≤ноземн≥ тютюнов≥ ≥нвестиц≥њ смертельно небезпечн≥, або дол¤ простоњ украњнськоњ ж≥нки
я, рупа ћирослава ≤ван≥вна, влаштувалась на Ћьв≥вську тютюнову фабрику в 1970 роц≥, коли мен≥ виповнилось 16 рок≥в. ¬ 1971 р. ¤ вийшла зам≥ж за хлопц¤, ¤кого покохала. ¬≥н був ≥нвал≥дом з дитинства, але мама мене завжди вчила в Ѕожому закон≥, не осм≥ювати людей з ф≥зичними вадами, бо це не њх провина. Ќа сьогодн≥шн≥й день ми виховуЇмо 4 д≥тей. ƒо 1976 р. ¤ працювала на р≥зних посадах, а з 1976 по 1998 працювала контролером продукц≥њ. ¬ моњ обов'¤зки входило в≥д≥бранн¤ проб тютюну, ¤кий поступав у цех дл¤ виготовленн¤ цигарок, та визначенн¤ його вологост≥. я працювала у лаборатор≥њ, де не було профшк≥дливост≥. я була здорова, в план≥ легеневоњ патолог≥њ в мене н≥коли н≥чого не ви¤вл¤лось. ¬ 1993 роц≥ нас з≥брали на збори ≥ поставили перед фактом, що в зв'¤зку з економ≥чною пол≥тикою наша фабрика ≥ ми продан≥ американському ≥нвестору RJR-Ќаб≥ско, ≥ створено —ѕ "RJR “обакко-Ћьв≥в". –озмови ходили р≥зн≥, ¤к нам буде добре, ¤к будуть платити доларами, але н≥¤коњ згоди нашоњ ¤к колективу н≥хто не питав. ≤ ось у нас з'¤вивс¤ господар-власник. ѕочались нов≥ пор¤дки, перебудова оф≥с≥в, мебл≥, дорог≥ машини, перекладач≥, переговорити з директором стало неможливо, через незнанн¤ мови та недос¤жн≥сть. «'¤вилось багато нових адм≥н≥стративних структур, а от у цехах почались скороченн¤ роб≥тник≥в п≥д р≥зними приводами. « 1993 р. не приймавс¤ та не обговорювавс¤ колективний догов≥р. Ќавпаки, було проведено загальнофабричний п≥дпис двосторонньоњ угоди м≥ж прац≥вником та власником. оп≥њ угоди на руки не видавались, ≥ у випадку порушенн¤ прац≥вником фабрики одного з пункт≥в угоди ¤к то порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни, порушников≥ тикали п≥дписану угоду ≥ зв≥льн¤ли до к≥нц¤ робочого дн¤. “иск на пенс≥онер≥в йшов через наших же адм≥н≥стратор≥в: "якщо зв≥льнетесь до такого-то числа за власним бажанн¤м, то отримаЇте 9 оклад≥в, а ¤кщо н≥, то все одно скорот¤ть, але без грошей". я спостер≥гала за тим, що в≥дбувалось з людьми, про що вони стали говорити, ¤к стали поводитись. —трах, стрес, а що буде завтра, чи мене зв≥льн¤ть чи н≥, а що ми будемо робити, роботи немаЇ, лише слова страху. Ќ≥хто не знав њхн≥х нам≥р≥в. „ого вони взагал≥ прийшли в ”крањну, допомогти нам чи залигувати своњ ≥нтереси? ¬сю цю байдужу пол≥тику ¤ в≥дчула на своЇму житт≥, ¤ке р≥зко зм≥нилось з приходом власника-"визволител¤". ” 1995 р. ≥нвестор надав ≥нвестиц≥ю - обладнанн¤ дл¤ тютюнового цеху. –азом з тим було створено нову допом≥жну лаборатор≥ю. ћене перевели працювати лаборантом-контролером на нове робоче м≥сце, з використанн¤м новоњ терм≥чноњ печ≥ RJR дл¤ проведенн¤ прискореного визначенн¤ вологост≥ тютюну. ћене американський спец≥ал≥ст “ейлор навчив нового способу проведенн¤ тест≥в. «б≥льшивс¤ обс¤г оброблюваного тютюну та зменшивс¤ час на тест, проти 120 г тютюну ¤ почала обробл¤ти