оал≥ц≥¤ громадських орган≥зац≥й та ≥н≥ц≥атив
|
як допомогти п≥дл≥ткам зв≥льнитис¤ в≥д кур≥нн¤–озд≥л 5. «б≥р ≥нформац≥њ, або ƒ≥агностика тютюновоњ залежност≥”же сама розмова про кур≥нн¤, ¤кщо вона побудована належним чином, може бути кроком до зм≥ни повед≥нки курц¤. ƒуже непросто провести межу м≥ж д≥агностичними ≥ л≥кувальними д≥¤ми стосовно прихильник≥в кур≥нн¤. ѕеред багатьма фах≥вц¤ми, що планують надавати допомогу курц¤м, постаЇ питанн¤: ¤к завести розмову про кур≥нн¤, ¤кщо сам курець не маЇ нам≥ру њњ починати? ƒе¤к≥ курц≥ стають агресивними чи ворожими, ¤кщо розмова торкаЇтьс¤ њхньоњ тютюновоњ залежност≥. ” цьому випадку важливо порушити тему кур≥нн¤ без конфронтац≥њ ≥ без осуду. ћожна також п≥сл¤ запитанн¤: Ђ„и курите ¬и?ї запитати дозволу обговорити тему кур≥нн¤, наприклад, у такий спос≥б: Ђћен≥ хот≥лос¤ б поговорити з ¬ами про ¬аше кур≥нн¤. ¬и не проти?ї ƒал≥ у випадку позитивноњ в≥дпов≥д≥ доц≥льним може бути наступне в≥дверте запитанн¤: Ђўо ¬и в≥дчуваЇте щодо ¬ашого кур≥нн¤?ї ÷ей метод звертанн¤ до теми використовуЇ нейтральне запитанн¤ ≥ дозвол¤Ї курцю чесно в≥дпов≥сти, не в≥дчуваючи тиску. “аке початкове запитанн¤ зазвичай призводить до обговоренн¤ занепокоЇнн¤ курц¤ щодо його кур≥нн¤ й в≥дмови в≥д кур≥нн¤, ≥ до ц≥Їњ стурбованост≥ можна згодом повернутис¤. ќднак ми тут виходитимемо з припущенн¤, що п≥дл≥ток-курець сам звернувс¤ з приводу свого кур≥нн¤, тобто розмова вже почалас¤. Ѕ≥льше того, п≥дл≥ток, ¤кий звернувс¤ по допомогу, пов≥домив, що зац≥кавлений у припиненн≥ кур≥нн¤ чи, щонайменше, хоче про це дов≥датис¤ докладн≥ше. ќц≥нка бажанн¤ курц¤ зв≥льнитис¤ в≥д кур≥нн¤ƒосить розповсюдженим у пос≥бниках дл¤ профес≥онал≥в ≥з припиненн¤ кур≥нн¤ Ї п≥дх≥д з позиц≥й мультидисципл≥нарноњ модел≥ готовност≥ до зм≥ни повед≥нки Prochaska&DiClemente [19, 29, 42]. ≤нод≥ њњ називають ћоделлю —тад≥й «м≥н. ¬≥дпов≥дно до ц≥Їњ модел≥ [42], у кожен конкретний момент часу курц≥ можуть перебувати в одному з чотирьох стан≥в стосовно припиненн¤ кур≥нн¤: у стад≥¤х д≥њ, готовност≥, роздум≥в чи передроздум≥в. ” кожн≥й стад≥њ готовност≥ до зм≥ни курц≥ мають р≥зн≥ потреби, ≥ необх≥дна р≥зна стратег≥¤ з боку фах≥вц¤, ¤кий надаЇ допомогу. “≥ фах≥вц≥, що не використовували цю модель допомоги в припиненн≥ кур≥нн¤, пропонували однаков≥ засоби впливу, незалежно в≥д готовност≥ курц¤ до зм≥н. ѓхн≥й п≥дх≥д був заснований на припущенн≥, що будь-¤кий курець, ¤кого знайшли ≥ попросили припинити кур≥нн¤, фактично так ≥ вчинить. Ќизький р≥вень припиненн¤ кур≥нн¤ засв≥дчуЇ: такий однаковий п≥дх≥д не сприймаЇтьс¤ багатьма курц¤ми. —тавити завданн¤ домогтис¤ 100% припиненн¤ кур≥нн¤ нереально. ‘актично це виключаЇ усп≥х там, де в≥н можливий. ƒосв≥д показуЇ: курц≥ можуть Ђпересуватис¤ї в≥д одн≥Їњ стад≥њ готовност≥ до ≥ншоњ п≥д д≥Їю найр≥зноман≥тн≥ших причин. ѕри цьому варто памТ¤тати, що вони можуть Ђпересуватис¤ї ¤к у б≥к б≥льшоњ готовност≥ до припиненн¤ кур≥нн¤, так ≥, навпаки, у б≥к подальшоњ впевненост≥ в необх≥дност≥ його продовженн¤. ≤ на ц≥ обидва процеси можна ≥стотно вплинути. 1. √рупа курц≥в у стад≥њ передроздум≥в«г≥дно з м≥жнародними даними, близько 40% курц≥в не готов≥ в≥дмовитис¤ в≥д кур≥нн¤. ѕроведене американськими досл≥дниками в иЇв≥ в 2000 роц≥ досл≥дженн¤ щодо оц≥нки готовност≥ до припиненн¤ кур≥нн¤ на основ≥ випадковоњ виб≥рки [30] показало: серед опитаних курц≥в група неготових ≥ тих, що нав≥ть не замислюютьс¤ над припиненн¤м кур≥нн¤, становить 56%. ÷≥ курц≥ не думають про припиненн¤ кур≥нн¤ ≥ можуть в≥дкидати будь-¤к≥ спроби нав≥ть обговорювати цю тему. ¬они зазвичай убачають у кур≥нн≥ б≥льше позитивних аспект≥в, ≥ не мають нам≥ру визнавати недол≥ки. ƒо жодних служб допомоги так≥ курц≥ звичайно не звертаютьс¤, а ¤кщо ≥ звертаютьс¤ (п≥д тиском кого-небудь ≥з близьких), то розмову ведуть досить р≥зко, намагаютьс¤ говорити не ст≥льки про себе, ск≥льки про фах≥вц¤ або службу, до ¤коњ звернулис¤. Ќе готового до в≥дмови в≥д кур≥нн¤ п≥дл≥тка можна мТ¤ко заохотити до роздум≥в про його звичку ≥ п≥дказати, що