ур≥нн¤ та д≥ти: ¤к захистити права дитини
ѕовага до погл¤д≥в дитини: в≥льн≥ в≥д диму школа, л≥карн¤, осел¤
—татт¤ 12 онвенц≥њ про права дитини м≥стить один ≥з кер≥вних принцип≥в онвенц≥њ, вона стверджуЇ, що д≥ти повинн≥ мати своЇ слово у кожному аспект≥ житт¤, ¤кий њх стосуЇтьс¤, в родин≥, вдома, у школ≥, у медико-сан≥тарн≥й допомоз≥, у своњй м≥сцев≥й громад≥ ≥ в б≥льш широкому сусп≥льств≥.
ƒоросл≥ не завжди схильн≥ дослухатис¤ до д≥тей. ћожливо, вони вважають, що д≥ти не здатн≥ скласти свою думку або не волод≥ють достатньою ≥нформац≥Їю дл¤ формуванн¤ обірунтованих погл¤д≥в. Ќайчаст≥ше доросл≥ ≥гнорують думки д≥тей, вважаючи њх незр≥лими, тобто такими, що не заслуговують на розгл¤д. р≥м того, ¤кщо д≥тей вислуховувати та зважати на њх думку, то доведетьс¤ щось робити, зм≥нювати. ÷е може не в≥дпов≥дати побажанн¤м чи оч≥куванн¤м дорослих. ўоб ц¤ статт¤ онвенц≥њ в≥д≥грала роль у повс¤кденному житт≥ д≥тей, необх≥дний обоп≥льний процес: д≥ти навчаютьс¤ висловлювати погл¤ди, а доросл≥ вчатьс¤ слухати та серйозно ставитись до того, що чують в≥д д≥тей.
ƒ≥ти - це люди, а не власн≥сть. Ѕатьки називають дитину "своЇю", ≥ часто неусв≥домлено сприймають њњ ¤к власн≥сть, вони за нењ вир≥шують, п≥клуютьс¤, обер≥гають, несуть юридичну в≥дпов≥дальн≥сть. ќднак, дл¤ того, щоб ≥нтереси дитини було враховано, щоб ≥з дитини виросла повноц≥нна ≥ в≥дпов≥дальна людина, необх≥дно кожного разу не просто думати за дитину, а ставити њй запитанн¤ ≥ звертати увагу на њњ думку, координувати своњ д≥њ ≥з бажанн¤ми дитини. «найти баланс своњх та дит¤чих ≥нтерес≥в, добробуту ≥ здоров'¤ дитини непросто.
ƒл¤ забезпеченн¤ реальноњ участ≥ необх≥дно попередньо забезпечити повагу до ≥нших прав дитини. Ѕезпечне дл¤ житт¤ середовище, в≥льне в≥д страху несправедливого покаранн¤, а також свобода в≥д експлуатац≥њ абсолютно необх≥дн≥ дл¤ того, щоб д≥ти в≥дчули свободу самовираженн¤. р≥м того, щоб брати участь, д≥ти мають отримувати ≥нформац≥ю вдома, у школ≥, а також мати доступ до засоб≥в ≥нформац≥њ.
ур≥нн¤ вдома, у школ≥, медичному заклад≥ призводить до того, що дитина змушена дихати тютюновим димом. оли ми питаЇмо у д≥тей, чи подобаЇтьс¤ њм те, що њх батьки кур¤ть на кухн≥, ми отримуЇмо однозначну негативну в≥дпов≥дь. ƒ≥ти ще з дошк≥льного в≥ку д≥знаютьс¤, що кур≥нн¤ небезпечне, що знаходитис¤ у прокуреному прим≥щенн≥ неприЇмно, що хвор≥ти на бронх≥ти, астму, √–« погано. ќднак, у б≥льшост≥ випадк≥в њх думка не може зм≥нити ситуац≥ю.
«вичайно, важливим завданн¤м школи ≥ батьк≥в Ї наданн¤ д≥т¤м ¤кнайповн≥шоњ ≥нформац≥њ про насл≥дки кур≥нн¤ ≥ змушеного вдиханн¤ тютюнового диму. Ќе т≥льки шкода дл¤ здоров'¤, але ≥ положенн¤ м≥жнародних юридичних документ≥в, ¤к≥ захищають права дитини, повинн≥ бути в≥дом≥ кожному.
