Ќав≥що тютюнов≥ компан≥њ ф≥нансують програми запоб≥ганн¤ кур≥нню серед п≥дл≥тк≥в
–озд≥л 5. як ставитис¤ до проф≥лактичних програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ
Ќав≥що виробникам тютюну потр≥бн≥ союзники
“ютюнова ≥ндустр≥¤ у своњх проф≥лактичних програмах невпинно закликаЇ до Їднанн¤ зусиль. Ќаприклад, у в≥дкритому лист≥ √ромадськоњ –ади з проблем п≥дл≥ткового кур≥нн¤ (http://www.youth-non-smoking.ru/OpenLetter.htm) сказано: Ђѕ≥дл≥ткове кур≥нн¤ стало проблемою нац≥онального масштабу. ѓњ вир≥шенн¤ неможливе без об'Їднанн¤ зусиль педагог≥в, л≥кар≥в, представник≥в влади, громадських орган≥зац≥й, виробник≥в тютюнових вироб≥в, прац≥вник≥в торг≥вл≥ ≥ вс≥х небайдужих людей, що розум≥ють, що дана ситуац≥¤ не може бути виправлена заборонними чи каральними засобамиї. ÷е повторюЇ по¤снювальна записка дл¤ вчител≥в √оловного управл≥нн¤ осв≥ти м≥ста иЇва (серпень 1998 року) про сп≥льну акц≥ю з ф≥рмою ‘≥л≥п ћорр≥с ≥з протид≥њ п≥дл≥тковому кур≥нню: Ђ«ниженн¤ кур≥нн¤ серед д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в Ц загальна справаї.
“ож, нав≥що виробникам залучати ще когось до своњх акц≥й? –екламн≥ акц≥њ дл¤ продажу сигарет вони усп≥шно провод¤ть самост≥йно, а дл¤ проведенн¤ такоњ ж рекламноњ акц≥њ проти п≥дл≥ткового кур≥нн¤ њм чомусь обов'¤зково потр≥бн≥ партнери.
ѕричина досить банальна. Ќ≥хто не пов≥рить, що тютюнова ≥ндустр≥¤ д≥йсно домагатиметьс¤ зниженн¤ р≥вн¤ споживанн¤ своЇњ продукц≥њ у такому перспективному дл¤ њњ розвитку сегмент≥, ¤к п≥дл≥тки. як писав американський журнал≥ст Ѕрюс √оровиц: Ђ‘≥л≥п ћорр≥с говорить, що хоче аби д≥ти кинули курити. Ќу, звичайно. “очн≥с≥нько так само, ¤к Ѕ≥лл √ейтс хоче, щоб д≥ти перестали дивитис¤ в екрани комп'ютер≥вї. (USA Today, 21.12.1998). ÷е п≥дтверджують ≥ результати досл≥дженн¤, що були проведен≥ тютюновою ≥ндустр≥Їю в –ос≥њ. оли п≥дл≥тк≥в ≥ дорослих спитали, ¤к≥ групи й орган≥зац≥њ можуть виступити пров≥дниками ≥дей щодо запоб≥ганн¤ п≥дл≥тковому кур≥нню, то за п'¤тибальною шкалою п≥дл≥тки оц≥нили дов≥ру до ≥ндустр≥њ, а доросл≥ њњ ефективн≥сть на 2. оли та ж сама ≥ндустр≥¤ виступала п≥д ≥м'¤м Ђ оал≥ц≥¤ проти п≥дл≥ткового кур≥нн¤ї, то р≥вень дов≥ри зр≥с до 3,48.
як зазначив один з оратор≥в на конференц≥њ ‘≥л≥п ћорр≥с у 1984 роц≥: Ђѕитанн¤ пол¤гаЇ в тому, що залученн¤ третьоњ сторони у наш≥й структур≥ захисту даЇ нам вплив, даЇ нам силу, даЇ нам дов≥ру, даЇ нам важ≥ль, даЇ нам доступ туди, куди нас самих, звичайно, не пускаютьї (http://www.pmdocs.com BatesNo04210444/0455).
Ќав≥що тютюнов≥й ≥ндустр≥њ потр≥бн≥ союзники, зрозум≥ло. ƒ≥йсно, так≥ союзники знаход¤тьс¤. ” багатьох крањнах проф≥лактичн≥ програми п≥дтримують державн≥ органи, включно з м≥н≥стерствами осв≥ти й охорони здоров'¤, багато громадських орган≥зац≥й ≥ в≥дом≥ особи. —творен≥ й активно працюють (за грош≥ тютюновоњ ≥ндустр≥њ) аль¤нси ≥ коал≥ц≥њ п≥д р≥зними назвами. Ќаприклад, в ”крањн≥ такий аль¤нс називаЇтьс¤ Ђ√ромадська –ада з соц≥альних проблем розвитку п≥дростаючого покол≥нн¤ї. ÷≥каво, що в своЇму файл≥ разом з прес-рел≥зом в≥д лютого 2003 року ц¤ –ада назвала себе англ≥йською мовою ¤к YSP-Coalition. ÷е означаЇ, що вона використовуюЇ стандартну абрев≥атуру УYouth Smoking PreventionФ, хоча сама ц¤ орган≥зац≥¤ називаЇтьс¤ зовс≥м по-≥ншому. “ож, очевидно, що под≥бн≥ аль¤нси створюютьс¤ не за ≥н≥ц≥ативою м≥сцевих орган≥зац≥й, а за вказ≥вкою штаб-квартири ‘≥л≥п ћорр≥с. ћовл¤в, панам ≥з штаб-квартири, що координують д≥¤льн≥сть таких Ђпсевдогромадських радї, н≥коли розбиратис¤ з назвами абориген≥в ≥, розсилаючи зразок прес-рел≥зу, вони змушують перекладати його на м≥сцев≥ мови з додаванн¤м м≥сцевих деталей, але вол≥ють використовувати стандартну абрев≥атуру YSP-Coalition.
