Зробимо повітря чистим

Стаття 50 Конституції України проголошує "Кожен має право на безпечне для життя і здоров"я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди". Але це, як і будь-яке інше право, залишиться на папері, якщо ми самі не будемо вимагати відповідальності як від тих, хто порушує ці права, так і від влади, що має забезпечувати виконання наших прав. У випадку пасивного куріння це проявляється досить яскраво. Право є, але кожному з нас доводиться майже щоденно вдихати тютюновий дим - на роботі, на вулиці, в кафе тощо. Але в громадському транспорті, наприклад, в метро неможливо навіть уявити людину, яка палить, в поїзді всі курці без нагадувань виходять в тамбур. Одже це зовсім не важко змусити курців поважати права тих, хто не палить. 
Встановлення державою чітких та ясних правил щодо захисту від тютюнового диму та громадський контроль їх виконання здатні захистити наше право на безпечне для життя і здоров'я довкілля. Але здійснення цього права шкодить прибуткам тютюнової індустрії, бо якщо у курця стає менше можливостей для куріння, то він починає курити менше, а деякі підступно зраджують тютюнову індустрію та кидають палити взагалі. Тому тютюнова індустрія вдається до найрізноманітніших заходів: від заяв про те, що шкідливість пасивного куріння не доведена, до боротьби за "права курців" і закликів про "взаємну ввічливість тих, хто палить та не палить". 
Для тих, хто все ще сумнівається, що вторинний тютюновий дим шкідливий для здоров'я, нагадаємо, що Агентство Охорони Навколишнього Середовища США віднесло вторинний тютюновий дим до канцерогенів класу "А", тобто таких, які не мають безпечного рівня. Звичайно, знайдуться і такі, що скажуть, що США нам не указ, потрібні свої власні дослідження. Напевно, вони вважають, що американці такі слабкі, що страждають навіть від диму сигарет, а українці набагато здоровіші, тим більше, що їм доводиться вдихати дим не якихось там американських, а справжніх українських сигарет. Також можна почути про порушення прав бідних курців. Але є базовий принцип прав людини: Моє право махати руками закінчується там, де починається Ваш ніс. Так само Ваше право курити закінчується там, де починається повітря, яким я дихаю. Права курця - це права насильника; права людини, що вимушена вдихати чужий тютюновий дим - це права жертви. 
Будь-яка демократична держава має захищати саме права жертви. Безумовно, дуже добре, якщо ввічлива людина питає дозволу в оточуючих перед тим, як запалити. Але хімічний склад тютюнового диму від цього не змінюється. Насправді ввічлива людина ніколи не стане палити, коли поруч є хто-небудь, хто не палить. Якщо ж бути послідовним, то курити і не завдавати ніякої шкоди оточуючим практично неможливо, бо в приміщенні, де палили, ще надовго залишаються сліди шкідливих речовин тютюнового диму. Тому справжня ввічливість з боку курця може полягати тільки в повному припиненні паління. Напевне, багато хто з нас відчував приниження, коли намагався наодинці захистити своє право на чисте повітря. І дехто може згадати про ту вдячність до людей, які прийшли нам на допомогу. Не чекайте, коли хто-небудь прийде на допомогу Вам, надайте підтримку знайомим та незнайомим людям. Разом ми змусимо державу захищати наші конституційні права. Разом ми навчимо курців тому, як не завдавати шкоди іншим людям та собі. Разом ми не дозволимо тютюновій індустрії сприяти порушенню наших прав. Єднаймося один з одним та всі разом у Коаліцію "За вільну від тютюнового диму Україну"!