як допомогти п≥дл≥ткам зв≥льнитис¤ в≥д кур≥нн¤
–озд≥л 2. як≥ фактори впливають на початок ≥ припиненн¤ кур≥нн¤
Ѕ≥льш≥сть курц≥в стають такими в п≥дл≥тковому в≥ц≥. ƒехто, почавши курити, залишаЇтьс¤ в≥рним ц≥й звичц≥ впродовж усього житт¤. ≤нш≥, зробивши першу зат¤жку, вир≥шують, що б≥льше не куритимуть н≥коли. „имало дорослих, ¤к≥ намагаютьс¤ хоч ¤кось запоб≥гти кур≥нню п≥дл≥тк≥в чи обмежити його поширенн¤, хот≥ли б ви¤вити фактори, що прогнозували б початок кур≥нн¤. ÷е дало б змогу заздалег≥дь ви¤вити вс≥х схильних до кур≥нн¤ ≥ працювати з ними. ÷¤ тенденц≥¤ дещо нагадуЇ пошук Ђособистост≥ наркоманаї, коли припускають, що люди з певними особист≥сними рисами схильн≥ ставати споживачами нелегальних наркотик≥в.
¬≥д чого залежить початок кур≥нн¤
ƒосл≥дженн¤ засв≥дчують: близько 70% старшокласник≥в пробували курити ≥ 70% тих, хто курить, прагнуть зв≥льнитис¤ в≥д ц≥Їњ звички.
урити найчаст≥ше починають у п≥дл≥тковому в≥ц≥. ÷ей процес проходить стад≥њ п≥дготовки, спроб, експерименту, регул¤рного кур≥нн¤ ≥ н≥котиновоњ залежност≥. Ћонгитюдн≥ досл≥дженн¤ зм≥н курильного статусу в п≥дл≥тк≥в (досл≥дженн¤, ¤к≥ в≥дсл≥дковують стан тих самих людей у р≥зному в≥ц≥), показали швидке становленн¤ регул¤рного кур≥нн¤ ≥ роль у цьому процес≥ таких фактор≥в, ¤к кур≥нн¤ друз≥в, брат≥в, сестер ≥ батьк≥в. ѕри цьому нам≥р курити в майбутньому ≥ на¤вн≥сть досв≥ду кур≥нн¤ ви¤вилис¤ прогнозованими факторами регул¤рного кур≥нн¤. ¬ажливе значенн¤ маЇ й те, наск≥льки ефективно молода людина може утриматис¤ в≥д пропозиц≥њ закурити, ≥ њњ ставленн¤ до кур≥нн¤. р≥м того, за результатами досл≥дженн¤, проведеного в ≤спан≥њ [12], вживанн¤ алкоголю ви¤вилос¤ тим фактором, що прогнозуЇ перех≥д в≥д еп≥зодичного до регул¤рного кур≥нн¤ в майбутньому.
ѕри проведенн≥ досл≥дженн¤ в —Ўј, [40] фах≥вц≥, використавши великий наб≥р даних, зробили спробу передбачити, чи Ї п≥дл≥ток курцем, ¤кий скорочуЇ к≥льк≥сть викурених сигарет, чи в≥н уже позбувс¤ н≥котиновоњ залежност≥. ƒо набору ув≥йшли ознаки сприйманн¤, повед≥нки, соц≥альн≥ ≥ психолог≥чн≥ фактори. Ѕули використан≥ дан≥ нац≥онального досл≥дженн¤ —Ўј, проведеного серед старшокласник≥в у 1997 роц≥. як ви¤вилос¤, найб≥льш ефективними дл¤ виникненн¤ кур≥нн¤ чи в≥дмови в≥д нього Ї повТ¤зан≥ з цим ¤вищем у¤вленн¤ ≥ сприйн¤тт¤, особливо нам≥р курити в майбутньому, спроби припинити курити, к≥льк≥сть серед друз≥в прихильник≥в кур≥нн¤, сприйн¤тт¤ ≥нших курц≥в. Ќ≥ особист≥сн≥, н≥ психолог≥чн≥ характеристики не дають змоги передбачити курильний статус людини. “ому перспективн≥шим Ї не Ђви¤вл¤ти особливу схильн≥сть п≥дл≥тк≥в до кур≥нн¤ на основ≥ њх психолог≥чних вадї, а усунути умови, що спри¤ють початку кур≥нн¤. ÷е, по-перше, ставленн¤ до кур≥нн¤, ¤ке можна зм≥нити за допомогою в≥дпов≥дного ≥нформуванн¤. ѕо-друге, це соц≥альн≥ заходи; наприклад, коли люд¤м будь-¤кого в≥ку заборон¤Їтьс¤ курити на територ≥њ навчального закладу, а також неухильно дотримуЇтьс¤ ц¤ заборона.
