ур≥нн¤ та здоров'¤ майбутн≥х д≥тей
«ам≥сть висновку. «в'¤зок покол≥нь
” розмовах про кур≥нн¤, ≥ особливо п≥д час спроб обговорити можлив≥сть скороченн¤ р≥вн¤ кур≥нн¤ у сусп≥льств≥, нер≥дко контраргументом Ї за¤ва про те, що люди завжди курили, багато покол≥нь посп≥ль, ≥ зм≥нити це неможливо. ƒ≥йсно, вплив ≥стор≥њ колишн≥х покол≥нь Ї важливим дл¤ того, що в≥дбуваЇтьс¤ з покол≥нн¤ми нин≥шн≥ми.
” ц≥й книз≥ обговорювалис¤ переважно медико-б≥олог≥чн≥ аспекти такого зв'¤зку покол≥нь. ур≥нн¤ батьк≥в чималою м≥рою визначаЇ ≥ здоров'¤ наступного покол≥нн¤, ≥ його схильн≥сть до продовженн¤ традиц≥й кур≥нн¤.
р≥м цих б≥олог≥чних механ≥зм≥в, ≥снують також механ≥зми соц≥ального успадкуванн¤, ¤к≥ пол¤гають у тому, що наступне покол≥нн¤ бере приклад ≥з попереднього, закр≥плюЇ апробован≥ ним види д≥¤льност≥.
” цьому ≥снуЇ традиц≥йний розпод≥л статевих ролей. « ус≥м новим, гарним чи поганим, чолов≥ки знайомл¤тьс¤ першими, ж≥нки спочатку остер≥гаютьс¤ близького контакту з новим нев≥домим фактором. ≤ у цьому Ї чималий б≥олог≥чний сенс самозбереженн¤ людського виду. ѕрирода, таким чином, обер≥гаЇ дитинчат в≥д впливу малов≥домих чинник≥в. ѕ≥зн≥ше новий спос≥б повед≥нки, апробований чолов≥ками, поширюЇтьс¤ також ≥ на ж≥нок. ≤ тод≥ його вплив на весь людський р≥д уже н≥чим не контролюЇтьс¤.
“ак трапилось ≥ з кур≥нн¤м. —початку воно поширилос¤ серед чолов≥к≥в. ≤ практично в ус≥х крањнах св≥ту в минулому стор≥чч≥ спостер≥галос¤ зростанн¤ чи п≥к поширенн¤ кур≥нн¤ серед чолов≥к≥в. ѕот≥м, на тл≥ його високого поширенн¤ серед чолов≥к≥в, в≥дбуваЇтьс¤ поступове зб≥льшенн¤ у сусп≥льств≥ ж≥нок-курц≥в. ” цьому розум≥нн≥ р≥зн≥ крањни перебувають на р≥зних етапах розвитку тютюновоњ еп≥дем≥њ. ™ крањни, де кур≥нн¤ серед ж≥нок уже стало так само розповсюдженим, ¤к ≥ серед чолов≥к≥в, чи нав≥ть перевищило ц≥ показники. ” ≥нших крањнах поширенн¤ кур≥нн¤ серед ж≥нок усе ще в к≥лька раз≥в нижче, н≥ж серед чолов≥к≥в, але майже скр≥зь воно зростаЇ.
«м≥нюЇтьс¤ поширенн¤ кур≥нн¤ ≥ в≥д одн≥Їњ в≥ковоњ групи до наступноњ. Ќац≥ональне репрезентативне опитуванн¤ про кур≥нн¤ в ”крањн≥ 2001 року показало: серед молодших ≥ осв≥чен≥ших чолов≥к≥в б≥льшою Ї частка некурц≥в ≥ колишн≥х курц≥в, ≥ меншою Ї частка щоденних курц≥в, ан≥ж серед чолов≥к≥в старшого в≥ку чи менш осв≥чених. —еред ж≥нок, на жаль, тенденц≥њ ви¤вл¤ютьс¤ протилежними: серед молодих ж≥нок усе б≥льша частка курц≥в. « одного боку, це означаЇ, що зб≥льшуЇтьс¤ ризик шк≥дливих насл≥дк≥в впливу тютюнового диму на нов≥ покол≥нн¤ ≥ зусилл¤ з подоланн¤ ц≥Їњ проблеми стають усе б≥льш актуальними.
« ≥ншого боку, скороченн¤ поширенн¤ кур≥нн¤ серед молодих ≥ б≥льш активних чолов≥к≥в означаЇ, що в ц≥лому така повед≥нка ¤к кур≥нн¤ стаЇ все менш прийн¤тною дл¤ роду людського.
≤ тут ми спостер≥гаЇмо ще одну хвилю - ≥сторико-культуральну. олись перш≥ курц≥ вважалис¤ одержимими ди¤волом ≥ зазнавали покарань ≥нкв≥зиц≥њ. ѕот≥м кур≥нн¤ стало нормальним ≥ майже поголовним. “епер же в низц≥ крањн св≥ту кур≥нн¤ поступове знову стаЇ ненормальним, неправильним, неприйн¤тним зан¤тт¤м. “енденц≥њ денормал≥зац≥њ кур≥нн¤ поки ледь пом≥тн≥, але вони вже ≥снують, ≥ вс≥ т≥, хто хот≥в би внести свою частку у зниженн¤ поширенн¤ кур≥нн¤ ≥ зменшенн¤ його прийн¤тност≥, можуть це зробити.
√адаю, що школа дл¤ цього дуже гарне м≥сце.
