ƒосв≥д проф≥лактики кур≥нн¤: зан¤тт¤, конкурси, клуби
–озд≥л 1. Ўк≥льна проф≥лактика
ому вона потр≥бна
ƒорослим. —турбованим батькам, схвильованим учител¤м. ¬берегти, захистити в≥д всесв≥тнього зла - ось њхн¤ м≥с≥¤. јдже, врешт≥-решт, це потр≥бно д≥т¤м! - вигукують доросл≥ ≥ ввод¤ть до навчальних план≥в проф≥лактичн≥ зан¤тт¤.
"ј ¤ говорю вам: "’ватит! ”стал ¤ от этой обузы!" - так реагують на будь-¤к≥ зан¤тт¤ сам≥ д≥ти-п≥дл≥тки. ўо турбуЇ њх? як потоваришувати, пос≥сти належне м≥сце в груп≥, ≥ ще д≥знатис¤ - про найвищу гору св≥ту, про те, ¤к кохатис¤, ≥ що написано у щоденнику сус≥дськоњ д≥вчинки, ¤к≥ Ї види наркотик≥в ≥ з чим њх њд¤ть. ≤ спробувати - зал≥зти на другий поверх водост≥чною трубою, покурити з друз¤ми потай в≥д батьк≥в, п≥дсмажити жабу, проњхати на даху електрички.
ѕ≥дл≥тковий в≥к сповнений експеримент≥в. ј ми, доросл≥, боњмос¤. јле шк≥льна проф≥лактика, нав≥ть ¤кщо њњ зд≥йснЇмо ми, доросл≥ з дещо ≥ншими ц≥нност¤ми, маЇ допомогти п≥дл≥ткам пережити пер≥од експериментаторства з м≥н≥мальним ризиком дл¤ њхнього здоров'¤ й житт¤ зараз та в майбутньому.
ўо п≥дл≥тки знають про кур≥нн¤ та сигарети
ƒуже багато. ” хлопц≥в та д≥вчат 11-17 рок≥в ус¤ ≥нформац≥¤ з будь-¤ких джерел розмањтим безладд¤м звалена в голов≥. ≤нформац≥¤ про кон¤, ¤кий помираЇ в≥д тютюну, лежить там б≥к у б≥к ≥з твердженн¤м старшого сус≥да про те, що кожен чолов≥к обов'¤зково маЇ навчитис¤ курити, ≥ розпов≥д¤ми про стол≥тнього д≥дус¤, ¤кий курив усе житт¤, ≥ з рекламними акц≥¤ми про "смак јмерики". „имало ≥нформац≥њ ≥ м≥ф≥в, н≥чим не обірунтованих тверджень, рекламних статей чи самовиправдань залежних курц≥в.
¬одночас вони не завжди знають, що серед њхн≥х родич≥в майже завжди знайдетьс¤ людина, ¤ка померла в≥д кур≥нн¤ (в≥д раку, ≥нсульту - ≥ багато курила при цьому). ’лопц≥ й д≥вчата у цьому в≥ц≥ р≥дко знають, ¤к важко кинути курити. ƒл¤ себе кожен курець в≥рить: саме в≥н пограЇтьс¤ недовго, а пот≥м кине з легк≥стю ≥ без жодних проблем.
ўо варто робити
ўонайменше, коли в≥д нас цього вимагають навчальн≥ плани чи поклик сумл≥нн¤, можна провести одне зан¤тт¤ в клас≥. якщо воно добре структуроване ≥ несе ч≥тке посланн¤, то воно здатне перекроњти де¤к≥ у¤вленн¤ д≥тей про кур≥нн¤.
«даЇтьс¤, у ¬ас склалис¤ добр≥ стосунки ≥ в≥дверт≥ взаЇмини з ¤кимось класом. “од≥ ви можете зробити дуже багато, провод¤чи одну чи к≥лька "дов≥рливих бес≥д". Ќа уроц≥ або прот¤гом класного часу, розпод≥ливши хлопчик≥в та д≥вчат або з≥бравши вс≥х разом. “ак≥ бес≥ди ≥з наведенн¤м приклад≥в ≥з житт¤ запам'¤товуютьс¤ надовго, часто це сильний аргумент проти початку кур≥нн¤. √оловне, почати з запитань, що хвилюють самих слухач≥в. ј ц≥ питанн¤ треба вм≥ти почути.
Ќайкращий спос≥б щось зрозум≥ти самому - по¤снити це комусь ≥ншому.
