Ќав≥що тютюнов≥ компан≥њ ф≥нансують програми запоб≥ганн¤ кур≥нню серед п≥дл≥тк≥в
–озд≥л 2. ќгл¤д шк≥льних програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ
—Ўј: ѕерш≥ програми
”перше тютюнова ≥ндустр≥¤ почала пропонувати проф≥лактичн≥ програми проти молод≥жного кур≥нн¤ в середин≥ 1980-х рок≥в у —Ўј. ÷≥й ≥н≥ц≥атив≥ передувала низка важливих под≥й. ” 1978 роц≥ м≥н≥стр охорони здоров'¤ й осв≥ти —Ўј ƒжозеф ал≥фано звинуватив тютюнову ≥ндустр≥ю в тому, що вона займаЇтьс¤ маркетингом серед д≥тей. ¬иник ≥ почав поширюватис¤ рух захисту прав тих, хто не курить. ‘едеральна торгова ком≥с≥¤ розгл¤дала можливост≥ регулюванн¤ тютюновоњ реклами. ” 1982 роц≥ тютюнов≥й ≥ндустр≥њ не вдалос¤ уникнути п≥двищенн¤ федеральних податк≥в на тютюн. ÷≥ под≥њ викликали серйозне занепокоЇнн¤ тютюновоњ ≥ндустр≥њ, ≥ створений виробниками тютюну ≤нститут тютюну розробив таЇмний документ Ђ–озвиток стратег≥њ тютюновоњ ≥ндустр≥њї. («г≥дно з р≥шенн¤м суду тютюнова ≥ндустр≥¤ була змушена передати дл¤ ознайомленн¤ громадськост≥ своњ ран≥ш засекречен≥ документи, ≥ в дан≥й публ≥кац≥њ ми будемо користуватис¤ цими внутр≥шн≥ми документами тютюновоњ ≥ндустр≥њ). ” цьому документ≥, зокрема, говоритьс¤: Ђѕотенц≥йним позитивним результатом прийн¤тт¤ програм соц≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ може стати б≥льш глибоке розум≥нн¤ ур¤довц¤ми потреб ≥ поводженн¤ ≥ндустр≥њ. Ќаприклад, програма проф≥лактики кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в (доросле р≥шенн¤) може попередити або в≥дкласти подальш≥ заходи регулюванн¤ тютюновоњ ≥ндустр≥њї.
ќтримавши схваленн¤ своЇњ ≥н≥ц≥ативи, у 1984 роц≥ ≤нститут тютюну розгорнув програму Ђ“ютюн: ƒопоможемо ћолод≥ ¬ир≥шитиї. ” передмов≥ до ц≥Їњ програми сказано: Ђвона розроблена, аби допомогти молод≥ вивчити ≥ розвинути своњ власн≥ ц≥нност≥ ≥ моральн≥ норми, бути чесними ≥з самими собою в тому, що вони в≥дчувають насправд≥Ећолод≥ потр≥бн≥ можливост≥ досл≥джувати потенц≥йн≥ насл≥дки њхнього вибору, робити виб≥р ≥ брати на себе в≥дпов≥дальн≥сть за зроблений виб≥рї.
