оал≥ц≥¤ громадських орган≥зац≥й та ≥н≥ц≥атив
за в≥льну в≥д тютюнового диму ”крањну

якщо батьки кур¤ть...

–озд≥л 4. як≥ захворюванн¤ част≥ше зустр≥чаютьс¤ в груп≥ д≥тей, що страждають в≥д впливу тютюнового диму

ќгл¤д значноњ к≥лькост≥ роб≥т ≥з пасивного кур≥нн¤ д≥тей [24] указуЇ на зб≥льшенн¤ частоти таких захворювань ≥ синдром≥в, ¤к гастро-езофагеальный рефлюкс (про нього докладн≥ше написано в розд≥л≥, що стосуЇтьс¤ захворювань орган≥в травленн¤), кольки, синдром раптовоњ дит¤чоњ смерт≥, ≥нфекц≥њ нижнього в≥дд≥лу дихальних шл¤х≥в та ≥нших дит¤чих хвороб.

¬плив тютюнового диму на дитину призводить до того, що п≥двищуЇтьс¤ ймов≥рн≥сть викликаних димом кашлю ≥ задишки, бронх≥т≥в, астми, пневмон≥њ, потенц≥йно смертельних ≥нфекц≥й нижн≥х дихальних шл¤х≥в, хвороб очей ≥ ушей, а також ушкоджень ≥ смертей, що виникли через викликан≥ сигаретами пожеж≥ [69].

Ќ≥дерландськ≥ автори [35] звертають увагу на те, що вплив тютюнового диму на дитину п≥двищуЇ ризик таких проблем, ¤к зниженн¤ функц≥њ леген≥в, п≥двищенн¤ ризику важких ≥нфекц≥йних захворювань, включаючи в≥русний бронх≥ол≥т, мен≥нгококову ≥нфекц≥ю, ≥нфекц≥њ середнього вуха. ’оча п≥двищенн¤ ризику розвитку алерг≥йноњ бронх≥альноњ астми р¤дом автор≥в в≥дкидаЇтьс¤, але пасивне кур≥нн¤ зб≥льшуЇ частоту респ≥раторних симптом≥в у д≥тей, ¤к у тих, що страждають астмою, так ≥ в тих, що не мають њњ.  р≥м того, ≥снуЇ зв'¤зок м≥ж пасивним кур≥нн¤м ≥ повед≥нковими проблемами в дитини, наприклад, синдромом г≥перактивност≥ з деф≥цитом уваги. 

ѕроведене в  ал≥форн≥њ досл≥дженн¤ [41], основане на даних масових медичних огл¤д≥в, ви¤вило, що в груп≥, ¤ка складаЇтьс¤ з 16524 ос≥б чолов≥чоњ стат≥ 15-89 рок≥в ≥ 26197 ос≥б ж≥ночоњ стат≥ 15-105 рок≥в, що н≥коли не курили, вимушене пасивне кур≥нн¤ п≥двищувало ймов≥рн≥сть таких захворювань, ¤к с≥нна лихоманка, астма, утрата слуху, сильний головний б≥ль, симптоми застуди чи грипу, хрон≥чний кашель у чолов≥к≥в ≥ захворюванн¤ серц¤ в ж≥нок.

—индром раптовоњ дит¤чоњ смерт≥

Ќеможливо описати м≥ру гор¤ батьк≥в, у ¤ких здорова дитина заснула ≥ не прокинулас¤. “ак≥ випадки смерт≥ практично здорових д≥тей раннього в≥ку, коли дан≥ посмертного медичного досл≥дженн¤ не дозвол¤ють установити н≥¤коњ ≥ншоњ причини смерт≥, називаютьс¤ синдромом раптовоњ дит¤чоњ смертност≥ (—–ƒ—). ƒаний синдром у —Ўј Ї пров≥дною причиною смерт≥ д≥тей у в≥ц≥ в≥д одного м≥с¤ц¤ до одного року. ÷¤ причина смерт≥ виходить на перший план саме в розвинутих крањнах, де усунуто багато фактор≥в дит¤чоњ смертност≥, характерних дл¤ крањн, що розвиваютьс¤. ƒотепер проведено багато досл≥джень, ¤к≥ були спр¤мован≥ на перев≥рку р≥зних г≥потез сутност≥ —–ƒ— ≥ на досл≥дженн¤ р≥зних систем орган≥в у д≥тей раннього в≥ку. Ѕагато досл≥дник≥в в останн≥ роки доход¤ть висновку, що немаЇ фактор≥в, ¤к≥ б над≥йно прогнозували —–ƒ—. ¬≥н ви¤вл¤Їтьс¤ при траг≥чному зб≥гов≥ провокуючих фактор≥в ≥ обставин. ƒаний синдром ≥з б≥льшою ймов≥рн≥стю уражаЇ д≥тей, що мають ¤кусь внутр≥шню слабк≥сть, ¤ка ≥мов≥рн≥ше за все, н≥коли не про¤вилас¤ б, ¤кби дитина пережила перший р≥к житт¤. Ќадлишкова ж к≥льк≥сть стрес≥в, таких ¤к тютюновий дим, ¤ким п≥ддаЇтьс¤ маленька дитина, ≥ в≥д ¤ких њњ фактично можуть в≥дгородити батьки, може знайти цю внутр≥шню слабк≥сть ≥ призвести до фатальних насл≥дк≥в.

