ƒосв≥д проф≥лактики кур≥нн¤: зан¤тт¤, конкурси, клуби
–озд≥л 2. ќдне зан¤тт¤
ќдин урок - це замало
ѕ≥дл≥ток знаходитьс¤ у ситуац≥њ пост≥йного тиску з боку дорослих (вони кур¤ть навколо), пр¤моњ та непр¤моњ реклами тютюну. Ќав≥ть вигуки батьк≥в "≤ще малий" Ї своЇр≥дним стимулом до початку кур≥нн¤. ѕор≥вн¤ти силу впливу одноразовоњ проф≥лактичноњ ≥нтервенц≥њ ≥з щоденним впливом хоча б т≥льки щит≥в, ¤к≥ рекламують алкоголь чи сигарети, просто неможливо. ≤ ц≥ обмеженн¤ проф≥лактичноњ д≥¤льност≥ нам сл≥д мати на уваз≥ з самого початку.
Ѕ≥льш≥сть в≥домих проф≥лактичних програм складаЇтьс¤ ≥з дек≥лькох зан¤ть з класом чи групою. як м≥н≥мум, з трьох-семи ≥нтерактивних зан¤ть складаютьс¤ програми, ¤к≥ розробили ≥ провод¤ть р≥зноман≥тн≥ Ївропейськ≥ молод≥жн≥ орган≥зац≥њ. Ќаприклад, шведська програма, ¤ка проводитьс¤ молод≥жною орган≥зац≥Їю UNF, передбачаЇ не просто 7 урок≥в, а 7 зустр≥чей по 1,5 - 2 години у груп≥ до 15 ос≥б, причому вони мають проводитис¤ п≥сл¤ школи. ¬загал≥, дл¤ того, щоб домогтис¤ хоча б ¤когось в≥дчутного ефекту проф≥лактики, маЇ бути комплексний вплив на школу, ¤кий охоплюЇ ≥ аг≥тац≥йну роботу, ≥, що б≥льш важливо, припиненн¤ тютюнокур≥нн¤ вчител¤ми.
Ќаш≥ школи висувають своњ вимоги: швидко охопити ус≥х! ¬одночас бажано ще ви¤вити неблагонад≥йних у кожному клас≥.
≤нод≥ здаЇтьс¤, що коли швидко ≥ вс≥х, - то досить з≥брати 400 ос≥б в к≥нотеатр≥. ј дипломований спец≥ал≥ст з ними що-небудь зробить. Ќ≥бито в≥н г≥пнотизер, маг, чар≥вник... ќднак рецепт≥в того, що можна було б викрикнути за 15-20 хвилин дек≥льком сотн¤м школ¤р≥в, з≥браним в актовому зал≥, поки що не знайдено, ≥ навр¤д чи буде. ћи вважаЇмо таку форму передач≥ ≥нформац≥њ марнотратною ≥ гадаЇмо, що вона може завдати тим, хто з≥бравс¤, лише шкоди. јдже перебуванн¤ у так≥й велик≥й аудитор≥њ п≥дл≥тки можуть використати не ст≥льки дл¤ того, щоб послухати лектора й дослухатис¤ до його ≥дей, ск≥льки дл¤ сп≥лкуванн¤ м≥ж собою на р≥зноман≥тн≥ теми, у тому числ≥ з приводу кур≥нн¤ (оск≥льки вже зайшла мова). “ам можуть знайтис¤ чудов≥ пропагандисти, здатн≥ зац≥кавити в експериментуванн≥ решту.
якщо перед завучем школи стоњть питанн¤ про необх≥дн≥сть проф≥лактики кур≥нн¤, йому найлегше запросити л≥кар¤-спец≥ал≥ста. јле л≥кар, ¤к правило, Ї нос≥Їм ≥нформац≥њ суто медичного характеру. ј така ≥нформац≥¤, хоча ≥ без подробиць, в≥дома багатьом п≥дл≥ткам. ќкр≥м того, п≥дл≥тки не дуже хочуть прим≥р¤ти на себе перспективи захвор≥ти на рак леген≥в чи под≥бн≥ хвороби. ѕ≥дл≥тки в≥р¤ть у своЇ безсмерт¤. ÷е ж вони проживають пер≥од ризикованоњ повед≥нки та експериментаторства. ћи жодною м≥рою не зменшуЇмо позитивних ¤костей л≥кар¤, ¤кий погодивс¤ провести таке зан¤тт¤. Ќавпаки, лише прив≥таЇмо його ≥ будемо рад≥ допомогти йому краще п≥дготуватис¤ до такого зан¤тт¤. јле важливо пам'¤тати: л≥кар прийшов ≥ п≥шов, а процес зм≥ни ставленн¤, а тим б≥льше повед≥нки, вимагаЇ б≥льшого часу. ќднак, ¤кщо ви в≥дчуваЇте користь в≥д ≥нформац≥њ, отриманоњ в≥д медичного прац≥вника, вашими сподвижниками у проф≥лактичн≥й робот≥ можуть стати саме шк≥льний л≥кар чи медсестра. —пробуйте обговорити таку сп≥впрацю ≥ у випадку згоди у ¬ас з'¤витьс¤ ≥ще один пост≥йний партнер.
