ЧАСТИНА III: ЗАХОДИ, СПРЯМОВАНІ НА ЗМЕНШЕННЯ ПОПИТУ НА ТЮТЮН
Стаття 6. Цінові і податкові заходи зі зменшення попиту на тютюн
1. Сторони визнають, що цінові і податкові заходи є ефективним і важливим засобом зменшення споживання тютюну різними групами населення, особливо молоддю.
2. Без обмеження суверенного права Сторін визначати і установлювати свою політику оподатковування кожна Сторона має враховувати свої національні цілі в області охорони здоров'я, що стосуються контролю над тютюном, і у відповідних випадках вводити або зберігати заходи, що можуть включати:
a) здійснення податкової політики і, у випадку доцільності, цінової політики щодо тютюнових виробів, для того щоб сприяти досягненню цілей в області охорони здоров'я, спрямованих на скорочення споживання тютюну; і
b) заборону або обмеження, у відповідних випадках, продажу неоподаткованих і безмитних тютюнових виробів особам, що здійснюють міжнародні поїздки, і/або ввозу ними цих виробів.
3. Сторони представляють інформацію про ставки оподатковування тютюнових виробів і тенденції у споживанні тютюну у своїх періодичних доповідях Конференції Сторін у відповідності зі Статтею 21.
Стаття 7. Нецінові заходи для зменшення попиту на тютюн
Сторони визнають, що всебічні нецінові заходи є ефективним і важливим засобом скорочення споживання тютюну. Кожна Сторона приймає і здійснює ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи, необхідні для дотримання своїх зобов'язань по Статтях 8–13, і у відповідних випадках співпрацює з іншими Сторонами безпосередньо або через компетентні міжнародні органи з метою їхнього здійснення. Конференція Сторін пропонує належні керівні принципи для здійснення положень цих Статей.
Стаття 8. Захист від впливу тютюнового диму
1. Сторони визнають, що наукові дані недвозначно підтверджують, що вплив тютюнового диму є причиною смерті, хвороб і інвалідності.
2. Кожна Сторона приймає і здійснює в областях існуючої національної юрисдикції, визначених національним законодавством, і активно сприяє на інших рівнях юрисдикції прийняттю і здійсненню ефективних законодавчих, виконавчих, адміністративних і/або інших заходів, що забезпечують захист від впливу тютюнового диму на робочих місцях усередині приміщень, суспільному транспорті й у закритих громадських місцях і у відповідних випадках в інших громадських місцях.
Стаття 9. Регулювання складу тютюнових виробів
Конференція Сторін у консультації з компетентними міжнародними органами пропонує керівні принципи випробування і вимірювання складу тютюнових виробів і продуктів, що виділяються ними, а також регулювання цього складу і продуктів, що виділяються. Кожна Сторона приймає і здійснює у випадках, схвалених компетентними національними органами, ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи для такого випробування і вимірювання, а також з такого регулювання.
Стаття 10. Регулювання розкриття складу тютюнових виробів
Кожна Сторона, у відповідності зі своїм національним законодавством, приймає і здійснює ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи, що вимагають від виробників і імпортерів тютюнових виробів розкривати урядовим органам інформацію про склад тютюнових виробів і продуктів, що виділяються ними. Крім того, кожна Сторона приймає і здійснює ефективні заходи з інформування громадськості про токсичні складові тютюнових виробів і продуктів, що вони можуть виділяти.
Стаття 11. Упаковка і маркування тютюнових виробів
1. Кожна Сторона протягом трьох років з моменту вступу цієї Конвенції в силу для даної Сторони у відповідності зі своїм національним законодавством приймає і здійснює ефективні заходи, для того щоб:
a) упаковка і маркування тютюнових виробів не стимулювали продаж тютюнового виробу будь-яким шляхом, що є хибним, що вводить в оману або створює неправильне враження щодо його характеристик, впливу на здоров'я, небезпеки або продуктів, що виділяються, включаючи будь-який термін, опис, торгівельну марку, символічний або будь-який інший знак, що прямо чи опосередковано створюють помилкове враження про те, що визначений тютюновий виріб є менш шкідливим, ніж інші тютюнові вироби. Вони можуть включати такі терміни, як «з низьким змістом смол», «легкі», «дуже легкі» або «м'які»; і
b) на кожній пачці й упаковці тютюнових виробів і на будь-якій зовнішній упаковці й у маркуванні таких виробів також містилося попередження про шкоду для здоров'я, що описує згубні наслідки використання тютюну, і могли наводитися інші відповідні повідомлення. Такі попередження і повідомлення:
і) затверджуються компетентними національними органами,
ii) періодично змінюються,
iii) є великими, чіткими, видимими і такими, які легко читаються,
iv) займають 50% основних маркованих поверхонь або більше, але ні в якому разі не менш 30% основних маркованих поверхонь,
v) можуть бути виконані у вигляді малюнків або піктограм, або включати їх.