в≥д 2700 г до 6000 г тютюну. “акож при робот≥ б≥л¤ ц≥Їњ ≥мпортноњ печ≥ ми почали в≥дчувати запах паленого тютюну, чого ран≥ше н≥коли не пом≥чали в загальн≥й лаборатор≥њ. ¬ березн≥ 1996 р. у виробництво було впроваджено нову технолог≥ю випуску американських цигарок "ћагна", ≥ в листовий тютюн, при зволожуванн≥, почали додавати мед, какао, порошок лакриц≥, екстракт чорносливу, ф≥ги, х≥м≥чн≥ добавки: гл≥цер≥н, проп≥лен-гл≥коль, ароматизатор клену. ќбробл¤ючи терм≥чно мокрий солодкий тютюн ми побачили в прим≥щенн≥ лаборатор≥њ дим-смог. я н≥¤к не могла зрозум≥ти, зв≥дки беретьс¤ дим, адже таких проблем ран≥ше не було. я самост≥йно обстежила п≥чку ≥ побачила м≥сце копт≥нн¤, ¤кась коричнева сажа ос≥дала б≥л¤ отвору знизу п≥чки. ј дим сильно дошкул¤в: дерло в горл≥; з'¤вивс¤ кашель; почались рани в нос≥, ¤к≥ кровоточили; оч≥ р≥зало ≥ пекло. ¬с≥, хто в≥дв≥дували лаборатор≥ю - техн≥чний директор “орнх≥лл, виробничий директор Ћендсм≥Їр, генеральний директор артельЇр та ≥нш≥ - бачили дим. я пост≥йно скаржилась на ц≥ обставини ≥ просила вжити заход≥в дл¤ покращенн¤ умов прац≥. “а н≥хто н≥чого не робив, бо в њх каб≥нетах не дим≥ло, в них було встановлено кондиц≥онери. јмериканська адм≥н≥страц≥¤ знала про все ≥ все бачила, що п≥дтверджено документами. я, на той час, не знала про шкоду пасивного кур≥нн¤, бо н≥коли не палила. ∆ила христи¤нським житт¤м: без пал≥нн¤ та алкоголю. ” червн≥ 1997 р. ¤ звернулась до цехового л≥кар¤ фабрики через поганий стан здоров'¤. як п≥зн≥ше було ви¤влено, вже тод≥ рентген≥вськ≥ зн≥мки показували хрон≥чний бронх≥т, емф≥зему легень, пневмосклероз. јле мен≥ виставл¤лись неправдив≥ д≥агнози: гостра пневмон≥¤, туберкульоз легень. Ћ≥кар-фтиз≥атр в липн≥ 1997 р. здивувала мене ще б≥льше, порадивши менше курити, бо в мене леген≥ курц¤ з≥ стажем. Ўок! я н≥коли не курила. —лух по фабриц≥ пройшов, що будуть хворих скорочувати. я змушена була захищатись. ≤ ось в ход≥ мого захисту ви¤вилось, що власник, ¤к≥й був зобов'¤заний працювати зг≥дно з украњнським законодавством, грубо порушив закон про охорону прац≥, самов≥льно встановивши 2 ≥нвестован≥ закордонн≥ печ≥ RJR без дозволу ƒержнагл¤ду охорони прац≥. ѕ≥чку RJR було встановлено з порушенн¤м технолог≥чноњ дисципл≥ни, була в≥дсутн¤ локальна вит¤жка (димох≥д) в≥д печ≥, ≥ тому вс¤ переробка в≥д терм≥чноњ обробки мокрого тютюну з х≥м≥чними та солодкими добавками поступала в прим≥щенн¤ лаборатор≥њ, в ¤к≥й не було вентил¤ц≥њ, ≥ тому смердючий ст≥йкий дим-смог змушений був вдихати лаборант. Ќа даний час стан мого здоров'¤ пог≥ршуЇтьс¤, ¤ стала ≥нвал≥дом, ходити не можу. ƒл¤ мене ≥ дл¤ моЇњ с≥м'њ все раптом об≥рвалось, бо д≥ти малол≥тн≥ не можуть сам≥ на себе заробити, ≥ хвороба мо¤ зробила мене не спроможною ¤кось дати соб≥ раду. ¬ласник, ¤кий платив величезн≥ грош≥ за рекламу цигарок, п≥дкупами закривав оч≥ перев≥р¤ючим органам на своњ порушенн¤, в≥дмовив мен≥ у такому необх≥дному прав≥, ¤к дихати