„и варто громадськ≥й орган≥зац≥њ займатись лоб≥юванн¤м
(pro et contra)
Ќе сумн≥вайтесь, маленька група вдумливих та в≥дданих громад¤н може зм≥нити св≥т. Ќасправд≥, це завжди т≥льки так ≥ в≥дбуваЇтьс¤.
јнтрополог ћаргарет ћ≥д.
≤дучи вулицею, працюючи в громадському сектор≥, провод¤чи бес≥ди з≥ школ¤рами, вчител¤ми, л≥кар¤ми, обурюючись тому, що навколо пал¤ть ≥ н≥хто н≥чого не робить, багато хто думаЇ, що державного регулюванн¤ виробництва, розповсюдженн¤, реклами тютюнових вироб≥в, а тим паче правил, де можна та не можна палити, просто не ≥снуЇ. «акони не д≥ють, а т≥, хто закони приймаЇ та вт≥люЇ - вс≥ куплен≥ тютюновими корпорац≥¤ми. ј ми, прост≥ громад¤ни н≥чого з цим вд≥¤ти не можемо. ≤ залишаЇтьс¤ лише обурюватись та ла¤тись з такими самими простими громад¤нами.
“ак-то воно так, та т≥льки тр≥шечки не так.
” нас ≥снують гарн≥ закони, але вони не працюють!?
√арний закон, це той, в ¤кому прописано механ≥зми його реал≥зац≥њ. якщо заборонено продавати сигарети д≥т¤м або палити в громадськ≥й установ≥, то за це передбачено покаранн¤. јле тютюновим виробникам так≥ закони дуже невиг≥дн≥, тож ≥ намагаютьс¤ вони вс≥ма силами прот¤гти непрацююч≥ закони в галуз≥ контролю над тютюном. Ѕ≥льш≥сть же депутат≥в не мають часу звернути увагу на ц≥ законопроекти - економ≥чне та пол≥тичне законодавство дл¤ них приор≥тетн≥ше. —аме громадськ≥ орган≥зац≥њ можуть зм≥нити приор≥тети ≥ вплинути на внесенн¤ в законопроекти д≥йових механ≥зм≥в захисту своњх прав.
ћи слабеньк≥, у нас немаЇ грошей лоб≥ювати!?
” громадськост≥ дл¤ захисту ≥нтерес≥в простих громад¤н немаЇ ≥ сотоњ дол≥ тих ресурс≥в, ¤к≥ витрачають тютюнов≥ компан≥њ на лоб≥юванн¤, п≥дкуп чиновник≥в, пр¤му ≥ непр¤му рекламу. јле на противагу грошам ми ставимо здоровий глузд та громадську думку. ѕол≥тику напередодн≥ вибор≥в важлив≥ш≥ не "зелененьк≥", а п≥дтримка виборц≥в. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ представл¤ють найактивн≥ших виборц≥в, тих, хто формуЇ позиц≥ю оточуючих. ”¤в≥ть, ск≥льки галасу зчинитьс¤ у виборчому окруз≥ ¤когось депутата, ¤кщо там д≥знаютьс¤ про те, що в≥н надавав закордонним виробникам тютюновоњ отрути таку соб≥ "безкорисливу" п≥дтримку. “ож громадськ≥сть маЇ потужн≥ ресурси. ¬ажливо лише спр¤мувати њх у правильне русло, не розпорошуватись.
«акони не зм≥нюють св≥домост≥ людей, вони все одно будуть сам≥ палити ≥ труњтимуть своњх д≥тей!?
≤снуЇ два способи проводити сусп≥льн≥ зм≥ни: згори ≥ знизу. ¬ сусп≥льств≥, де кожен св≥домий своњх ≥нтерес≥в ≥ ладен приймати самост≥йн≥ р≥шенн¤, сл≥дувати ним, легше проводити пропагандистську кампан≥ю, ≥нформувати про шкоду пал≥нн¤, допомагати ф≥рмам та установам ввести режим непал≥нн¤ на робочому м≥ст≥. ≤ лише коли в б≥льшост≥ установ, заклад≥в громадського харчуванн¤ палити буде заборонено, тод≥ можна закр≥пити ≥снуючий стан речей федеральним законом. ÷им шл¤хом ≥дуть б≥льш≥сть штат≥в —Ўј. ”крањнська звичка до пост≥йного обдурюванн¤ тотал≥тарноњ влади не дозвол¤Ї спод≥ватись на ефективн≥сть такого шл¤ху. ”с≥ усв≥домлюють шкоду в≥д пал≥нн¤, але н≥хто не хоче щось робити, щоб њњ ставало менше. “ож можливий шл¤х згори - заборон¤Їтьс¤ безконтрольний продаж сигарет, реклама тютюну, пал≥нн¤ в громадських м≥сц¤х. ѕоступово через штрафн≥ санкц≥њ люди звикнуть не порушувати правила, в≥дчують на соб≥ користь в≥д непочинанн¤ та киданн¤ палити. ¬ипалювати пачку на день неможливо, ¤кщо заборонено пал≥нн¤ на робочому м≥сц≥, а виходити на перекур потр≥бно в об≥дню перерву за меж≥ буд≥вл≥, ¤кщо вдома дл¤ пал≥нн¤ треба виходити на дв≥р.
ѕал≥нн¤ - особиста справа курц≥в, ≥ держава не маЇ втручатис¤!?
÷¤ точка зору виг≥дна транснац≥ональн≥й тютюнов≥й ≥ндустр≥њ, бо тод≥ треба не пом≥чати њњ рекламн≥ акц≥њ по залученню п≥дл≥тк≥в та молод≥ до пал≥нн¤, њњ причетн≥сть до контрабанди сигарет. “ой, хто курить - в≥дпов≥дальний за здоров'¤ не лише його родич≥в, але ≥ сп≥вроб≥тник≥в, сус≥д≥в, перехожих. ѕраво громад¤н дихати чистим пов≥тр¤м - конституц≥йне (ст. 50), ≥ його забезпеченн¤ - обов'¤зок держави. «авд¤ки закону т≥, хто потерпають в≥д тютюнового диму, зможуть себе захистити в судовому пор¤дку.
«акон по контролю над тютюном у де¤ких крањнах призв≥в до суттЇвого зменшенн¤ к≥лькост≥ курц≥в. «вичайно, в комплекс≥ з проф≥лактичною ≥нформац≥йною, л≥кувальною роботою. «меншенн¤ к≥лькост≥ експериментатор≥в з тютюном та регул¤рних курц≥в - це тис¤ч≥ збережених житт≥в. ¬ажко знайти ≥нш≥ закони, ¤к≥ в буквальному смисл≥ р¤тують людськ≥ житт¤.