ќсновн≥ ≥дењ ц≥Їњ програми з того часу використовуютьс¤ майже у незм≥нному вигл¤д≥ ≥ звод¤тьс¤ до наступного:
 | ур≥нн¤ - це доросла д≥¤льн≥сть. |
| ƒ≥ти повинн≥ "утриматис¤" в≥д кур≥нн¤. |
| ƒоросл≥ можуть курити, але вони повинн≥ в≥дмовл¤ти д≥тей в≥д кур≥нн¤ до "тњЇњ пори, доки вони недостатньо доросл≥ ". |
| ≤снуЇ могутн≥й тиск однол≥тк≥в, що змушуЇ курити. |
ѕри розробц≥ матер≥ал≥в програми тютюнова ≥ндустр≥¤ старанно стежила за тим, щоб вона не зашкодила њњ рекламним кампан≥¤м. Ќаприклад, у таЇмному лист≥ 1985 року про складанн¤ брошури програми, було рекомендовано: Ђ¬ключайте наш власний сценар≥й по в≥дношенню до сигарет, не торкайтес¤ н≥¤ких насл≥дк≥в дл¤ здоров'¤, але зазначте, що п≥дл≥ткам немаЇ необх≥дност≥ курити, аби вигл¤дати доросл≥ше, њм не потр≥бно сл≥по йти за прикладом ≥нших тощої
ѕодальш≥ проф≥лактичн≥ програми ≥ндустр≥њ насл≥дували цей сценар≥й. Ќаприклад, тютюнова компан≥¤ R.J.Reynolds у 1991 роц≥ розробила програму "ѕравильн≥ –≥шенн¤. ѕр¤мо зараз". —еред њњ тем вид≥л¤ютьс¤ наступн≥:
| ур≥нн¤ - це фактор ризику, под≥бний до "багатьох фактор≥в, статистично повТ¤занимих з ≥мов≥рн≥стю розвитку хвороби в окремоњ людини". ÷е твердженн¤ веде до того, що тютюнова ≥ндустр≥¤ здаЇтьс¤ менш см≥ховинною в запереченн≥ ризику кур≥нн¤ дл¤ здоров'¤. |
| ƒ≥ти кур¤ть через могутн≥й тиск однол≥тк≥в. |
| ™ безл≥ч речей, ¤к≥ робл¤ть доросл≥, але не повинн≥ робити д≥ти. |
ћасштаб програми згодом зр≥с. RJR пропонував школам повнокольоров≥, гл¤нсов≥ матер≥али. —еред безкоштовно запропонованих матер≥ал≥в Ї плакати, брошури дл¤ учн≥в ≥ нав≥ть "анти-курильний" навчальний план. Ўироко розповсюджуван≥ плакати розумно складен≥, так щоб пор¤д ≥з ¤вними словами проти кур≥нн¤, там були в≥зуальн≥ образи, що м≥ст¤ть тонке посланн¤ на користь кур≥нн¤. RJR також оплачував д≥¤льн≥сть програми "ѕравильн≥ –≥шенн¤. ѕр¤мо «араз" в ор≥Їнтованих на молодь м≥сц¤х. “ак само RJR дос¤г усп≥ху у розм≥щенн≥ плакат≥в програми в попул¤рних к≥ноф≥льмах та телев≥з≥йних шоу, таких ¤к ДЅеверл≥ ’≥лз 90210Ф.
анада: Ђ–озумн≥ р≥шенн¤ї
” анад≥ була розроблена ≥ запроваджена програма Ђ–озумн≥ р≥шенн¤ї. ¬она пройшла тестуванн¤ в р¤д≥ шк≥л, причому за згоду на тестуванн¤ школ≥ пропонували безкоштовн≥ комп'ютери. ћатер≥али програми розсилалис¤ в ≥нш≥ школи безкоштовно.
ѕрограма була спр¤мована на виробленн¤ навичок ухваленн¤ р≥шенн¤ школ¤рами щодо кур≥нн¤, на виробленн¤ персонального ставленн¤ п≥дл≥тк≥в до кур≥нн¤, обговоренн¤ фактор≥в, що впливають на ц≥ р≥шенн¤. ѕрограма майже не даЇ ≥нформац≥њ про вплив тютюну на здоров'¤. «ам≥сть цього вона пропонуЇ обговорювати школ¤рам, чи згодн≥ вони з такими твердженн¤ми ¤к Ђкур≥нн¤ сигарет призводить до виникненн¤ смертельних захворюваньї ≥ Ђкурц≥ можуть бути здоровими людьмиї, не згадуючи, що обидва твердженн¤ фактично в≥рн≥. ѕрим≥тно, що програма просить учител≥в некритично ставитис¤ до думки учн≥в: Ђќбов'¤зковим Ї те, що вчител≥ ≥з самого початку дають зрозум≥ти, що вони не будуть оц≥нювати ставленн¤ ≥ думки учн≥в у ц≥й програм≥. «ам≥сть цього, вони будуть оц≥нювати розум≥нн¤ школ¤рами процесу прийн¤тт¤ р≥шень ≥ того, що впливаЇ на ц≥ р≥шенн¤ї.
р≥м усього ≥ншого, програма Ї досить гром≥здкою й у б≥льшост≥ шк≥л у вчител≥в не буде ан≥ часу, ан≥ ресурс≥в дл¤ виконанн¤ ус≥х запропонованих зан¤ть.