до ¬ас або ≥нших фах≥вц≥в можна буде звернутис¤ п≥зн≥ше, ¤кщо виникне потреба в допомоз≥ щодо припиненн¤ кур≥нн¤. –озмова на цю тему може бути дуже короткою, оск≥льки ц≥ курц≥ схильн≥ до протид≥њ, ≥ на ц≥й стад≥њ зм≥ни малоймов≥рн≥. якщо курець не готовий в≥дмовитис¤ в≥д кур≥нн¤, - читанн¤ лекц≥й, тактика зал¤куванн¤ тощо будуть неефективними ≥, у б≥льшост≥ випадк≥в, можуть нав≥ть призводити до зворотного ефекту. ѕ≥дх≥д у робот≥ з Ђнеготовимиї курц¤ми пол¤гаЇ в тому, щоб заохотити њх обм≥ркувати вс≥ Ђзаї ≥ Ђпротиї њхнього кур≥нн¤ ≥ запропонувати звернутис¤ знову, коли вони будуть готов≥ обговорювати питанн¤ про кур≥нн¤. 2. √рупа курц≥в у стад≥њ роздум≥вЅлизько 40% курц≥в Ђне впевнен≥ї, тобто в них Ї подв≥йне ставленн¤ до власного кур≥нн¤. ¬они замислюютьс¤ над перевагами припиненн¤ кур≥нн¤, але й бо¤тьс¤ його небажаних насл≥дк≥в. урц≥ на ц≥й стад≥њ в≥дкрит≥ дл¤ обговоренн¤ питань про кур≥нн¤ ≥ про його припиненн¤. ћета роботи з Ђне впевненимиї кл≥Їнтами пол¤гаЇ у тому, щоб допомогти њм досл≥джувати њхню звичку, дати можлив≥сть зважити вс≥ Ђзаї ≥ Ђпротиї кур≥нн¤ ≥ вир≥шити, чи Ї продовженн¤ кур≥нн¤ дл¤ них важливим у даний момент. ќбговоренн¤ того, що особливо турбуЇ њх у звТ¤зку з кур≥нн¤м чи його припиненн¤м, часто ви¤вл¤Ї т≥ барТЇри, дл¤ подоланн¤ ¤ких може бути запропонована допомога. ÷е може бути, наприклад, занепокоЇнн¤ з приводу зб≥льшенн¤ маси т≥ла чи симптом≥в в≥дм≥ни. ЂЌе впевненомуї курцев≥ потр≥бен ¤кийсь час дл¤ зважуванн¤ вс≥х Ђзаї ≥ Ђпротиї кур≥нн¤, перш н≥ж аргументи Ђпротиї в≥зьмуть верх. 3. √рупа курц≥в у стад≥њ готовност≥ до припиненн¤ кур≥нн¤“≥льки 20% прихильник≥в кур≥нн¤ готов≥ до його припиненн¤. ѕриблизно так≥ сам≥ результати одержали автори вже згадуваного досл≥дженн¤ [30] у випадков≥й виб≥рц≥ у иЇв≥. ÷≥ курц≥ вир≥шили почати серйозну спробу припинити кур≥нн¤. ƒл¤ них недол≥ки кур≥нн¤ переважають переваги. ƒана група потребуЇ б≥льш активного втручанн¤ з боку консультанта, оск≥льки саме ц≥ люди при спри¤тливому результат≥ взаЇмод≥њ можуть Ђперем≥ститис¤ї до групи д≥њ. ѓм необх≥дна ≥нформац≥¤ про те, що варто робити ≥ чого робити не сл≥д, щоб дос¤гти результату. Ђ√отов≥ї до зм≥н курц≥ потребують специф≥чноњ короткоњ консультац≥њ, що допомогла б њм подолати симптоми в≥дм≥ни ≥ фактори, що провокують кур≥нн¤. р≥м того, дл¤ них важлива емоц≥йна п≥дтримка, ¤к з боку консультанта, так ≥ з боку близьких њм людей. Ђ√отовийї до зм≥н курець може зд≥йснити к≥лька спроб зв≥льнитис¤ в≥д кур≥нн¤, перш н≥ж в≥н дос¤гне усп≥ху. 4. √рупа Ђд≥њї—аме на ц≥й стад≥њ курець робить перш≥ зусилл¤ щодо припиненн¤ кур≥нн¤. „ас його перебуванн¤ на ц≥й стад≥њ зазвичай дуже нетривалий, хоча ≥нод≥ курцю потр≥бн≥ пом≥тн≥ зусилл¤ дл¤ того, щоб не курити прот¤гом к≥лькох м≥с¤ц≥в. 5. √рупа Ђколишн≥хї курц≥в÷≥Їњ стад≥њ п≥дл≥ток, ¤кий поки що курить, маЇ дос¤гти в довгостроков≥й перспектив≥. ”тримуванн¤ в≥д кур≥нн¤ вс≥л¤ко п≥дтримуЇтьс¤, спокуса покурити поступово знижуЇтьс¤ ≥ зникаЇ. ƒумки про кур≥нн¤ в цих колишн≥х курц≥в можуть бути част≥шими чи не дуже, хоча можуть бути ситуац≥њ, коли њм хочетьс¤ закурити. “≥льки пройшовши через стад≥ю колишнього курц¤, людина може знову обходитис¤ без сигарети, ¤к вона це робила споконв≥чно. 6. √рупа тих, ¤к≥ Ђз≥рвалис¤ї«рив - це поверненн¤ до кур≥нн¤. ѕ≥сл¤ зриву курець може ви¤витис¤ фактично на кожн≥й з перерахованих вище стад≥й. «авданн¤ профес≥онала, ¤кий надаЇ допомогу, пол¤гаЇ в тому, щоб допомогти п≥дл≥тку просунутис¤ ¤кнайближче до можливост≥ в≥дмови в≥д кур≥нн¤, щоб повторний шл¤х був пройдений ним у коротший терм≥н. ќлександр ѕрохоров ≥ сп≥вавтори [39] провели досл≥дженн¤ серед старшокласник≥в. —еред 1111 п≥дл≥тк≥в колишн≥х чи нин≥шн≥х курц≥в у стад≥њ передроздум≥в ви¤вилис¤ 52,5%; роздум≥в - 16,0%; п≥дготовки - 7,5%; д≥њ - 13,2%; п≥дтриманн¤ стану некур≥нн¤ - 10,8%. ÷≥нн≥сть даноњ модел≥≤снуЇ безл≥ч переваг обТЇднанн¤ курц≥в у групи в≥дпов≥дно до њхньоњ готовност≥ до зм≥н. ÷е дозвол¤Ї максимально використовувати можливост≥ консультанта. ѕри