р≥м вищезгаданих рос≥йськоњ та украњнськоњ псевдогромадських рад, до таких YSP-Coalition в≥днос¤тьс¤ ще, наприклад, оординац≥йна рада з пропаганди здорового способу житт¤ в јзербайджан≥, оал≥ц≥¤ ≥з запоб≥ганн¤ кур≥нн¤ серед неповнол≥тн≥х у Ѕ≥лорус≥, оал≥ц≥¤ "јкц≥¤ проти кур≥нн¤ серед д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в" у азахстан≥.
Ќав≥що союзникам потр≥бна тютюнова ≥ндустр≥¤
Ќав≥що тод≥ люди й орган≥зац≥њ стають членами таких Ђпсевдогромадських радї? „ому державн≥ органи п≥дтримують ц≥ проф≥лактичн≥ програми, хоча д≥ти не дов≥р¤ють тютюнов≥й ≥ндустр≥њ, а доросл≥ вважають так≥ програми св≥домо неефективними? ѕричини Ї.
1. √–ќЎ≤. «вичайно, не обходитьс¤ без банальноњ корупц≥њ. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ де¤ких громадських орган≥зац≥й, що давно забули про красив≥ ц≥л≥, що записан≥ у статутах, ≥ готов≥ робити що завгодно ≥ дл¤ кого завгодно, аби њм лише платили. ’оча, це вже б≥льш схоже не на корупц≥ю, а на проституц≥ю. р≥м того, зазвичай державн≥ в≥домства в≥дчувають брак кошт≥в дл¤ проведенн¤ проф≥лактичних програм ≥ тому впевнен≥, що на грош≥ тютюновоњ ≥ндустр≥њ вони зможуть провести хоч ¤к≥сь програми ≥ тод≥ дл¤ шл¤хетноњ справи проф≥лактики - то буде краще, н≥ж загалом н≥чого. Ќа жаль, за даними вищезгаданого анал≥зу, програми тютюновоњ ≥ндустр≥њ Ц це г≥рше, н≥ж н≥чого.
2. «¬≤“Ќ≤—“№. „иновникам р≥зних ≥деолог≥чних в≥домств потр≥бно рапортувати про свою д≥¤льн≥сть, щоб утриматис¤ на посадах або просунутис¤ вгору. “ут м≥рилом д≥¤льност≥ виступаЇ к≥льк≥сть заход≥в ≥ масштаб охопленн¤ населенн¤, але не отриманий результат ≥з точки зору сенсу ≥снуванн¤ в≥домства. ѕри цьому грошей на зд≥йсненн¤ цих заход≥в ¤к завжди не вистачаЇ. ≤ ¤кщо приходить хтось, готовий за св≥й рахунок провести певний зах≥д, за ¤кий пот≥м можна в≥дзв≥туватис¤, то чиновник буде т≥льки радий. ѕроте ефективн≥сть таких заход≥в дл¤ тих, на кого вони спр¤мован≥, чиновник≥в насправд≥ не хвилюЇ. ѓхнЇ благополучч¤ залежить не в≥д цих людей, а в≥д кер≥вництва, тож головне Ч сподобатис¤ кер≥вництву. “ютюнова ≥ндустр≥¤ пом≥тила цю тенденц≥ю, тож њњ прес-рел≥зи з приводу проф≥лактичних програм витриман≥ у у дус≥ зв≥тност≥ про роботу Ч ¤к багато усього було зроблено, а до чого це призвело Ч не важливо. Ќа щаст¤, де¤к≥ чиновники мають сов≥сть ≥ розум≥нн¤ справжн≥х ц≥лей виробник≥в тютюнових вироб≥в. Ќаприклад, головний державний сан≥тарний л≥кар –ос≥йськоњ ‘едерац≥њ ќнищенко √.√. зазначив: Ђћи не маЇмо ≥люз≥й стосовно залученн¤ тютюнових ф≥рм до боротьби з тютюнокур≥нн¤м, незважаючи на те, що вони пропонують нам своњ послугиї (http://www.dental.am/200206/22.html ). Ќа його думку, под≥бна Ђдопомогаї у п≥дсумку виллЇтьс¤ у чергову приховану рекламу сигарет.