–ос≥¤: Ђћ≥й виб≥рї
” –ос≥њ в 2000 роц≥ при ф≥нансов≥й п≥дтримц≥ тютюнових корпорац≥й Д‘≥л≥п ћорр≥сЂ‘≥л≥п ћорр≥сїФ, ƒжей-“≥-јй, Ѕј“ ≥ Д–еЇмтсмаФ був виданий курс дл¤ вчител≥в середньоњ школи Ђћ≥й виб≥рї (автори ≤.јхмЇтова, “.≤ванова, ј.…оффе, ѕ.ѕоложевець, ј.ѕрутченков, √.—мирнова). ’оча авторами курсу Ї рос≥йськ≥ фах≥вц≥ на чол≥ з головним редактором Ђ”чительськой газетыї ѕ.√. ѕоложевцем, основн≥ ≥дењ пос≥бника дивно нагадують ≥дењ давн≥х програм американськоњ тютюновоњ ≥ндустр≥њ. Ђћета ц≥Їњ програми Ч навчити п≥дл≥тка самост≥йно мислити та приймати р≥шенн¤, не перекладаючи в≥дпов≥дальност≥ за своњ д≥њ на ≥ншихї (http://www.batrussia.ru/principles/education.html)
¬ основ≥ курсу лежить у ц≥лому в≥рний алгоритм ≥з 6 принцип≥в про те, що кожна людина Ї в≥льною, що вона маЇ право вибору, що дл¤ правильного вибору людин≥ необх≥дна повна ≥нформац≥¤. јле найважлив≥шим дл¤ курсу Ї шостий принцип, до ¤кого плавно п≥двод¤ть ≥нш≥: Ђ6. Ђя несу особисту в≥дпов≥дальн≥сть за св≥й виб≥рї. ѕринципова в≥дм≥нн≥сть в≥льноњ людини, що зробила самост≥йний виб≥р ≥з дек≥лькох можливих альтернатив, пол¤гаЇ в тому, що вона готова ≥ несе особисту в≥дпов≥дальн≥сть за св≥й виб≥р, ≥ у випадку негативних чи небажаних насл≥дк≥в за жодних обставин не перекладаЇ цю в≥дпов≥дальн≥сть на ≥ншихї.
„и не правда, схоже на американський пос≥бник 1984 року? ‘актично одн≥Їю з основних ц≥лей таких програм, ¤к Ђћ≥й виб≥рї, окр≥м покращенн¤ ≥м≥джу тютюновоњ ≥ндустр≥њ, Ї нав≥юванн¤ молод≥, що ¤кими б не були насл≥дки кур≥нн¤, в≥дпов≥дальн≥сть за ц≥ насл≥дки несе т≥льки той, хто з ними з≥штовхнувс¤, але н≥¤к не виробник тютюнових вироб≥в.
≤ ¤к тут не згадати про те, що в усьому св≥т≥ ведутьс¤ дискус≥њ з приводу того, чи мусить тютюнова ≥ндустр≥¤ нести повну в≥дпов≥дальн≥сть за всю ту шкоду, ¤ку завдають њњ вироби, зг≥дно з еколог≥чним принциом Ђзабруднювач платитьї. ≤ в —Ўј п≥сл¤ розгорнутих багатьма штатами судових позов≥в тютюнов≥ компан≥њ змушен≥ були визнати свою в≥дпов≥дальн≥сть за те, що державн≥ органи витрачають величезн≥ кошти на л≥куванн¤ викликаних тютюновими виробами захворювань. “епер тютюнов≥ компан≥њ щор≥чно виплачують багатом≥ль¤рдн≥ суми дл¤ помТ¤кшенн¤ викликаних тютюновими виробами насл≥дк≥в, у тому числ≥ спр¤мовують значн≥ кошти до фонду, що займаЇтьс¤ проф≥лактикою кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в, причому вони н≥¤ким чином не контролюють д≥¤льн≥сть цього фонду (http://www.americanlegacy.org). «розум≥ло, це в≥дбуваЇтьс¤ не з доброњ вол≥ тютюнових компан≥й ≥ не в рамках њхн≥х благод≥йних програм, а за р≥шенн¤м суду.
