Прес-реліз
4 квітня 2013 року
Дві третини курців, які відвідують ресторани та кафе України, жодного разу за місяць не бачили куріння в їх приміщеннях
4 квітня, напередодні Всесвітнього дня здоров’я, громадськість презентувала результати загальнонаціонального опитування, проведеного Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) у лютому 2013 р., із запитаннями щодо оцінки дії Закону із заборони куріння в громадських та на робочих місцях. В опитуванні взяло участь 2032 респонденти*.
За даними опитування КМІС, серед осіб, які впродовж останнього місяця відвідували ресторани або кафе, лише 28% (34% курців та 24% некурців) повідомили, що бачили, що хтось курив у їх приміщеннях. Слід зазначити, що отримані дані не свідчать про те, що 28% закладів порушують закон, бо респонденти могли протягом місяця відвідувати кілька закладів, але бачити куріння лише в одному з них. Також вони могли зазначити факти куріння на терасах і в інших місцях, які юридично не є приміщеннями, і де чинне законодавство дозволяє куріння.
«Головним результатом впровадження законодавчих заходів щодо звільнення від тютюнового диму, на який вказують дані дослідження, стало різке зменшення кількості мешканців України, які перебувають під впливом тютюнового диму в приміщеннях ресторанів, – каже Тетяна Андрєєва, доцент Школи охорони здоров’я Національного університету «Києво-Могилянська академія». - В опитуванні 2010 року 64% респондентів (68% курців та 61% некурців) повідомили, що в приміщеннях ресторанів та кафе курять. Якщо раніш куріння було нормою для більшості ресторанів і кафе, то наразі, навпаки, переважна більшість ресторанів повністю позбавилася тютюнового диму».
За період 2010-2013 років в Україні відсоток респондентів, які повідомили про куріння в ресторанах, зменшився з 64% до 28%, або на 36 відсоткових пунктів. Аналогічне опитування , проведене у країнах Євросоюзу, показало, що за період 2009-2012 років більш високі темпи зменшення куріння в ресторанах були зафіксовані лише в Іспанії та Нідерландах. В країнах ЄС 14% відвідувачів ресторанів та 28% відвідувачів барів зазначали факти куріння в цих закладах. В жодній країні ЄС не зафіксовано 100-відсоткової відсутності куріння у приміщеннях ресторанів, тому не варто очікувати і в Україні 100% виконання чинного закону, але цей закон явно зробив куріння неприйнятним для переважної більшості ресторанів.
Підтримка заборони куріння у приміщеннях ресторанів залишилася на стабільно високому рівні, який було зафіксовано в опитуваннях КМІС 2010 та 2011 років. В опитуванні КМІС 2013 року 74% респондентів (54% курців, 83% некурців) вважали, що в приміщеннях кафе і ресторанів курити має бути заборонено.
Серед інших результатів опитування слід відзначити, що за останні три роки відбулося значуще зниження ризику натрапити на тютюновий дим у приватних компаніях (з 32% до 18%), але кількість тих, хто бачив куріння у державних установах, навпаки, трохи зросла: з 10% у 2010 році до 14% у 2013 році. Кількість некурців, які вимушені наражатися на тютюновий дим на власному робочому місці, зменшилася за три роки з 27% до 17%. Отримані дані переконливо свідчать про те, що тютюновий дим у робочих приміщеннях України поступово стає ненормальним явищем.
Щодо подальшого розвитку законодавства зі звільнення від тютюнового диму, треба зазначити, що ідею заборони куріння в автомобілях, якщо в них перебувають діти, підтримали 95% респондентів (серед курців - 90%). Депутатам Верховної Ради слід взяти до уваги такий високий рівень підтримки і подати відповідний законопроект.
Також під час прес-конференції громадськість презентувала соціальну інформаційну кампанію: соціальні ролики за участі відомих лікарів України «Кидай курити сьогодні» та постери для метро-лайтів «Дякую, що не курите». Ініціатором кампанії виступив Центр регіонального представництва «Життя» та Коаліція «За вільну від тютюнового диму Україну» за фінансової підтримки Всесвітньої легеневої фундації.
На початку квітня у Київському метро з’явилися 44 метролайти із зображенням української родини із дворічним сином у київському ресторані «Паче» із написом «Дякую, що не курите». Родина Ковпаків почала відвідувати заклади ресторанного господарства саме після набуття чинності Закону № 4844.
Партнерами кампанії також виступили проект «Київ без тютюнового диму», Громадська організація «Телекритика», Київська асоціація офіціантів, Всеукраїнська асоціація барменів та Асоціація замовників та виробників соціальної реклами.
"Ми з радістю взялися за цей проект та розмістили соціальну рекламу безкоштовно, розуміючи важливість інформування громадян про позитивну дію бездимного закону", - каже Ігор Бабій, керівник Асоціація замовників та виробників соціальної реклами.
Нагадаємо, що 5 березня українські офіціанти через соціальну рекламу в метро теж подякували відвідувачам за дотримання Закону.
«Вдячність – це перше, що приходить мені на думку, коли мене питають про антитютюновий закон. Я дуже рада, що можу через соціальну рекламу подякувати всім відвідувачам закладів громадського харчування за дотримання закону про заборону куріння. Нам, працівникам кафе, барів, ресторанів, дійсно стало легше дихати, і волосся та одяг не смердить. Ми також дякуємо тим законодавцям, що забезпечили нам безпечні умови праці. Особисто мені це дуже важливо, тому що я ще хочу народити здорових дітей. Дякую усім відвідувачам, що цінують чисте повітря та поважають наше право на здоров’я», – говорить офіціантка Альона Чукшис, яка 4 роки працює в закладі ресторанного господарства в Донецьку та залюбки погодилася стати обличчям соціальної рекламної кампанії.
За даними Держкомстату, тільки на підприємствах ресторанного господарства із кількістю працівників 10 та більше працюють 48 000 людей. З 16 грудня 2012 року вони захищені від негативного впливу тютюнового диму та працюють у безпечних для здоров’я умовах. Дві третини працівників кафе, барів та ресторанів – це жінки, більшість з яких – майбутні мами.
--------
* Київський міжнародний інститут соціології з 8 по 17 лютого 2013 року провів власне опитування громадської думки. Методом персонального (face-to-face) інтерв'ю опитано 2032 респонденти, що мешкають в усіх областях України (включно з містом Києвом) та в Криму, за стохастичною вибіркою, репрезентативною для населення України віком від 18 років. Статистична похибка вибірки (з імовірністю 0.95 і за дизайн-ефекту 1.5) не перевищує:
3.3% для показників близьких до 50%, 2,8% — для показників близьких до 25%,
2,0% — для показників близьких до 10%, 1,4% — для показників близьких до 5%.