використанн≥ цього п≥дходу консультант захищений в≥д розчарувань, невдач, що раз у раз повторюютьс¤, ≥ може збер≥гати ентуз≥азм дл¤ допомоги наступним курц¤м. ќск≥льки в кожн≥й так≥й розмов≥ консультанта з курцем сто¤ть б≥льш вузьк≥ ≥ конкретн≥ завданн¤, ан≥ж припиненн¤ кур≥нн¤ вс≥ма ≥ негайно, кожна розмова може стати усп≥шною. ћодель —тад≥й «м≥н схожа на двер≥, що обертаютьс¤, з ¤ких можна вийти в одну чи в ≥ншу сторону й водночас можна довго рухатис¤, не знаход¤чи виходу. урець рухаЇтьс¤ в≥д одн≥Їњ стад≥њ готовност≥ до ≥ншоњ п≥д впливом р≥зноман≥тних внутр≥шн≥х ≥ зовн≥шн≥х причин. онсультант дос¤гаЇ усп≥ху, ¤кщо допомагаЇ кл≥Їнту рухатис¤ по стад≥¤х спочатку в напр¤мку готовност≥ до зм≥н, до дос¤гненн¤ стану колишнього курц¤, а пот≥м, в остаточному п≥дсумку, ≥ людини, ¤ка не курить. ”с≥м курц¤м можна надати допомогу, незалежно в≥д стад≥њ њхньоњ готовност≥. ѕитанн¤ про кур≥нн¤Ќайважлив≥ш≥ питанн¤, ¤к≥ корисно обговорити з п≥дл≥тком-курцем, перерахован≥ нижче. ќбговоримо њх у тому пор¤дку, у ¤кому њх зручно ставити. ѕричини припиненн¤ кур≥нн¤÷е питанн¤ важливо порушувати одним ≥з перших, тому що воно водночас Ї н≥би м≥рою визначенн¤ готовност≥ до зм≥н ≥ зТ¤совуЇ т≥ проблеми, що виникли в курц¤. якщо п≥дл≥ток не може ч≥тко назвати причини, що змусили його в≥дмовл¤тис¤ в≥д кур≥нн¤, то таких причин, швидше за все, немаЇ, ≥ курець, ймов≥рн≥ше за все, звернувс¤ п≥д зовн≥шн≥м тиском. ” цьому випадку Ї сенс обговорити з ним, що йому подобаЇтьс¤ ≥ що не подобаЇтьс¤ в кур≥нн≥, а ≥нш≥ питанн¤ в≥дкласти до наступноњ розмови. Ќайважлив≥шими причинами спроб припиненн¤ кур≥нн¤ дл¤ п≥дл≥тк≥в Ї:
а) варт≥сть сигарет; ¬≥дпов≥дно до проведеного в —Ўј досл≥дженн¤ [45], серед школ¤р≥в, що були п≥йман≥ ≥з сигаретою ≥ залучен≥ до програми припиненн¤ кур≥нн¤, т≥, що бажають почати спробу припиненн¤ кур≥нн¤, найважлив≥шими мотивами назвали так≥: занепокоЇнн¤ з приводу свого здоровТ¤ в майбутньому (73%), хвилюванн¤ за здоровТ¤ в даний момент (65%), зовн≥шн≥й вигл¤д (59%), витрати на сигарети (52%), ф≥зична форма (51%). ƒл¤ представниць ж≥ночоњ стат≥ ≥ тих, у кого ви¤вилос¤ менше друз≥в-курц≥в, важливим мотивом була також к≥льк≥сна перевага однол≥тк≥в, ¤к≥ не кур¤ть. онсультанту потр≥бно бути готовим до того, що п≥дл≥тки р≥дко спроможн≥ сам≥ сформулювати своњ проблеми. ƒл¤ цього можуть бути корисними нав≥дн≥ запитанн¤. якщо п≥дл≥ток говорить про своЇ здоровТ¤ чи здоровТ¤ член≥в родини, то Ї сенс п≥сл¤ даного запитанн¤ обговорити наступн≥ два: про стан здоровТ¤, фактори ризику ≥ здоровТ¤ родини. якщо тема здоровТ¤ в звТ¤зку з причинами припиненн¤ кур≥нн¤ не обговорюЇтьс¤, то наступн≥ два запитанн¤ можна обговорити п≥зн≥ше або ж в≥дкласти до наступноњ розмови. олишн≥й стан здоровТ¤ ≥ фактори ризику¬они можуть бути ц≥кав≥ консультанту, особливо в тому випадку, коли п≥дл≥ток не ц≥лком упевнений у необх≥дност≥ зв≥льнитис¤ в≥д кур≥нн¤. якщо консультант дов≥даЇтьс¤ про проблеми з≥ здоровТ¤м у п≥дл≥тка, що звернувс¤ по допомогу, в≥н може повТ¤зати цю ≥нформац≥ю або з впливом кур≥нн¤, або з особливою небезпекою ц≥Їњ звички саме дл¤ даноњ людини. ÷е даЇ змогу мотивувати курц¤ до зм≥н або ж зм≥цнити його бажанн¤ зм≥нитис¤, що виникло п≥д впливом сп≥лкуванн¤ з консультантом. —≥мейне здоровТ¤÷е запитанн¤ стосуЇтьс¤ стану здоровТ¤ член≥в родини, њхн≥х хвороб, способу житт¤ тощо. якщо, наприклад, консультант дов≥даЇтьс¤, що близьк≥ родич≥ п≥дл≥тка страждають захворюванн¤ми серцево-судинноњ системи чи системи орган≥в диханн¤, це може стати важливим аргументом проти кур≥нн¤ кл≥Їнта. ур≥нн¤ батьк≥в часто стаЇ фактором, що негативно впливаЇ на здоровТ¤ ≥ звички њхн≥х д≥тей. ¬заЇмини п≥дл≥тка з батьками-курц¤ми нер≥дко можуть визначати його ставленн¤ до кур≥нн¤. ќдного разу до нас звернувс¤ молодий чолов≥к. —еред причин своЇњ спроби в≥дмовитис¤ в≥д кур≥нн¤ в≥н назвав те, що його д≥дусь курив усе житт¤ ≥ помер в≥д раку леген≥в. “ака ≥нформац≥¤ дозвол¤Ї консультанту зм≥цнити бажанн¤ юнака припинити кур≥нн¤. ” цьому випадку