3. јћЅ≤÷≤ѓ. „имало людей та орган≥зац≥й, що працюють у сфер≥ проф≥лактики, мають серйозн≥ амб≥ц≥њ ≥ вважають, що розроблен≥ ними методи д≥йсно можуть мати користь ≥, в даному випадку, знизити р≥вень кур≥нн¤. јби т≥льки знайшлас¤ ф≥нансова п≥дтримка дл¤ впровадженн¤ у житт¤ цих метод≥в. ≤ ¤кщо њм пропонуЇ грош≥ тютюнова ≥ндустр≥¤, до того ж, начебто не втручаючись у зм≥ст њхньоњ роботи, то таким фах≥вц¤м здаЇтьс¤, що тут удастьс¤ використати несправедлив≥ засоби на праведну справу. ѓм здаЇтьс¤, що вони зможуть обдурити заокеанських м≥стер≥в ≥ все зробити так, ¤к запланували. Ќа жаль, Ђгрош≥ пахнутьї завжди ≥ всюди. як ми вже бачили, у св≥т≥ немаЇ жодного прикладу, коли на грош≥ тютюновоњ ≥ндустр≥њ був зд≥йснений проект, що д≥йсно знизив би р≥вень кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в. –≥ч у т≥м, що взагал≥ дуже важко за допомогою лише одн≥Їњ осв≥ти вплинути на повед≥нку п≥дл≥тк≥в, ≥ тому б≥льш≥сть на¤вних у св≥т≥ проф≥лактичних програм Ї неефективними. “ютюнова ≥ндустр≥¤ добре знаЇ, ¤к визначити, чи Ї метод неефективним, тому охоче даЇ грош≥ на впровадженн¤ њх у житт¤. “ож, згода виробник≥в проф≥нансувати певний метод, по сут≥, ставить на ньому клеймо Ђнеефективнийї. “ому фах≥вц≥, ¤к≥ поважають себе, н≥ за що не погоджуютьс¤ сп≥вроб≥тничати з тютюновою ≥ндустр≥Їю. “ак, у 1998 роц≥ ф≥рма ‘≥л≥п ћорр≥с запропонувала одн≥й поважн≥й американськ≥й орган≥зац≥њ 4-Ќ грант у розм≥р≥ 4,3 млн. долар≥в. ≤ 27 з 50 в≥дд≥лень ц≥Їњ орган≥зац≥њ у штатах —Ўј в≥дмовилис¤ вз¤ти ц≥ кошти, за¤вивши, що ц≥л≥ орган≥зац≥њ ≥ тютюнового б≥знесу пр¤мо протилежн≥. ƒо того ж, ¤к ми бачили ран≥ше, незалежно в≥д крањни ≥ прит¤гнутих до розробки програм фах≥вц≥в, основн≥ ≥дењ под≥бних програм буде диктувати тютюнова ≥ндустр≥¤, залишаючи м≥сцевим розробникам лише ≥люз≥ю творчост≥.
4. Ќ≈ƒќ—¬≤ƒ„≈Ќ≤—“№. ƒе¤к≥, особливо молод≥ фах≥вц≥ й орган≥зац≥њ, прагнуть зробити дуже багато у проф≥лактичн≥й д≥¤льност≥. ¬они поки не знають, ¤к треба, але знають, що в њхн≥й крањн≥ все робитьс¤ нев≥рно. ≤ ¤кщо до них приход¤ть багат≥ д¤дьки ≥ т≥тки з тютюновоњ ≥ндустр≥њ, пропонуючи вз¤ти участь у впровадженн≥ нового м≥жнародного методу, ще й дуже прогресивно запакованого Ч розвиток особистост≥, в≥дмова в≥д заборонних засоб≥в, вол¤ вибору тощо, то так≥ молод≥ фах≥вц≥ з рад≥стю хапаютьс¤ за таку можлив≥сть. ” результат≥ шл¤хетний ентуз≥азм використовуЇтьс¤ д≥льц¤ми, ¤к≥ в змоз≥ що завгодно перетворити на св≥й прибуток.
—тавленн¤ ¬сесв≥тньоњ ќрган≥зац≥њ ќхорони «доров'¤ до проф≥лактичних програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ
23 жовтн¤ 2002 року ¬сесв≥тн¤ ќрган≥зац≥¤ ќхорони «доров'¤ провела оф≥ц≥йний бриф≥нг Ђ ритика програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ з проф≥лактики молод≥жного кур≥нн¤ї http://www.ash.org.uk/html/conduct/html/yspbriefwho.html. ¬исновки ¬ќќ« довол≥ конкретн≥ ≥ красномовн≥: Ђћолод≥жн≥ програми тютюновоњ ≥ндустр≥њ завдають б≥льшоњ шкоди, н≥ж корист≥ дл¤ контролю над тютюном. “ютюнов≥й ≥ндустр≥њ не можна дозвол¤ти проводити або пр¤мо ф≥нансувати програми проф≥лактики кур≥нн¤ серед молод≥ї.
” Ђ™вропейськ≥й стратег≥њ боротьби проти тютюнуї, що була прийн¤та ™вропейським рег≥ональним ком≥тетом ¬ќќ« на 52-й сес≥њ у вересн≥ 2002 року, ч≥тко сказано: Ђќсобливу увагу варто також прид≥л¤ти тому, аби тютюнова промислов≥сть не залучалас¤ до проведенн¤ ≥нформац≥йних кампан≥й, особливо нац≥лених на молодьї.
” –амков≥й онвенц≥њ з онтролю над “ютюном (– “), у статт≥ 12 Ђќсв≥та, передача ≥нформац≥њ, п≥дготовка й ≥нформуванн¤ населенн¤ї зазначено, що кожна крањна приймаЇ ≥ зд≥йснюЇ ефективн≥ заходи, спр¤мован≥ на спри¤нн¤ Ђ≥нформуванню й участ≥ державних ≥ приватних установ ≥ неур¤дових орган≥зац≥й, не пов'¤заних з тютюновою промислов≥стю, у розробц≥ ≥ зд≥йсненн≥ програм ≥ стратег≥й в сфер≥ боротьби проти тютюнуї. ” статт≥ 5 – “ Ђ«агальн≥ зобов'¤занн¤ї сказано: Ђѕри розробц≥ ≥ зд≥йсненн≥ своЇњ пол≥тики охорони громадського здоров'¤ з боротьби проти тютюну —торони д≥ють таким чином, щоб охорон¤ти свою пол≥тику в≥д впливу комерц≥йних ≥ ≥нших корпоративних ≥нтерес≥в тютюновоњ промисловост≥ї.