”край ц≥кава доб≥рка ≥нформац≥њ про кур≥нн¤ в курс≥ Ђћ≥й виб≥рї 2000 року випуску. ” виданн≥, що ф≥нансуЇтьс¤ т≥льки тютюновою ≥ндустр≥Їю й оф≥ц≥йно п≥дтримуЇтьс¤ Ђ√ромадською радою з проблем п≥дл≥ткового кур≥нн¤ї обс¤гом 104 стор≥нки, ≥нформац≥њ про кур≥нн¤ прид≥лено 5 абзац≥в або 27 р¤дк≥в. ќбс¤г ≥нформац≥њ про негативн≥ насл≥дки кур≥нн¤ величезний, ≥ вкрай важко вибрати з нього найважлив≥ше. јле автори Ї фах≥вц¤ми в процес≥ вибору, ≥ вони ви¤вили своњ навички вибору в ус≥й крас≥. ≤нформац≥¤ начебто спр¤мована проти кур≥нн¤, але подана таким чином, аби пос≥¤ти в н≥й сумн≥ви ≥ п≥дштовхнути до вибору на користь кур≥нн¤. Ќижче дл¤ економ≥њ м≥сц¤ ми наводимо короткий виклад зм≥сту абзац≥в.
| јбзац 1: Ђѕерший часЌапочатку кур≥нн¤ вважавлос¤Ел≥карським засобомї. |
| јбзац 2: Ђƒо к≥нц¤ минулого стол≥тт¤ кур≥нн¤ не вважалос¤ фактором, що шкодить здоров'юї. |
| јбзац 3: Ђ” —Ўј ≥ япон≥њ п≥дприЇмц≥ усв≥домили, що здоров'¤ людей Ц це найважлив≥ша продуктивна силаЕ «авд¤ки методам переконанн¤ (та примусу) у —Ўј б≥льше 20 м≥льйон≥в ос≥б кинули куритиї. Ќу, ¤к тут не закурити на знак протесту проти кап≥тал≥стичноњ експлуатац≥њ! Ќасправд≥, головною руш≥йною силою контролю над тютюном у св≥т≥ були не промисловц≥, а актив≥сти неур¤дових орган≥зац≥й, ¤к≥ вважали несправедливим те, що м≥льйони людей змушен≥ вмирати заради надприбутк≥в тютюнових корпорац≥й. |
| јбзац 4. Ђ√енр≥ ‘орд-молодший категорично заборонив курити вс≥м прот¤гом робочого дн¤. 600 чолов≥к в≥дмовилис¤, ≥ њм довелос¤ п≥ти. ѕродуктивн≥сть прац≥ виросла на 8%ї. Ќа фон≥ такого ‘орда тютюнов≥ компан≥њ вигл¤дають просто ангелами. ”чн≥, ¤ких нещодавно вчили свобод≥ вибору, вражен≥, що людей змушують в≥дмовл¤тис¤ в≥д кур≥нн¤ ц≥ною втрати роботи заради зростанн¤ прибутку кап≥тал≥ста. ≤ ан≥ слова, що цей еп≥зод мав м≥сце майже 100 рок≥в тому, ≥ зараз у б≥льшост≥ американських установ люди можуть працювати, не побоюючись примусового вдиханн¤ тютюнового диму. ј прац≥вник≥в, що кур¤ть, не виган¤ють, а надають њм допомогу у в≥дмов≥ в≥д кур≥нн¤. |
| јбзац 5. ЂЎах≥ст јльох≥н був запеклим курцем. јле п≥д час двох своњх найв≥дпов≥дальн≥ших матч≥в в≥н кидав курити. ¬≥н ≥шов на цей дискомфорт заради перемогиї. Ќав≥юЇтьс¤ думка, що в≥дмова в≥д кур≥нн¤ Ц це дискомфорт, а кур≥нн¤ Ц в≥дпов≥дно, комфорт. ƒо того ж учн≥в навод¤ть на думку, що вони зможуть кинути курити, коли захочуть, пот≥м почати знову тощо. |
јн≥ слова про реальний ризик кур≥нн¤ дл¤ здоров'¤, ан≥ слова про примусове (пасивне) кур≥нн¤, в≥д ¤кого, зг≥дно даних опитувань, страждаЇ половина учн≥в. „≥тке виконанн¤ директиви 1985 року: не торкайтес¤ жодних насл≥дк≥в дл¤ здоров'¤.
