Коаліція громадських організацій та ініціатив
за вільну від тютюнового диму Україну

Аргументи проти Рамкової конвенції з контролю над тютюном (РККТ) і варіанти відповідей на них 

Міжнародно-правові аспекти

1. Підписання і ратифікація Рамкової Конвенції - це довгий і складний процес, що вимагає багато часу.

При наявності політичної волі підписання і ратифікація Конвенції не займає багато часу. РККТ відкрита для підписання з 16 червня 2003 року і протягом 2003 року її підписали 85 держав, а 5 із них (Норвегія, Мальта, Фіджі, Шрі-Ланка і Сейшельські острови) ратифікували її. Чим швидше Конвенція набере сили в Україні й в усьому світі, тим більше людських життів буде врятовано від тютюнової епідемії - тому потрібно прискорити цей процес.

2. Не має значення, підпише Україна Конвенцію чи ні. Все одно ніхто не звертає уваги на міжнародні договори.

Ті країни, що не підпишуть і не ратифікують Конвенцію, будуть більш уразливими для тютюнової індустрії. Коли уряди інших країн, більш стурбовані проблемами охорони здоров'я, почнуть здійснювати заходи із захисту населення своїх країн від тютюнової епідемії, транснаціональна індустрія буде з подвоєною енергією експлуатувати курців країн, що не приєдналися до Рамкової Конвенції. В Європейському регіоні вже 27 країн підписали Конвенцію і приступили до процесу її ратифікації. Ми повинні наслідувати приклад Грузії, Угорщини, Литви, Словаччини, Болгарії, інакше Україна ризикує потрапити в число найвідсталіших країн Європейського регіону.

3. Рамкова Конвенція порушує суверенітет нашої країни 

Україна постійно підписує і ратифікує різноманітні міжнародні договори. Крім того, наша країна повноправно брала участь у всіх етапах підготовки Конвенції і голосувала за схвалення тексту конвенції на Всесвітній асамблеї охорони здоров'я в травні 2003 року.

4. В Україні вже є закони про державне регулювання виробництва та обігу тютюну, що відбивають більшість положень РККТ. Навіщо ж нам ратифікувати Конвенцію?

Текст Конвенції говорить, що "з метою забезпечення кращого захисту здоров'я людей Сторони заохочуються до здійснення заходів, крім тих, які вимагаються цією Конвенцією". Країни, які ратифікували Конвенцію повинні будуть змінити норми свого законодавства таким чином, щоб УСІ ці норми були НЕ МЕНШ жорсткими, ніж положення РККТ. Досі ж наші закони ще не використовують навіть той мінімум ефективних засобів захисту населення від тютюнової епідемії, які пропонує Конвенція. Крім того, Рамкова Конвенція являє собою не просто раз і назавжди встановлений перелік правил, а процес безперервного поліпшення міжнародного і національного законодавства. Якщо Україна не ратифікує Конвенцію, ми не зможемо брати участь у цьому процесі, наприклад, у створенні протоколу РККТ про контрабанду.

Економічні аспекти

5. Рамкова Конвенція негативно вплине на працівників тютюнової індустрії, в тому числі селян, що вирощують тютюн.

За даними опублікованого в січні 2004 року звіту Продовольчої і сільськогосподарської комісії ООН (ФАО), виробництво тютюнової сировини у світі з 1998 по 2010 рік зросте з 5,94 мільйонів тонн до 7,16 мільйонів тонн. Якщо ж будуть розпочаті жорсткі антитютюнові заходи, то прогноз виробництва тютюну в 2010 році, за даними цього звіту, складе 6,43 мільйонів тонн. Таким чином, у найближчі десятиліття Рамкова Конвенція, у кращому випадку, призведе лише до стабілізації виробництва тютюну у всесвітньому масштабі, і тому загальна зайнятість у тютюновому секторі істотно не зміниться. Рамкова Конвенція в більшості країн тільки зупинить темпи росту тютюнового ринку і лише потім призведе до скорочення споживання тютюну. Навіть у таких просунутих у справі контролю над тютюном країнах як Канада довгострокові темпи цього скорочення складали близько 2% у рік. Такі поступові темпи падіння споживання дозволять урядові завчасно ужити заходів для забезпечення зайнятості тих, хто займається виробництвом і вирощуванням тютюну.
Як показують факти, якщо в якій-небудь країні істотно скорочується зайнятість у тютюновій галузі, то це відбувається не через скорочення рівня споживання тютюнових виробів. Насправді зайнятість у тютюновому секторі падає, тому що тютюнова індустрія вводить нові технологічні процеси, що вимагають менше робочих рук і менше тютюнових фабрик. До того ж індустрія часто воліє використовувати не місцеву тютюнову сировину, а ввозити її з інших країн. Цю тенденцію яскраво ілюструють дані вищезгаданого звіту ФАО: прогнозується, що в країнах колишнього СРСР у період 1998-2010 року споживання тютюну зросте 311 до 442 тисяч тонн, а виробництво тютюнової сировини - зменшиться з 85 до 70 тисяч тонн. 