«в'¤зок —–ƒ— ≥з материнським кур≥нн¤м однозначно встановлений. ѕри цьому ризик, пов'¤заний з материнським кур≥нн¤м, ви¤вл¤Їтьс¤ незалежно в≥д ≥нших фактор≥в ризику даного синдрому, включаючи малу вагу при народженн≥ ≥ недоношен≥сть, хоча обидв≥ ц≥ проблеми також можуть бути насл≥дком кур≥нн¤ матер≥ п≥д час ваг≥тност≥. ¬и¤вл¤Їтьс¤ зв'¤зок —–ƒ— ¤к ≥з внутр≥шньоутробним впливом компонент≥в тютюнового диму, так ≥ з пасивним кур≥нн¤м п≥сл¤ народженн¤.

ѕроведене в ƒан≥њ досл≥дженн¤ [51] проанал≥зувало зв'¤зок м≥ж кур≥нн¤м матер≥ ≥ частотою —–ƒ—. ” загальн≥й попул¤ц≥њ його частота склала 0,8 на 1000 живих немовл¤т. ” ж≥нок, що кур¤ть, частота цього синдрому зростала втроЇ ≥ була тим вищою, чим б≥льше сигарет викурювала мати. ѕрипиненн¤ кур≥нн¤ п≥д час ваг≥тност≥ може усунути до 40% випадк≥в смерт≥ в колисц≥.

« б≥льш докладною ≥нформац≥Їю про цю причину дит¤чоњ смертност≥ можна познайомитис¤ в ≥нш≥й книз≥ даноњ сер≥њ " ур≥нн¤ ≥ здоров'¤ майбутн≥х д≥тей".

ќнколог≥чн≥ захворюванн¤

“ак само, ¤к канцерогенн≥ компоненти тютюнового диму спри¤ють розвитку зло¤к≥сних новоутворень у курц≥в ≥ дорослих, що не кур¤ть, ≥ знаход¤тьс¤ п≥д впливом пасивного кур≥нн¤, вони можуть викликати зло¤к≥сн≥ пухлини в д≥тей батьк≥в, що кур¤ть. „и розвинутьс¤ ц≥ захворюванн¤ в дит¤чому в≥ц≥ чи ж до њхнього ви¤вленн¤ пройдуть роки, залежить ≥ в≥д стану орган≥зму, ≥ в≥д ≥нтенсивност≥ впливу. ƒосл≥дженн¤ми [76] ви¤влено, зокрема, що кур≥нн¤ матер≥ п≥д час ваг≥тност≥ п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть розвитку лейкем≥њ у дитини.

–ак молочноњ залози

ƒосл≥дники [89] знайшли можливий зв'¤зок м≥ж раком грудей ≥ кур≥нн¤м п≥дл≥тк≥в. јвстрал≥йськ≥ вчен≥ проанал≥зували дан≥ досл≥джень з усього св≥ту, у р¤д≥ ¤ких стверджувалос¤, що не ≥снуЇ н≥¤кого зв'¤зку м≥ж раком грудей ≥ впливом кур≥нн¤ в дитинств≥ чи в п≥дл≥тковому в≥ц≥. ”чен≥ прийшли до висновку, що такий зв'¤зок ≥снуЇ, просто б≥льш ранн≥ досл≥дженн¤ не враховували вплив пасивного кур≥нн¤. ќдин ≥з досл≥дник≥в, професор –≥чард Ѕертон, сказав, що б≥льш п≥зн≥ роботи вм≥щують також питанн¤ про пасивне кур≥нн¤. "як т≥льки ми почали ставити правильн≥ запитанн¤ про кур≥нн¤ сигарет, ми прийшли до висновку, що частина випадк≥в раку грудей обумовлен≥ впливом кур≥нн¤ оточуючих ≥ активним кур≥нн¤м. ќчевидно, дитинство ≥ п≥дл≥тковий в≥к Ї найуразлив≥шим пер≥одом".

ѕорушенн¤ в област≥ дихальних шл¤х≥в

ѕочинаючи з 1970-х рок≥в численн≥ досл≥дженн¤ ст≥йко св≥дчать про те, що вплив батьк≥вського кур≥нн¤, ≥ особливо кур≥нн¤ матер≥ призводить до того, що ≥стотно зростаЇ частота респ≥раторних симптом≥в та ≥нфекц≥й дихальних шл¤х≥в [60].

јнал≥з л≥тератури з 1966 по 2000 р≥к [42] показав, що вплив тютюнового диму на д≥тей призводить до виникненн¤ хрон≥чних респ≥раторних симптом≥в (кашлю, мокротинн¤, задишки) ≥ викликаЇ розвиток астми.

ќц≥нки, зроблен≥ в ≤тал≥њ [21], показують, що кур≥нн¤ батьк≥в зумовлюЇ 21,3% гострих респ≥раторних ≥нфекц≥й у д≥тей перших двох рок≥в житт¤ ≥ 9,1% випадк≥в астми в д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в.

ѕри цьому спостер≥гаЇтьс¤ залежн≥сть доза - ефект. “обто, чим б≥льшому впливу тютюнового диму п≥ддаЇтьс¤ дитина, тим вищий ризик захворювань дихальних шл¤х≥в. ” проведеному в “асман≥њ досл≥дженн≥ [10] в≥дсл≥дковувалас¤ ≥мов≥рн≥сть госп≥тал≥зац≥њ з приводу захворювань дихальних шл¤х≥в у 4486 д≥тей в≥ком до року матер≥в, що кур¤ть. ѕор≥вн¤но з тими, хто н≥коли не курив у к≥мнат≥, де знаходитьс¤ дитина, кур≥нн¤ в ц≥й сам≥й к≥мнат≥ п≥двищувало ризик госп≥тал≥зац≥њ на 56%. якщо мати курила, тримаючи дитину на руках, ризик п≥двищувавс¤ на 73%. ≤ ¤кщо мати курила п≥д час год≥вл≥ дитини, на 95%.