ѕереконанн¤ сл≥д закр≥плювати в д≥¤х, неважливо, буде це конкурс плаката чи телефонне опитуванн¤. ќрган≥зувавши з хлопц¤ми та д≥вчатами цю акц≥ю, ви краще розум≥тимете один одного, вам стане ц≥кав≥ше протисто¤ти кур≥нню.
ур≥нн¤ дл¤ багатьох - спос≥б ув≥йти в групу. ращий спос≥б вберегти максимум п≥дл≥тк≥в в≥д кур≥нн¤ - створити престижну ≥ веселу групу, дл¤ входженн¤ до ¤коњ важливо не курити ≥ бути в≥льним в≥д р≥зних ≥нsтоксикант≥в, тобто безнаркотичний клуб. јкц≥њ, веч≥рки, в≥дпочинок - усе це тепер обм≥рковують ≥ реал≥зовують сам≥ п≥дл≥тки.
“ак в≥д потреб дорослих (уберегти, по¤снити) ми поступово перейшли до ≥стинних потреб самих д≥тей (друз≥, ц≥каво проведений в≥льний час).
ћи виходимо з того, що...
ѕ≥д медичне визначенн¤ наркотик≥в п≥дпадають ≥ легальн≥ речовини (алкоголь, тютюн), ≥ т≥, котр≥ заборонен≥ до виробництва та продажу (героњн, марихуана, кокањн тощо). —п≥льним дл¤ них Ї те, що вс≥ вони викликають залежн≥сть, ус≥ вони потай чи в≥дверто пропагуютьс¤, ≥з ус≥ма цими речовинами хтось розпочинаЇ експериментувати у 12-15 рок≥в, ≥, ¤к насл≥док, в≥д њх продажу хтось отримуЇ величезн≥ прибутки. якщо порахувати к≥льк≥сть крим≥нальних справ ≥ поламаних доль - страшн≥ш≥ наркотики нелегальн≥. якщо ж звернутис¤ до медичних насл≥дк≥в, то в≥д хвороб, викликаних тютюном, за р≥к помираЇ б≥льше, н≥ж в≥д наркотик≥в, —Ќ≤ƒу, алкоголю, вбивств, самогубств, авто- та ав≥акатастроф разом уз¤тих. Ћег≥тимн≥сть наркотику, ¤ким Ї н≥котин у тютюнов≥, змушуЇ людей ставитис¤ до нього легковажн≥ше, але в≥д цього лише зростають ризики, пов'¤зан≥ з його споживанн¤м.
ур≥нн¤ - це ритуальна ≥ символ≥чна повед≥нка, дл¤ ¤коњ важливим Ї оч≥куванн¤ ефект≥в, створюваних речовинами. ƒл¤ споживач≥в будь-¤ких ≥з перел≥чених речовин (назвемо њх дл¤ простоти ≥нтоксикантами) мають значенн¤ саме оч≥куванн¤ чи у¤вленн¤ про те, ¤ким чином маЇ под≥¤ти речовина, ¤к людина поводитьс¤ п≥д д≥Їю даноњ речовини, а зовс≥м не х≥м≥чн≥ формули чи ф≥з≥олог≥чн≥ по¤сненн¤. “обто в ц≥л¤х проф≥лактики необх≥дно, в першу чергу, працювати з пронаркотичними м≥фами та у¤вленн¤ми, що њх продукуЇ реклама.
јле не лише з цим, а ще й з ритуалом, що супроводжуЇ кур≥нн¤, а отже, з с≥м'Їю чи групою однол≥тк≥в, ¤к≥ кур¤ть, з тим, ¤к прийн¤то в≥дзначати св¤та, проводити в≥льний час, ≥ що означаЇ дл¤ навколишн≥х в≥дмова в≥д кур≥нн¤ члена сп≥льноти. ÷≥ ритуали важлив≥, оск≥льки саме потреба бути прийн¤тим у св≥т друз≥в Ї причиною того, що п≥дл≥ток долаЇ свою природну ф≥з≥олог≥чну огиду до ≥нтоксикант≥в ≥ намагаЇтьс¤ долучитис¤ до них.
