Ѕрудна дюжина: 12 м≥ф≥в, що заважають контролю над тютюном
Thomas R. Frieden, MD, MPH and Drew E. Blakeman, MS
The Dirty Dozen: 12 Myths That Undermine Tobacco Control
September 2005, Vol 95, No. 9 | American Journal of Public Health 1500-1505
http://www.ajph.org/cgi/content/full/95/9/1500
–езюме
ур≥нн¤ сигарет Ї пров≥дною у св≥товому м≥рил≥ причиною смерт≥, ¤к≥й можна запоб≥гти. –изик кур≥нн¤ дл¤ здоров'¤ добре вивчено, ¤к ≥ ефективн≥сть д≥й громадськоњ охорони здоров'¤, спр¤мованих на запоб≥ганн¤ ≥ скороченн¤ кур≥нн¤. ќдначе ≥снуЇ чимало м≥ф≥в про кур≥нн¤, ¤к≥ або заохочують людей починати чи продовжувати курити, або втримують њх в≥д припиненн¤ кур≥нн¤.
ƒе¤к≥ м≥фи виникають через неправильне розум≥нн¤ того, що, ¤к могло б здатис¤, ірунтуЇтьс¤ на здоровому глузд≥; ≥нш≥ навмисно проголошуютьс¤ тютюновою ≥ндустр≥Їю, щоб спонукати людей, а особливо д≥тей, починати курити ≥ п≥дтримувати њх кур≥нн¤, коли вони стануть дорослими. ÷≥ м≥фи стають на завад≥ контролю над тютюном. ѕроте всеб≥чн≥ програми контролю над тютюном, ¤к≥ включають громадськ≥ антитютюнов≥ кампан≥њ, можуть ефективно протисто¤ти цим м≥фам ≥ запоб≥гати виникненню хвороб ≥ передчасним смерт¤м.
¬ступ
ур≥нн¤ сигарет Ї пров≥дною у св≥товому м≥рил≥ причиною смерт≥, ¤к≥й можна запоб≥гти.
¬ —Ўј воно призводить до важких захворювань серед приблизно 8,6 м≥льйон≥в чолов≥к, зумовлюЇ щор≥чн≥ витрати у сфер≥ охорони здоров'¤ на 167 м≥ль¤рд≥в долар≥в, ≥ вбиваЇ приблизно 438 000 чолов≥к щороку. [1,2] ѕо всьому св≥ту в≥д кур≥нн¤ щор≥чно гине майже 5 м≥льйон≥в чолов≥к. якщо тепер≥шн≥ тенденц≥њ триватимуть, ц¤ к≥льк≥сть подвоњтьс¤ до 2030 року, й пал≥нн¤ вб'Ї понад 1 м≥ль¤рд чолов≥к прот¤гом ’’≤ стол≥тт¤. [3,4]
’оча в —Ўј ≥ в де¤ких частинах св≥ту поширен≥сть кур≥нн¤ пов≥льно знижуЇтьс¤ [4,5], вона р≥зко зростаЇ в ≥нших рег≥онах ≥ серед певних груп населенн¤, особливо в крањнах, що розвиваютьс¤, ≥ серед ж≥нок. [4] ÷е в≥дбуваЇтьс¤ попри той факт, що ризик кур≥нн¤ дл¤ здоров'¤ передбачавс¤ ≥ оголошувавс¤ ще 400 рок≥в тому, швидко п≥сл¤ по¤ви тютюну в ™вроп≥, [6] а на тепер≥шн≥й момент цей ризик Ї науково доведеним вже п≥встор≥чч¤. [7]
¬иникло чимало м≥ф≥в про кур≥нн¤ - м≥ф≥в, ¤к≥ заохочують людей починати чи продовжувати курити, або ж утримують њх в≥д припиненн¤ кур≥нн¤. ÷им м≥фам в≥р¤ть не т≥льки багато курц≥в, а нав≥ть де¤к≥ л≥кар≥ ≥ пол≥тики, що перешкоджаЇ розвитку ефективноњ пол≥тики контролю над тютюном ≥ л≥куванню залежних в≥д тютюну людей. ” даному матер≥ал≥ розгл¤нут≥ ≥ спростован≥ 12 найпоширен≥ших м≥ф≥в.