ѕроведене в Ќорвег≥њ досл≥дженн¤ [43] ви¤вило, що ризик бронх≥альноњ обструкц≥њ прот¤гом перших двох рок≥в житт¤ й астми до чотирьох рок≥в на тл≥ пасивного кур≥нн¤ дитини ≥стотно зростаЇ в тих випадках, коли Ї генетична схильн≥сть до атоп≥чних стан≥в, зокрема, коли батьки страждають астмою чи с≥нною лихоманкою.

¬плив тютюнового диму на дитину до њњ народженн¤, зокрема, призводить до затримки росту легень, розвитку респ≥раторних захворювань, що супроводжуютьс¤ задишкою, особливо в д≥тей дошк≥льного в≥ку. ÷ей вплив у подальшому позначаЇтьс¤ на респ≥раторному здоров'њ прот¤гом усього житт¤ [48].

«ниженн¤ функц≥њ легень у д≥тей

Ѕ≥льш≥сть досл≥джень останн≥х рок≥в п≥дтверджують висновок про те, що примусовий вплив тютюнового диму на дитину, ¤к в утроб≥ матер≥, так ≥ п≥сл¤ народженн¤ шк≥дливо впливаЇ на функц≥њ легень ≥, викликаЇ схильн≥сть до г≥перреактивност≥ бронх≥в, тобто п≥двищуЇ ≥мов≥рн≥сть розвитку бронхоспазму поруч з впливом найр≥зноман≥тн≥ших фактор≥в [52].

ќгл¤д 1718 китайських д≥тей в≥ком в≥д 8 до 15 рок≥в ≥з с≥льськоњ м≥сцевост≥, чињ матер≥ н≥коли не курили, показав, що п≥дл≥тки, чињ батьки кур¤ть, мали невеликий, але вим≥рюваний деф≥цит за показниками тест≥в функц≥њ легень. ƒосл≥дники перев≥рили 860 д≥вчаток ≥ 858 хлопчик≥в з м≥сцевост≥ поблизу р≥чки янцзи. « них 1374 мали батьк≥в, що кур¤ть, а в 344 батьки н≥коли не курили. Ќ≥¤ких ≥нших джерел внутр≥шнього чи зовн≥шнього забрудненн¤ пов≥тр¤ в с≥льськ≥й м≥сцевост≥ не було.  оли д≥ти були розд≥лен≥ на дв≥ групи за р≥внем споживанн¤ сигарет њх батьками, то д≥ти чолов≥к≥в з б≥льш високим р≥внем кур≥нн¤ (б≥льше 30 сигарет на день) мали найб≥льший деф≥цит функц≥њ легень [6].

’оча середн≥ зм≥ни функц≥њ легень, звичайно, невелик≥, чутлив≥сть р≥зних ≥ндив≥д≥в до впливу под≥бних забруднювач≥в ≥стотно в≥др≥зн¤Їтьс¤. ƒосл≥дженн¤ ви¤вл¤ють р≥зн≥ генетичн≥ передумови п≥двищеноњ схильност≥ окремих ≥ндив≥д≥в до впливу навколишнього тютюнового диму. «окрема, д≥ти, у ¤ких порушений протеазно-антипротеазний баланс, можуть бути особливо уразлив≥ у випадку пасивного кур≥нн¤. ƒ≥ти з≥ зниженим р≥внем альфа1-антитрипсину Ї групою ризику р≥зкого зниженн¤ функц≥њ легень, особливо ¤кщо вони п≥ддаютьс¤ впливу тютюнового диму. “ому батькам д≥тей з ознаками гетерозиготного деф≥циту альфа1-антитрипсину рекомендуЇтьс¤ обер≥гати њх в≥д впливу тютюнового диму й утримувати в≥д початку кур≥нн¤ [79].

÷е означаЇ, що функц≥¤ легень може страждати в р≥зних д≥тей, що п≥ддаютьс¤ впливу тютюнового диму, р≥зною м≥рою. ќднак, оск≥льки тонк≥ механ≥зми, що обумовлюють генетичну схильн≥сть до тих чи ≥нших шк≥дливих вплив≥в, до пори до часу можуть не ви¤вл¤тис¤, тому, зрозум≥ло, краще обер≥гати в≥д впливу тютюнового диму будь-¤ку дитину.

јстма в д≥тей

¬иникненн¤ задишки в д≥тей раннього в≥ку може бути поЇднане ¤к ≥з кур≥нн¤м матер≥ п≥д час ваг≥тност≥, так ≥ з пасивним кур≥нн¤м у перш≥ м≥с¤ц≥ житт¤ дитини. ѕри цьому в р≥зних досл≥дженн¤х на р≥зних попул¤ц≥йних групах ц≥ два фактори ви¤вл¤ютьс¤ з р≥зною силою [34].

ћатеринське кур≥нн¤ до ≥ п≥сл¤ полог≥в Ї причиною астми в д≥тей молодшого в≥ку [65]. јнал≥з л≥тератури з 1966 по 2000 р≥к [42] показав, що вплив тютюнового диму на ваг≥тну ж≥нку служить прогностичною ознакою розвитку астми ≥ наступноњ зниженоњ функц≥њ легень у дитини.

ѕроведене в Ћос-јнджелес≥ досл≥дженн¤ [27] д≥йшло до висновку, що материнське кур≥нн¤ п≥д час ваг≥тност≥ п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть бронх≥альноњ астми ≥ р≥зних категор≥й задишки в д≥тей. ј вплив пасивного кур≥нн¤ п≥сл¤ народженн¤ швидше п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть розвитку приступ≥в задишки, особливо при поЇднанн≥ впливу тютюнового диму з ≥ншими факторами, а не виникненн¤ астми.