√енеральний директор ¬сесв≥тньоњ ќрган≥зац≥њ ќхорони «доров'¤ доктор √ру ’арлем Ѕрундтланд 15 жовтн¤ 2002 р. п≥д час в≥дкритт¤ 5-ого раунду переговор≥в про –амкову онвенц≥ю з онтролю над “ютюном сказала: "¬изначаючи кур≥нн¤ вин¤тково ¤к молод≥жну проблему, тютюнова ≥ндустр≥¤ фактично перешкоджаЇ д≥ючим зусилл¤м ≥з попередженн¤ початку кур≥нн¤ молодими людьми ≥ допомоги курц¤м у припиненн≥ кур≥нн¤. ’оча багато ур¤дових заклад≥в охорони здоров'¤ в≥дчувають брак кошт≥в, грош≥ тютюновоњ ≥ндустр≥њ неминуче спотвор¤ть пр≥оритети охорони здоров'¤, ≥, в результат≥, спрацюють проти здоров'¤ людей. “ому ми наполегливо радимо ур¤дам уникати такого ф≥нансуванн¤ чи будь-¤коњ форми сп≥вроб≥тництва з тютюновими компан≥¤ми. Ќезважаючи на те, що тютюнов≥ компан≥њ ф≥нансують ≥ розвивають власн≥ ≥нформац≥йн≥ кампан≥њ з пов≥домленн¤м дл¤ молод≥, що кур≥нн¤ Ї "вибором дорослих", досл≥дженн¤ показали, що, у кращому випадку, ц≥ кампан≥њ не мають жодного ефекту на зменшенн¤ чи запоб≥ганн¤ кур≥нн¤ серед молод≥. ” де¤ких випадках вони можуть фактично заохочувати молодих людей курити. ћи повинн≥ виступити проти цього ≥ закликаЇмо тютюнов≥ компан≥њ негайно припинити вс≥ ≥н≥ц≥ативи щодо проф≥лактики кур≥нн¤ серед молод≥".
’очемо звернути увагу вс≥х, хто займаЇтьс¤ проф≥лактикою, що позиц≥¤ ¬ќќ« ≥ ƒит¤чого ‘онду ќќЌ ёЌ≤—≈‘ щодо прийманн¤ грошей в≥д тютюновоњ ≥ндустр≥њ досить однозначна: н≥¤ких грошей на жодних умовах. р≥м того, ¬ќќ« проводить мон≥торинг под≥бноњ д≥¤льност≥, ≥ кожний фах≥вець, ¤кого запрошують на наради ¬ќќ«, зобов'¤заний заповнити декларац≥ю, у ¤к≥й Ї такий пункт: Ђ„и маЇте ¬и зараз або мали прот¤гом останн≥х чотирьох рок≥в оплачувальну роботу чи ≥нш≥ профес≥йн≥ взаЇмини з будь-¤ким п≥дприЇмством, ¤ке займаЇтьс¤ виробництвом чи продажем тютюну та будь-¤ких тютюнових вироб≥в, чи орган≥зац≥Їю, ¤ка безпосередньо презентуЇ ≥нтереси такого п≥дприЇмства?ї ѕри в≥дпов≥д≥ Ђтакї необх≥дно докладно описати, у чому пол¤гали ц≥ взаЇмини. ћожна, звичайно, збрехати ≥ в≥дпов≥сти Ђн≥ї, але сл≥д врахувати, що тютюнова ≥ндустр≥¤ прагне широко рекламувати проф≥нансован≥ нею програми. “ож, факти сп≥вроб≥тництва з тютюновою ≥ндустр≥Їю швидко стають в≥домими. –еально це означаЇ, що ус≥ фах≥вц≥, ¤к≥ безпосередньо чи поб≥чно ф≥нансуютьс¤ тютюновою ≥ндустр≥Їю, потрапл¤ють у Ђчорний списокї ¬ќќ« ≥ можуть б≥льше не розраховувати на сп≥вроб≥тництво з ц≥Їю орган≥зац≥Їю.
«вертаЇмо також увагу неур¤дових орган≥зац≥й на те, що в раз≥ сп≥вроб≥тництва з виробниками тютюну хоча б у форм≥ членства в њњ Ђпсевдогромадських радахї, вони також ризикують отримати статус ЂповТ¤заних ≥з тютюновою промислов≥стюї. ј це, зг≥дно —татт≥ 12 – “, призведе до того, що вони не братимуть участь Ђу розробц≥ ≥ зд≥йсненн≥ програм ≥ стратег≥й у сфер≥ боротьби проти тютюнуї.
—тавленн¤ ур¤дових орган≥в р≥зних крањн до проф≥лактичних програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ
«ростаюча стурбован≥сть громадськост≥ усього св≥ту з приводу псевдопроф≥лактичних програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ веде до того, що ур¤дов≥ органи р≥зних крањн видають оф≥ц≥йн≥ документи з метою припиненн¤ практики участ≥ тютюновоњ ≥ндустр≥њ у проф≥лактичн≥й д≥¤льност≥. Ќижче буде наведено витримки з р¤ду под≥бних документ≥в.
