якщо батьки кур¤ть...
–озд≥л 3. „и д≥йсно д≥ти хвор≥ють б≥льше, ¤кщо на них впливаЇ оточуючий тютюновий дим?
«роблен≥ в —Ўј оц≥нки [25] показують, що захворюванн¤ дихальних шл¤х≥в займають с≥м з перших 15 м≥сць серед причин звернень до л≥кар¤-пед≥атра д≥тей до 15 рок≥в. ѕри цьому, тютюновий дим Ї саме тим забруднювачем навколишнього середовища, з ¤ким пов'¤зане виникненн¤ респ≥раторних проблем.
ѕроведене в —Ўј в 1997 роц≥ досл≥дженн¤ прийшло до висновк≥в, що пасивне кур≥нн¤ д≥тей щор≥чно обумовлюЇ 500 тис¤ч додаткових в≥зит≥в (тобто в≥зит≥в, ¤ких можна було б уникнути) до пед≥атр≥в ≥з приводу астми, 1,3 м≥льйон≥в додаткових в≥зит≥в ≥з приводу кашлю, б≥льш н≥ж 115 тис¤ч випадк≥в пневмон≥њ, 14 тис¤ч випадк≥в тонзилектом≥њ й адено≥дектом≥њ (тобто операц≥й по видаленню мигдалин ≥ аденоњд≥в), 260 тис¤ч випадк≥в бронх≥т≥в, 2 м≥льйони випадк≥в гострого чи хрон≥чного отиту (запаленн¤ середнього вуха) ≥ 5200 випадк≥в операц≥й на середньому вус≥, що називаЇтьс¤ тимпаностом≥¤ [19].
«а даними проведеного в итањ досл≥дженн¤ [46], дл¤ ¤кого були в≥д≥бран≥ пари мати, що не курить, - дитина, ¤ку спостер≥гали в≥д народженн¤ до 18 м≥с¤ц≥в, було ви¤влено, що пасивне кур≥нн¤ матер≥ п≥д час ваг≥тност≥ зб≥льшувало к≥льк≥сть звернень за медичною допомогою ≥ госп≥тал≥зац≥й на 20-30%. ѕасивне кур≥нн¤ дитини п≥сл¤ народженн¤ зб≥льшувало к≥льк≥сть госп≥тал≥зац≥й ще на 10-30% залежно в≥д к≥лькост≥ курц≥в у будинку.
≤тал≥йськ≥ вчен≥ на основ≥ проведених досл≥джень ≥ статистичних даних прийшли до наступних оц≥нок [21] впливу примусового кур≥нн¤ на здоров'¤ д≥тей: 21,3% гострих респ≥раторних ≥нфекц≥й у д≥тей перших двох рок≥в житт¤ обумовлен≥ кур≥нн¤м батьк≥в.
«а оц≥нками австрал≥йських досл≥дник≥в [62], щор≥чно 500-2500 додаткових госп≥тал≥зац≥й ≥ 1000-5000 додаткових випадк≥в захворювань респ≥раторними ≥нфекц≥¤ми на 100000 д≥тей обумовлен≥ впливом батьк≥вського кур≥нн¤. ѕри цьому досл≥дники вважають, що отриман≥ ними цифри скор≥ше недооц≥нюють реальний масштаб проблеми, Ї лише його м≥н≥мальною оц≥нкою.
ќск≥льки вс≥ ц≥ проблеми здоров'¤ д≥тей позначаютьс¤ на характер≥ й обс¤гах роботи л≥кар¤-пед≥атра, то б≥льш≥сть досл≥дник≥в приход¤ть до висновк≥в, що саме ц¤ профес≥йна група повинна бути зац≥кавлена в б≥льш активному вир≥шенн≥ даноњ проблеми. Ќаприклад, висловлюЇтьс¤ думка [16], що пед≥атрам варто розгл¤дати ¤к своњ пр≥оритети проф≥лактичн≥ д≥њ, спр¤мован≥ ¤к на скороченн¤ кур≥нн¤ д≥тьми ≥ п≥дл≥тками, так ≥ на попередженн¤ примусового кур≥нн¤ д≥тей.
ѕед≥атри можуть з≥грати ун≥кальну роль у попередженн≥ ≥ л≥куванн≥ дит¤чого ≥ п≥дл≥ткового кур≥нн¤, а також у захист≥ пац≥Їнт≥в в≥д шк≥дливого впливу тютюнового диму, заохочуючи батьк≥в до припиненн¤ кур≥нн¤. ќднак, п≥дготовка медичних прац≥вник≥в ≥, зокрема, пед≥атр≥в у питанн¤х припиненн¤ кур≥нн¤ часто ви¤вл¤Їтьс¤ недостатньою. “ому пров≥дн≥ фах≥вц≥ у св≥т≥ з цих питань вважають, що пед≥атрам необх≥дний додатковий порадник у питанн¤х д≥агностики проблем, пов'¤заних ≥з кур≥нн¤м, ≥ в тому, що ж конкретно можна робити у випадку родин, де Ї курц≥ [73].