¬ ос≥б з установленим д≥агнозом астми вимушене пасивне кур≥нн¤ не т≥льки обумовлюЇ б≥льшу т¤жк≥сть прот≥канн¤ захворюванн¤, але ≥ пог≥ршуЇ ¤к≥сть житт¤, знижуЇ функц≥њ легень, зб≥льшуЇ к≥льк≥сть звернень за медичною допомогою з приводу астми, включно з госп≥тал≥зац≥¤ми [78].

«а оц≥нками, проведеними у —Ўј, пасивне кур≥нн¤ щор≥чно призводить до 200 000-1 000 000 випадк≥в пог≥ршенн¤ стану д≥тей-астматик≥в.  р≥м того, тютюновий дим виступаЇ ¤к фактор ризику розвитку астми в д≥тей, у ¤ких ран≥ше њњ симптоми не ви¤вл¤лис¤.

” досл≥дженн≥, проведеному на основ≥ даних нац≥онального опитуванн¤ —Ўј про здоров'¤ й харчуванн¤, були вид≥лен≥ групи д≥тей р≥зного в≥ку з високими й низькими концентрац≥¤ми кот≥н≥ну в б≥олог≥чних р≥динах [55]. ƒ≥ти в≥д 4 до 6 рок≥в з високими р≥вн¤ми кот≥н≥ну в кров≥ ви¤вилис¤ найб≥льш уразливими - у них ознаки астми в≥дзначалис¤ в 5 раз≥в част≥ше, вони майже вдв≥ч≥ част≥ше страждали в≥д задишки, коли не були застуджен≥, мали пог≥ршенн¤ функц≥њ легень, пропускали б≥льше дн≥в зан¤ть через хворобу прот¤гом останнього року пор≥вн¤но з тими, хто мав найнижч≥ р≥вн≥ кот≥н≥ну в кров≥. ѕри цьому наражен≥сть на тютюновий дим впливала не ст≥льки на те, що в дитини з'¤вл¤лос¤ захворюванн¤ "бронх≥альна астма", ск≥льки на пог≥ршенн¤ стану ≥ част≥ симптоми у д≥тей ≥з уже встановленим д≥агнозом.

ѕроведене в ≤нд≥њ досл≥дженн¤ [29] поширеност≥ бронх≥альноњ астми ≥ р≥зноман≥тних респ≥раторних симптом≥в серед учн≥вськоњ молод≥ 9-20 рок≥в залежно в≥д на¤вност≥ курц≥в у родин≥ ви¤вило, що присутн≥сть курц≥в у дом≥ п≥двищуЇ ≥мов≥рн≥сть розвитку астми в 1,78 рази, а виникненн¤ р≥зних респ≥раторних симптом≥в у 1,6-2,25 рази.

” досл≥дженн≥, присв¤ченому впливов≥ м≥ри уражуваност≥ тютюновим димом на частоту ≥ т¤жк≥сть н≥чних про¤в≥в захворюванн¤ в д≥тей, що страждають на бронх≥альну астму, було ви¤влено, що б≥льш ≥нтенсивна присутн≥сть тютюнового диму в будинку призводила до обт¤женн¤ симптоматики захворюванн¤ майже втрич≥ [59].

ѕроведене у Ўвец≥њ досл≥дженн¤ [49], у ход≥ ¤кого було опитано б≥льше 8 тис¤ч ≥ндив≥д≥в, ви¤вило, що пасивне кур≥нн¤ в дит¤чому в≥ц≥ також спри¤Ї б≥льш≥й ≥мов≥рност≥ захвор≥ти на бронх≥альну астму в дорослих людей, що н≥коли не курили. ÷ей вплив позначавс¤ особливо сильно в тому випадку, ¤кщо в с≥мейному анамнез≥ було в≥дсутнЇ згадуванн¤ про схильн≥сть до атоп≥чних захворювань. ” цьому ж досл≥дженн≥ було встановлено, що тютюновий дим Ї найб≥льш частим подразником нижн≥х дихальних шл¤х≥в пор≥вн¤но з холодним пов≥тр¤м, пилом, парфумами, пилком рослин ≥ домашн≥х тварин.

јтоп≥чн≥ (алерг≥йн≥) захворюванн¤

ƒосл≥дженн¤ показують, що серед д≥тей, батьки ¤ких кур¤ть, част≥ше спостер≥гаютьс¤ атоп≥чн≥ захворюванн¤, у тому числ≥ алерг≥йний рин≥т, астма, нейродерм≥т, при цьому ¤кщо серед ус≥х д≥тей дл¤ виникненн¤ цих захворювань велике значенн¤ маЇ генетична схильн≥сть, то в груп≥ д≥тей, п≥дданих впливу тютюнового диму, спадкова схильн≥сть до атоп≥чних захворювань уже не маЇ великого значенн¤. ƒосл≥дженн¤ ви¤вл¤ють молекул¤рн≥ ≥ генотоксичн≥ ушкодженн¤, ¤к≥ тютюновий дим викликаЇ в дит¤чому орган≥зм≥ [8], тим самим обумовлюючи розвиток захворюванн¤.

«ахворюванн¤ верхн≥х дихальних шл¤х≥в, захворюванн¤ лор-орган≥в та ≥нфекц≥йн≥ захворюванн¤

“ютюновий дим також Ї подразнюючим чинником, д≥¤ ¤кого може викликати фаринг≥ти ≥ те, що називають словом "застуда" [60].

ƒосл≥дженн¤ [8] показують, що у груп≥ д≥тей, п≥дданих впливу тютюнового диму, зростаЇ частота хрон≥чних риносинусит≥в ≥ алерг≥йних рин≥т≥в.

