Ќав≥що тютюнов≥ компан≥њ ф≥нансують програми запоб≥ганн¤ кур≥нню серед п≥дл≥тк≥в
–озд≥л 1. ўо за¤вл¤ють тютюнов≥ компан≥њ з приводу запоб≥ганн¤ кур≥нню серед д≥тей
“ранснац≥ональн≥ тютюнов≥ компан≥њ неодноразово за¤вл¤ли про свою прихильн≥сть щодо запоб≥ганн¤ кур≥нню серед д≥тей. Ѕезумовно, це викликаЇ скептицизм громадськост≥, тому що основна мета тютюнових компан≥й пол¤гаЇ саме в отриманн≥ прибутку в≥д продажу сигарет. “ож, ≥з точки зору комерц≥њ, в≥к покупц¤ тут не маЇ серйозного значенн¤ Ц головне, аби цей покупець мав грош≥.
ƒл¤ того, щоб проанал≥зувати це протир≥чч¤, ми уважно вивчили опубл≥кован≥ в прес≥ ≥нтерв'ю представник≥в тютюнових компан≥й, а також розм≥щен≥ в ≤нтернет≥ декларац≥њ з приводу молод≥жного кур≥нн¤ таких компан≥й ¤к ЂЅр≥итиш јмерикен “обаккої http://www.batrussia.ru/principles/restrictions/ , Ђ‘≥л≥п ћорр≥сЂ‘≥л≥п ћорр≥сїї http://www.philipmorrisinternational.com/pages/eng/ysp/YSP.asp , Ђƒжапан “обакко ≤нтернешнлї http://www.jti.com/e/positions/youth_smoking/pos_youth_smoking_e.html, а також створеноњ цими компан≥¤ми рос≥йськоњ √ромадськоњ ради з проблем п≥дл≥ткового кур≥нн¤ http://www.youth-non-smoking.ru. ¬ищеназван≥ компан≥њ за¤вл¤ють, що вони узгоджують свою д≥¤льн≥сть щодо проблеми п≥дл≥ткового кур≥нн¤, тому ц≥лком реально проанал≥зувати њхн≥ декларац≥њ у сукупност≥.
„им д≥ти в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д дорослих?
¬иробники сигарет говор¤ть про те, що њх турбуЇ лише дит¤че кур≥нн¤. “ак, за словами кер≥вника по зв'¤зках≥в ≥з «ћ≤ компан≥њ Ђ‘≥л≥п ћорр≥сЂ‘≥л≥п ћорр≥сї ”крањнаї ост¤нтина –¤бенка (джерело: газета Ђƒзеркало тижн¤ї): Ђƒ≥ти не повинн≥ курити. ур≥нн¤ Ч св≥домий виб≥р дорослоњ людини, ¤ка Ї досить по≥нформованою про можлив≥ насл≥дкиї. ¬ласне, вар≥ац≥¤ми даного твердженн¤ може бути: Ђ ур≥нн¤ Ї ≥ маЇ залишатис¤ вибором дорослоњ людини" або Ђћи хочемо домогтис¤ того, аби т≥льки по≥нформован≥ доросл≥ курилиї.
ѕроте, нав≥ть так≥ коротк≥ та лог≥чн≥ твердженн¤ викликають к≥лька запитань:
1) „им д≥ти так в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д дорослих, що вони не мають права курити, ¤кщо доросл≥ це право мають?
2) якщо д≥ти в≥др≥зн¤ютьс¤ недостатньою по≥нформован≥стю, то чи потр≥бно тод≥ домагатис¤, аби недостатньо ≥нформован≥ доросл≥ також не курили?
якщо друге питанн¤, де йдетьс¤ про достатню по≥нформован≥сть ≥ критер≥њ њњ вим≥рюванн¤ залишаЇтьс¤ без в≥дпов≥д≥, то у в≥дпов≥д¤х на перше запитанн¤ спостер≥гаютьс¤ розб≥жност≥ думок, що мають певн≥ протир≥чч¤.