важливо, з одного боку, допомогти кл≥Їнту побачити за окремим випадком загальн≥ законом≥рност≥, що п≥дкреслюють звТ¤зок смерт≥ д≥дус¤ з кур≥нн¤м. ƒл¤ цього можна, наприклад, пов≥домити, що д≥йсно, серед ус≥х хворих на рак леген≥в 95% складають прихильники кур≥нн¤. « ≥ншого боку, важливо допомогти п≥дл≥тку пригадати його взаЇмини з д≥дусем, що було ц≥нного в них ≥ що в≥н втратив з≥ смертю д≥дус¤. ÷е допоможе п≥дкреслити те важливе ≥ ц≥нне, заради чого людина кидаЇ курити. ≤стор≥¤ початку кур≥нн¤¬она може дати неоц≥ненну ≥нформац≥ю гарному консультанту, тому що дозвол¤Ї дов≥датис¤ не т≥льки про те, у ¤кому в≥ц≥ ≥ ¤к ≥нтенсивно кл≥Їнт почав курити, але й про те, ¤к≥ життЇв≥ обставини спри¤ли цьому, ≥ символом чого в той час були сигарети. ¬≥к початку кур≥нн¤ важливий ≥ дл¤ того, щоб одержати у¤вленн¤ про можлив≥сть розвитку вираженоњ тютюновоњ залежност≥. «авд¤ки Ќовозеландському досл≥дженню [47] було встановлено, що в≥дсоток ос≥б з ознаками залежност≥ в≥д н≥котину в≥др≥зн¤Їтьс¤ в групах з р≥зним в≥ком початку кур≥нн¤. якщо серед ус≥х 18-л≥тн≥х курц≥в частка ос≥б, залежних в≥д н≥котину, становила близько 20%, то в груп≥ тих, хто почав курити до 15 рок≥в, вона зросла до 56%. ƒосл≥дженн¤ груп курц≥в з вираженою залежн≥стю в≥д н≥котину п≥дтвердили, що дл¤ цих ос≥б характерний ранн≥й початок кур≥нн¤. –езультати нашого досл≥дженн¤ [7] засв≥дчили: серед тих, хто почав курити у в≥ц≥ 10-14 рок≥в, частка щоденних курц≥в становила 77%, а серед тих, хто почав курити п≥сл¤ 22 рок≥в Ц 65%. √рупи колишн≥х курц≥в ≥ тих, ¤к≥ скорочують к≥льк≥сть випалених сигарет, серед ос≥б, що почали курити ран≥ше, також ви¤вилис¤ найменшими. —еред п≥дл≥тк≥в, що звернулис¤ до нашоњ служби, мен≥ пригадуЇтьс¤ д≥вчина 13 рок≥в, ¤ка почала курити, коли њй було 10 рок≥в. «а три роки в нењ сформувавс¤ надзвичайно високий р≥вень залежност≥, що характеризуЇтьс¤ н≥чними пробудженн¤ми, повТ¤заними з пот¤гом до кур≥нн¤. “ривал≥сть кур≥нн¤¬она може сильно в≥др≥зн¤тис¤. ’тось з≥штовхуЇтьс¤ з проблемами ≥ готовий в≥дмовитис¤ в≥д кур≥нн¤, ледь встигнувши почати. ” де¤ких п≥дл≥тк≥в залежн≥сть в≥д кур≥нн¤ може виникнути вже через к≥лька м≥с¤ц≥в кур≥нн¤. « ≥ншого боку, майже в кожного з них Ї приклад ¤кого-небудь родича, що курить уже 30 чи 40 рок≥в ≥ ще жодного разу не намагавс¤ в≥дмовитис¤ в≥д цього. јле при будь-¤кому стаж≥ кур≥нн¤ в≥дмова в≥д нього виправдана ≥ даЇ позитивн≥ насл≥дки. ќднак варто ще раз п≥дкреслити: припущенн¤, н≥би п≥дл≥тки кур¤ть пор≥вн¤но недовго ≥ тому не мають залежност≥ ≥ не потребують допомоги, зовс≥м не обірунтован≥. «а матер≥алами нашоњ телефонноњ служби, у середньому тривал≥сть кур≥нн¤ дл¤ ос≥б, молодших в≥д 18 рок≥в, становить 2-3 роки. Ќин≥шн≥й р≥вень споживанн¤ сигарет÷ей р≥вень часто в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д початкового, ≥ те, що в≥н зм≥нюЇтьс¤, часто вже Ї ознакою проблем, ¤к≥ в≥дчуваЇ курець. ≥льк≥сть сигарет, що викурюютьс¤, служить дл¤ консультанта ≥ндикатором м≥ри залежност≥ в≥д н≥котину. ќднак варто мати на уваз≥: к≥льк≥сть викурених сигарет не завжди точно в≥дображаЇ р≥вень залежност≥, тому що р≥зн≥ курц≥ отримують з кожноњ сигарети р≥зну дозу н≥котину, залежно в≥д стереотип≥в кур≥нн¤. ƒл¤ ор≥Їнтац≥њ можна вз¤ти наступн≥ р≥вн≥ споживанн¤. ƒо 10 сигарет на день Ц невисока залежн≥сть, в≥д 10 до 20 Ц середн≥й р≥вень, понад 20 сигарет на день (пачка ≥ б≥льше) Ц високий р≥вень залежност≥. ƒл¤ п≥дл≥тк≥в, особливо д≥вчат, часто буваЇ характерною нестаб≥льна к≥льк≥сть сигарет у р≥зн≥ дн≥. «вичайно вони описують це так: Ђякщо ¤ н≥куди не йду, ¤ можу викурити дв≥ сигарети на день, а ¤кщо в компан≥њ, то ≥нод≥ виходить ≥ до дес¤тиї. Ќестаб≥льн≥сть споживанн¤ характерна дл¤ психолог≥чноњ залежност≥ чи ситуац≥йно зумовленого кур≥нн¤. ‘≥зична залежн≥сть в≥д н≥котину в цьому випадку менш виражена. “≥, хто звертаЇтьс¤ по допомогу з приводу припиненн¤ кур≥нн¤, нер≥дко вимовл¤ють характерну фразу: Ђ“епер уже курю ... сигаретї чи щось схоже. ” цьому випадку консультанту необх≥дно