ћ≥ф 1: Ћюди мають в≥льний виб≥р, курити чи не курити
”с≥м нам подобаЇтьс¤ думати, що ми Ї ≥стотами, що мають свободу вол≥. ѕроте у випадку тютюну свободу вол≥ звод¤ть нан≥вець реклама ≥ залежн≥сть. ” 2002 року тютюнова ≥ндустр≥¤ лише в —Ўј витратила 12,5 м≥ль¤рд≥в долар≥в на рекламу ≥ маркетинг, що б≥льш н≥ж удв≥ч≥ перевищуЇ суму, витрачену нею на рекламу в 1997 року, ≥ в 18 раз≥в Ц суму, витрачену на контроль над тютюном. [8] –еклама ≥ маркетинг заохочують людей курити, особливо коли вони спр¤мован≥ на молодь й ≥нш≥ особлив≥ групи населенн¤. [9Ц22]
—игарети постачають в орган≥зм наркотик, що викликаЇ залежн≥сть, - н≥котин. “ютюнова ≥ндустр≥¤ продемонструвала своЇ розум≥нн¤ цього факту, називаючи сигарети ЂустроЇм постачанн¤ н≥котинуї ≥ визнаючи, що саме н≥котин в сигаретах змушуЇ людей хот≥ти курити.[23]
ƒ≥ти не дос¤гли повнол≥тт¤ ≥ законом позбавлен≥ права самост≥йно приймати б≥льш≥сть р≥шень, у тому числ≥ р≥шенн¤ про те, чи њм курити. ѕочаток кур≥нн¤ в юному в≥ц≥ зумовлюЇ вище щоденне споживанн¤ сигарет ≥ низьку ймов≥рн≥сть припиненн¤ кур≥нн¤ у дорослому в≥ц≥. [24] Ѕ≥льше 80% ус≥х регул¤рних курц≥в почали курити до свого 18-р≥чч¤. [25]
Ѕ≥льш≥сть курц≥в хоче припинити курити. [26] ѕроте, тютюнова ≥ндустр≥¤ забезпечуЇ у кожн≥й сигарет≥ вм≥ст н≥котину, достатн≥й дл¤ п≥дтримуванн¤ у людей залежност≥, а методи виробництва ≥ х≥м≥чн≥ добавки можуть зб≥льшувати вм≥ст н≥котину. [27,28]
ћ≥ф 2: ожен знаЇ, наск≥льки шк≥дливе кур≥нн¤
’оча б≥льш≥сть людей взагал≥ знаЇ, що кур≥нн¤ шкодить здоров'ю, мало хто у¤вл¤Ї, у чому конкретно пол¤гаЇ ц¤ шкода. ѕор≥вн¤но небагато ж≥нок знають про специф≥чн≥ дл¤ њхньоњ стат≥ ризики дл¤ здоров'¤, так≥ ¤к рак шийки матки, остеопороз, ранню менопаузу, невиношуванн¤ ваг≥тност≥, позаматкову ваг≥тн≥сть ≥ безпл≥дд¤. [29] ћенше половини канадських дорослих в≥ком в≥д 55 до 74 рок≥в визначили, що кур≥нн¤ Ї головною причиною серцево-судинних захворювань. [30]
” итањ, де понад 90% курц≥в - чолов≥ки, менше чверт≥ курц≥в в≥рить, що кур≥нн¤ зумовлюЇ серйозн≥ проблеми дл¤ здоровТ¤. [31] ÷¤ нестача знань може бути причиною б≥льшоњ поширеност≥ кур≥нн¤ серед китайських ≥мм≥грант≥в-чолов≥к≥в у Ќью-…орку у пор≥вн¤нн≥ з показниками серед населенн¤ в ц≥лому. ≈тн≥чн≥ китайц≥-чолов≥ки, ¤ким бракуЇ знань про шк≥длив≥ насл≥дки кур≥нн¤, кур¤ть ≥з вдв≥ч≥ б≥льшою ймов≥рн≥стю н≥ж т≥, хто волод≥Ї вищим р≥внем знанн¤. [32]. –≥вень знанн¤ може нав≥ть знижуватис¤ серед де¤ких груп: одне опитуванн¤ 1997-1998 рок≥в показало, що с≥льськ≥ курц≥ схарактеризували кур≥нн¤ ¤к таке, що маЇ б≥льше позитивних властивостей ≥ несе менший ризик дл¤ здоров'¤, н≥ж у попереднЇ дес¤тил≥тт¤. [33]
