Ќегативна д≥¤ тютюну на довк≥лл¤
(розширенн≥ тези допов≥д≥ на зТњзд≥ јсоц≥ац≥њ У«елений св≥тФ)
¬ирубуванн¤ л≥с≥в
ѕри сушц≥ тютюну використовуЇтьс¤ багато деревини, головним чином у вигл¤д≥ палива, але також ≥ дл¤ спорудженн¤ сушарок.
” всесв≥тньому м≥рил≥ вирубуванн¤ дерев дл¤ обробки тютюну становить 1,7% в≥д загальних втрат л≥су. ƒерева також вирубуютьс¤ дл¤ виробництва сигаретного паперу й упаковки тютюнових вироб≥в.
–ад≥оактивн≥ речовини
ƒо рад≥оактивних компонент≥в, концентрац≥¤ ¤ких в тютюновому дим≥ Ї високою, належать полон≥й-210, свинець-210 ≥ кал≥й-40. р≥м цього, на¤вними Ї також рад≥й-226, рад≥й-228 ≥ тор≥й-228.
ѕроведен≥ в √рец≥њ досл≥дженн¤ показали, що тютюновий лист м≥стить ≥зотопи цез≥й-134 ≥ цез≥й-137 чорнобильського походженн¤.
–ад≥оактивн≥ компоненти Ї канцерогенами. ¬ леген¤х курц≥в заф≥ксован≥ в≥дклади полон≥ю-210 ≥ свинцю-210, через ¤к≥ курц≥ заражен≥ на набагато б≥льш≥ дози рад≥ац≥њ, н≥ж т≥ дози, ¤к≥ люди звичайно одержують з природних джерел.
ѕолон≥й - 210 в≥дкладаЇтьс¤ в невелик≥й зон≥ в м≥сц≥ б≥фуркац≥њ бронх≥в. ÷е саме та область, де зазвичай починаЇтьс¤ розвиток раку леген≥в.
ўор≥чна доза бронх≥ального еп≥тел≥ю у людини, ¤ка палить 1,5 пачки сигарет в день, екв≥валентна доз≥ рад≥ац≥њ в≥д приблизно 1 500 рентгенолог≥чних досл≥джень грудноњ кл≥тини. ўор≥чна доза опром≥ненн¤ курц¤ б≥льш н≥ж в 12 раз≥в перевищуЇ безпечну норму, встановлену ”правл≥нн¤м з охорони довк≥лл¤ —Ўј.
ƒосл≥дженн¤ диму польських сигарет показало, що вдиханн¤ тютюнового диму Ї головним джерелом надходженн¤ полон≥ю-210 ≥ свинцю-210 в орган≥зм курц¤. ѕри цьому ви¤вилос¤, що дим р≥зних марок сигарет може ≥стотно в≥др≥зн¤тис¤ за рад≥оактивностю, а сигаретний ф≥льтр адсорбуЇ лише малу частку рад≥оактивних речовин.
ќбробка тютюнового куща х≥м≥катами
“ютюн - це чутлива рослина, схильна до багатьох хвороб. “ому њњ культивуванн¤ вимагаЇ застосуванн¤ великоњ к≥лькост≥ х≥м≥чних засоб≥в: прот¤гом одного трим≥с¤чного пер≥оду зростанн¤ рекомендуЇтьс¤ до ш≥стнадц¤ти обробок пестицидами.
ѕри вирощуванн≥ тютюну використовуЇтьс¤ широкий наб≥р х≥м≥чних речовин, включаючи герб≥циди, фунг≥циди, ≥нсектициди.
¬ ”крањн≥ оф≥ц≥йно дозволено використовувати дл¤ обробки тютюну наступн≥ пестициди: актелик, базуд≥н, Ѕ≥-52, д≥азинон, золон, сум≥т≥он, авексил, бенлат, фундазол, трефлан, трифлурекс.
ћетил бром≥д, що широко використовуЇтьс¤ ¤к фумигант в крањнах, що розвиваютьс¤, вносить пом≥тний внесок у виснаженн¤ озонового шару.
Ќебезпечн≥ дл¤ здоров'¤ х≥м≥чн≥ речовини можуть ст≥кати у водн≥ джерела, забруднюючи м≥сцев≥ запаси води.
«алишки пестицид≥в, що м≥ст¤тьс¤ в тютюновому дим≥, можуть затримуватис¤ в орган≥зм≥ курц¤.