перепитати, що ж було ран≥ше. ¬ окремих випадках кл≥Їнт може в≥дпов≥сти, що донедавна в≥н курив менше. ” б≥льшост≥ ж випадк≥в йдетьс¤ про те, що курець скорочуЇ к≥льк≥сть випалених сигарет. « цього приводу можливий р¤д коментар≥в. ѕо-перше, загалом б≥льш виправданим Ї р≥зке припиненн¤ кур≥нн¤, н≥ж його поступове скороченн¤. ѕо-друге, за даними звернень до нашоњ служби, ус≥, хто намагавс¤ скорочувати споживанн¤, звичайно доводили його до 5 сигарет на добу, а подальше зменшенн¤ њх к≥лькост≥ ви¤вл¤лос¤ неможливим. ѕо-третЇ, спроби зниженн¤ р≥вн¤ споживанн¤ згадувалис¤ лише тими нашими кл≥Їнтами, хто в≥др≥зн¤вс¤ невисоким р≥внем залежност≥ (викурював першу сигарету не ран≥ше сн≥данку). –≥вень залежност≥ в≥д н≥котину¬≥н здаЇтьс¤ повТ¤заним з≥ стажем ≥ ≥нтенсивн≥стю кур≥нн¤. ќднак усе не так просто. ≤нод≥ люди, що курили чимало рок≥в ≥ дуже багато сигарет у день, позбуваютьс¤ кур≥нн¤ пор≥вн¤но легко; в ≥нших випадках, навпаки, залежн≥сть в≥д н≥котину розвиваЇтьс¤ досить швидко. ¬ уже згадуваному досл≥дженн≥ [39] в≥дзначено, що серед курц≥в старшокласник≥в 18% мали виражену залежн≥сть в≥д н≥котину, 45% мали пом≥рну залежн≥сть ≥ 37% залежност≥ не мали. “акож був ви¤влений взаЇмозвТ¤зок м≥ж р≥внем залежност≥ ≥ стад≥Їю готовност≥ до припиненн¤ кур≥нн¤. ” тих, хто знаходивс¤ в стад≥њ передроздум≥в, р≥вень залежност≥ ви¤вивс¤ значно вищим, н≥ж у тих, хто перебував на стад≥њ роздум≥в чи п≥дготовки до припиненн¤ кур≥нн¤. ѕро залежн≥сть в≥д н≥котину може йтис¤, ¤кщо впродовж 12 м≥с¤ц≥в мають м≥сце не менше трьох з перерахованих нижче критер≥њв.
Ќер≥дко виникаЇ запитанн¤: наск≥льки доречн≥ у¤вленн¤, сформован≥ в процес≥ роботи з дорослими пац≥Їнтами, дл¤ того, щоб звернутис¤ до проблем п≥дл≥тк≥в-курц≥в? ” звТ¤зку з цим у ћонреал≥ було проведене фокус-групове досл≥дженн¤ [33], вз¤ти участь у ¤кому були запрошен≥ старшокласники-курц≥ в≥ком 14 - 17 рок≥в. ќбговорювалис¤ стереотипи кур≥нн¤, в≥дчутт¤ ≥ почутт¤ в процес≥ кур≥нн¤ й у випадку, ¤кщо воно заборонене, ф≥зичн≥ ≥ псих≥чн≥ компоненти пот¤гу, ф≥зичне, психолог≥чне ≥ соц≥альне значенн¤ того, що означаЇ Ђбути на гачкуї, Ђбути залежнимї, а також бажанн¤ ≥ спроби кинути курити. ”часники охоче визначили св≥й стан ¤к залежн≥сть ≥ описували њњ в терм≥нах Ђпотреба куритиї, що в≥дчуваЇтьс¤ ¤к порожнеча в грудн≥й кл≥тц≥ чи в кров≥, а ≥нод≥ ¤к особливе в≥дчутт¤. ѕот¤г покурити часто описувавс¤ ¤к ситуац≥йно зумовлений ≥ такий, що асоц≥юЇтьс¤ з голодом. ”часники використовували фактично вс≥ в≥дчутт¤ з запропонованоњ њм шкали за вин¤тком в≥дчутт¤ смутку й депрес≥њ у стан≥ в≥дм≥ни н≥котину. ƒл¤ п≥дл≥тк≥в пор≥вн¤но з дорослими додатково мали значенн¤ так≥ пон¤тт¤ ¤к стрес ≥ апетит. ўоб оц≥нити ступ≥нь залежност≥ в≥д н≥котину, консультант може поставити кл≥Їнту наступн≥ запитанн¤ [11].
ѕитанн¤ про час викурюванн¤ першоњ сигарети ви¤вл¤Їтьс¤ найб≥льш ≥нформативним. «а даними нашоњ телефонноњ служби, з часом викурюванн¤ першоњ сигарети узгоджувалас¤ ≥нформац≥¤ ≥ про к≥льк≥сть сигарет, що викурюютьс¤ впродовж дн¤, ≥ результати наведеного нижче тесту ‘агерстрема. ƒл¤ тих, хто пов≥домл¤в, що викурював першу сигарету вноч≥ (бажанн¤ закурити змушувало його прокинутис¤), середн¤ к≥льк≥сть сигарет у день становила понад 25, тест ‘агерстрема - 7 чи б≥льше. ƒл¤ тих, хто викурював першу сигарету в≥дразу п≥сл¤ пробудженн¤, к≥льк≥сть сигарет становила 20-25, тест ‘агерстрема - 6-7 бал≥в. якщо перша сигарета викурювалас¤ перед сн≥данком, то всього њх було в середньому 20 штук, за тестом ‘агерстрема результат становив 5. якщо перша сигарета викурювалас¤ п≥сл¤ сн≥данку, то впродовж дн¤ споживалос¤ менше 20 сигарет ≥ за тестом ‘агерстрема результат складав 4-5 бал≥в. Ќап≥вк≥льк≥сна оц≥нка“ест ‘агерстрема широко використовуЇтьс¤ у св≥т≥ дл¤ оц≥нки н≥котиновоњ залежност≥. ¬≥н носить ≥мТ¤ шведського вченого, що його розробив. ÷ей тест дозвол¤Ї одержувати нап≥вк≥льк≥сну оц≥нку н≥котиновоњ залежност≥. ¬≥н складаЇтьс¤ з наступних запитань. оли ¬и т¤гнетес¤ за сигаретою п≥сл¤ пробудженн¤?