—таЇ зрозум≥лим, що сигарети викликають хвороби в майже кожному орган≥ т≥ла (ћалюнок 1 http://www.ajph.org/cgi/content/full/95/9/1500/F1). ќкр≥м раку легень, серцевих захворювань, ≥нсульту та емф≥земи, з кур≥нн¤м достеменно пов'¤зан≥ ≥нш≥ зло¤к≥сн≥ новоутворенн¤ (товстого кишечнику, шийки матки, нирок, п≥дшлунковоњ залози, сечового м≥хура, стравоходу, гортан≥, ротовоњ порожнини ≥ глотки, а також шлунку), гостра м≥Їлоњдна лейкем≥¤; серцево-судинн≥ захворюванн¤ (атеросклероз ≥ аневризма черевний аорти); респ≥раторн≥ захворюванн¤ (пог≥ршенн¤ функц≥њ легень, хрон≥чна обструктивна хвороба легень, астма, ≥ пневмон≥њ); ≥нш≥ хвороби (катаракта, пер≥одонтит, переломи стегна ≥ виразкова хвороба); загальне пог≥ршенн¤ стану здоров'¤ ≥ зб≥льшенн¤ захворюваност≥ (в тому числ≥ зб≥льшенн¤ дн≥в в≥дсутност≥ на робот≥ та к≥лькост≥ звернень по медичну допомогу ≥ п≥двищенн¤ ризику неспри¤тливого результату х≥рург≥чних операц≥й). ” ж≥нок ≥з кур≥нн¤м пов'¤зан≥ також знижена щ≥льн≥сть к≥стковоњ тканини ≥ остеопороз, ускладненн¤ ваг≥тност≥ (включаючи низьку вагу немовл¤т при народженн≥, передчасн≥ пологи, внутр≥шньоутробну смерть, викидень, знижену функц≥ю легень у немовл¤т, ≥ синдром раптовоњ дит¤чоњ смертност≥), а також зниженн¤ плодовитост≥. [34]
ћ≥ф 3: ур≥нн¤ лише к≥лькох сигарет на день не може зашкодити
’оча ризик раку легень маЇ л≥н≥йний взаЇмозв'¤зок доза-реакц≥¤ з споживанн¤м тютюну, [35] ризик серцево-судинних захворювань, ¤к≥ становл¤ть ≥стотну частку пов'¤заних з тютюном хвороб ≥ смертей, стаЇ очевидним при споживанн≥ лише 3-5 сигарет на день. [36] «в'¤зок ризику гострого ≥нфаркту м≥окарда ≥ коронарноњ хвороби серц¤ з наражен≥стю на тютюновий дим ви¤вл¤Їтьс¤ нел≥н≥йним при низьких дозах ≥ швидко зростаЇ при в≥дносно невеликому зб≥льшенн≥ дози, наприклад, нараженост≥ на навколишн≥й тютюновий дим чи кур≥нн¤ лише к≥лькох сигарет на день. Ќав≥ть слабкий вплив тютюнового диму зб≥льшуЇ склеюванн¤ тромбоцит≥в ≥ викликаЇ зм≥ни стану артер≥альноњ ст≥нки ≥ гемодинам≥ки. [37] ” ваг≥тних ж≥нок, ¤к≥ кур¤ть лише 5 сигарет на день, немовл¤та з б≥льшою ймов≥рн≥стю матимуть знижену вагу при народженн≥. [38]
–ак - пров≥дна причина смерт≥ серед курц≥в у —Ўј, при цьому рак легень в≥дпов≥даЇ майже за 80% пов'¤заних з тютюном смертей в≥д зло¤к≥сних новоутворень. [1] ѕроте, серцево-судинн≥ захворюванн¤ (вс≥ њхн≥ форми разом уз¤т≥) Ї пров≥дноњ причиною вс≥Їњ пов'¤заноњ з тютюном смертност≥, включаючи ¤к самих курц≥в так ≥ тих, хто наражаЇтьс¤ на д≥ю вторинного тютюнового диму. [1] —ерцево-судинн≥ захворюванн¤ поступаютьс¤ лише респ≥раторним захворюванн¤м (тобто, хрон≥чному бронх≥ту ≥ емф≥зем≥) за захворюван≥стю, пов'¤заною з тютюном. [2] —ерцево-судинн≥ захворюванн¤, вочевидь, викликан≥ впливом чадного газу й ≥нших продукт≥в згор¤нн¤, [39,40] що п≥дштовхуЇ до припущенн¤, що будь-¤кий тютюновий вир≥б Ђзниженого ризикуї, ¤кий горить ≥ дим ¤кого вдихаЇтьс¤, навр¤д чи значно зменшить пов'¤зану з тютюном захворюван≥сть ≥ смертн≥сть в≥д серцево-судинних причин.
