Прес-реліз
15 лютого 2009 року
Хто і навіщо критикує діяльність Коаліції громадських організацій “За вільну від тютюнового диму Україну”
Останнім часом в різних виданнях стали з’являтися матеріали з критикою діяльності Коаліції громадських організацій “За вільну від тютюнового диму Україну”. Це статті Ярослава Штеменка у “Дзеркалі тижня” (http://www.dt.ua/2000/2675/64629/ ), Ганни Іванової (Вечірні вісті, №016, 2009) та Сергія Старицького в “Подробностях” (http://podrobnosti.ua/economy/2009/02/06/580958.html ) Оскільки будь-яка діяльність може бути покращена, ми хотіли б подякувати нашим критикам за увагу. Однак дивує те, що, хоча матеріали підписані різними прізвищами і розміщені в різних виданнях, вони є дуже схожими і повторюють ті самі звинувачення:
- Коаліцію звинувачують у тому, що вона вимагає різко підвищити акцизи на тютюнові вироби, при цьому “розрахунками, як це все вплине на економіку, «коаліціонери» себе не обтяжують”, а оперують лише “скандальними гаслами та звинуваченнями”.
- Наші опоненти певні, що “якоїсь чіткої стратегії дій щодо боротьби з курінням коаліція так і не оголосила”.
- Коаліцію звинувачують у тому, що вона не створює ніяких продуктів та робочих місць, а лише піднімає гучні скандали.
- І взагалі ніякої користі для суспільства від діяльності Коаліції нібито немає, бо вона ведеться лише заради отримання іноземних грантів.
І хоча жодне з наведених звинувачень не підкріплено посиланнями на будь-які документи чи прес-релізи Коаліції, спробуємо дати деякі роз’яснення.
СТРАТЕГІЯ. Мусимо нагадати нашим критикам, що існує така собі мережа під назвою Інтернет і там по пошуковим словам досить легко знайти сайт Коаліції громадських організацій “За вільну від тютюнового диму Україну” (http://adic-ukraine.narod.ru/coalition/ ), який, як і сама Коаліція, існує ще з 2000 року. Саме тоді чітка стратегія боротьби з курінням була викладена у Програмній заяві Коаліції (http://adic-ukraine.narod.ru/coalition/doc/program.htm ), а пізніше ця стратегія була розвинута у Маніфесті проти куріння (http://adic-ukraine.narod.ru/coalition/pres/pr-058.htm ), який вже підписало більше 100 відомих українців (http://manifest.kiev.ua/ ).
АКЦИЗИ. Також вимушені нагадати нашим опонентам, що підвищити тютюнові акцизи у 2-2,5 рази вимагає не Коаліція, а 12 народних депутатів (жоден з них, на жаль, не є членом Коаліції), які подали законопроект 3281 (http://adic-ukraine.narod.ru/coalition/pres/pr-062.htm ), і цей законопроект підтримав у першому читанні 351 депутат. Коаліція також підтримує цей законопроект і наводить аргументи на його користь. Наприклад, А.Іванова могла б у власній газеті ВВ прочитати велику статтю економічного експерта Коаліції Володимира Рябошлика (http://vvnews.info/article.aspx?a=11140 ), в якій він приводить детальні розрахунки наслідків запропонованого підвищення акцизу. С.Старицький також неодноразово отримував від нас детальні, з використанням статистичних даних, відповіді на свої аргументи (див. http://www.epravda.com.ua/columns/480dfc3b8f61c/, http://adic-ukraine.narod.ru/coalition/pres/pr-057.htm та http://www.epravda.com.ua/columns/49548f69aac5c/ ). Але пан Старицький не читач, він “експерт”, і тому вперто продовжує повторювати давно спростовані нами аргументи, а коли вдається до нових, то свідомо замовчує важливі факти. Наприклад, в останньому своєму матеріалі (http://podrobnosti.ua/economy/2009/02/06/580958.html ) він заявив, що виконати план бюджетних надходжень від акцизів (19 млрд. гривень) буде складно лише через економічну кризу. Проте насправді план не буде виконано через те, що Верховна Рада прийняла дуже низькі ставки акцизу, про що прямо сказано в офіційній заяві ДПА: “Слід зазначити, що при підготовці проекту Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік”, доходна частина бюджету обчислювалася з огляду на значно вищі ставки акцизного збору.” (http://sta.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=169000&cat_id=45661 ).