¬продовж 5 хвилин Ц 3 бали „и важко ¬ам утриматис¤ в≥д кур≥нн¤ в тих м≥сц¤х, де воно заборонене?
“ак Ц 1 бал ¬≥д ¤коњ сигарети ¬ам було б найважче утриматис¤?
¬≥д ранковоњ Ц 1 бал —к≥льки сигарет на день ¬и викурюЇте?
ƒо 10 - 0 бал≥в оли ¬и б≥льше курите Ц вранц≥ чи впродовж дн¤?
¬ранц≥ Ц 1 бал „и курите ¬и п≥д час хвороби, коли ¬и повинн≥ дотримувати пост≥льного режиму?
“ак Ц 1 бал ѕ≥сл¤ цього п≥драховуЇтьс¤ сума бал≥в ≥ визначаЇтьс¤ р≥вень н≥котиновоњ залежност≥ кл≥Їнта: 0 Ц 3 бали Ц низький р≥вень залежност≥. ѕри припиненн≥ кур≥нн¤ основну увагу варто прид≥л¤ти психолог≥чним факторам. ѕрепарати зам≥щенн¤ н≥котину варто використовувати т≥льки при ¤вному бажанн≥ курц¤ це робити. 4 Ц 5 бал≥в Ц середн≥й р≥вень залежност≥. ¬икористанн¤ препарат≥в зам≥щенн¤ н≥котину дуже бажане, хоча при небажанн≥ курц¤ њх використовувати консультанту не сл≥д напол¤гати на њхньому застосуванн≥. 6 Ц 10 бал≥в Ц високий р≥вень залежност≥. –≥зка в≥дмова в≥д кур≥нн¤ може викликати досить неприЇмн≥ в≥дчутт¤ в орган≥зм≥. —правитис¤ з цими в≥дчутт¤ми допоможуть препарати зам≥щенн¤ н≥котину, хоча не варто покладатис¤ вин¤тково на њх д≥ю. Ќер≥дко при застосуванн≥ даного тесту кл≥Їнтам складно в≥дпов≥сти на де¤к≥ запитанн¤, головним чином т≥, котр≥ стосуютьс¤ розпод≥лу сигарет у час≥. ѓхнЇ кур≥нн¤ стаЇ наст≥льки автоматичним, що ¤к≥сь його детал≥ не усв≥домлюютьс¤. р≥м того, де¤к≥ курц≥ недооц≥нюють, наск≥льки часто вони т¤гнутьс¤ за сигаретою. «апитуючи про поточне споживанн¤ консультант може запропонувати кл≥Їнту вести щоденник кур≥нн¤ прот¤гом к≥лькох дн≥в наступного тижн¤, щоб уточнити стереотип кур≥нн¤ ≥ найважлив≥ш≥ причини щоденного кур≥нн¤. ÷е даЇ змогу курцю уточнити фактори ≥ приводи, що схил¤ють до кур≥нн¤, й обм≥ркувати альтернативи чи зам≥ну дл¤ кур≥нн¤ в цих ситуац≥¤х. ўоденник може бути запропонований ≥ в тому випадку, ¤кщо при оц≥нюванн≥ р≥вн¤ залежност≥ були отриман≥ суперечлив≥ результати, коли необх≥дно уточнити структуру психолог≥чноњ залежност≥ в≥д кур≥нн¤. ÷е част≥ше стосуЇтьс¤ д≥вчат. ўоденник може вигл¤дати так:
ƒосить часто кл≥Їнти, нав≥ть готов≥ до припиненн¤ кур≥нн¤, чин¤ть оп≥р у в≥дпов≥дь на пропозиц≥ю вести такий щоденник. ќднак щодо п≥дл≥тк≥в даний ≥нструмент зазвичай працюЇ непогано. я звичайно спочатку ставлю запитанн¤: Ђ¬и коли-небудь вели щоденник?ї ƒотепер практично завжди у в≥дпов≥дь ¤ чула: Ђя й зараз його ведуї. “од≥ пропозиц≥¤ вести щоденник кур≥нн¤ сприймаЇтьс¤ зовс≥м природно. ѕопередн≥ спроби в≥дмови в≥д кур≥нн¤≤нформац≥¤ про попередн≥ спроби в≥дмови в≥д кур≥нн¤ Ї ц≥нною ¤к дл¤ консультанта, так ≥ дл¤ самого кл≥Їнта. Ќа¤вн≥сть ≥ к≥льк≥сть таких спроб св≥дчить про р≥вень серйозност≥ нам≥ру кл≥Їнта зв≥льнитис¤ в≥д кур≥нн¤. «а нашими даними, чим сильн≥ше виражена залежн≥сть в≥д н≥котину, тим значн≥шу частину становл¤ть т≥ курц≥, що робили б≥льше трьох спроб в≥дмовитис¤ в≥д кур≥нн¤. ÷е може засв≥дчувати, з одного боку, те, що в курц≥в з вираженою залежн≥стю б≥льша ймов≥рн≥сть виникненн¤ проблем, повТ¤заних з кур≥нн¤м, що спонукаЇ њх до наполеглив≥ших спроб припинити кур≥нн¤. « ≥ншого боку, виражена залежн≥сть в≥д н≥котину зменшуЇ ймов≥рн≥сть усп≥ху таких спроб, тому доводитьс¤ вдаватис¤ до них знову й знову. ¬ажливою також Ї ≥нформац≥¤ про те, що не вдавалос¤ в ход≥ попередн≥х спроб. ÷е дозволить дов≥датис¤ про характер залежност≥ в≥д кур≥нн¤ саме в цього кл≥Їнта. Ќаприклад, п≥дл≥ток може пов≥домити про те, ¤к у нього при спробах в≥дмовитис¤ в≥д кур≥нн¤ зТ¤вл¤вс¤ синдром в≥дм≥ни н≥котину. Ќайчаст≥шими його симптомами Ї наведен≥ нижче. ” дужках зазначена частота про¤ву даних симптом≥в (заруб≥жн≥ дан≥).