ћ≥ф 4: ЂЋегк≥ї сигарети Ї менш шк≥дливими
“ак зван≥ Ђлегк≥ї сигарети наст≥льки ж шк≥длив≥ дл¤ здоров'¤, ¤к Ђзвичайн≥ї марки, але б≥льш≥сть курц≥в, на жаль, залишаютьс¤ дез≥нформованими про цей факт [41]: 60% курц≥в вважаЇ, що терм≥ни Ђлегкийї ≥ Ђультра-легкийї ставл¤тьс¤ до сигарет, ¤к≥ м≥ст¤ть менше смол ≥ н≥котину. [42] ѕроте немаЇ н≥¤кого стандартного визначенн¤ того, що належить до Ђлегкихї чи Ђультра-легкихї марок, [43] а тютюнов≥ компан≥њ визнають, що ц≥ терм≥ни ставл¤тьс¤ до сприйн¤тт¤ смаку ≥ аромату сигарет, а не до њх складу. [44] ѕонад 160 крањн п≥дписали –амкову онвенц≥ю з контролю над тютюном ¬сесв≥тньоњ орган≥зац≥њ охорони здоров'¤, ¤ка заборон¤Ї використанн¤ терм≥н≥в, ¤к≥ можуть створити хибне враженн¤, н≥би конкретний тютюновий вир≥б менше шк≥дливий, н≥ж ≥нш≥ тютюнов≥ вироби. [45]
ћенше 10% курц≥в знаЇ, що 1 Ђлегкаї чи Ђультра-легкаї сигарета постачаЇ в орган≥зм таку саму к≥льк≥сть смоли, ¤к ≥ 1 звичайна сигарета, ≥ багато курц≥в каже, що вони, мабуть, припин¤ть курити, ¤кщо д≥знаютьс¤, що 1 Ђлегкаї чи Ђультра-легкаї сигарета екв≥валентна 1 звичайн≥й сигарет≥. [46] ѕроте, хоча курц≥ Ђлегкихї марок з б≥льшою ймов≥рн≥стю намагаютьс¤ припинити курити, менше ймов≥рним Ї те, що вони справд≥ припин¤ть кур≥нн¤. [47]
Ќезважаючи на те, що прот¤гом дес¤тил≥ть тютюнова ≥ндустр≥¤ висувала Ђлегк≥ї сигарети ¤к так≥, що м≥ст¤ть менше смол ≥ н≥котину, [48] немаЇ суттЇвих в≥дм≥нностей в нараженост≥ на д≥ю диму чи у ризику дл¤ здоров'¤ при споживанн≥ сигарет з р≥зними р≥вн¤ми смол ≥ н≥котину. [49] ЂЋегк≥ї сигарети постачають так≥ сам≥ к≥лькост≥ смоли, н≥котину ≥ чадного газу курц¤м, ¤к ≥ стандартн≥ марки, частково тому, що випробувальн≥ машини кур¤ть сигарети ≥накше, ан≥ж це насправд≥ робл¤ть люди. [27]
Ѕагато курц≥в Ђнизько-смолистихї, Ђлегкихї або Ђультра-легкихї сигарет п≥дсв≥домо компенсують в≥дм≥нн≥сть р≥вн≥в смол ≥ н≥котину, штучно знижених при машинних випробуванн¤х: викурюючи б≥льше сигарет, вдихаючи дим дужче ≥ глибше, а також блокуючи вентил¤ц≥йн≥ отвори на ф≥льтр≥, щоб п≥двищити концентрац≥ю диму, ¤кий вдихають. [27,50] “ютюнова ≥ндустр≥¤ об≥знана про таку повед≥нку курц≥в вже, принаймн≥, 30 рок≥в.[51]
ћ≥ф 5: ѕрипинити курити легко; ¤кщо люди хочуть кинути курити, вони це зробл¤ть
’оча багато курц≥в здатн≥ припинити курити самост≥йно, чимало з них вважають це важким чи неможливим через н≥котинову залежн≥сть. [52] Ќав≥ть л≥кар≥ вважають, що припинити курити важко; лише половина л≥кар≥в, ¤к≥ курили ≥ перенесли серцевий напад, змогли позбутис¤ кур≥нн¤. [53] “ютюнова ≥ндустр≥¤ визнала конф≥денц≥йно, що тютюн маЇ властив≥сть викликати залежн≥сть, под≥бно до оп≥уму. [54] «а силою потенц≥йноњ залежност≥ н≥котин можна з≥ставити з героњном, кокањном ≥ алкоголем. [55]
¬игоди припиненн¤ кур≥нн¤ добре п≥дтверджен≥ даними досл≥джень, ≥ багато з тих, хто серйозно ставл¤тьс¤ до припиненн¤ кур≥нн¤, робл¤ть дек≥лька спроб перед тим, ¤к њм вдаЇтьс¤ позбутис¤ кур≥нн¤ назавжди. [56] Ѕ≥льш≥сть курц≥в хоче припинити курити ≥ робить не менше одн≥Їњ спроби позбавленн¤ кур≥нн¤ щороку. [57] Ѕ≥льш≥сть з них намагаЇтьс¤ припин¤ти курити без консультативноњ допомоги чи медикамент≥в, [58] але т≥льки 7% людей, ¤к≥ пробують позбутис¤ кур≥нн¤ без такий допомоги, дос¤гають усп≥ху у припиненн≥ на строк в 1 р≥к чи б≥льше. [59]