—хильн≥сть до гострого ≥ рецидивуючого середн≥х отит≥в п≥двищуЇтьс¤ серед д≥тей, що п≥ддалис¤ комб≥нованому впливу тютюнового диму до ≥ п≥сл¤ народженн¤ [50]. «а ≥ншими даними, вплив на д≥тей пасивного кур≥нн¤ п≥двищуЇ ризик розвитку хрон≥чного середнього отиту [71].

Ѕатьки, що кур¤ть, також зб≥льшують ризик набутт¤ њхн≥ми д≥тьми бактер≥ального мен≥нг≥ту, ¤кий загрожуЇ життю. ѕроведене в √рец≥њ досл≥дженн¤ показало, що тютюновий дим спри¤Ї прикр≥пленню бактер≥й до тканин, що вистилають горло. „им б≥льшому впливу диму п≥ддаютьс¤ д≥ти, тим б≥льше бактер≥й вони накопичують. ” б≥льшост≥ людей ≥снуЇ природна ст≥йк≥сть до мен≥нгококового мен≥нг≥ту, але Ї невеликий ризик ускладнень, особливо дл¤ д≥тей молодше п'¤ти рок≥в.  ≥лька рок≥в тому стало в≥домо, що курц≥ набагато част≥ше Ї переносниками бактер≥й. ƒл¤ д≥тей курц≥в ризик постраждати в≥д мен≥нг≥ту зб≥льшуЇтьс¤ удв≥ч≥. √рупа досл≥дник≥в обстежувала б≥льше 250 д≥тей у √рец≥њ ≥ ви¤вила, що вс≥, у кого була мен≥нгококова ≥нфекц≥¤, мали матер≥в, що кур¤ть. –езультати показали, що пасивн≥ курц≥ страждають в≥д такого ж впливу на тканини горла ≥ носов≥ проходи, ¤к ≥ активн≥ курц≥ [82].

” серпн≥ 2002 року прем'Їр-м≥н≥стр јвстрал≥њ ’овард звинуватив батьк≥в, що кур¤ть б≥л¤ своњх д≥тей, у безв≥дпов≥дальност≥ у зв'¤зку з≥ зростанн¤м ризику в дитини занедужати мен≥нгококовим мен≥нг≥том. ”р¤д збираЇтьс¤ забезпечити безкоштовн≥ щепленн¤ в≥д мен≥нг≥ту дл¤ однор≥чних ≥ 15-17-л≥тн≥х д≥тей. ѕрем'Їр-м≥н≥стр сказав, що його не можна назвати фанатиком, оск≥льки в≥н сам курив, коли був молодшим, але вважаЇ, що батьки повинн≥ покинути курити заради своњх д≥тей. "ƒе¤к≥ люди наст≥льки безв≥дпов≥дально ставл¤тьс¤ не т≥льки до њх власного здоров'¤, але ≥ до здоров'¤ њхн≥х д≥тей, що продовжують робити абсолютно неприпустим≥ реч≥ ≥ п≥ддавати своњх д≥тей зовс≥м непотр≥бному ризику," - сказав в≥н. ’овард за¤вив, що ур¤д ≥мпортуЇ до одного м≥льйона доз вакцини, щоб почати вакцинац≥ю. –ан≥ше т≥ньовий ћ≥н≥стр охорони здоров'¤ —т≥вен —м≥т в≥тав програму щеплень, але закликав ”р¤д докласти б≥льше зусиль до ≥нформуванн¤ родин про досл≥дженн¤, що показали зв'¤зок м≥ж кур≥нн¤м ≥ хворобою. —м≥т сказав, що програма маЇ гарний початок, але може зробити б≥льше. "”р¤д одержуЇ до 250 м≥льйон≥в долар≥в акцизних податк≥в в≥д оптовоњ торг≥вл≥ тютюном, ≥ м≥г би прийн¤ти закони, що передбачають використовувати частину цих засоб≥в дл¤ зверненн¤ уваги родин на той факт, що ¤кщо њхн≥ д≥ти живуть у домах, де кур¤ть, у них у чотири рази б≥льша ≥мов≥рн≥сть занедужати мен≥нг≥том" [87].

«ахворюванн¤ орган≥в травленн¤

«ахворюванн¤ ротовоњ порожнини

¬становлено, що в курц≥в част≥ше, н≥ж у тих, хто не курить, спостер≥гаютьс¤ захворюванн¤ периодонту. ƒл¤ оц≥нки впливу пасивного кур≥нн¤ на ризик розвитку захворювань периодонту використали дан≥ нац≥онального опитуванн¤, проведеного в —Ўј з питань здоров'¤ ≥ харчуванн¤. ¬и¤влено, що вплив тютюнового диму на людей, ¤к≥ н≥коли не курили, п≥двищуЇ ризик розвитку таких захворювань у середньому на 60% пор≥вн¤но з тими, хто не п≥ддаЇтьс¤ д≥њ тютюнового диму [7].

≤ хоча захворюванн¤ периодонту звичайно ви¤вл¤ютьс¤ вже в зр≥лому в≥ц≥, вплив тютюнового диму в дит¤ч≥ роки досить суттЇвий.