ћ≥н≥стр осв≥ти Ќовоњ «еланд≥њ “ревор ћаллард оф≥ц≥йно пов≥домив ус≥ школи, що њм не сл≥д використовувати наб≥р навчальних матер≥ал≥в, спр¤мованих аби "допомогти д≥т¤м ≥ п≥дл≥ткам зробити св≥домий виб≥р на користь здорового способу житт¤" (створенн¤ ¤кого проф≥нансувала компан≥¤ ‘≥л≥п ћорр≥с). ” своЇму лист≥, що був опубл≥кований "√азетою ќсв≥ти", пан ћаллард наполегливо переконував школи не компрометувати себе, приймаючи матер≥али в≥д в≥домоњ тютюновоњ компан≥њ. ћ≥н≥стр написав, що справа нав≥ть не в зм≥ст≥ матер≥ал≥в, а в тому, що нав≥ть сам≥ слова про те, що тютюнова компан≥¤ спри¤Ї здоровому способу житт¤ звучать, щонайменше, дивно. "Ќа мою думку, це схоже на групу постачальник≥в смерт≥, ¤к≥ намагаютьс¤ в≥дмити своњ руки". ¬≥н вказав, що радам оп≥кун≥в, кер≥вникам ≥ викладачам необх≥дно розгл¤нути етичн≥ проблеми, пов'¤зан≥ з прийомом матер≥алу, п≥дтриманого компан≥Їю, вироби ¤коњ, ¤к уже доведено на м≥жнародному р≥вн≥, викликають смерть ≥ хвороби. "я погоджус¤ з остаточним р≥шенн¤м кер≥вництва школи, але, ¤к м≥н≥стр, вважаю своњм обов'¤зком привернути увагу кожноњ школи до даного питанн¤" Ц пов≥домив “ревор ћаллард. ƒжерело: National News Stories, 25 кв≥тн¤ 2000 року
—ј –јћ≈Ќ“ќ (ќф≥ц≥йний ѕрес-рел≥з, 16 кв≥тн¤ 2001). √енеральний прокурор штату Ѕ≥лл Ћокер ≥ √лава ƒепартаменту ќсв≥ти ƒ≥лаЇйн ≤стин оф≥ц≥йно попереджають кер≥вник≥в шк≥л ал≥форн≥њ, аби т≥ остер≥галис¤ кампан≥њ з безкоштовного поширенн¤ обкладинок дл¤ книг, ¤ку проводить компан≥¤ ‘≥л≥п ћорр≥с. –ан≥ш у цьому навчальному роц≥ ‘≥л≥п ћорр≥с роз≥слав тис¤ч≥ безкоштовних обкладинок дл¤ учн≥в ус≥х шк≥л ал≥форн≥њ. Ќа обкладинках зображено назву ф≥рми ‘≥л≥п ћорр≥с поруч ≥з гаслом: "ƒумай. Ќе кури". ÷е гасло вигл¤даЇ ¤к н≥бито спр¤моване проти кур≥нн¤ неповнол≥тн≥х. ѕроте, п≥сл¤ вивченн¤ даноњ кампан≥њ пан≥ ≤стин рекомендувала школам њњ в≥дкинути, а Ћокер запропонував ‘≥л≥п ћорр≥с припинити кампан≥ю ≥ негайно забрати вже роз≥слан≥ обкладинки. ” в≥дпов≥дь генеральному прокурору ф≥рма ‘≥л≥п ћорр≥с зобов'¤залас¤ припинити розсилку, але в≥дмовилас¤ забрати тис¤ч≥ вже роз≥сланих в школи обкладинок. «а даними порведеного у 1999 роц≥ опитуванн¤ п≥дл≥тк≥в у в≥ц≥ 12-16 рок≥в, кампан≥њ проти кур≥нн¤ у штатах, включно з ал≥форн≥ю, Ї б≥льш ефективними дл¤ обмеженн¤ кур≥нн¤ неповнол≥тн≥х, н≥ж "ƒумай. Ќе кури" компан≥њ ‘≥л≥п ћорр≥с. ћолод≥ учасники опитуванн¤ пов≥домили, що посланн¤ "‘≥л≥п ћорр≥с" були непереконлив≥, бо не давали н≥¤ких серйозних причин дл¤ некур≥нн¤. ƒо того ж слабк≥, неефективн≥ оголошенн¤ накшталт тих, що розсилаЇ "‘≥л≥п ћорр≥с" п≥д час своЇњ наполегливоњ кампан≥њ, п≥дривають зусилл¤ державних служб з проф≥лактики кур≥нн¤ серед молод≥.
ћеморандум ћ≥н≥стерства ќхорони здоров'¤ є 38-ј 2002.
Ф”с≥м заступникам м≥н≥стра, начальникам управл≥нь, кер≥вникам обласних управл≥нь, директорам л≥карень, кер≥вникам програм ≥ вс≥м ≥ншим, кого це стосуЇтьс¤.
“≈ћј: «апоб≥ганн¤ участ≥ тютюновоњ ≥ндустр≥њ в будь-¤ких ≥н≥ц≥ативах ≥з контролю над тютюном.
”р¤д маЇ соц≥альне зобов'¤занн¤ розгл¤дати здоров'¤ ≥ добробут людей ¤к вищий пр≥оритет. “ютюнов≥ компан≥њ агресивно беруть участь у реклам≥ ≥ спонсорств≥ спортивних змагань, мистецтв, культурних ≥ ≥нших попул¤рних под≥й, включаючи непр¤му рекламу, ¤ка легко оминаЇ нац≥ональн≥ закони про контроль над тютюном. “ютюнова ≥ндустр≥¤ оголосила в≥йну охорон≥ здоров'¤. —игарета - Їдиний споживчий продукт, ¤кий, при використанн≥ точно за призначенн¤м, убиваЇ. “ютюн викликаЇ сильну залежн≥сть, а тютюнова ≥ндустр≥¤ ман≥пулюЇ наукою, охороною здоров'¤ ≥ пол≥тичними процесами дл¤ того, щоб продати вироби, ¤к≥ викликають у його споживач≥в залежн≥сть, а п≥зн≥ше смерть. „ерез це вам сл≥д почати активн≥ заходи дл¤ запоб≥ганн¤ участ≥ тютюновоњ ≥ндустр≥њ в будь-¤ких ≥н≥ц≥ативах ≥з контролю над тютюном ≥ програмах соц≥ального розвитку ћ≥н≥стерства. ѕ≥дтримайте в≥льн≥ в≥д тютюну спортивн≥ змаганн¤, мистецьк≥, культурн≥ та ≥нш≥ попул¤рн≥ под≥њ шл¤хом в≥дмови в≥д спонсорства тютюнових компан≥йФ. ћануель ƒайр≥т, ћ≥н≥стр охорони здоров'¤ ‘≥л≥пп≥н.