ћ≥ф 6: ѕрепарати дл¤ припиненн¤ кур≥нн¤ не д≥ють
ѕрепарати дл¤ припиненн¤ кур≥нн¤, включаючи засоби н≥котино-зам≥сноњ терап≥њ (Ќ«“ - пластири, жувальна гумка, аерозоль ≥ таблетки), ≥ бупроп≥он, можуть подвоњти ймов≥рн≥сть усп≥шного припиненн¤ кур≥нн¤. [59Ц62] ƒл¤ де¤ких курц≥в комб≥нац≥њ цих засоб≥в, наприклад, к≥лькох тип≥в Ќ«“, Ќ«“ з бупроп≥оном, Ќ«“ з консультуванн¤м, ≥ Ќ«“ з бупроп≥оном ≥ консультуванн¤м Ч ви¤вл¤ютьс¤ ще ефективн≥шими, н≥ж використанн¤ одного методу припиненн¤ кур≥нн¤. [63,64] ѕовторне л≥куванн¤ залежност≥ п≥сл¤ попереднього невдалого курсу також зб≥льшуЇ ймов≥рн≥сть усп≥ху, [65] а комб≥нац≥њ засоб≥в особливо корисн≥ дл¤ тих курц≥в, хто повернувс¤ до кур≥нн¤ п≥сл¤ припиненн¤ на ¤кийсь строк. [59]
ћ≥ф 7: «акурив - залишишс¤ курцем назавжди
ѕонад половину американц≥в, ¤к≥ колись у своЇму житт≥ курили, вже позбулис¤ кур≥нн¤. [5] ѕопри труднощ≥, з ¤кими стикаютьс¤ у спробах припиненн¤, м≥льйони колишн≥х курц≥в Ї живим доказом того, що люди можуть припинити курити Ч ≥ в багатьох м≥сц¤х так≥ люди складають б≥льш≥сть серед тих, хто будь-коли курив.
ћ≥ф 8: урц≥, може, й помирають ран≥ше, але все, що вони втрачають, Ц це к≥лька з≥псованих рок≥в наприк≥нц≥ житт¤
урець, ¤кий умираЇ в≥д пов'¤заних ≥з тютюном причин, у середньому втрачаЇ приблизно 14 рок≥в житт¤. [66] ” тих людей, хто не курив ≥ прожив довше, 95% цього додаткового часу житт¤ буде проведено без ≥нвал≥дност≥. [67] ¬≥дмова в≥д кур≥нн¤ продовжуЇ житт¤, включаючи житт¤ без ≥нвал≥дност≥, ≥ стискаЇ ≥нвал≥дн≥сть у коротший пер≥од часу. [68] ‘≥зичне здоровТ¤ л≥тн≥х курц≥в зб≥гаЇтьс¤ з тим, що оч≥куЇтьс¤ в людей, старших в≥д них на 2-4 роки, а псих≥чне здоровТ¤ схоже на оч≥куване здоровТ¤ тих, хто на 10 рок≥в старший за њхн≥й справжн≥й в≥к. [69] ур≥нн¤ зб≥льшуЇ ризик того, що л≥тн¤ людина втратить свою незалежн≥сть, ≥ зменшуЇ шанс на в≥дновленн¤ автоном≥њ. [67] Ќ≥коли не п≥зно припинити курити, нав≥ть люди, ¤к≥ кидають п≥сл¤ дес¤тил≥ть кур≥нн¤, покращують своЇ здоров'¤ та подовжують житт¤. [70]
ћ≥ф 9: Ќавколишн≥й тютюновий дим може бути неприЇмним, але в≥н не несе смертельноњ шкоди
Ќаражен≥сть на вплив навколишнього тютюнового диму викликаЇ хвороби ≥ смерть. [71Ц76] ровоносна система людини, ¤ка сама не курить, набуваЇ такого самого стану, ¤к у курц¤, п≥сл¤ лише 30 хвилин нараженост≥ на д≥ю навколишнього тютюнового диму, що п≥двищуЇ ризик ≥шем≥чноњ хвороби серц¤. [74] Ќавколишн≥й тютюновий дим також призводить до п≥двищенн¤ ризику хрон≥чних респ≥раторних захворювань на 25%, розвитку астми серед дорослих Ц на 40-60%, на 50-100% п≥двищуЇ ризик гострого респ≥раторного захворюванн¤ в д≥тей, [77Ц79], а також подвоюЇ ризик синдрому раптовоњ дит¤чоњ смерт≥. [80]
ћ≥ф 10: “ютюн добрий дл¤ економ≥ки
“ютюнова ≥ндустр≥¤, ¤к≥й виг≥дно змальовувати себе незам≥нною дл¤ економ≥ки, стверджуЇ, що тютюн створюЇ зайн¤т≥сть, п≥двищуЇ податков≥ доходи ≥ робить внесок у валовий нац≥ональний продукт. ѕроте, довгостроков≥ соц≥альн≥ витрати, повТ¤зан≥ з≥ споживанн¤м тютюну, набагато переважають будь-¤к≥ економ≥чн≥ вигоди.
