8. При виробництві тютюну звичайно використовується широкий набір хімікалій, включаючи гербіциди, фунгіциди, інсектициди й інші засоби для того, щоб домогтися максимального комерційного виробництва.
Доведено, що залишки пестицидів, які містяться в тютюновому димі, можуть затримуватися в організмі палія. Знайдені в тютюні залишки пестицидів і інших забруднювачів грунту можуть також внести свій внесок у накопичення важких металів в організмі. ДДТ і дієлдрин широко використовувалися при вирощуванні тютюну до їхньої заборони в 1981 році, але їхні залишки усе ще виявляються в грунтах і висушеному тютюновому листі. Деякі країни, наприклад, Німеччина, Швейцарія і США встановили верхні дозволені межі вмісту токсичних сільськогосподарських хімікалій у сигаретах.
Оскільки вміст смол і нікотину в сигаретах знижується, виробники все більше покладаються на ароматичні додатки для стимулювання міцного запаху тютюну. Серед тих речовин, що додаються в процесі виробництва є також речовини, що підтримують горіння. Прийняті в 1989 році в Канаді законодавчі акти зажадали від виробників розкрити уряду Канади всі складові їхніх виробів. Але замість того, щоб підкоритися цій вимозі, Філіп Моррис прибрав свої марки з канадського ринку. Тютюнова індустрія боїться негативного висвітлення питань про кількість і природу своїх додатків.