2. На кожній пачці та упаковці тютюнових виробів і на будь-якій зовнішній упаковці й у маркуванні таких виробів, на додаток до попереджень, передбаченим у пункті 1(b) цієї Статті, повинна міститися інформація про відповідні компоненти тютюнових виробів і продукти, що виділяються ними, як це визначено національними органами.
3. Кожна Сторона вимагає, щоб попередження й інша текстуальна інформація, зазначені в пункті 1(b) і в пункті 2 цієї Статті, фігурували на кожній пачці та упаковці тютюнових виробів і на будь-якій зовнішній упаковці й у маркуванні таких виробів її основною мовою або основними мовами.
4. Для цілей цієї Статті термін «зовнішня упаковка і маркування» застосовується щодо тютюнових виробів до будь-якої упаковки і маркування, що використовується у роздрібному продажі даного виробу.
Стаття 12. Освіта, передача інформації, підготовка й інформування населення
Кожна Сторона підтримує і зміцнює систему інформування населення з питань контролю над тютюном, використовуючи у відповідних випадках усі наявні засоби передачі інформації. У цих цілях кожна Сторона приймає і здійснює ефективні законодавчі, виконавчі, адміністративні або інші заходи, спрямовані на сприяння:
a) широкому доступові до ефективних і всебічних програм освіти й інформування населення про небезпеку для здоров'я споживання тютюну і впливу тютюнового диму, включаючи звикання;
b) інформуванню населення про небезпеку для здоров'я споживання тютюну і впливу тютюнового диму, а також про переваги припинення вживання тютюну і способу життя, вільного від тютюну, як це зазначено в Статті 14.2;
c) доступу населення, відповідно до національного законодавства, до найрізноманітнішої інформації про тютюнову промисловість, що стосується мети цієї Конвенції;
d) ефективним і належним програмам підготовки з контролю над тютюном або програмам підвищення поінформованості й освіти, орієнтованим на таких осіб, як працівники охорони здоров'я, працівники в громадах, соціальні працівники, професійні працівники засобів масової інформації, викладачі, особи, що приймають рішення, керівники й інші відповідні особи;
e) інформуванню й участі державних і приватних установ і неурядових організацій, не зв'язаних з тютюновою промисловістю, у розробці і здійсненні межсекторальних програм і стратегій в галузі контролю над тютюном; і
f) інформуванню населення і доступу до інформації про негативні наслідки виробництва і споживання тютюну для здоров'я людей, а також про його негативні економічні й екологічні наслідки.
Стаття 13 Реклама, стимулювання продажу і спонсорство тютюнових виробів
1. Сторони визнають, що повна заборона на рекламу, стимулювання продажу і спонсорство приведе до скорочення споживання тютюнових виробів.
2. Кожна Сторона, у відповідності зі своєю конституцією або конституційними принципами, вводить повну заборону на всю рекламу, стимулювання продажу і спонсорство тютюнових виробів. Це включає з урахуванням дотримання правових умов і наявності технічних засобів, що маються в цієї Сторони, повну заборону на транскордонну рекламу, стимулювання продажу і спонсорство, що виходять з її території. У цьому зв'язку кожна Сторона, приймає протягом п'яти років після вступу Конвенції в силу для цієї Сторони, відповідні законодавчі, виконавчі, адміністративні і/або інші заходи і представляє відповідні доповіді у відповідності зі Статтею 21.
3. Сторона, що не має можливості ввести повну заборону в силу своєї конституції або конституційних принципів, застосовує обмеження всієї реклами, стимулювання продажу і спонсорства тютюнових виробів. Це включає, з урахуванням дотримання правових умов і наявності технічних засобів, що маються в цієї Сторони, обмеження або повну заборона на рекламу, стимулювання продажу і спонсорство, що виходять з її території і мають транскордонний ефект. У цьому зв'язку кожна Сторона приймає відповідні законодавчі, виконавчі, адміністративні і/або інші заходи і представляє відповідні доповіді у відповідності зі Статтею 21.