Ќер≥дко на тютюнових плантац≥¤х в≥дбуваЇтьс¤ отруЇнн¤ пестицидами. —еред тютюнових фермер≥в Ѕразил≥њ зб≥льшилас¤ поширен≥сть гострих ≥ хрон≥чних захворювань, а також самогубств, що сп≥впадаЇ з тими пер≥одами в календар≥ вирощуванн¤ тютюну, коли вони обробл¤ють його пестицидами, ¤к наказано њм в контрактах.
Ќав≥ть зелений тютюн небезпечний дл¤ здоров'¤
’вороба зеленого тютюну характеризуЇтьс¤ головним болем, нудотою, блювотою ≥ запамороченн¤м. р≥м вказаних симптом≥в, у хворих можуть спостер≥гатис¤ спазми в живот≥, утрудненн¤ при диханн≥, озноб ≥ перепади кров'¤ного тиску ≥ пульсу.
Ќапади хвороби звичайно в≥дбуваютьс¤ вранц≥, коли доводитьс¤ торкатис¤ вологих в≥д роси тютюнового лист¤, або п≥сл¤ дощу. Ќ≥котин з рослин швидко всмоктуЇтьс¤ шк≥рою ≥ приводить до гостроњ ≥нтоксикац≥њ.
¬ ”крањн≥ (≥ багатьох ≥нших крањнах) зб≥р тютюну зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки уручну, часто з залученн¤м д≥тей.
¬иснаженн¤ грунту ≥ ероз≥¤
“ютюн вичерпуЇ живильн≥ речовини грунту, так≥ ¤к азот, фосфор ≥ кал≥й в б≥льш високому ступен≥, н≥ж будь-¤к≥ продовольч≥ культури.
÷е особливо даЇтьс¤ взнаки у випадку кал≥Ївого голодуванн¤, оск≥льки тютюн абсорбуЇ б≥льше кал≥ю (≥нод≥ в ш≥сть раз≥в), н≥ж ≥нш≥ культури.
¬иснаженн¤ живильних речовин прискорюЇ ероз≥ю грунту. як т≥льки плодюч≥сть грунту втрачена, тютюнов≥ компан≥њ просто рухаютьс¤ на нов≥ земл≥.
”творенн¤ в≥дход≥в
¬ процес≥ виробництва тютюну утворюютьс¤ р≥зноман≥тн≥ в≥дходи, у тому числ≥ розчинники, г≥дросум≥ш≥, ол≥њ, пластик, пап≥р ≥ деревина, так само ¤к ≥ токсичн≥ х≥м≥чн≥ в≥дходи. ¬ —Ўј тютюнова ≥ндустр≥¤ займаЇ 18 м≥сце серед вс≥х галузей промисловост≥ за обс¤гом х≥м≥чних в≥дход≥в.
—м≥тт¤
—м≥тт¤ утворюЇтьс¤ з використаних недопалк≥в, пачок, упаковок в≥д блок≥в сигарет й ≥нших тютюнових вироб≥в.
¬ св≥т≥ продано 6 трильйон≥в сигарет в 30 м≥ль¤рдах блок≥в ≥ 300 м≥ль¤рдах пачок. —игаретн≥ недопалки Ц це найчаст≥ший предмет, ¤кий трапл¤Їтьс¤ при прибиранн≥ вулиць ≥ пл¤ж≥в. ѕрибиральники см≥тт¤ в багатьох крањнах скаржатьс¤, що п≥дм≥танн¤ сигаретних недопалк≥в щом≥с¤чно вимагаЇ в≥д них багатьох годин додатковоњ роботи. —игаретн≥ ф≥льтри розкладаютьс¤ прот¤гом 5-7 рок≥в.
ќтруЇнн¤ недопалками
—игаретн≥ недопалки Ї великою загрозою здоров'ю живих ≥стот (у тому числ≥ маленьких д≥тей), ¤кщо вони њх помилково з'њд¤ть.
¬ япон≥њ провели досл≥дженн¤ випадк≥в госп≥тал≥зац≥њ маленьких д≥тей, що проковтнули небезпечн≥ дл¤ здоров'¤ предмети. Ѕуло оброблено дан≥ за 2001 р≥к з 8 пед≥атричних кл≥н≥к ≥ ви¤влено 886 таких випадк≥в. « них в 401 випадку, або в 45%, д≥ти потрапили в л≥карню, проковтнувши сигарету або недопалок.