ѕотреби, що задовольн¤ютьс¤ за допомогою кур≥нн¤
“ютюнова залежн≥сть може мати в р≥зних курц≥в р≥зн≥ в≥дт≥нки, залежно в≥д того, ¤к≥ потреби в даноњ людини найб≥льш актуальн≥ ≥ ¤к≥ з них вона намагаЇтьс¤ задовольнити за допомогою кур≥нн¤. ÷е, зрозум≥ло, справедливо стосовно людей будь-¤кого в≥ку.
—еред п≥дл≥тк≥в висока ймов≥рн≥сть кур≥нн¤ з метою контролю стресу, ¤кщо вони в≥дчувають брак соц≥альноњ п≥дтримки [50]. ѕ≥дл≥ткам-курц¤м важче вгамовувати св≥й гн≥в ≥ вони з б≥льшою ймов≥рн≥стю ви¤вл¤ють соматичн≥ симптоми на тл≥ тривоги, ан≥ж т≥, хто в стан≥ стресу не звертаЇтьс¤ за допомогою до сигарети. ƒе¤к≥ д≥вчата вважають кур≥нн¤ одним ≥з способ≥в пол≥пшити власний ≥м≥дж серед однол≥тк≥в. —карги на част≥ тривоги ≥ депрес≥њ також б≥льш характерн≥ дл¤ тих п≥дл≥тк≥в, особливо д≥вчат, ¤к≥ регул¤рно кур¤ть [36].
ѕри цьому, емоц≥йн≥ проблеми можуть бути не т≥льки причиною кур≥нн¤, але ≥ його насл≥дком. Ќаприклад, опубл≥коване в журнал≥ Pediatrics досл≥дженн¤ показуЇ, що кур≥нн¤ може викликати депрес≥ю в п≥дл≥тк≥в. ” п≥дл≥тк≥в-курц≥в симптоми депрес≥њ розвивалис¤ вчетверо ≥нтенсивн≥ше, н≥ж у тих, хто не курить. ≤нше досл≥дженн¤ засв≥дчило: п≥дл≥тки-курц≥ б≥льш схильн≥ до тривожних розлад≥в, включаючи приступи пан≥ки ≥ страх в≥дкритого простору, що давалис¤ взнаки ≥ в дорослому в≥ц≥.
¬≥д чого залежить припиненн¤ кур≥нн¤ п≥дл≥тками ≥ молоддю
Ќер≥дко трапл¤Їтьс¤ так, що, почавши курити в п≥дл≥тковому в≥ц≥, людина залишаЇтьс¤ рабом н≥котину на все житт¤. јле Ї досить велика група людей, ¤к≥ у п≥дл≥тковому в≥ц≥ експериментують ≥з кур≥нн¤м, а пот≥м в≥дмовл¤ютьс¤ в≥д нього. ƒосл≥дженн¤, проведене в ѕ≥вн≥чн≥й арел≥њ (‘≥нл¤нд≥¤), вивчало курильний статус п≥дл≥тк≥в 13-15 рок≥в у 1978-1980 роках, а пот≥м в≥дсл≥дковувало зм≥ни, що в≥дбулис¤ з ними в дорослому в≥ц≥. „верть Ђщоденнихї курц≥в ≥ половина тих, хто був нерегул¤рним курцем у в≥ц≥ 15 рок≥в, до 28 рок≥в в≥дмовл¤лис¤ в≥д ц≥Їњ звички. ≤мов≥рн≥сть в≥дмовитис¤ в≥д кур≥нн¤ була вищою в ж≥нок, н≥ж у чолов≥к≥в, у подружж≥в, що мають роботу, у зайн¤тих розумовою працею пор≥вн¤но з тими, хто працюЇ ф≥зично. ≤мов≥рн≥сть облишити кур≥нн¤ знижувалас¤ при на¤вност≥ курц≥в серед друз≥в чи член≥в родини, а також при на¤вност≥ таких ознак нездорового способу житт¤, ¤к в≥дсутн≥сть ф≥зичноњ активност≥ у в≥льний час ≥ вживанн¤ алкоголю. «агалом середньор≥чний р≥вень в≥дмови в≥д кур≥нн¤ становив 2,3% [34].