Ќедавно проведене досл≥дженн¤ [5, 68] св≥дчить про те, що д≥ти, п≥ддан≥ пасивному кур≥нню, мають удв≥ч≥ б≥льшу к≥льк≥сть кар≥озних порожнин, н≥ж т≥, хто не дихаЇ тютюновим димом. –езультати були отриман≥ в ход≥ обстеженн¤ 3 500 д≥тей в≥ком в≥д 4 до 11 рок≥в, що проходили повне стоматолог≥чне обстеженн¤ з одночасним визначенн¤м концентрац≥њ кот≥н≥ну в б≥олог≥чних р≥динах. як сказав кер≥вник досл≥дницькоњ групи Ёндрю Ёлайн, руйнуванн¤ зуб≥в Ї найб≥льш розповсюдженим захворюванн¤м серед д≥тей, тому будь-¤кий зах≥д, що призведе до зменшенн¤ утворенн¤ порожнин, буде мати величезний економ≥чний вплив. Ќаприклад, в≥дпов≥дно до оц≥нок, зроблених у  анад≥, на л≥куванн¤ кар≥Їсу щор≥чно витрачаЇтьс¤ 450 млн. долар≥в. ƒосл≥дники припускають, що к≥льк≥сть тих, хто потребуЇ л≥куванн¤ кар≥озних порожнин зменшитьс¤, щонайменше, на третину, ¤кщо д≥ти не будуть п≥ддаватис¤ впливу тютюнового диму. ”супереч широко розповсюдженому у¤вленню, кар≥Їс викликають не занадто велика к≥льк≥сть солодкого, а бактер≥њ, що виробл¤ють молочну кислоту, це ≥ призводить до руйнуванн¤ зуб≥в. ¬плив пасивного кур≥нн¤ знижуЇ здатн≥сть орган≥зму боротис¤ з р≥зноман≥тними ≥нфекц≥¤ми, що ви¤вл¤Їтьс¤ у б≥льш частих застудах ≥ кар≥Їс≥. 

√астро-езофагеальний рефлюкс

“ерм≥ном "гастро-езофагеальний рефлюкс" позначають ретроградне (тобто зворотне нормальному) просуванн¤ вм≥сту шлунка, через нижн≥й стравох≥дний сф≥нктер, у стравох≥д. "√астро-езофагеальний" на украњнську мову перекладаЇтьс¤ ¤к "шлунково-стравох≥дний". “ривалий контакт слизовоњ оболонки стравоходу з кислим вм≥стом шлунка, що м≥стить пепсин, спри¤Ї розвитку њњ запаленн¤ [84, 85, 88, 90].

ћ≥н≥стерство ќхорони здоров'¤, ѕрац≥ ≥ —оц≥ального «абезпеченн¤ япон≥њ провело спец≥альне досл≥дженн¤ [92] випадк≥в госп≥тал≥зац≥њ маленьких д≥тей, що проковтнули небезпечн≥ дл¤ здоров'¤ предмети. Ѕули оброблен≥ дан≥ за 2001 р≥к з 8 пед≥атричних кл≥н≥к ≥ ви¤влено 886 таких випадк≥в. « них у 401 випадку, чи в 45%, д≥ти потрапили в л≥карню, проковтнувши сигарету чи недопалок. ” 91% ≥з випадк≥в ≥з сигаретами в≥к д≥тей становив в≥д 6 до 17 м≥с¤ц≥в. Ќа другому м≥сц≥ серед предмет≥в ви¤вилис¤ л≥ки ≥ медична косметика, всього 122 випадки чи 14% загального числа госп≥тал≥зац≥й. ’оча у зв≥т≥ не пов≥домл¤Їтьс¤ про те, ¤ка к≥льк≥сть госп≥тал≥зац≥й мала летальний насл≥док, к≥льк≥сть н≥котину всього в одн≥й сигарет≥ може ви¤витис¤ фатальною дл¤ дитини, що њњ проковтнула. ћ≥н≥стерство спец≥ально попереджаЇ, що доросл≥ не повинн≥ використовувати посуд з р≥диною у ¤кост≥ поп≥льниць, тому що д≥ти можуть помилково випити цю р≥дину ≥ проковтнути недопалок. ƒл¤ смертельного результату доросл≥й людин≥ в середньому досить 60 мг н≥котину, а дитин≥ - значно менше. « димом курець одержуЇ в≥д 1 до 3 мг н≥котину, хоча незгор≥ла сигарета в середньому м≥стить 10 мг н≥котину. “ому, проковтнувши сигарету, д≥ти п≥ддаютьс¤ велик≥й небезпец≥.

—удинн≥ захворюванн¤

’оча багатьом здаЇтьс¤ б≥льш природн≥м, що вплив тютюнового диму призводить до захворювань дихальних шл¤х≥в, однак серцево-судинн≥ захворюванн¤ ви¤вл¤ютьс¤ не менш важливою причиною пог≥ршенн¤ здоров'¤ ≥ нав≥ть смерт≥, ¤к серед активних, так ≥ серед пасивних курц≥в.

«а оц≥нками, проведеними у —Ўј [72], пасивне кур≥нн¤ щор≥чно призводить до 3 тис¤ч смертей в≥д раку легень ≥ 62 тис¤ч смертей в≥д серцево-судинних захворювань.

” випадку, ¤кщо дитина п≥ддаЇтьс¤ впливу тютюнового диму в перш≥ м≥с¤ц≥ житт¤, це призводить до раннього ушкодженн¤ ендотел≥альних кл≥тин, що вистилають судини зсередини, ≥ ц≥ ушкодженн¤ можуть кл≥н≥чно ви¤вл¤тис¤ вже прот¤гом перших дес¤ти рок≥в житт¤. ѕасивне кур≥нн¤ в цей пер≥од призводить до зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤ товщини ≥нтими, тобто внутр≥шнього шару судин, й ≥нших шар≥в судинноњ ст≥нки, що призводить до њњ потовщенн¤.  р≥м того, шк≥длива дл¤ здоров'¤ повед≥нка батьк≥в, що кур¤ть, передаЇтьс¤ њхн≥м д≥т¤м, а це запускаЇ додатков≥ механ≥зми ушкоджень [30,31].

« кур≥нн¤м матер≥ п≥д час ваг≥тност≥ пов'¤зана, зокрема, мала маса т≥ла при народженн≥ [9, 11, 63]. ≤ хоча багатьом майбутн≥м мамам мала маса т≥ла немовл¤ти здаЇтьс¤ спри¤тливим фактором, де¤к≥ досл≥дженн¤ пов'¤зують з нею п≥двищений ризик у майбутньому серцево-судинних захворювань ≥ цукрового д≥абету.