” п≥дл≥тк≥в, що брали участь у програмах припиненн¤ кур≥нн¤ на баз≥ навчальних заклад≥в [44], оц≥нювали поширенн¤ ≥ виразн≥сть симптом≥в в≥дм≥ни н≥котину. Ќайчаст≥шим симптомом Ї сильний пот¤г закурити, що спостер≥гавс¤ в 60% випадк≥в, драт≥влив≥сть в≥дзначалас¤ в 51%, труднощ≥ з концентрац≥Їю уваги Ц у 41%. јле дуже важливо, щоб обговоренн¤ питанн¤ про минул≥ спроби мало позитивний характер, тобто, щоб увага зосереджувалас¤ не на тому, що не вдалос¤, а на тому, ¤к≥ позитивн≥ уроки вдалос¤ отримати, що можна використовувати в майбутн≥х спробах. ¬икористанн¤ медикамент≥в÷¤ ≥нформац≥¤ чимало говорить консультанту ≥ про те, з ¤кими захворюванн¤ми вже з≥штовхувавс¤ його кл≥Їнт, ≥ про те, ¤к в≥н ставитьс¤ до регулюванн¤ свого настрою х≥м≥чними засобами, ¤кщо так≥ кл≥Їнтом уже вживалис¤. Ќер≥дко п≥дл≥тки, що вдаютьс¤ до медикамент≥в у випадку незначних недуг, схильн≥ вживати сильнод≥юч≥ медикаменти чи легальн≥ ≥ нелегальн≥ наркотики. орисно також обговорити досв≥д використанн¤ медикамент≥в при попередн≥х спробах припиненн¤ кур≥нн¤. ѕотреби, що задовольн¤ютьс¤ за допомогою кур≥нн¤ƒл¤ оц≥нки структури залежност≥ можуть використовуватис¤ опитувальники. Ќижче наведений один з них, розроблений Ќац≥ональним стратег≥чним центром кур≥нн¤ ≥ здоровТ¤ м≥ста ƒалласа (—Ўј). ожне запитанн¤ маЇ св≥й номер, а в≥дпов≥дь оц≥нюЇтьс¤ в балах у такий спос≥б :
–езультати в≥дпов≥дей на кожне запитанн¤ занос¤тьс¤ до таблиц≥, у ¤к≥й в≥дпов≥дь повинна знаходитис¤ п≥д номером запитанн¤.
¬≥дверто в≥дпов≥вши на вс≥ запитанн¤ ≥ проставивши оц≥нки в балах в≥д 1 до 5, зроб≥ть п≥драхунок суми в≥дпов≥дей на запитанн¤: a. 1+7+13 - в≥дображаЇ причини, що змушують курити; b. 2+8+14 - оц≥нюЇ ман≥пул¤ц≥њ з сигаретою; c. 3+9+15 - показник приЇмного розкр≥паченн¤, в≥дображаЇ звТ¤зок кур≥нн¤ з позитивним емоц≥йним станом; d. 4+10+16 - в≥дображаЇ зниженн¤ внутр≥шнього напруженн¤, спр¤мован≥сть кур≥нн¤ на подоланн¤ негативних емоц≥йних стан≥в; e. 5+11+17 - засв≥дчуЇ велике бажанн¤ закурити, психолог≥чну залежн≥сть в≥д сигарети; f. 6+12+18 - оц≥нюЇ звичку, так зване рефлексне кур≥нн¤. ќтже, окрем≥ суми можуть становити в≥д 3 до 15 бал≥в. ѕри цьому варто знати, що сума 11 бал≥в ≥ б≥льше повинна насторожувати. –езультат в≥д 7 бал≥в ≥ вище вважаЇтьс¤ позитивним. «алежно в≥д переважаючих компонент≥в тютюновоњ залежност≥ зусилл¤ подальших заход≥в впливу доречно спр¤мовувати на т≥ чи ≥нш≥ потреби курц¤. якщо п≥двищеними ви¤вл¤ютьс¤ значенн¤ показник≥в Ђcї чи Ђdї, це може в≥дображати п≥двищену стресову насичен≥сть, негативний афект (тобто негативн≥ емоц≥њ високого р≥вн¤ напруженост≥), ≥ в цих випадках доречним ≥ найб≥льш ефективним [51] ви¤вл¤Їтьс¤ п≥дтримувальний стиль консультуванн¤ . Ќавпаки, при низьких значенн¤х цих показник≥в доречн≥ше зробити акцент на трен≥нг навичок повед≥нки , спр¤мованоњ на припиненн¤ кур≥нн¤. ¬ ос≥б з високим р≥внем стресу трен≥нг навичок варто вводити лише п≥сл¤ виражених симптом≥в в≥дм≥ни н≥котину. ≈моц≥йн≥ проблеми в курц≥в можуть бути зумовлен≥ не ст≥льки в≥дхиленн¤ми в њхньому псих≥чному здоровТњ, ск≥льки коливанн¤ми концентрац≥њ н≥котину в кров≥, тому призначенн¤ н≥котину у вигл¤д≥ препарат≥в н≥котин-зам≥сноњ терап≥њ (Ќ«“) може спри¤ти л≥куванню емоц≥йних проблем. ’оча виражен≥ емоц≥йн≥ проблеми можуть бути дуже характерними дл¤ п≥дл≥тк≥в на тл≥ кур≥нн¤, використанн¤ Ќ«“ повинно бути в цьому випадку б≥льш обережним, ан≥ж в ≥нших в≥кових груп. ¬исокий показник Ђeї в≥дображаЇ виражену залежн≥сть саме в≥д н≥котину, тому першочерговим заходом у цьому випадку Ї використанн¤ препарат≥в дл¤ н≥котин-зам≥сноњ терап≥њ. ѕри високому показнику Ђbї важлив≥ дл¤ курц¤ ман≥пул¤ц≥њ ≥з сигаретою можуть бути зам≥нен≥ ≥ншими мануальними й оральними обТЇктами. ѕри вираженому рефлексному кур≥нн≥ , що супроводжуЇтьс¤ високими значенн¤ми показника Ђfї, де¤кими досл≥дниками засв≥дчена ефективн≥сть методики Ђшвидкого кур≥нн¤ї, коли курцю пропонуЇтьс¤ п≥сл¤ консультац≥њ пройти сер≥ю ≥з шести годинних сес≥й, прот¤гом ¤ких