¬ останн≥й ≥нтернет-верс≥њ курсу Ђћ≥й виб≥рї (кв≥тень 2003 року) http://www.mychoice.ru/main.php3?pageNow=43&pageID=Index подано значно б≥льше ≥нформац≥њ про вплив кур≥нн¤ на здоров'¤, але вона представлена у вигл¤д≥ Ђсм≥тникаї матер≥ал≥в р≥зних автор≥в, ≥ сприймаЇтьс¤ ¤к р≥зн≥ точки зору. ƒо того ж серед правильних св≥дчень розкидан≥ фрази, що п≥дштовхують до вибору на користь кур≥нн¤: Ђѕ≥дл≥тки починають курити через хвилюванн¤, дл¤ п≥двищенн¤, на њхню думку, розумовоњ активност≥, пол≥пшенн¤ працездатност≥, при зубному бол≥, дл¤ заспокоЇнн¤ нерв≥в, в≥д н≥чого робити. ≤снуЇ думка, що чолов≥ки кур¤ть заради задоволенн¤, тод≥ ¤к ж≥нки дл¤ заспокоЇнн¤, придушенн¤ негативних емоц≥йї.
”крањна: Ђƒ≥алогї
« 1999 року у ’арков≥, иЇв≥ та ƒн≥пропетровську за ≥н≥ц≥ативою та ф≥нансовоњ п≥дтримки ј“ "‘≥л≥п ћорр≥сЂ‘≥л≥п ћорр≥сї ”крањна" у взаЇмод≥њ з м≥ськими управл≥нн¤ми осв≥ти реал≥зовуЇтьс¤ комплексна соц≥альна програма "ƒ≥алог", що маЇ на мет≥ проф≥лактику та запоб≥ганн¤ поширенню кур≥нн¤, вживанню алкоголю, наркотик≥в та ≥нших негативних ¤вищ у п≥дл≥тковому середовищ≥. –озроблено й випробувано низку авторських програм дл¤ зан¤ть з учн¤ми 6-11 клас≥в, у тому числ≥ за модулем "ѕроф≥лактика тютюнокур≥нн¤".
як зазначено в прес-рел≥зах програми: Ђ онцепц≥¤ програми Уƒ≥алогФ ірунтуЇтьс¤ на тому, що кожен п≥дл≥ток може сам приймати в≥дпов≥дальн≥ р≥шенн¤ ≥ св≥домо не починати курити, незважаючи на те, що робить той чи ≥нший його однол≥ток (товариш)ї. “аким чином, хоча програма Ђƒ≥алогї розроблена украњнськими фах≥вц¤ми, њњ концепц≥¤ ц≥лком зб≥гаЇтьс¤ з давньою концепц≥Їю транснац≥ональноњ тютюновоњ ≥ндустр≥њ.
” ход≥ реал≥зац≥њ програми Ђƒ≥алогї випущенийо р¤д публ≥кац≥й:
| Ђѕроф≥лактика ≥ зв≥льненн¤ в≥д тютюнокур≥нн¤ д≥тей та п≥дл≥тк≥вї (зб≥рник авторських програм ≥ практичних рекомендац≥й дл¤ середн≥х навчальних заклад≥в). јвтори: ќ.¬. ¬≥нда, ќ. ¬. абачна, ™. ѕ. овальчук, ™. ѕ. оструб, ™.≤. Ќ≥к≥тенко, ¬.Ќ. Ќ≥колањвський, ¬.ћ. Ќосенко, ≤.√. —омова, ј.≤. ’ал≥н, ≤.≤. Ўеремет; |
| Ђ«аписник школ¤раї; |
| Ђ‘ормуванн¤ навичок здорового способу житт¤ у д≥тей та п≥дл≥тк≥вї, јвтори: Ќ.ё. ћаксимова, ј.≤. апська, ќ.√. арпенко, Ќ.Ћ. Ћук'¤нова, Ќ.Ѕ. ѕ≥дл≥сна, ≈.ѕ. оструб, ќ.¬. ¬инда, ».√. —омова, ћ.ћ. √ал¤барник, ≤.≤. ÷ушко. |
÷≥каво, що в останн≥й книз≥ немаЇ жодних згадок про ф≥рму Ђ‘≥л≥п ћорр≥сЂ‘≥л≥п ћорр≥сїї. ¬она видана в≥д ≥мен≥ ¬сеукрањнськоњ благод≥йноњ орган≥зац≥њ Ђ√ромадська –ада з соц≥альних проблем розвитку п≥дростаючого покол≥нн¤ї, однак у численних газетних публ≥кац≥¤х з горд≥стю пов≥домл¤Їтьс¤, що п≥дготовку ≥ виданн¤ даноњ книги ф≥нансувала ф≥рма Ђ‘≥л≥п ћорр≥с‘≥л≥п ћорр≥сї. ƒо реч≥, ус¤ д≥¤льн≥сть вищезгаданоњ –ади також ф≥нансуЇтьс¤ тютюновими компан≥¤ми.