ур≥нн¤ ≥ здоров'¤ д≥тей
орпорац≥¤ Ђ‘≥л≥п ћорр≥сЂ‘≥л≥п ћорр≥сїї в≥дпов≥даЇ на це питанн¤ в такий спос≥б: Ђ„ерез те, що наш≥ вироби суттЇво впливають на здоров'¤, ми вважаЇмо, що повинн≥ утримати д≥тей в≥д кур≥нн¤ї. “аке твердженн¤ м≥стить ц≥лу низку протир≥ч. ур≥нн¤, безумовно, шкодить здоров'ю д≥тей, однак, немаЇ жодних наукових даних про те, що п≥сл¤ дос¤гненн¤ 18-р≥чч¤ ц¤ шкода ≥стотно знижуЇтьс¤. ур≥нн¤ д≥йсно викликаЇ смертельн≥ захворюванн¤, але зазвичай п≥сл¤ к≥лькох дес¤тк≥в рок≥в кур≥нн¤. “ому, дл¤ зниженн¤ к≥лькост≥ цих смертей б≥льш лог≥чно утримувати в≥д кур≥нн¤ не д≥тей, а дорослих. √оловна небезпека дит¤чого кур≥нн¤, на думку фах≥вц≥в, в тому, що чим ран≥ше людина починаЇ курити, тим б≥льше в нењ шанс≥в на розвиток важкоњ залежност≥ в≥д тютюну. Ќатом≥сть, питанн¤ залежност≥ зазвичай ≥гноруЇтьс¤ тютюновими компан≥¤ми. “аким чином, верховенство турботи про здоров'¤ в проф≥лактичних програмах тютюновоњ ≥ндустр≥њ не п≥дтверджуЇтьс¤. ≤мов≥рно, дл¤ виробник≥в сигарет турбота про здоров'¤ д≥тей не Ї головною причиною створенн¤ ними проф≥лактичних програм.
ур≥нн¤ ≥ повнол≥тт¤
–ос≥йська √ромадська рада з проблем п≥дл≥ткового кур≥нн¤ стверджуЇ: Ђƒ≥ти ≥ п≥дл≥тки не повинн≥ курити саме тому, що не дос¤гли повнол≥тт¤ї. –озум≥ючи, що под≥бне твердженн¤ Ї зневажливим стосовно д≥тей, дал≥ –ада по¤снюЇ: Ђƒ≥ти ≥ п≥дл≥тки не повинн≥ курити саме тому, що не дос¤гли в≥ку, коли можуть приймати це в≥дпов≥дальне р≥шенн¤ самост≥йної. “акий п≥дх≥д вимагаЇ в≥дпов≥д≥ на к≥лька наступних питань: Ђўо, власне, в≥дбуваЇтьс¤ з людиною, коли њй виповнюЇтьс¤ 18 рок≥в, що вона нарешт≥ може приймати таке в≥дпов≥дальне р≥шенн¤?ї Ќам намагаютьс¤ нав'¤зати паралел≥ з ≥ншими видами повед≥нки, ¤к≥ не дозвол¤ютьс¤ неповнол≥тн≥м: керуванн¤ автомоб≥лем, придбанн¤ зброњ, право займатис¤ комерц≥йною д≥¤льн≥стю тощо. јле ц≥ обмеженн¤ мають вагому причину: ¤кщо п≥дл≥тки, займаючись ц≥Їю д≥¤льн≥стю, запод≥ють комусь збитки, то в≥дпов≥дати за це доведетьс¤ не њм, а њхн≥м батькам. ўодо збитк≥в, ¤к≥ можуть нанести ≥ншим люд¤м п≥дл≥тки, що кур¤ть, у раз≥ коли б цей можливий збиток виправдовував обмеженн¤ кур≥нн¤ т≥льки дл¤ п≥дл≥тк≥в, тютюнов≥ компан≥њ не говор¤ть. “аким чином, г≥потеза про те, що в основ≥ програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ лежить спроба захистити оточуючих навколишн≥х людей в≥д шкоди, ¤ку можуть спричинити п≥дл≥тки, що кур¤ть, також не може бути прийн¤тою.