Ѕ–ё——≈Ћ№ (23 серпн¤ 2002 року). Ѕельг≥йський ‘онд Rodin, приватна орган≥зац≥¤, що займаЇтьс¤ проф≥лактикою залежностей, нещодавно у с≥м раз≥в зб≥льшила св≥й бюджет завд¤ки пожертвуванню у розм≥р≥ 1 859 000 Ївро в≥д ... тютюновоњ ≥ндустр≥њ. √рош≥ були назван≥ "добров≥льним внеском", але це викликало обуренн¤ бельг≥йських прихильник≥в здоров'¤. ѓхн≥й представник Ћюк …оссенс запитуЇ: "як фонд Rodin посм≥в говорити, що вони незалежн≥ в≥д тютюновоњ ≥ндустр≥њ, ¤кщо отримують в≥д нењ ф≥нансуванн¤?". …оссенс назвав це "саботажем" ран≥ше оголошених програм проф≥лактики ≥ звертаЇ увагу на те, що "люди, ¤к≥ сп≥вроб≥тничають ≥з ‘ондом Rodin, незабаром зТ¤вл¤тьс¤ в чорному списку ¬ќќ«". ÷ей протест п≥дтримав один ≥з пров≥дних член≥в ур¤ду Ѕельг≥њ, м≥н≥стр у справах ‘ранцузького —п≥втовариства ≈рве ’аскв≥н, ¤кий в ≥нтерв'ю газет≥ ДЋе —уарФ сказав наступне: "ќтриманн¤ грошей в≥д тютюновоњ ≥ндустр≥њ - це однаково, ¤кби ‘едеральний ур¤д отримав би грош≥ в≥д маф≥њ дл¤ ф≥нансуванн¤ пол≥цейських шк≥л". Le fonds de privention tabac " Rodin " naоt dans la confusion - Le Soir (Bruxelles) http://www.lesoir.be/articles/a_02D258.asp
http://www.lesoir.be/articles/a_02D38F.asp
√адаЇмо, що оф≥ц≥йним органам ”крањни та ≥нших крањн —Ќƒ також варто зайн¤ти принципову позиц≥ю й оф≥ц≥йно в≥дмовитис¤ в≥д сп≥вроб≥тництва з тютюновою ≥ндустр≥Їю. ѕод≥бн≥ приклади вже Ї. ” 2001 роц≥, наприклад, ƒержавний ком≥тет ”крањни з регул¤торноњ пол≥тики та захисту прав споживач≥в оф≥ц≥йно в≥дмовивс¤ п≥дтримувати програму щодо запоб≥ганн¤ продажу сигарет неповнол≥тн≥м, ¤ку ф≥нансувала компан≥¤ ‘≥л≥п ћорр≥с. Ќараз≥ цю програму не п≥дтримуЇ жодне державне в≥домство ”крањни. “ож, под≥бна принципова позиц≥¤ буде зустр≥нута громадськ≥стю крањн —Ќƒ ≥з розум≥нн¤м ≥ схваленн¤м, чому вже Ї чимало приклад≥в.
—тавленн¤ громадськост≥ до проф≥лактичних програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ
√ромадськ≥сть р≥зних крањн —Ќƒ уже давно не сприймаЇ всерйоз нам≥р≥в тютюновоњ ≥ндустр≥њ боротис¤ з кур≥нн¤м серед п≥дл≥тк≥в. ∆урнал≥сти з р≥зних видань дуже творчо описали реальне ставленн¤ людей до под≥бних ≥н≥ц≥атив тютюновоњ ≥ндустр≥њ.
ќсь що пише газета Ђ ињвськ≥ в≥домост≥ї (30.09.2000): Ђ”¤в≥ть ситуац≥ю: ватажок наркокартелю викликаЇ до себе своњх драгдилер≥в ≥ говорить: " оротше, пацани, ≥з завтрашнього дн¤ наркоту д≥т¤м ≥ п≥дл≥ткам не продавати! ’то порушить правило, буду мочити у сортир≥?" ≤стор≥¤ майже анекдотична, однак щось под≥бне д≥йсно трапилос¤ на р≥дн≥й батьк≥вщин≥. јкц≥онерне товариство "‘≥л≥п ћорр≥с ”крањна" ≥н≥ц≥ювало кампан≥ю ≥з запоб≥ганн¤ кур≥нн¤ серед неповнол≥тн≥х... ўо б не казали представники "‘≥л≥п ћорр≥с", захищаючи щир≥сть власноњ ≥н≥ц≥ативи, легше вкусити себе за л≥коть, н≥ж њм пов≥рити... ¬иходить, що антин≥котинов≥ програми тютюновоњ ≥ндустр≥њ - частина стратег≥њ розвитку ринк≥в збутуї.