„и потр≥бн≥ дл¤ проф≥лактики досл≥дженн¤ ≥ опитуванн¤
≤нод≥ вважаЇтьс¤, що перед тим, ¤к проводити проф≥лактику в школ≥, сл≥д знати, ск≥льки в н≥й курц≥в, хто з них курить у туалет≥ чи за рогом школи ≥ так дал≥. ≤ виникаЇ запитанн¤ - а Ќј¬≤ўќ це знати вам? ”чител¤м ≥ дирекц≥њ школи часто хочетьс¤ застосувати санкц≥њ до под≥бних порушник≥в пор¤дку. ѓм результати такого досл≥дженн¤ будуть потр≥бн≥ дл¤ розв'¤занн¤ зовс≥м ≥нших завдань, таких, ¤к≥ не мають н≥чого сп≥льного з проф≥лактикою.
ћожна погодитис¤ з наступним: аби приступити до серйозноњ роботи, дуже важливо досл≥дити ситуац≥ю, що склалас¤. ≤, зрештою, це правильно. јле стосовно кур≥нн¤ ситуац≥¤ може ≥нтерпретуватис¤ неоднозначно. —каж≥мо так: ви вважаЇте, що 60% старшокласник≥в кур¤ть. ƒл¤ вас це критична ситуац≥¤, ≥ вс≥м зрозум≥ло, що з цим потр≥бно щось робити. јле сам≥ п≥дл≥тки на це дивл¤тьс¤ по-≥ншому. ƒл¤ них це означаЇ, що б≥льш≥сть п≥дл≥тк≥в кур¤ть, а всл≥д за цим виникаЇ запитанн¤: "ј чим ¤ г≥рший?"
“ому, перш н≥ж планувати досл≥дженн¤ у межах проф≥лактичноњ програми, важливо обм≥ркувати так≥ запитанн¤:
 | ¤к≥ дан≥ ¬и хочете отримати? |
| кому ≥ дл¤ чого вони потр≥бн≥? |
| ¤ким чином ¬и можете використати њх в проф≥лактичн≥й програм≥? |
| ¤к саме ¬и забезпечите чесн≥сть в≥дпов≥дей на ваш≥ запитанн¤? |
| чи не зашкодить це досл≥дженн¤ вашим проф≥лактичним завданн¤м? |
« приводу кур≥нн¤ важливо ч≥тко визначити дл¤ себе, що ви (≥ сам≥ п≥дл≥тки) називаЇте "кур≥нн¤м" (те, що вони пробували курити, кур¤ть 2-3 сигарети на тиждень, кур¤ть регул¤рно, кур¤ть 1 пачку на день, кур¤ть зат¤гуючись чи н≥). якщо не уточнити питанн¤, то отриман≥ дан≥ не будуть в≥дображати реальноњ картини розповсюдженост≥ кур≥нн¤.
√рамотно проведен≥ опитуванн¤, ¤к правило, показують, що регул¤рно курить менш≥сть учн≥в конкретноњ школи, але при цьому сам≥ учн≥ в≥р¤ть, що курц≥ серед них складають б≥льш≥сть. ќзнайомленн¤ учн≥в школи з реальними фактами дозволить показати, що некур≥нн¤ - це стиль повед≥нки б≥льшост≥. ¬ результат≥, заради бажанн¤ бути "¤к ус≥", багато п≥дл≥тк≥в можуть вир≥шити не курити, хоча таке бажанн¤ дл¤ п≥дл≥тк≥в не Ї визначальним, щоб почати курити. “акий п≥дх≥д отримав назву "соц≥альноњ нормал≥зац≥њ".
јле задамос¤ питанн¤м, чому б не дов≥ритис¤ даним тих опитувань, ¤к≥ вже в≥рог≥дно проводилис¤ у вашому м≥ст≥ або крањн≥. –еальний зм≥ст роботи майже не залежатиме в≥д того, ск≥льки учн≥в курить - 25 чи 40%. ј ¤кщо ¬и пройдете навколо школи п≥сл¤ перерви, то побачите, що виб≥р - курити чи н≥ - вони робл¤ть щодн¤. ¬ ¤кост≥ базовоњ ≥нформац≥њ цього б≥льш н≥ж досить. ј коли ¬ам захочетьс¤ оц≥нити, чи вплинули ваш≥ проф≥лактичн≥ д≥њ на реальний стан кур≥нн¤ п≥дл≥тк≥в, ¬и можете з де¤кою пер≥одичн≥стю п≥драховувати недопалки на певн≥й територ≥њ до проведенн¤ програми (акц≥њ, конкурсу, бес≥ди) ≥ п≥сл¤ нењ. ћ≥жнародн≥ досл≥дженн¤ показують: такий прим≥тивний метод оц≥нюванн¤ досить точно в≥дображаЇ зм≥ни р≥вн¤ кур≥нн¤.