учасник повинен вдихати дим сигарет кожн≥ ш≥сть секунд ≥ зупин¤тис¤, коли в≥н в≥дчуЇ себе занадто погано дл¤ того, щоб продовжувати. ћета методу пол¤гаЇ в тому, щоб виробити негативне обумовленн¤, повТ¤зане з процесом кур≥нн¤ [51]. «а нашими даними, цей показник досить р≥дко ви¤вл¤Їтьс¤ переконливим. ” цих випадках ¤ рекомендую продовжувати заповненн¤ щоденника кур≥нн¤ ≥ реЇструвати в≥дчутт¤, повТ¤зан≥ з кожною сигаретою. ўо курцю подобаЇтьс¤ в кур≥нн≥ ≥ що не подобаЇтьс¤÷е запитанн¤ допоможе зТ¤сувати, ¤к≥ вигоди кл≥Їнт повТ¤зуЇ з кур≥нн¤м. ≤гноруванн¤ питанн¤ про ц≥нн≥сть кур≥нн¤ дл¤ кл≥Їнта часто Ї причиною безусп≥шност≥ спроб консультанта допомогти п≥дл≥тку в≥дмовитис¤ в≥д кур≥нн¤. —аме обговоренн¤ того, що кл≥Їнту подобаЇтьс¤ в кур≥нн≥, дозвол¤Ї консультанту знайти з ним сп≥льну мову. онсультанти часто не усв≥домлюють тих переваг, ¤к≥ кл≥Їнти вбачають у кур≥нн≥. ќтже, вони не до к≥нц¤ розум≥ють мотивац≥ю кл≥Їнта до кур≥нн¤. л≥Їнти сам≥ можуть нав≥ть не усв≥домлювати, чому вони кур¤ть: залежн≥ курц≥ зазвичай не пригадують тих причин, через ¤к≥ вони почали курити, ¤к не знають ≥ тих, через ¤к≥ продовжують. Ќав≥ть за цих обставин консультант може допомогти кл≥Їнту зрозум≥ти, ¤к≥ переваги в≥н отримаЇ в≥д припиненн¤ кур≥нн¤, ¤кщо перед тим разом ≥з кл≥Їнтом обговорить переваги його кур≥нн¤. ѕереваги кур≥нн¤, ¤к≥ субТЇктивно в≥дчуваЇ курецьурц≥ можуть в≥дчувати емоц≥йн≥, психолог≥чн≥, соц≥альн≥ переваги кур≥нн¤. ≈моц≥йн≥ переваги:
ѕсихолог≥чн≥ переваги ѕал≥нн¤ допомагаЇ кл≥Їнту справитис¤ з такими ¤вищами, ¤к:
—оц≥альн≥ переваги:
«анепокоЇнн¤ з приводу кур≥нн¤“ему занепокоЇнн¤ також корисно буваЇ обговорювати не з тих позиц≥й, ¤к це бачить консультант, а з позиц≥й кл≥Їнта. онсультант може запитати кл≥Їнта про те, що його турбуЇ у звТ¤зку з кур≥нн¤м. Ђ–озкаж≥ть мен≥, чи турбуЇ ¬ас щось у звТ¤зку з тим, ¤к кур≥нн¤ впливаЇ на ¬аше здоровТ¤ чи ≥нш≥ сфери житт¤...ї ѕлюси ≥ м≥нуси в≥дмови в≥д кур≥нн¤” кл≥Їнта може бути безл≥ч побоювань у звТ¤зку з в≥дмовою в≥д кур≥нн¤: в≥д симптом≥в в≥дм≥ни до зб≥льшенн¤ маси т≥ла. –озпитуванн¤ кл≥Їнта про переваги в≥дмови в≥д кур≥нн¤ дозвол¤Ї йому усв≥домити важлив≥сть цих переваг, а консультанту оц≥нити точн≥сть знань кл≥Їнта про кур≥нн¤. онсультант також може ви¤вити важлив≥ Ђб≥л≥ пл¤миї у знанн¤х кл≥Їнта. ѕрикладами переваг можуть бути наступн≥:
ѕ≥дтримка ≥ перешкоди¬очевидь, кл≥Їнт може в≥дчувати, що кур≥нн¤ шкодить його життю ≥ здоровТю, що йому давно настав час розлучитис¤ з≥ згубною звичкою, але на цьому шл¤ху можуть бути перешкоди. Ќер≥дко таким фактором Ї кур≥нн¤ член≥в родини. Ќа¤вн≥сть курц≥в у квартир≥ чи там, де людина часто буваЇ, ≥стотно ускладнюЇ процес в≥дмови в≥д кур≥нн¤. ѕ≥дл≥тки, що кур¤ть п≥дп≥льно, можуть потерпати в≥д кур≥нн¤ батьк≥в удома. “≥ ж, хто не приховуЇ свого кур≥нн¤, приречен≥ на регул¤рн≥ морал≥-повчанн¤ на тему припиненн¤ кур≥нн¤ в≥д старших член≥в родини, ¤к≥ сам≥ при цьому продовжують курити у квартир≥. ќднак важливо, щоб консультант допом≥г кл≥Їнту замислитис¤ не т≥льки над перешкодами на шл¤ху до зв≥льненн¤ в≥д кур≥нн¤ та над способами њх подоланн¤, але й над моментами, що можуть слугувати джерелом п≥дтримки. Ќер≥дко зТ¤совуЇтьс¤, що коли зац≥кавлено запитувати кл≥Їнта, до ¤ких людей в≥н м≥г би звернутис¤ за п≥дтримкою в процес≥ зв≥льненн¤ в≥д кур≥нн¤, це призводить до неспод≥ваних результат≥в. л≥Їнт раптом усв≥домлюЇ, ¤к≥ особливост≥ його стосунк≥в з людьми, чого йому не вистачаЇ в цих взаЇминах, що йому хочетьс¤ зм≥нити, щоб в≥дчути себе щаслив≥шим. “аким чином, тема кур≥нн¤, ¤к, власне, ≥ будь-¤ка ≥нша тема, повТ¤зана з≥ способом житт¤ людини, може стати поштовхом до чергового витка особист≥сного зростанн¤, до усв≥домленн¤ людиною власноњ ≥ндив≥дуальност≥, до подоланн¤ т≥Їњ в≥ковоњ кризи, у ¤к≥й на даний момент може перебувати кл≥Їнт-курець. «апитанн¤, що ставл¤тьс¤ кл≥Їнту дл¤ оц≥нки перешкод ≥ джерел п≥дтримки, можуть бути такими:
–озд≥л 6. ўо можна порекомендувати п≥дл≥тку, ¤кий маЇ нам≥р припинити кур≥нн¤ |