«ниженн¤ вм≥сту в≥там≥н≥в в орган≥зм≥

јскорб≥нова кислота

–ан≥ше було в≥домо, що в сироватц≥ кров≥ курц≥в ≥ дорослих, що не кур¤ть, але страждають в≥д пасивного кур≥нн¤, знижуЇтьс¤ концентрац≥¤ в≥там≥ну —, ≥ це можна по¤снити впливом в≥льних радикал≥в, що м≥ст¤тьс¤ в тютюновому дим≥. ¬икористанн¤ результат≥в проведеного в —Ўј “ретього опитуванн¤ з питань здоров'¤ ≥ харчуванн¤, що охопило 2968 д≥тей ≥ п≥дл≥тк≥в, дозволило зробити висновки [74] про те, що в орган≥зм≥ д≥тей, п≥дданих д≥њ тютюнового диму, також знижуЇтьс¤ вм≥ст сироватковоњ аскорб≥новоњ кислоти. ”чен≥ запитували батьк≥в про њхнЇ кур≥нн¤, д≥Їту њх д≥тей ≥ додаткове використанн¤ в≥там≥н≥в. ќсобливих розходжень у надходженн≥ в≥там≥ну C у д≥тей, що п≥ддаютьс¤ пасивному кур≥нню, ≥ в д≥тей батьк≥в, що не кур¤ть, не спостер≥галос¤. „им б≥льше сигарет курили батьки, тим вищ≥ в кров≥ њхньоњ дитини були р≥вн≥ кот≥н≥ну, метабол≥ту н≥котину. „им б≥льше батьки курили, тим нижчим був вм≥ст в≥там≥ну C у њх дитини. ” д≥тей курц≥в вм≥ст в≥там≥ну — в середньому був на 20% меншим. ¬≥там≥н C не т≥льки захищаЇ в≥д серцевих захворювань, але також запоб≥гаЇ зм≥н≥ ƒЌ  кл≥тин, що ведуть до де¤ких вид≥в раку. Ќизьк≥ р≥вн≥ в≥там≥н≥в можуть сполучатис¤ з ≥ншими факторами, що провокують хвороби. Ќедостача в≥там≥ну C також може робити внесок у проблеми, перерахован≥ в ≥нших розд≥лах даноњ книги.

¬≥там≥ни групи ¬

 ур≥нн¤ - це давно в≥домий фактор ризику серцево-судинних захворювань. ¬и¤вилос¤, що тютюновий дим знижуЇ р≥вень в≥там≥ну ¬6 в орган≥зм≥, це призводить до нагромадженн¤ ам≥нокислоти гомоцистењну ≥ пов'¤заних з цим ушкоджень судин. ѕ≥двищенн¤ концентрац≥й гомоцистењну в плазм≥ кров≥ призводить до стар≥нн¤, ущ≥льненн¤ ст≥нок судин, що про¤вл¤Їтьс¤ ≥шем≥чною хворобою серц¤, ≥нсультами. 

ƒокладн≥ше про це в бюлетен≥ јЌ“» є5 (http://adic-ukraine.narod.ru >>ѕер≥одика >> Ѕюлетень јЌ“» >> є5)

¬плив на ≥нтелектуальний розвиток д≥тей

÷≥лком доведеними насл≥дками материнського кур≥нн¤ п≥д час ваг≥тност≥ Ї затримка росту до народженн¤ ≥ зниженн¤ ≥нтелектуального потенц≥алу дитини п≥сл¤ народженн¤. “е, ¤к учень справл¤Їтьс¤ з≥ шк≥льними завданн¤ми, може багато в чому залежати в≥д того, чи курила його мати п≥д час ваг≥тност≥. ќск≥льки н≥котин викликаЇ звуженн¤ судин, в≥н зменшуЇ надходженн¤ поживних речовин ≥ кисню до плоду. “аким чином, кожна зат¤жка не т≥льки зменшуЇ надходженн¤ кисню ≥ поживних речовин, але також спри¤Ї руйнуванню плаценти, що зв'¤зуЇ орган≥зм матер≥ ≥ плоду [76].

ѕроведене у Ўвец≥њ досл≥дженн¤ [45] проанал≥зувало м≥ру в≥дставанн¤ розм≥р≥в черепа немовл¤ти залежно в≥д ≥нтенсивност≥ кур≥нн¤ матер≥ п≥д час ваг≥тност≥. ≤мов≥рн≥сть того, що окружн≥сть голови немовл¤ти складаЇ менше 32 см, зростаЇ в 1,52 рази в ж≥нок, що кур¤ть менше 10 сигарет на день, ≥ в 1,86 рази, ¤кщо ж≥нка викурюЇ б≥льше 10 сигарет. ÷е св≥дчить про негативний вплив кур≥нн¤ на розвиток головного мозку дитини.

« кур≥нн¤м сигарет п≥д час ваг≥тност≥ пов'¤зують нейроповед≥нков≥ зм≥ни, що стосуютьс¤ функц≥онуванн¤ слуховоњ зони мозку. ” немовл¤т це про¤вл¤Їтьс¤ зниженн¤м реакц≥њ на звуки ≥ зм≥неними процесами звиканн¤ до звук≥в. ” в≥ц≥ в≥д 1 року до 11 рок≥в д≥ти в≥др≥зн¤ютьс¤ в тому, ¤к вони виконують завданн¤, пов'¤зан≥ з≥ слухом, так≥ ¤к мовн≥ завданн¤, пам'¤ть на слова, ауд≥альна обробка. « внутр≥шньоутробним впливом кур≥нн¤ також була пов'¤зана зм≥на загального когн≥тивного функц≥онуванн¤, тобто те, ¤к дитина засвоюЇ нову ≥нформац≥ю ≥ користуЇтьс¤ нею, ≥ про¤ви ≥мпульсивност≥, тобто наск≥льки продуманими, зваженими, обірунтованими будуть здаватис¤ њњ д≥њ [23].