СКАНДАЛИ. В останні роки акцизи на тютюнові вироби визначалися без скандалів та будь-якого обговорення у ЗМІ, у тісній єдності державних діячів та представників транснаціональних тютюнових корпорацій. До чого призвела така непрозора акцизна політика див. http://contacttobinfo.narod.ru/contact/tem/31.htm . Ситуація різко змінилася у 2008 році, коли Коаліція розпочала активну кампанію у ЗМІ з обговорення акцизної політики. До наших аргументів прислухалися багато народних депутатів, і політику підвищення акцизів підтримала Ю.Тимошенко (http://adic-ukraine.narod.ru/coalition/pres/pr-066.htm ). Але, на жаль, закон про ставки акцизу на тютюнові вироби на 2009 рік було ухвалено у ВР без будь-якого обговорення і з фактичним обманом народних депутатів, і Коаліція не стала мовчати (див. http://adic-ukraine.narod.ru/coalition/pres/pr-064.htm ). І ми надалі обіцяємо влаштовувати скандали, якщо виявимо факти обману.
ГРОШІ. Ми не маємо сумніву, що жоден з наших опонентів ніколи не отримував ніяких грошей від тютюнових компаній і вони абсолютно безкорисливо захищають інтереси тих, кого самі називають виробниками “леГальної продукції”, хоча точніше було б назвати цю продукцію “леТальною”. Коаліція також працює безкорисливо, бо не є юридичною особою і тому не може отримувати гроші. А ось серед членів Коаліції є організації, які отримували гранти, наприклад, від Дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ, Світового Банку та інших міжнародних організацій та приватних фондів. Останнім часом гранти в основному надходять з приватного фонду мера Нью-Йорку Майкла Блумберга, який зі своїх приватних мільярдів доларів пожертвував мільйони заради зменшення кількості тютюнових хвороб та смертей у багатьох країнах, включаючи Україну. Зазначимо, що М.Блумберг аж ніяк не розраховує отримати будь-які фінансові прибути від цих капіталовкладень. А ось якщо гроші платить транснаціональна тютюнова компанія, то вона є комерційним підприємством, єдина мета якого – збільшувати прибутки своїх акціонерів. І якщо гроші витрачаються на статті у ЗМІ, то вони мають повернутися з прибутком, що можливо лише за умови зростання продажу тютюнових виробів, тобто зростання тютюнових хвороб та смертей. Що ж до грантів, то, як показує досвід, найзапеклішими критиками “грантоїдів”, як правило, є ті, хто сам намагався отримати такі гранти, але не зміг через брак розуміння проблеми або професійності. Бо взагалі отримати грант з Фонду Блумберга дуже легко: реєструйте громадську організацію та подавайте заявку: всі умови відкрито викладені у мережі Інтернет (http://www.tobaccocontrolgrants.org/ ). Процес набагато прозоріший, ніж отримання грошей приватною фірмою. Але конкуренція велика, в тому числі між країнами. І якщо якась українська організація отримує грант, це, серед іншого, буде означати сплату додаткових податків у державний бюджет. Але ці податки є дрібницею у порівнянні з тим, що зробила Коаліція для бюджету зовсім нещодавно. Наші опоненти шалено намагалися не допустити підвищення тютюнових акцизів у 2008 році, але нам вдалося добитися того, що з 1 вересня ставки акцизу на сигарети зросли майже вдвічі. В результаті цього, всупереч всім прогнозам наших опонентів, державний бюджет лише за 4 останніх місяця 2008 року додатково отримав більше 1 мільярда гривень, що виявилися зовсім не зайвими під час економічної кризи.
КОРИСТЬ. Діяльність коаліції не обмежується лише акцизами. Було видано багато різноманітних книжок, наприклад серія з 8 брошур “Куріння і діти” ( http://adic-ukraine.narod.ru/coalition/books/index.html ). Проводилися конкурси дитячих малюнків (http://adic-ukraine.narod.ru/coalition/proj/pict-comp/index.html ). За підтримки Коаліції у 2005 році було прийнято Закон “Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення”, що було надзвичайно складно, враховуючи шалений спротив тютюнової індустрії (детальніше див. http://adic-ukraine.narod.ru/nosmoking/contact/tem/17.htm ). І хоча цей закон ще не діє на повну силу, завдяки йому та іншим діям, у 2007 році було нарешті зафіксоване зменшення поширеності тютюнокуріння в Україні, як серед дорослих, так і серед підлітків. І саме цей результат так нервує наших опонентів, бо чим менше люди курять, тим менше прибутків отримують як самі тютюнові компанії, так і ті, хто захищає їх інтереси у ЗМІ.