6. Наша країна не може собі це дозволити - де ми візьмемо гроші для програм профілактики паління, лікування тютюнової залежності і т.д.

У таких країнах як Польща, Непал і Таїланд частина доходів від тютюнових податків цілеспрямовано витрачається на профілактичні й медичні програми. Рамкова Конвенція передбачає створення міжнародного фінансового механізму для допомоги в здійсненні програм контролю над тютюном у країнах, що розвиваються, і країнах із перехідною економікою. Звичайно, на таку допомогу в першу чергу зможуть розраховувати ті країни, що вчасно ратифікували Конвенцію. 

7. Якщо Україна підпише і ратифікує РККТ, то тютюнові кампанії підуть в інші країни, і там зросте зайнятість і платежі в бюджет.

Якщо транснаціональна тютюнова корпорація вважає це вигідним, то вона закриє тютюнову фабрику навіть у тій країні, де обсяг тютюнового ринку зростає, як це відбулося в 1998 році з тютюновою фабрикою у Львівській області. Критерієм для розміщення виробничих потужностей у тій чи іншій країні є можливість одержання максимальних прибутків, а не створення робочих місць і забезпечення платежів у бюджет. До того ж усі матеріальні блага, що обіцяють тютюнові кампанії, надійдуть не з закордонних сейфів, а з кишень курців нашої країни, що, крім того, будуть наповнювати і ті самі закордонні сейфи. Більш того, частина грошей з кишень вітчизняних курців піде на розвиток економіки закордонних країн, тому що політика транснаціональних кампаній спрямована на використання імпорту. В Україні з 1996 по 2000 рік баланс експорту й імпорту тютюнових виробів і тютюнової сировини був негативним і склав 525 млн. доларів США. І ця ситуація буде загострюватися. За даними вищезгаданого звіту ФАО, імпорт тютюну в країни колишнього СРСР із 1998 по 2010 рік зросте з 291 до 458 тисяч тонн. Це означає, що політика транснаціональної індустрії веде не тільки до загострення тютюнової епідемії, що викликає катастрофічне число хвороб і смертей, але й до вилучення величезних коштів із національної економіки. Тому заходи для зменшення споживання тютюну в країні є економічно вигідними.

Аспекти пріоритетності й ефективності

8. Приєднання до Рамкової Конвенції не є пріоритетним завданням для України.

Від споживання тютюну у світі вмирає близько 5 мільйонів осіб у рік, і з них більше 100 тисяч осіб в Україні. Тютюн є найбільшим чинником смертності, якому можна запобігти. Тому протистояння тютюновій епідемії, безумовно, має бути одним із головних пріоритетів політики охорони здоров'я. Досвід інших країн переконливо показує, що зниження рівнів споживання тютюну веде до істотного зниження захворюваності і смертності. Міжнародне співтовариство спільно розробило загальний підхід до кризи охорони здоров'я, із яким стикнулися всі країни - і тепер прийшов час діяти.

9. Конвенція не буде ефективною, доки її не підпишуть великі країни, такі як США, Росія і Японія.

Такі великі країни, як Китай, Індія, Німеччина, Великобританія, Франція, Італія, Канада вже підписали РККТ. Ефективність міжнародного договору залежить від того, як кожна країна світу, в тому числі Україна, буде сприяти її виконанню. Ми не можемо контролювати діяльність інших країн, але наша активність змусить і їх зайняти більш активну позицію. 

10. Немає доказів того, що пропоновані РККТ заходи є ефективними, і тому підписання і ратифікація Конвенції не призведе до зниження споживання тютюну.

http://adic-ukraine.narod.ru /coalition/