4. Як мінімум і у відповідності зі своєю конституцією або конституційними принципами кожна Сторона:
а) забороняє усі форми реклами, стимулювання продажу і спонсорства тютюнових виробів, що просувають тютюнові вироби на ринок такими засобами, що є хибними, оманливими або облудними або які можуть створити неправильне уявлення про їхні характеристики, вплив на здоров'я, небезпеку або продукти, що виділяються;
b) вимагає, щоб попередження про шкоду для здоров'я або інше відповідне попередження супроводжувало будь-яку рекламу тютюнових виробів і, у відповідних випадках, стимулювання продажу і спонсорство;
c) обмежує використання прямих або непрямих стимулів, що заохочують придбання тютюнових виробів населенням;
d) вимагає, якщо вона не ввела повної заборони, розкриття відповідним державним органам інформації про витрати тютюнової промисловості на рекламу, стимулювання продажу і спонсорство, що ще не заборонені. Ці органи можуть прийняти рішення, відповідно до національного законодавства, про надання цих даних у розпорядження громадськості і Конференції Сторін на виконання Статті 21;
e) вводить повну заборону або, у випадку Сторони, що не може ввести повну заборону в силу своєї конституції або конституційних принципів, обмежує рекламу, стимулювання продажу і спонсорство по радіо, телебаченню, у друкованих засобах масової інформації і, у відповідних випадках, в інших засобах інформації, таких як Інтернет, протягом п'ятирічного періоду; і
f) забороняє або, у випадку Сторони, що не може заборонити в силу своєї конституції або конституційних принципів, обмежує спонсорство тютюнових виробів під час міжнародних подій, заходів або серед їхніх учасників.
5. Сторони заохочуються здійснювати заходи, що виходять за межі зобов'язань, викладених у пункті 4.
6. Сторони співпрацюють у розробці технологій і інших засобів, необхідних для сприяння ліквідації транскордонної реклами.
7. Сторони, що уже ввели заборону на деякі форми тютюнової реклами, стимулювання продажу і спонсорства, мають суверенне право заборонити такі форми транскордонної реклами, стимулювання продажу і спонсорства, що надходять на їх територію, і накладати таку ж санкцію, як і ті, котрі застосовуються до внутрішньої реклами, стимулюванню продажу і спонсорству, що виходять з її території, у відповідності зі своїм національним законодавством. Цей пункт не означає схвалення або затвердження якої-небудь конкретної санкції.
8. Сторони розглянуть питання про розробку протоколу з викладом відповідних заходів, що вимагають міжнародного співробітництва з метою повної заборони на транскордонну рекламу, стимулювання продажу і спонсорство.
Стаття 14. Заходи зі зменшення попиту, що стосуються тютюнової залежності і припинення вживання тютюну
1. Кожна Сторона розробляє і поширює належні, всеосяжні і комплексні керівні принципи, засновані на наукових даних і найбільш ефективній практиці, з урахуванням національних обставин і пріоритетів і вживає ефективних заходів для сприяння припиненню вживання тютюну і забезпечення адекватного лікування тютюнової залежності.
2. Для досягнення цієї мети кожна Сторона прагне:
a) розробити і здійснити ефективні програми, спрямовані на сприяння припиненню вживання тютюну, у тому числі в таких місцях, як навчальні заклади, медико-санітарні установи, робочі місця і місця проведення спортивних заходів;
b) включити діагностику і лікування тютюнової залежності і послуги по консультуванню щодо припинення вживання тютюну в національні програми, плани і стратегії в області охорони здоров'я й освіти за участі, у відповідних випадках, працівників охорони здоров'я, працівників у громадах і соціальних працівників;
c) створити в установах медико-санітарної допомоги і центрах реабілітації програми з діагностики, консультування, профілактики і лікування тютюнової залежності; і
d) співпрацювати з іншими Сторонами в полегшенні доступності по місцю розташування та вартості лікування тютюнової залежності, включаючи фармацевтичні препарати, у відповідності зі Статтею 22. Такі препарати та їхні компоненти можуть включати лікарські засоби, препарати, що використовуються для введення лікарських засобів, а також для діагностики у відповідних випадках.