ур≥нн¤ п≥дл≥тк≥в аморальне
Ќайчаст≥ше тютюнов≥ компан≥њ п≥дход¤ть до проблеми п≥дл≥ткового кур≥нн¤ ¤к до певноњ моральноњ акс≥оми: Ђ урити дл¤ неповнол≥тн≥х - це поганої (ƒжей-“≥-јй), Ђ∆одна в≥дпов≥дальна людина не хоче, аби д≥ти курилиї (Ѕј“). јле ¤кщо застосувати под≥бн≥ твердженн¤ до дорослоњ людини ≥ сформулювати њх у такий спос≥б: Ђ урити Ц це поганої, Ђ∆одна в≥дпов≥дальна людина не хоче, аби люди курилиї, то вони залишатьс¤ ц≥лком обірунтованими ≥ з науковоњ, ≥ з моральноњ точки зору.
“ож, п≥дозрювати тютюнову ≥ндустр≥ю у турбот≥ про моральн≥сть сусп≥льства також немаЇ п≥дстав.
“ютюнов≥й ≥ндустр≥њ не потр≥бн≥ грош≥ п≥дл≥тк≥в
Ђ‘≥л≥п ћорр≥сЂ‘≥л≥п ћорр≥сїї стверджуЇ: Ђћи не розгл¤даЇмо молодих людей ¤к наших майбутн≥х споживач≥в. якщо (!) наш≥ зусилл¤ з проф≥лактики кур≥нн¤ серед молод≥ ≥ наш≥ жорстк≥ стандарти маркетингу означають, що менше молодих людей вир≥шать курити, коли стануть дорослими, то так тому й бутиї. як кажуть, хочетьс¤ њх ус≥х об≥йн¤ти ≥ г≥рко заплакати.
«а даними нац≥онального репрезентативного опитуванн¤, проведеного в 2001 роц≥ в ”крањн≥, особи у в≥ц≥ 14-17 рок≥в витратили на сигарети 196 млн. грн. ƒл¤ пор≥вн¤нн¤ Ц загальна сума податку на прибуток, що була сплачена вс≥ма в≥тчизн¤ними п≥дприЇмствами тютюновоњ ≥ндустр≥њ у 2000 роц≥, склала 107 млн. грн. [7].
“ютюнова ≥ндустр≥¤ погоджуЇтьс¤ брати грош≥ п≥дл≥тк≥в, але в≥дмовл¤Ї њм у прав≥ називатис¤ своњми споживачами. ÷е суперечить комерц≥йн≥й лог≥ц≥, особливо ¤кщо враховувати, що, людина, ¤ка набула у п≥дл≥тковому в≥ц≥ тютюновоњ залежност≥, буде ще дес¤тки рок≥в у майбутньому приносити прибуток тютюновим компан≥¤м.
ћоральна комерц≥¤
омерц≥йна нелог≥чн≥сть проф≥лактичних програм не бентежить тютюнову ≥ндустр≥ю.
Ђ‘≥л≥п ћорр≥сЂ‘≥л≥п ћорр≥сїї уводить у своњ програми комерц≥йне п≥дірунт¤: Ђ«апоб≥ганн¤ кур≥нню серед молод≥ маЇ реальний комерц≥йний сенс. —аме цього оч≥кують в≥д нас наш≥ прац≥вники, наш≥ акц≥онери, регулююч≥ органи, доросл≥ курц≥ ≥ сусп≥льство в ц≥ломуї. ≤ншими словами, тютюнова корпорац≥¤ стверджуЇ, що у раз≥ непроведенн¤ проф≥лактичних програм серед п≥дл≥тк≥в вона буде мати неприЇмн≥ комерц≥йн≥ насл≥дки. ѕро ¤к≥ ж насл≥дки йдетьс¤?