ѕовед≥нка на перших роках житт¤ ви¤вилас¤ б≥льш проблемною у д≥тей, матер≥ ¤ких курили п≥д час ваг≥тност≥. ¬она включала п≥двищену ≥мпульсивн≥сть, бунтарство, схильн≥сть до ризику. ѕро¤ви негатив≥зму у двор≥чних д≥тей матер≥в, що кур¤ть, оц≥нювалис¤ в чотири рази вище пор≥вн¤но з тими д≥тьми, матер≥ ¤ких або припинили курити п≥д час ваг≥тност≥, або не починали курити [12]. ≤нш≥ досл≥дженн¤ таких д≥тей ви¤вили њх п≥двищену схильн≥сть до споживанн¤ наркотик≥в, дел≥нквентноњ повед≥нки, г≥рших усп≥х≥в у п≥дл≥тковому в≥ц≥ ≥ псих≥чних проблем у подальшому житт≥.

” досл≥дженн≥, представленому на симпоз≥ум≥ пед≥атричних наукових товариств у Ѕалт≥мор≥ в травн≥ 2002 року [67], був ви¤влений вплив уражуваност≥ дитини тютюновим димом на виконанн¤ нею математичних завдань ≥ завдань, пов'¤заних з читанн¤м. „им б≥льше кот≥н≥ну м≥стилос¤ в кров≥ д≥тей, тим г≥ршими були њхн≥ показники виконанн¤ тест≥в.

¬плив батьк≥вського кур≥нн¤ на майбутнЇ кур≥нн¤ њхн≥х д≥тей

ѕроведене в —ир≥њ досл≥дженн¤ старшокласник≥в [58] ви¤вило, що п≥дл≥тки з родин, де кур¤ть батьки, брати чи сестри, стають курц¤ми в 4,4 рази част≥ше, н≥ж п≥дл≥тки з родин, де не кур¤ть.

ƒосл≥дженн¤, що в≥дсл≥дковувало ≥мов≥рн≥сть залежного кур≥нн¤ (пачка чи б≥льше на день) у п≥дл≥тк≥в, ви¤вило, що серед ≥нших фактор≥в материнське кур≥нн¤ ≥стотно на це впливало, у той час ¤к батьк≥вське кур≥нн¤ не мало такого вагомого значенн¤ [1].

 ур≥нн¤ матер≥ п≥д час ваг≥тност≥ також привертаЇ д≥тей до ранн≥х експеримент≥в з кур≥нн¤м. ¬плив цього фактора ви¤вивс¤ нав≥ть б≥льшим, н≥ж житт¤ дитини в дом≥, де курить мати.  р≥м цього, досл≥дники ви¤вили, що кур≥нн¤ п≥д час ваг≥тност≥ спри¤ло тому, що дитина з б≥льшою ≥мов≥рн≥стю про¤вл¤ла тривогу, депрес≥ю ≥ так≥ види повед≥нки, коли дитина била чи кусала ≥нших. якщо мати п≥д час ваг≥тност≥ викурювала, щонайменше, 10 сигарет на день, ≥мов≥рн≥сть того, що њњ дитина спробуЇ курити вже до 10 рок≥в, зростала в 5 раз≥в [17]. ƒосл≥дженн¤ експериментуванн¤ з тютюном Ї важливим, адже чим ран≥ше починаютьс¤ експерименти, тим б≥льшою Ї ймов≥рн≥сть формуванн¤ звички ≥ залежност≥ [57].

¬ ≥ншому досл≥дженн≥ оц≥нювавс¤ вплив кур≥нн¤ матер≥ п≥д час ваг≥тност≥ на майбутню повед≥нку дитини в п≥дл≥тковому в≥ц≥ чи у в≥ц≥ ранньоњ дорослост≥. ¬и¤влено, що кур≥нн¤ матер≥ п≥д час ваг≥тност≥ маЇ довгостроковий ефект на повед≥нку та здоров'¤ дитини, ¤кий не може бути по¤снений ≥ншими факторами. якщо мати курила п≥д час ваг≥тност≥ б≥льше 10 сигарет на день, то ризик зловживанн¤ наркотиками дл¤ њњ дочки зростав у 5 раз≥в, а ризик проблемноњ повед≥нки дл¤ сина зростав у 4 рази, при цьому проблеми повед≥нки ви¤вл¤лис¤ вже у в≥ц≥ до 13 рок≥в [20].

Ќа кур≥нн¤ д≥тей впливаЇ не т≥льки кур≥нн¤ батьк≥в, але також ≥ њхнЇ припиненн¤ кур≥нн¤. як показало проведене у –ос≥њ опитуванн¤ батьк≥в ≥ д≥тей [40], д≥ти колишн≥х курц≥в експериментують ≥з сигаретами так само, ¤к ≥ д≥ти курц≥в, але в них це з меншою ≥мов≥рн≥стю переходить у залежн≥сть. “аким чином, найкраще, що батьки можуть зробити дл¤ захисту своЇњ дитини в≥д тютюнових проблем - це не курити в њхн≥й присутност≥ ≥ не курити взагал≥.

 «м≥ст

–озд≥л 5. ўо може статис¤ з ¬ашою дитиною, ¤кщо ¬и курите

http://adic-ukraine.narod.ru /coalition/