Ќедопалки були знайден≥ в шлунках кит≥в, дельф≥н≥в, морських птах≥в ≥ черепах. « недопалк≥в вид≥л¤ютьс¤ токсичн≥ речовини, що викликають запаленн¤ травноњ системи тварин ≥, ¤кщо через це розвиваЇтьс¤ непрох≥дн≥сть кишечнику, призвод¤ть до смерт≥.
«абрудненн¤ води
‘≥льтри сигарет, призначен≥ дл¤ абсорбц≥њ частини смол й ≥нших токсин≥в, при попаданн≥ у воду починають вид≥л¤ти ц≥ токсини.
ќдин недопалок може забруднити три л≥три води.
ѕожеж≥
Ќайпоширен≥шими причинами, що призвод¤ть до смерт≥ п≥д час пожеж≥, Ї сигарети ≥ с≥рники.
ѕ≥сл¤ найстрашн≥шоњ л≥совоњ пожеж≥ в итањ в 1987 роц≥, були арештовано п'¤ть прац≥вник≥в л≥сництва, ¤к≥ викидали на траву недопалки. ”насл≥док ц≥Їњ пожеж≥ були спустошено 1,3 м≥льйони гектар≥в земл≥, загинуло 300 чолов≥к.
¬ ц≥лому сигарети викликають близько м≥льйона пожеж у всьому св≥т≥. «биток в≥д пожеж оц≥нюЇтьс¤ на р≥вн≥ 8,2-89,2 м≥ль¤рд≥в долар≥в в св≥т≥.
«абрудненн¤ пов≥тр¤
“ютюновий дим, що м≥стить тис¤ч≥ х≥м≥кат≥в, Ї ќ—Ќќ¬Ќќё причиною забрудненн¤ пов≥тр¤ усередин≥ прим≥щень.
“ютюновий дим в≥днесений ”правл≥нн¤м з охорони довк≥лл¤ —Ўј до "класу ј", або ж до небезпечних дл¤ людей канцероген≥в, наражен≥сть на д≥ю ¤ких не маЇ безпечних р≥вн≥в.
85% забруднювач≥в в дим≥ сигарети, ≥ особливо його найнебезпечн≥ш≥ компоненти, наприклад, монооксид вуглецю, не мають н≥ кольору, н≥ запаху.
“ютюновий дим б≥льш токсичний, н≥ж вихлопн≥ гази.
¬елика частина шк≥дливих компонент≥в тютюнового диму не може бути видалена шл¤хом вентил¤ц≥њ або ф≥льтрац≥њ.
–амкова онвенц≥¤ з боротьб≥ проти тютюну
¬ ѕреамбул≥ – Ѕ“ мовитьс¤: Ђнауков≥ дан≥ недвозначно п≥дтверджують, що д≥¤ тютюнового диму Ї причиною смерт≥, хвороби ≥ ≥нвал≥дност≥ї.
ѕерший з кер≥вних принцип≥в – Ѕ“ закликаЇ ур¤ди вжити заход≥в Ђдл¤ захисту вс≥х людей в≥д д≥њ тютюнового димуї.
„астина 2 —татт≥ 8 зобов'¤зала сторони Уприйн¤ти ≥ зд≥йснювати в област¤х ≥снуючоњ нац≥ональноњ юрисдикц≥њ, визначених нац≥ональним законодавством, ≥ активно спри¤Ї на ≥нших р≥вн¤х юрисдикц≥њ прийн¤ттю ≥ зд≥йсненню ефективних законодавчих, виконавчих, адм≥н≥стративних ≥/або ≥нших заход≥в, що забезпечують захист в≥д впливу тютюнового диму на робочих м≥сц¤х усередин≥ прим≥щень, сусп≥льному транспорт≥ й у закритих громадських м≥сц¤х ≥ у в≥дпов≥дних випадках в ≥нших громадських м≥сц¤хї.
—татт¤ 18 – Ѕ“. ќхорона навколишнього середовища ≥ здоров'¤ людей
ѕри виконанн≥ своњх зобов'¤зань по ц≥й онвенц≥њ щодо вирощуванн¤ тютюну ≥ виробництва тютюнових вироб≥в на своњй територ≥њ —торони погоджуютьс¤ належним чином враховувати питанн¤ захисту навколишнього середовища ≥ здоров'¤ людей, пов'¤заного з навколишн≥м середовищем.
ост¤нтин расовський,
оординатор оал≥ц≥њ громадських орган≥зац≥й У«а в≥льну в≥д тютюнового диму
”крањнуФ