Ќапевне, проф≥лактикою п≥дл≥ткового кур≥нн¤ у цьому випадку може зайн¤тис¤ хтось ≥нший, наприклад, держава. якщо проф≥лактика буде усп≥шною, то п≥дл≥тки перестануть купувати сигарети. “аким чином, усп≥шна проф≥лактика в≥дверто суперечить комерц≥йним ≥нтересам ≥ндустр≥њ. ¬очевидь, д≥њ, н≥бито спр¤мован≥ на проф≥лактику п≥дл≥ткового кур≥нн¤, мають комерц≥йний сенс лише в тому випадку, коли в сусп≥льств≥ складаЇтьс¤ враженн¤: ¤кщо вже багата тютюнова ≥ндустр≥¤ сама вз¤лас¤ за проф≥лактику, то на це можна ≥ не витрачати благеньк≥ державн≥ кошти. ¬≥дмова сусп≥льства в≥д активних д≥й, спр¤мованих проти кур≥нн¤ п≥дл≥тк≥в, означатиме, що можна не заборон¤ти тютюнову рекламу, не п≥двищувати податки ≥ не запроваджувати вводити ≥нш≥ заходи, ¤к≥ суттЇво знижують р≥вень кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в, але суперечать комерц≥йним ≥нтересам тютюновоњ ≥ндустр≥њ загалом. “ому головний комерц≥йний сенс п≥дтримки програм проф≥лактики кур≥нн¤ серед д≥тей пол¤гаЇ саме в запоб≥ганн≥ д≥йовим заходам проти кур≥нн¤, а не в зниженн≥ р≥вн¤ кур≥нн¤ серед неповнол≥тн≥х. “им б≥льше, що знизити цей р≥вень зможуть лише усп≥шн≥ програми. ¬иходить, що тютюновим компан≥¤м, безумовно, виг≥дно займатис¤ проф≥лактикою кур≥нн¤ серед д≥тей. ѕри цьому, бажано, безусп≥шною. ѕропонован≥ ними засоби проф≥лактики св≥дчать саме про це.
ўо ж пропонують тютюнов≥ компан≥њ дл¤ зниженн¤ р≥вн¤ кур≥нн¤ серед молод≥?
ўодо засоб≥в проф≥лактики, то тютюнов≥ компан≥њ пропонують лише три напр¤мки:
ќсв≥та Ц програми, спр¤мован≥ на допомогу викладачам ≥ батькам у навчанн≥ д≥тей бути в≥дпов≥дальними ≥ незалежними, чинити оп≥р негативному тиску однол≥тк≥в, в тому числ≥ тиску щодо кур≥нн¤. ѕрограми спр¤мован≥ на батьк≥в, викладач≥в ≥ органи влади.
«апоб≥ганн¤ доступу до роздр≥бного продажу - програми доступу, спр¤мован≥ на обмеженн¤ роздр≥бного продажу тютюнових вироб≥в неповнол≥тн≥м. ƒо них належать схема доведенн¤ в≥ку ≥ навчанн¤ продавц≥в законам ≥ методам запоб≥ганн¤ продажу неповнол≥тн≥м.
–екламн≥ кампан≥њ Ц реклама може в≥д≥гравати вир≥шальну роль у передач≥ пов≥домленн¤ про те, що молодь не повинна курити. ¬она може бути спр¤мована безпосередньо на молодь або п≥дтримувати ≥нш≥ програми, спр¤мован≥ на продавц≥в, вчител≥в та батьк≥в. (Ѕј“).
ѕ≥д час анал≥зу запропонованих напр¤мк≥в дуже важливо звернути увагу на те, чого тютюнова ≥ндустр≥¤ Ќ≈ ѕ–ќѕќЌ”™. “ак, у одекс≥ учасника рос≥йськоњ √ромадськоњ ради з проблем п≥дл≥ткового кур≥нн¤ ѕ≈–Ў»ћ принципом записано: Ђѕроблема кур≥нн¤ д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в у –ос≥њ вкрай актуальна. ќднак, ц¤ проблема не може бути вир≥шена заборонними чи каральними засобами. ¬ основ≥ вс≥х припустимих способ≥в њњ вир≥шенн¤ мають бути принципи переконанн¤, повноти ≥нформац≥њ, доброњ вол≥ ≥ дотриманн¤ особистих правї. ѕоказово, що вони спочатку за¤вл¤ють про те, чого не треба робити. ѕ≥д страшними словами Ђзаборонн≥ ≥ каральн≥ засобиї мають на уваз≥ так≥, ¤к≥ вже довели свою ефективн≥сть у багатьох крањнах Ч заборона тютюновоњ реклами, зв≥льненн¤ громадських ≥ робочих м≥сць в≥д тютюнового диму тощо. ѕершому принципу, мабуть, суперечить четвертий, де говоритьс¤: ЂЌеобх≥дно вдосконалювати законодавство –‘ у ц≥й област≥, зокрема, ввести заборону на продаж тютюнових вироб≥в особам до 18 рок≥в, ¤ке нараз≥ в≥дсутнЇ у законодавств≥ –‘ї. ¬≥дпов≥дно до даних наукових досл≥джень —в≥тового¬сесв≥тнього банку, головною в≥дм≥нн≥стю м≥ж забороною реклами ≥ забороною продажу сигарет неповнол≥тн≥м Ї те, що перша заборона знижуЇ р≥вень кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в, а друга заборона Ц н≥. ћи вже говорили про те, що тютюнов≥й ≥ндустр≥њ виг≥дно займатис¤ проф≥лактикою, але неефективною. «апропонований ними перел≥к засоб≥в п≥дтверджуЇ цю думку.