—в≥товий Ѕанк проанал≥зував чистий економ≥чний ефект тютюну ≥ д≥йшов висновку, що грош≥, не витрачен≥ на сигарети, будуть натом≥сть витрачен≥ на ≥нш≥ товари ≥ послуги, ¤к≥, у свою чергу, створили б ≥нш≥ робоч≥ м≥сц¤ й ≥ншим чином актив≥зували економ≥чну д≥¤льн≥сть, ¤ка зам≥нила б усе, що буде втрачено з тютюновоњ ≥ндустр≥њ. [81] ” —Ўј повне усуненн¤ тютюну з економ≥ки призвело б, зг≥дно оц≥нок, до чистого зростанн¤ робочих м≥сць б≥льше н≥ж на 130 тис¤ч. [82]
” —Ўј пал≥нн¤ призводить до щор≥чних економ≥чних втрат 167 м≥ль¤рд≥в долар≥в на р≥к (приблизно 3650 долар≥в на курц¤), включаючи витрати охорони здоров'¤ ≥ втрати продуктивност≥ прац≥, повТ¤зан≥ з передчасноњ смертю. [1,5] ÷≥ витрати л¤гають на ≥ндив≥дуум≥в ≥ сусп≥льство в ц≥лому, ≥ вони б≥льш н≥ж удв≥ч≥ перевершують 81 м≥ль¤рд долар≥в (включаючи податки ≥ витрати на виробництво ≥ маркетинг), ¤кий американськ≥ курц≥ витрачають щор≥чно на тютюн. [83]
—ол≥дн≥ науков≥ досл≥дженн¤ показують, що л≥куванн¤ з метою припиненн¤ кур≥нн¤ Ї ефективним, ≥ його рентабельн≥сть у пор≥вн¤нн≥ з багатьма ≥ншими д≥¤ми медицини в≥др≥зн¤Їтьс¤ в виг≥дну сторону. [84] ѕ≥дприЇмц≥ ≥ ф≥рми, ¤к≥ займаютьс¤ страхуванн¤м здоров'¤, мають ф≥нансов≥ стимули п≥дтримати програми припиненн¤ кур≥нн¤ дл¤ службовц≥в: т≥, хто не курить, Ї б≥льш продуктивними прац≥вниками ≥ пропускають менше робочих дн≥в, н≥ж курц≥ [85]. ќплата допомоги у припиненн≥ кур≥нн¤ Ї одним з найрентабельн≥ших вид≥в страхуванн¤ здоров'¤, ¤кий п≥дприЇмець може надати своњм прац≥вникам. [86]
ћ≥ф 11: ћи вже вир≥шили проблему тютюну
ѕроблеми охорони здоров'¤, викликан≥ споживанн¤м тютюну, далек≥ в≥д остаточного вир≥шенн¤. ѕопри зниженн¤ поширеност≥ кур≥нн¤ в —Ўј, б≥льше н≥ж кожен п'¤тий ≥з американських дорослих (майже 50 м≥льйон≥в) курить, а процеси зниженн¤ кур≥нн¤, ¤к серед дорослих, так ≥ серед молод≥, упов≥льнилис¤ чи зупинилис¤ останн≥ми роками. [5,87] ” глобальному масштаб≥ приблизно 1,3 м≥ль¤рди чолов≥к Ї курц¤ми - б≥льше н≥ж будь-коли в ≥стор≥њ людства, ≥ 1 м≥ль¤рд чолов≥к помре в≥д пов'¤заних ≥з тютюном причин прот¤гом цього стол≥тт¤, ¤кщо не зробити терм≥нових д≥й на м≥сцевому, нац≥ональному ≥ м≥жнародному р≥вн¤х. [4]
’оча Ї багато ≥нших важливих проблем здоров'¤, ¤к≥ також вимагають уваги, одна з важливих переваг контролю над тютюном пол¤гаЇ в тому, що у нас вже Ї методи, ¤к≥ довели свою ефективн≥сть. ¬ищ≥ податки, розширенн¤ в≥льних в≥д диму м≥сць, поширенн¤ метод≥в л≥куванн¤ тютюновоњ залежност≥, а також просв≥та громадськост≥ - стосовно вс≥х них Ї докази, що вони зменшують споживанн¤ тютюну. [88] ћи не можемо дозволити соб≥ вступати в дебати щодо того, ¤к≥ проблеми здоров'¤ важлив≥ш≥ н≥ж ≥нш≥ Ч вс≥ Ї важливими ≥ вартими уваги ≥ д≥й на основ≥ наукових даних.
