥в порушуЇ м≥жнародн≥ правила, ¤к≥ регулюють ≥нтелектуальну власн≥сть.
”паковка тютюнових вироб≥в Ї не твором мистецтва. ÷е зас≥б ≥нформуванн¤ споживач≥в про вир≥б. ƒержава маЇ захищати права споживача, хоча ≥нод≥ це призводить до додаткових витрат виробника. Ќаприклад, виробники л≥к≥в мус¤ть витрачати кошти на друкуванн¤ вкладинок дл¤ кожноњ упаковки л≥к≥в, зг≥дно з виробленими ур¤дом правилами. “ютюн Ї Їдиним легальним споживчим продуктом, ¤кий вбиваЇ, ¤кщо вживати його у точн≥й в≥дпод≥вност≥ з рекомендац≥¤ми виробника. ≈фективн≥сть великих попереджень на пачках тютюнових вироб≥в у зменшенн≥ р≥вн¤ пал≥нн¤ серед населенн¤ доведена досв≥дом јвстрал≥њ,  анади, ѕольщ≥ та ≥нших крањн. √армон≥зац≥¤ правил щодо упаковки тютюнових вироб≥в в р≥зних крањн д≥йсно буде спри¤ти занепаду тютюнового б≥знесу, що в≥дпов≥даЇ ≥нтересам сусп≥льного здоров'¤.

8. «аборона реклами дискрим≥нуЇ нових учасник≥в ринку, послаблюЇ конкуренц≥ю ≥ ¤к, результат, у виробник≥в стаЇ менше стимул≥в виробл¤ти високо¤к≥сн≥ товари за низькими ц≥нами.
як сказано в вищезгаданому зв≥т≥ ¬сесв≥тнього Ѕанку: "«агальна заборона реклами може зменшити попит на тютюнов≥ вироби приблизно на 7%, що п≥дтверджуЇтьс¤ результатами економетр≥чних досл≥джень". ¬иробники тютюну часто витрачають на рекламу б≥льше н≥ж на виробництво ≥ р≥дко дають в реклам≥ реальну споживчу ≥нформац≥ю. “ому заборона реклами насправд≥ Ї стимулом виробл¤ти високо¤к≥сн≥ товари за низькими ц≥нами, бо рекламу все одне оплачуЇ споживач.

9. ѕерегл¤д стандарт≥в ≤—ќ щодо тютюнових вироб≥в може ускладнити регулюванн¤ в галуз≥ метод≥в перев≥рок ≥ в≥дпов≥дност≥ стандартам.
—тандарти ≤—ќ щодо тютюнових вироб≥в були затверджен≥ 30 рок≥в тому ≥, ¤к показали результати багатьох досл≥джень, тютюнов≥ компан≥њ навчилис¤ розробл¤ти вироби, ¤к≥ показують низький вм≥ст токсичних речовин на випробуванн¤х в машин≥, а реально споживач отримуЇ набагато б≥льшу њх дозу. ≤снуюч≥ стандарти ≤«ќ не захищають споживач≥в ≥ тому потр≥бно перегл¤нути њх на м≥жнародному р≥вн≥. ќск≥льки необх≥дн≥сть перегл¤ду викликана д≥¤льн≥стю тютюнових ф≥рм, буде справедливо покласти вс≥ витрати на переобладнанн¤ ≥снуючих лаборатор≥й саме на них. 

10. ƒл¤ визначенн¤ дозволених дл¤ використанн¤ харчових добавок у тютюнових виробах на вм≥ст токсичних речовин необх≥дно проводити довгостроков≥ науков≥ досл≥дженн¤.
÷¤ пропозиц≥¤ ц≥лком слушна, але зазначимо що у випадку харчових продукт≥в, л≥к≥в, так≥ досл≥дженн¤ треба проводити ƒќ “ќ√ќ, ¤к вироб буде дозволено продавати на ринку.

«агалом –амкова  онвенц≥¤ по  онтролю над “ютюном Ї вельми ефективним засобом стриманн¤ тютюновоњ еп≥дем≥њ, ¤ка вже щор≥чно вбиваЇ 4 м≥льйона людей в св≥т≥, ≥, ¤кщо темпи еп≥дем≥њ не зменшатьс¤, буде вбивати 10 м≥льйон≥в людей в 2030 роц≥. –уш≥йною силою тютюновоњ еп≥дем≥њ служать прибутки тютюнових компан≥й, ¤к≥, ¤к св≥дчить нещодавно п≥дготовлений зв≥т ¬ќќ«, вважають ¬сесв≥тню ќрган≥зац≥ю ќхорони «доров'¤ своњм головним ворогом. “ому в питанн¤х контролю над тютюном кожний маЇ визначитис¤, на чиЇму в≥н боц≥ - ¬сесв≥тньоњ ќрган≥зац≥њ ќхорони «доров'¤, ¤ка за час свого ≥снуванн¤ довела, що здатна покращити здоров'¤ людей у всьому св≥т≥, чи на боц≥ транснац≥ональних тютюнових корпорац≥й, ¤к≥ за час свого ≥снуванн¤ довели, що готов≥ вдатис¤ до найп≥дступн≥ших метод≥в заради прибутк≥в.