як тютюнова ≥ндустр≥¤ прагне перебороти кризу дов≥ри до проф≥лактичних програм
ќчевидне протир≥чч¤ м≥ж проголошуваними ц≥л¤ми проф≥лактичних програм ≥ комерц≥йними ≥нтересами тютюновоњ ≥ндустр≥њ визнаЇтьс¤ нав≥ть самими тютюновими компан≥¤ми. Ђћи розум≥Їмо, що у вас може виникнути скепсис. ”се ж таки, ми одна з найб≥льших тютюнових компан≥й Ц чого б це нам хот≥ти не давати комусь курити?ї (Ђ‘≥л≥п ћорр≥сЂ‘≥л≥п ћорр≥сїї). ЂЋюди, безсумн≥вно, критикуватимуть наш≥ д≥њ, бо вони не дов≥р¤ють тютюнов≥й компан≥њ ≥ не в≥р¤ть у нашу поважн≥сть чи щир≥стьї (ƒжей-“≥-јй). ЂЌаша готовн≥сть почати д≥њ ≥ визнати нашу роль у вир≥шенн≥ даноњ проблеми стала предметом критикиї (Ѕј“).
ўоб перебороти цю недов≥ру, тютюнов≥ компан≥њ за¤вл¤ють, що вони зм≥нилис¤ ≥ стали в≥дпов≥дальними. ≤ про них варто судити не за словами минулих промов, а поза нин≥шн≥хми справахми. Ђћи хочемо, щоб про нас судили поза достоњнствами програм ≥ кампан≥й, в ¤ких ми беремо участь. ” нас немаЇ в≥дпов≥дей на вс≥ запитанн¤, але ми будемо слухати ≥ вчитис¤, будемо робити б≥льше ≥ краще разом з ус≥ма зац≥кавленими сторонами. ћи будемо п≥дтримувати проф≥лактику кур≥нн¤ серед молод≥ через р≥зноман≥тн≥ взаЇмини ≥ д≥њ, що Ї ефективними ≥ прийн¤тними дл¤ наших акц≥онер≥в, щоб допомогти зупинити кур≥нн¤ серед молод≥ї (ƒжей-“≥-јй). Ќав≥ть у так≥й промовист≥й за¤в≥ тютюнова ф≥рма не втрималас¤, аби за¤вити, що п≥дтримаЇ лише т≥ програми, ¤к≥ прийн¤тн≥ дл¤ њњ акц≥онер≥в. ј що ц≥кавить власника акц≥й б≥льше, н≥ж розм≥р доходу в≥д цих акц≥й?
јле все-таки давайте прислухаЇмос¤ до цих за¤в ≥ припустимо, що тютюнова ≥ндустр≥¤ д≥йсно хоче спри¤ти зниженню р≥вн¤ п≥дл≥ткового кур≥нн¤. ѕрипустимо також, що дл¤ них головне, щоб Ђефективн≥ програми розробл¤лис¤, ф≥нансувалис¤ ≥ вт≥лювалис¤ у житт¤, а в результат≥ курило би менше д≥тейї (‘≥л≥п ћорр≥сЂ‘≥л≥п ћорр≥сї). ƒавайте д≥йсно судити не за словами, а поза справахми ≥ обговоримо, ¤к нам ≥ пропонують, Ђдостоњнства програм ≥ кампан≥йї тютюновоњ ≥ндустр≥њ за запропонованими ними трьома напр¤мками.