¬ одн≥й з рос≥йських шк≥л вир≥шили орган≥зувати прим≥щенн¤ дл¤ кур≥нн¤ на територ≥њ школи. “аке р≥шенн¤ не з'¤вилос¤ б, ¤кби дирекц≥¤ школи д≥йсно дотримувалась онвенц≥њ про права дитини. ≤ не лише тому, що будь ¤ке заохоченн¤ до кур≥нн¤ шкодить. якби р≥шенн¤ про орган≥зац≥ю м≥сц¤ дл¤ кур≥нн¤ в будь-¤кому заклад≥, куди мають доступ д≥ти, приймалос¤ по-справжньому за участ≥ д≥тей, то, перш за все, д≥т¤м надали би ≥нформац≥ю:
 | про вплив тютюну на здоров'¤ курц¤, |
| про вплив тютюнового диму на тих, хто не курить, але змушений вдихати дим, |
| про поширенн¤ диму з в≥дведеного м≥сц¤ дл¤ кур≥нн¤ по вс≥х прим≥щенн¤х школи або л≥карн≥, |
| про те, коли ≥ за ¤ких потреб д≥ти, що не кур¤ть, змушен≥ будуть заходити в це прим≥щенн¤ дл¤ кур≥нн¤. |
ƒал≥ важливо почути думку вс≥х д≥тей, незалежно в≥д в≥ку. Ќа цю думку не повинн≥ впливати старш≥ п≥дл≥тки, ¤к≥ експериментують з тютюном або курц≥ серед учител≥в. Ќайкращий спос≥б - письмове голосуванн¤ та аргументац≥¤, участь незалежного ком≥тету ≥з батьк≥в, д≥тей, вчител≥в при п≥дведенн≥ п≥дсумк≥в.
ƒ≥ти - ≥деал≥сти, њхн¤ думка часто об'Їктивн≥ша ≥ чесн≥ша, н≥ж думка дорослих, ¤к≥ можуть висловлюватис¤ на користь когось старшого за званн¤м, потурати своњм слабост¤м, не бажати щось зм≥нювати в житт≥. ƒ≥ти ≥з с≥мей, де не кур¤ть, були б проти кур≥нн¤ в школ≥, бо справедливо бо¤тьс¤ шкоди в≥д диму. ƒ≥ти ≥з с≥мей курц≥в висловились би за так необх≥дне њм чисте пов≥тр¤, адже вони "на власних леген¤х" в≥дчувають, ¤к неприЇмно хвор≥ти, ¤к важко дихати в кухн≥, повн≥й диму.
ур≥нн¤ батьк≥в, так само ¤к ≥ кур≥нн¤ вдома, спочатку сприймаЇтьс¤ дитиною ¤к дан≥сть, ¤к встановлен≥ й незм≥нн≥ правила ≥снуванн¤ в дом≥. ѕот≥м, коли вона росте, хоче щось зм≥нювати. ўо готова зм≥нити у своЇму житт≥ мама, коли дитина говорить њй: "я боюсь, що ти помреш, не кури!" або "ћен≥ не подобаЇтьс¤, коли та куриш удома"? Ѕатьки можуть в≥джартуватис¤, про≥гнорувати думку дитини, залишитис¤ в≥рними своњй залежност≥ ≥ звичному укладу житт¤. јле можуть ≥ почати зм≥нювати св≥т навколо дитини ≥ разом ≥з дитиною. “ака проф≥лактика - одна з найефективн≥ших.
ƒл¤ того, щоб дитина була насправд≥ захищена в≥д вимушеного вдиханн¤ тютюнового диму, кр≥м впровадженн¤ в≥льноњ в≥д тютюнового диму осел≥, необх≥дно забезпечити в≥льн≥ в≥д тютюну громадськ≥ установи, спортивн≥ й культурн≥ центри, транспорт, робоч≥ м≥сц¤, пункти громадського харчуванн¤.
ѕраво на добробут: не купуйте сигарети, куп≥ть хл≥ба