ћ≥ф 12: “ютюнова ≥ндустр≥¤ б≥льше не займаЇтьс¤ маркетингом дл¤ д≥тей ≥ не намагаЇтьс¤ звести нан≥вець д≥њ охорони здоров'¤
÷е, напевно, найнебезпечн≥ший м≥ф про тютюн. ѕопри об≥ц¤нку тютюновоњ ≥ндустр≥њ скоротити багато вид≥в своЇњ д≥¤льност≥ в рамках ”годи про врегулюванн¤ 1998 року (MSA), [89] реклама ≥ маркетинг сигарет ≥ дал≥ нац≥лен≥ на д≥тей, а тютюнов≥ компан≥њ, ¤к ≥ ран≥ше, борютьс¤ з д≥¤ми, спр¤мованими на захист здоровТ¤. [90] ѕрот¤гом дес¤тил≥ть тютюнова ≥ндустр≥¤ наймала адвокат≥в, експерт≥в у зв'¤зках ≥з громадськ≥стю ≥ науковц≥в, аби в≥двернути увагу в≥д глобальних проблем охорони здоров'¤, спотворити науков≥ досл≥дженн¤, втрутитис¤ в пол≥тичн≥ процеси, ≥ зменшити ф≥нансуванн¤ наукових досл≥джень ≥ пол≥тичних програм. [91Ц93] ѕ≥зн≥ше тютюнов≥ компан≥њ подали судов≥ позови, щоб зупинити ≥нформац≥йн≥ кампан≥њ на захист здоров'¤, ¤к≥ вони називають Ђантипромисловимиї. [94]
Ћ≥дери ринку тютюновоњ ≥ндустр≥њ нещодавно були змушен≥ прийн¤ти корпоративн≥ програми соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, спр¤мован≥ на в≥дшкодуванн¤ неспри¤тливого впливу тютюновоњ ≥ндустр≥њ на сусп≥льство. ѕроте тютюновий б≥знес Ч з його нац≥лен≥стю на збереженн¤ ≥ зб≥льшенн¤ тютюнового прибутку Ч неминучо Ї соц≥ально безв≥дпов≥дальним. Ќаприклад, представники "‘≥л≥п ћорр≥с" конф≥денц≥йно визнають, що ц≥л≥ таких програм пол¤гають в захист≥ репутац≥њ компан≥њ, п≥двищенн≥ вартост≥ њњ акц≥й та захист≥ права дорослих курити ≥ що ц≥ програми не вказують на хоч ск≥лькись суттЇв≥ зм≥ни у методах, за допомогою ¤ких "‘≥л≥п ћорр≥с" робить св≥й б≥знес. [95]
–еклама сигарет залишаЇтьс¤ нац≥леною на д≥тей. [87,96] Ќаприклад, оголошенн¤ в журналах дл¤ кожноњ з 3 найпопул¤рн≥ших серед молод≥ марок сигарет дос¤гли понад 80% молодих людей в —Ўј в середньому 17 раз≥в прот¤гом 2000 року. [97] ƒ≥ти, у ¤ких Ї рекламн≥ вироби тютюнових компан≥й (футболки, кепки тощо), будуть курити з ≥мов≥рн≥стю в 7 раз≥в б≥льшою, н≥ж т≥, у кого немаЇ таких вироб≥в. [98]
ƒ≥ти 12-17 рок≥в (найб≥льш ймов≥рного в≥ку початку кур≥нн¤) мають вдв≥ч≥ б≥льше шанс≥в, н≥ж доросл≥, стикатис¤ з тютюновою рекламою, [99] а п≥дл≥тки у 3 рази б≥льш чутлив≥ до реклами сигарет, н≥ж доросл≥. [100] «ображенн¤ кур≥нн¤ в к≥но також зб≥льшуЇ ймов≥рн≥сть кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в. “≥, хто бачить к≥но, що зображуЇ кур≥нн¤, будуть курити з ≥мов≥рн≥стю в трич≥ б≥льшоњ, н≥ж т≥ п≥дл≥тки, ¤к≥ не бачать кур≥нн¤ в к≥но, а половину всього експериментуванн¤ з кур≥нн¤м серед п≥дл≥тк≥в було