ƒосл≥дженн¤м, проведеним у ал≥форн≥њ [49], було охоплено 711 молодих людей з 1990 по 1995 роки. —еред д≥вчат з б≥льшою ймов≥рн≥стю кидали курити т≥, у кого було менше друз≥в-курц≥в, чиЇ кур≥нн¤ не схвалювали батьки, хто на початку досл≥дженн¤ не висловлював нам≥ру продовжувати курити, хто м≥г категоричн≥ше в≥дхилити пропозиц≥њ закурити з боку однол≥тк≥в ≥ хто краще вчивс¤ в старших класах школи. —еред представник≥в чолов≥чоњ стат≥ найчаст≥ше кидали курити т≥, хто не мав нам≥ру продовжувати кур≥нн¤, кому р≥дше пропонували курити, хто краще вчивс¤ ≥ хто жив у повн≥й родин≥ до моменту завершенн¤ навчанн¤ в школ≥. ÷≥ результати засв≥дчують: програми боротьби з кур≥нн¤м серед п≥дл≥тк≥в повинн≥ враховувати вплив батьк≥в ≥ однол≥тк≥в, а також бути спр¤мованими на зм≥цненн¤ навичок протисто¤нн¤ соц≥альному тиску. «апровадженн¤ ж окремих програм дл¤ юнак≥в ≥ д≥вчат Ї безп≥дставним.
р≥м того, вже згадане ≥спанське досл≥дженн¤ [12] засв≥дчило: дл¤ тих, хто курив на початку досл≥дженн¤, факторами припиненн¤ кур≥нн¤ були наступн≥:
 | еп≥зодичне, а не регул¤рне кур≥нн¤; |
| негативне ставленн¤ до кур≥нн¤ загалом; |
| в≥дсутн≥сть нам≥ру курити в майбутньому; |
| брак грошей на кишеньков≥ витрати. |
ѕроведене в Ќ≥дерландах досл≥дженн¤ [27] зробило акцент на ≥снуванн≥ двох груп колишн≥х курц≥в: ¤к≥ не кур¤ть (т≥, хто спробував смак н≥котину ≥ вир≥шив б≥льше цього не робити), ≥ т≥, що кинули курити (колишн≥ регул¤рн≥ курц≥). « позиц≥й психосоц≥альних характеристик, що дозвол¤ють припустити кур≥нн¤ в майбутньому, автори пропонують розгл¤дати наступн≥ фази курильного статусу в п≥дл≥тк≥в: т≥, що н≥коли не курили; ¤к≥ вир≥шили не курити; котр≥ пробують; т≥, що експериментують; регул¤рн≥ курц≥; т≥, ¤к≥ кинули курити.
Ўвейцарське досл≥дженн¤ [10], ¤ке дало змогу з≥ставити р≥зн≥ характеристики в групах тих, хто не курить, регул¤рних курц≥в ≥ колишн≥х курц≥в (у виб≥рц≥ понад 9 тис¤ч ос≥б 15-20 рок≥в) ви¤вило, що колишн≥ курц≥ мають сп≥льн≥ характеристики з Ђрегул¤рнимиї курц¤ми в показниках, що стосуютьс¤ соматичного ≥ псих≥чного здоровТ¤, ≥ б≥льше под≥бн≥ до некурц≥в за њхн≥ми соц≥альними ≥ спортивними характеристиками.
“аким чином, огл¤д м≥жнародних даних переконуЇ: найб≥льш загальною прогнозованою ознакою, незважаючи на њњ удавану субТЇктивн≥сть, Ї в≥дпов≥дь на просте запитанн¤: Ђ„и куритимете ви в майбутньому?ї
’оча де¤ка частина п≥дл≥тк≥в-курц≥в, що не мають нам≥ру курити в майбутньому, нараз≥ в≥дчувають н≥котинову залежн≥сть (≥ це зрозум≥ло), однак, очевидно, саме цей контингент ≥ Ї найб≥льш благодатною м≥шенню дл¤ зусиль щодо припиненн¤ кур≥нн¤.
р≥м того, ефективн≥сть будь-¤ких заход≥в, що стосуютьс¤ кур≥нн¤ п≥дл≥тк≥в, може оц≥нюватис¤ з огл¤ду на те, ¤ким чином ц≥ заходи впливають на нам≥ри п≥дл≥тк≥в курити (чи не курити) у майбутньому.