ѕод≥бноњ точки зору дотримуЇтьс¤ ≥ газета Ђ—ьогодн≥ї, де в статт≥ ЂЌовий рекламний трюк тютюнового монстраї (3.09.1998) зазначаЇтьс¤: Ђ—вою акц≥ю (соц≥альну, благод≥йну, рекламну Ч обер≥ть на власний розсуд) тютюнова компан≥¤ "‘≥л≥п ћорр≥с" почала з розсиланн¤ в 450 кињвських шк≥л плакат≥в ≥з запитанн¤м ≥ вже готовою в≥дпов≥ддю: " урити? Ќа це немаЇ часу!"... ¬≥дтепер школ¤р≥ можуть милуватис¤ плакатами ≥з зображенн¤ми юних спортсмен≥в, ¤ким, мовл¤в, курити н≥коли. «ац≥кавлен≥ д≥тлахи, певно, спитають: "ј хто ж цю красу вигадав?" Ќаставник в≥дпов≥сть: "ƒобр≥ д¤дьки з компан≥њ "‘≥л≥п ћорр≥с". - "ј-а, - рад≥сно скажуть хлопц≥, - це ж т≥, що татов≥ "ћальборо" робл¤ть. ¬иросту Ч буду, ¤к тато". ращий спос≥б аби закр≥пити у св≥домост≥ п≥дл≥тк≥в цю назву ≥ придумати важкоЕ „ого ж насправд≥ хоче домогтис¤ "‘≥л≥п ћорр≥с", не пов≥домивши про своњ нам≥ри жодне м≥н≥стерство, але змусивши говорити про себе школ¤р≥в? якщо здоров'¤ нашим д≥т¤м, то могла б просто зн¤ти своњ рекламн≥ щити. ј нав≥що вони? ћолодь, ¤к того жадаЇ компан≥¤, њхн≥х сигарет курити вже не буде, а хто звик до них Ч купл¤ть ≥ такї.
”крањнських журнал≥ст≥в п≥дтримують ≥ њхн≥ колеги з азахстану, де була опубл≥кована статт¤: Ђ’то аморальн≥ше: ди¤вол чи його слуги?ї: Ђƒур≥сть, ви¤вл¤Їтьс¤, заразна р≥ч. ј промовист≥ гасла та красив≥ фрази, п≥дкр≥плен≥ "живими" грошима, здатн≥ змусити "закрити оч≥" на реальний стан справ. Ќа цьому тижн≥ ћад≥ Ѕ≈ —”Ћ“јЌќ¬, л≥дер молод≥жного руху "«а майбутнЇ азахстану", ¤ке з 1998 року проводить акц≥ю "Ќ≥ кур≥нню серед д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в", за¤вив, що азахстан у боротьб≥ з кур≥нн¤м ледве не перший на планет≥Е ƒо реч≥, в≥дпов≥даючи на запитанн¤, чи несе антитютюнова реклама, що п≥дтримуЇтьс¤ тютюновими г≥гантами, прихований зм≥ст, ¤кий залучаЇ молодь до кур≥нн¤, ћад≥ Ѕ≈ —”Ћ“јЌќ¬ зазначив: "Ќам спочатку так здавалос¤. јле коли ми побачили, що вкладаютьс¤ реальн≥ кошти, звичайно ж, там, можливо, присутн≥й ¤кийсь п≥дтекст, але люди говор¤ть: ми можемо, ми хот≥ли б цим займатис¤ ≥ ми п≥дтримуЇмо ц≥ починанн¤. ј сто¤ти осторонь, говорити, це теж реклама, дл¤ цього багато розуму не треба. “реба включатис¤ в цей процес ≥ максимально вичавити з нього ¤кнайб≥льше корисного дл¤ наших же д≥тей". ƒ≥йсно, багато розуму дл¤ струсу пов≥тр¤ не треба. ќсобливо у ситуац≥њ, коли мова йде про велик≥, н≥бито запропонован≥ в≥д чистого серц¤ грош≥. “ому залишимо осторонь моральну суперечку: хто аморальн≥ше: ди¤вол чи його слуги? ƒавайте просто порахуЇмо, що виг≥дн≥ше: ст¤гнути з компан≥њ "‘≥л≥п ћорр≥с азахстан" ≥ ≥нших тютюнових г≥гант≥в к≥лька дес¤тк≥в м≥льйон≥в долар≥в ≥ направити њх на л≥куванн¤ малол≥тн≥х курц≥в? „и за п≥вм≥льйона долар≥в в≥дступних спостер≥гати, ¤к д≥т¤м ≥ п≥дл≥ткам нав'¤зують образ усп≥шноњ людини ≥з сигаретою ¤кщо не в зубах, так у руках? Ћюдство ≥ людина мають багато порок≥в, боротьба з ¤кими, ¤к правило, безусп≥шна. ур≥нн¤ за своњм механ≥змом впливу на орган≥зм людини ≥ насл≥дками таке саме, ¤к ≥ наркоман≥¤. ”¤в≥ть соб≥, що в √олланд≥њ, де дозволен≥ слабк≥ наркотики, потужн≥ продавц≥ наркотик≥в почнуть формувати соб≥ позитивний ≥м≥дж шл¤хом ф≥нансуванн¤ програми попередженн¤ наркоман≥њ серед д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в. Ќу, це вже занадто, скажете ви. јле чим в≥др≥зн¤Їтьс¤ одне в≥д ≥ншого? Ќасправд≥ мають значенн¤ два факти: хто ф≥нансуЇ програму ≥ за рахунок ¤ких джерел. “ому боротьба проти кур≥нн¤, ¤ку розгорнула американська громадськ≥сть у своњй крањн≥, справедлива ≥ правильна. Ќав≥ть ¤кщо вона зд≥йснюЇтьс¤ у типово американському стил≥ Ч через судов≥ органи. јле програма запоб≥ганн¤ кур≥нню серед д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, ¤ку ф≥нансуЇ «ј“ "‘≥л≥п ћорр≥с азахстан", зовс≥м ≥нша справа. “ож, повторюс¤, не можна одн≥Їю рукою бити по щоках, а ≥ншою давати цукерку. http://www.respublika.kz/archive/politeconomy/market/market011_3.html
” араганд≥ м≥сцев≥ журнал≥сти влучно охрестили под≥бну акц≥ю "Ѕджоли проти меду".