в≥днесено на рахунок ц≥Їњ нараженост≥. [101] ” даний час пал≥нн¤ в к≥но найб≥льше поширене, н≥ж будь-коли, починаючи з 1950 року, [102] а використанн¤ певноњ марки сигарет надаЇ велику приваблив≥сть ц≥й марц≥. [103] —хваленн¤ марок сигарет, тобто використанн¤ певних марок з≥рками в к≥но, зб≥льшилос¤ в 11 раз≥в з моменту набутт¤ чинност≥ MSA. [103] «≥рки, ¤к≥ кур¤ть на екран≥, дуже впливають на повед≥нку п≥дл≥тк≥в, повТ¤зану з кур≥нн¤м, ≥ чим вище р≥вень демонстрованого на екран≥ кур≥нн¤, тим ≥мов≥рн≥ше, що п≥дл≥тки стануть курц¤ми. [104] «ображенн¤ кур≥нн¤ в музичних в≥деокл≥пах, на телебаченн≥ й у ≥нших «ћ≤ також впливаЇ на кур≥нн¤ п≥дл≥тк≥в. [105,106]
ѕропаганда кур≥нн¤, зд≥йснювана тютюновою ≥ндустр≥Їю, п≥дриваЇ нав≥ть можливост≥ батьк≥в перешкоджати початку кур≥нн¤ п≥дл≥тк≥в - ≥ це суперечить за¤вам тютюновоњ ≥ндустр≥њ, що саме методи вихованн¤, а не њхн≥ маркетингов≥ д≥њ, Ї вир≥шальними чинниками кур≥нн¤ серед молод≥. [107]
¬исновки
Ѕагато з м≥ф≥в, що виникли навколо кур≥нн¤, Ї результатом неправильного розум≥нн¤ того, що, здавалос¤ б, випливаЇ ≥з здорового глузду. ≤нш≥ навмисно проголошен≥ тютюновою ≥ндустр≥Їю, щоб спонукати людей, а особливо д≥тей, розпочати курити й п≥дтримувати њх пал≥нн¤, коли вони стануть дорослими. ” ц≥ м≥фи в≥рить не т≥льки багато курц≥в, а й де¤к≥ л≥кар≥, пол≥тики. ∆оден з цих м≥ф≥в не в≥дпов≥даЇ правд≥, ≥ вс≥ вони сто¤ть на завад≥ ефективн≥й пол≥тиц≥ контролю над тютюном ≥ зусилл¤м ≥з припиненн¤м кур≥нн¤ окремими людьми. “а все-таки ≥снують засоби протисто¤ти таким м≥фам, й ефективн≥ше њх використанн¤ допоможе запоб≥гати хворобам ≥ передчасним смерт¤м.
ампан≥њ з антитютюнового просв≥тництва громадськост≥ працюють, особливо коли дл¤ цього залучають р≥зн≥ «ћ≤ та поЇднують њх з усеб≥чними програмами контролю над тютюном, ¤к≥ включають п≥двищенн¤ оподаткуванн¤, уведенн¤ законодавства про зв≥льненн¤ робочих м≥сць в≥д тютюнового диму, а також програми припиненн¤ кур≥нн¤. [88,108Ц114] ≤ хоча ур¤дов≥ агентства охорони здоров'¤ повинн≥ вз¤ти на себе ≥н≥ц≥ативу, медичн≥ прац≥вники, п≥дприЇмц≥, страховики, громади ≥ ≥ндив≥дууми мають важливою роль у контрол≥ над тютюном. ћи повинн≥ й дал≥ шукати новаторськ≥ шл¤хи ¤к у поширенн≥ факт≥в, так ≥ в запереченн≥ р≥зноман≥тних м≥ф≥в, нап≥вправд ≥ брехн≥, що спонукають людей починати курити ≥ зменшують ймов≥рн≥сть припиненн¤ кур≥нн¤.
Ѕюлетень ≥нформац≥њ з
контролю над тютюном украњнською мовою
ѕ≥дписатис¤ або в≥дмовитис¤ в≥д п≥дписки можна за адресою
http://adic-ukraine.narod.ru/coalition