чистим пов≥тр¤м на робочому м≥сц≥, так ≥ не встановивши рукава-в≥дсоса в≥д печ≥ RJR. оли Ћьв≥вська еколог≥чна адвокатура подала в суд, ≥ 9.11.98р. в≥дбулось перше зас≥данн¤ суду, фабрика була в цей день закрита, вс≥ люди залишились на вулиц≥, а до 13.11.98 мали змогу написати за¤ви на добров≥льне зв≥льненн¤ з виплатою 18 оклад≥в. ќтак ≥нвестор вт≥кав в≥д своњх гр≥х≥в, щоб суд не призначив незалежноњ експертизи робочого м≥сц¤, де б в≥дкрилась вс¤ правда про нехлюйство американських спец≥ал≥ст≥в щодо свого ≥нвестованого обладнанн¤. ¬ласник не в≥дшкодував мен≥ н≥ коп≥йки за хворобу, ¤ка виникла в результат≥ порушенн¤ закону про охорону прац≥, залишив мене ≥нвал≥дом. я задихалась, хвилювалась, л≥кувала хвороби, ¤ких у мене не було, бо цеховий л≥кар п≥д тиском виставл¤ла нев≥дпов≥дн≥ д≥агнози, ¤к≥ б не дали мен≥ можливост≥ встановити профзахворюванн¤, щоб хоч законно отримати матер≥альну компенсац≥ю за те, що мене нагло утримували в жахливих умовах прац≥. ћало того знущанн¤ з≥ здоров'¤м, так мен≥ не повернуто л≥кв≥дац≥йною ком≥с≥Їю грош≥, вкладен≥ у приватизац≥ю, та моЇњ частки в≥д л≥кв≥дац≥њ —ѕ, не в≥дпов≥вши н≥ на одну мою письмову за¤ву до ком≥с≥њ. ¬иникають запитанн¤: ’то дав так≥ права люд¤м з чужоњ крањни, ¤к≥ працювали на наш≥й земл≥? як захиститись р¤довому громад¤нину в≥д свав≥лл¤ ≥нвестора? „и дозволила б американська сторона, щоб на њњ земл≥ зайшл≥ украњнськ≥ б≥знесмени отруювали њхн≥х громад¤н, ≥ чи дозволив би соб≥ так≥ знущанн¤ американський перес≥чний громад¤нин? Ќ≥ ≥ ще раз н≥. Ѕо вони знають закони, а ми не можемо захиститись на своњй земл≥ нав≥ть знаючи закон, тому що дл¤ таких ≥нвестор≥в ми сам≥ на вищому р≥вн≥ в≥дкрили двер≥, ≥ грош≥ йдуть за кордон, а ми залишаЇмос¤ без роботи та здоров'¤. „и повинна ¤ померти без л≥куванн¤, засоб≥в до виживанн¤ ц≥лоњ моЇњ с≥м'њ за чужий гр≥х? ’то понесе в≥дпов≥дальн≥сть та заплатить украњнськ≥й громад¤нц≥, багатод≥тн≥й матер≥, ≥нвал≥ду не з≥ своЇњ вини, за те що тютюнова ф≥рма розпор¤дилас¤ моњм житт¤м, долею, майбутн≥м, перекривши мен≥ кисень на робочому м≥сц≥? я живий св≥док та експериментальний кролик д≥њ пасивного кур≥нн¤ на орган≥зм людини, ¤ке дл¤ мене ск≥нчилось хрон≥чним бронх≥том, емф≥земою легень та ≥ншими хворобами, що спричин¤ють мен≥ ф≥зичн≥ та моральн≥ стражданн¤. “ому дуже наполегливо та переконливо прошу вс≥х п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ мають здоров'¤, дароване в≥д Ѕога, не знищуйте його через кур≥нн¤, бо здоров'¤ дуже ц≥нний дар. я була здорова, н≥коли не палила, а що з≥ мною зробило т≥льки вдиханн¤ тютюнового диму за 8 робочих годин прот¤гом 3 рок≥в. ÷е могла бути смерть.
¬≥д редакц≥њ: „лени оал≥ц≥њ вже намагалис¤ надати ћирослав≥ ≤вановн≥ необх≥дну допомогу. Ќажаль, наших зусиль поки що недостатньо дл¤ захисту њњ законних прав. ёрист≥в та л≥кар≥в, що бачать шл¤хи наданн¤ допомоги, просимо звертатис¤ в редакц≥ю ≥ ми пов≥домимо ¬ам координати ћ.≤. рупи.