¬идан≥ книги мають досить великий обс¤г ≥ м≥ст¤ть чимало корисноњ ≥нформац≥њ, у тому числ≥ про вплив кур≥нн¤ на здоров'¤. Ѕ≥льш детально концепц≥њ цих програм ми будемо розгл¤дати нижче, а зараз згадаЇмо про складност≥ њхньоњ реал≥зац≥њ. ƒл¤ њхнього проведенн¤ необх≥дний значний час (програми розрахован≥ на 30 навчальних годин) ≥ дуже висока психолог≥чна квал≥ф≥кац≥¤ та досв≥д проведенн¤ трен≥нг≥в.
’оча в програмах згадуЇтьс¤ тютюнова реклама, ¤к фактор залученн¤ п≥дл≥тк≥в до кур≥нн¤, але вона подаЇтьс¤, ¤к стих≥йне лихо ≥, наприклад, в жодному раз≥ не анал≥зуютьс¤ за¤ви тютюновоњ ≥ндустр≥њ, про те, що њњ реклама спр¤мована лише на дорослих. як зас≥б протид≥њ тютюнов≥й реклам≥ учн¤м пропонуЇтьс¤ розробити Ђправдиву рекламу сигаретї або Ђнамалювати плакат, присв¤чений антикур≥ннюї. як показуЇ тривалий досв≥д розробки под≥бноњ дит¤чоњ Ђантирекламиї, вона зводитьс¤ до малюванн¤ скелет≥в у сполученн≥ з сигаретами, що, по сут≥, Ї рекламою кур≥нн¤ за принципом Ђ¬и л¤каЇте, а мен≥ не страшної. –оль тютюновоњ ≥ндустр≥њ, ан≥ ¤к джерела ф≥нансуванн¤ таких проф≥лактичних програм, ан≥ ¤к пров≥дного фактора поширенн¤ тютюновоњ еп≥дем≥њ, у програм≥ Ђƒ≥алогї взагал≥ не обговорюЇтьс¤.
¬ рамках реал≥зац≥њ програми був створений спец≥альний сайт Ђƒ≥алогї http://www.dialog.kharkiv.edu/ , ¤кий у травн≥ 2003 року вже фактично не функц≥онував. оли ж в≥н працював, то серед ≥нформац≥њ проти кур≥нн¤, там були викладен≥ посланн¤, ¤к≥ ¤вно заохочували кур≥нн¤. Ќаведемо лише одне з них: Ђ«акурена сигарета приносить звичайному курцю задоволенн¤. ќсобливо гостро в≥дчуваЇтьс¤ потреба в кур≥нн≥ п≥сл¤ прийн¤тт¤ њж≥, п≥д час випивки, при негативних емоц≥¤х та п≥д час напруженоњ роботиї.
Ќаприк≥нц≥ 2002 року в украњнських «ћ≤ з'¤вилис¤ пов≥домленн¤ про те, що фонд Ђ«доров'¤ дл¤ вс≥хї проводить новий проект, в рамках ¤кого дл¤ вс≥х 22 тис¤ч шк≥л ”крањни випущеноий плакат проти п≥дл≥ткового кур≥нн¤. √оловне гасло плаката Ђќбирай сам Ц бути здоровим чи куритиї ч≥тко витриманийе у кращих традиц≥¤х проф≥лактичних програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ. ¬ипуск плакату проф≥нансувала компан≥¤ ‘≥л≥п ћорр≥сЂ‘≥л≥п ћорр≥сї, ≥ њњ представник на присв¤чен≥й ц≥й под≥њ прес-конференц≥њ знову пов≥домила: Ђѕраво вибору Ц курити або н≥ Ц Ї т≥льки у дорослихї (Д‘актиФ, 16.11.02). ≤ нещасним д≥т¤м залишаЇтьс¤ лише гадати, ¤к же њм самим зробити виб≥р ≥з приводу кур≥нн¤, ¤кщо у них такого права немаЇ. Ќа щаст¤, д≥тей на прес-конференц≥њ не було, ≥ правильно, адже ≥ прес-конференц≥¤ ≥ плакат зроблен≥ зовс≥м не дл¤ них.
–озд≥л 3. «агальн≥ характеристики шк≥льних програм тютюновоњ ≥ндустр≥њ