ѕринципову позиц≥ю зайн¤ли журнал≥сти з ћолдови. √азета Ђ ишин≥вськ≥ новиниї (20 липн¤ 2001 року) пов≥домл¤Ї: Ђ¬≥домий виробник сигарет компан≥¤ "Ѕрит≥ш јмерикен “обакко" (Ѕј“) вир≥шила в ћолдов≥ боротис¤ з кур≥нн¤м! ¬ипущено спец≥альн≥ кольоров≥ лист≥вки ≥ значки, що закликають торгових прац≥вник≥в не продавати неповнол≥тн≥м сигарети, зн¤то к≥лька антитютюнових в≥деокл≥п≥в тощо. Ќачебто, все добре, красиво ≥ шл¤хетно. јле - виникаЇ ¤кесь дивне в≥дчутт¤. Ќе стикуЇтьс¤ все це з нашими у¤вленн¤ми про ринок. Ќа запитанн¤: ск≥льки ф≥рмою витрачаЇтьс¤ грошей на рекламу сигарет ≥ на кампан≥ю боротьби з кур≥нн¤м серед п≥дл≥тк≥в директор м≥сцевого представництва Ѕј“ Ћ≥л¤ осумова в≥дпов≥ла, що по першому показнику суми б≥льше, н≥ж по другому. «агалом, б≥знес виг≥дний ≥ св≥доме обмеженн¤ кола потенц≥йних споживач≥в товару схоже ≥з самогубством. ƒещо про¤сн¤ють ситуац≥ю й публ≥кац≥њ зах≥дноњ прес≥, що критикують участь трьох в≥домих тютюнових компан≥й, у тому числ≥ ≥ Ѕј“, в акц≥њ, ¤ка пропагуЇ негативне ставленн¤ п≥дл≥тк≥в до кур≥нн¤. ѕод≥бну "проф≥лактику" к≥лька груп захисник≥в здоров'¤ розц≥нили ¤к "хитру п≥ар≥вську акц≥ю", спр¤мовану на те, аби привчити молодь до думки, що кур≥нн¤ - атрибут дорослост≥. “ож, пацанам сигарет не продають, проте доросл≥ д¤дьки з "мерседесами" чи ¤хтами можуть дим≥ти соб≥ спок≥йно. ≤ цього варто прагнути".
ѕри цьому молдавськ≥ журнал≥сти досить р≥зко в≥дгукнулис¤ про тих, хто погоджуЇтьс¤ прийн¤ти грош≥ в≥д тютюнових кампан≥й: ЂHаше чиновництво дотримуЇтьс¤ слизького принципу: дл¤ проф≥лактики кур≥нн¤ молод≥ вс≥ засоби гарн≥. ј питанн¤, хто даЇ грош≥ на рекламну антитютюнову кампан≥ю ≥ ¤к≥ ц≥л≥ при цьому пересл≥дуютьс¤, точн≥ше, дос¤гаютьс¤ - не дл¤ розумних. ƒо реч≥, представники BAT так ≥ не змогли назвати журнал≥стам хоч одну з 70 крањн св≥ту, де б цей проект мав практичний усп≥хї. http://www.vedomosti.md/index.asp?doc=4_3&nom=390
Ќав≥ть там, де громадськост≥ важко в≥дкрито протестувати проти сп≥вроб≥тництва державних орган≥в ≥з тютюновою ≥ндустр≥Їю, чесн≥ фах≥вц≥ все одно в≥дстоюють своЇ профес≥йну г≥дн≥сть: Ђ¬разивши журнал≥ст≥в екскурсами в ≥стор≥ю ≥ знанн¤м латин≥, пом≥чник президента Ѕ≥лорус≥ —ерг≥й ѕосохов Ув≥дметеливФ б≥лоруських медик≥в: Уƒивну позиц≥ю в ц≥й ситуац≥њ займаЇ медицина. ћовл¤в, ¤кщо в проект≥ присутн≥ тютюнов≥ компан≥њ, то ми не беремо участь. јле складаЇтьс¤ враженн¤, що вони ≥ без них не будуть брати участьФ. ” продовженн¤ теми, попросивши направити камеру на нього, ѕосохов гн≥вно за¤вив: Уѕрипин≥ть ламатис¤. «айм≥тьс¤ своЇю справою. якщо ди¤вол буде нам допомагати боротис¤ з кур≥нн¤м, ми будемо разом з ним сид≥ти за столом переговор≥вФ, - ≥ в емоц≥йному запал≥ додав про медик≥в: Уј вони все р≥вно кобен¤тьс¤, ≥ не зрозум≥Їш, чого вони хочутьФ.
http://www.belgazeta.com/articl.shtml?num=20001204.47&pub=060320152
ѕо¤снюЇмо пану ѕосохову ≥ вс≥м тим, хто вир≥шуЇ сп≥впрацювати з виробниками тютюну. ћи хочемо, аби наш≥ д≥ти зростали здоровими ≥ не страждали в≥д хвороб, що викликан≥ тютюновим димом. ≤ ми також знаЇмо, що цього неможливо домогтис¤, ¤кщо сп≥впрацювати з тютюновою ≥ндустр≥Їю. “ож, ¤кщо ви, доброд≥њ ѕосохови, не в змоз≥ це зрозум≥ти, зв≥льн≥ть своЇ м≥сце дл¤ тих, хто досить розумний ≥ чесний, щоб зрозум≥ти справжн≥ ц≥л≥ програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ.