ќдна зустр≥ч - одна думка
¬≥д короткочасноњ роботи несерйозно оч≥кувати хоча б будь-¤коњ ефективност≥. ѕроте, нав≥ть за одне зан¤тт¤, можна внести у картину св≥ту школ¤р≥в де¤к≥ сумн≥ви, дати ≥нформац≥ю дл¤ роздум≥в, ¤ка може спростувати поширену думку.
Ќайважлив≥ше - не намагатис¤ сказати усе в≥доме вам в одному зан¤тт≥. якщо ¬и все ж намагатиметес¤, тод≥ проведений урок вас розчаруЇ з дек≥лькох причин: ¬и не встигли сказати все, що хот≥ли, не почули про ситуац≥ю в клас≥, а сам клас був неуважним. ј чи можуть д≥ти адекватно реагувати, коли на њх голови виливаютьс¤ тонни статистики, медичних терм≥н≥в ≥ специф≥чних класиф≥кац≥й?
¬иход¤чи з≥ св≥товоњ практики, ми можемо вид≥лити дек≥лька вдалих пов≥домлень у сфер≥ проф≥лактики споживанн¤ тютюну.
ј) ¬иробники тютюну ман≥пулюють тобою
√оловне пов≥домленн¤ ц≥Їњ стратег≥њ пол¤гаЇ у наступному: "“ютюнова ≥ндустр≥¤ використовуЇ агресивн≥ та нечесн≥ методи дл¤ вт¤гненн¤ нових споживач≥в, продажу б≥льшоњ к≥лькост≥ сигарет ≥ отриманн¤ на цьому смертоносному продукт≥ додаткових грошей" або ≥ншими словами - "“ютюнова ≥ндустр≥¤ потребуЇ своњх грошей, ≥ њй плювати на твоЇ здоров'¤". Ќайчаст≥ше, п≥дл≥тки починають курити в знак протесту проти дорослих, ≥ в≥р¤ть, що це њх власне р≥шенн¤. ѕ≥д час своЇњ проф≥лактичноњ зустр≥ч≥ ви можете, розпов≥даючи про способи ман≥пул¤ц≥њ, що њх використовуЇ ≥ндустр≥¤, показувати молод≥, що у даному випадку вони не Ї незалежними, а скор≥ше навпаки. якщо звернутис¤ до результат≥в одн≥Їњ кампан≥њ, проведеноњ у штат≥ ‘лорида, то на молодь найб≥льший ефект справив образ тютюновоњ ≥ндустр≥њ ¤к надзвичайно жад≥бноњ до грошей корпоративноњ групи, котра намагаЇтьс¤ обдурити маленьких ≥ безв≥льних д≥тлах≥в з метою зробити њх залежними на усе житт¤.
ƒокладн≥ше про те, що тютюнова ≥ндустр≥¤ робить не лише у межах в≥двертоњ реклами, але й програм, н≥бито спр¤мованих на попередженн¤ кур≥нн¤, можна прочитати в ≥нш≥й книз≥ даноњ сер≥њ "Ќав≥що тютюнов≥ компан≥њ ф≥нансують програми запоб≥ганн¤ кур≥нню серед п≥дл≥тк≥в".
Ѕ) «ахист прав тих, хто не курить
÷¤ стратег≥¤ маЇ на мет≥ переконати курц≥в, що њх кур≥нн¤ спричинюЇ шкоду ≥ншим. ур≥нн¤ визначаЇтьс¤ ¤к ненормальна, небезпечна повед≥нка. ƒл¤ п≥дл≥тк≥в-некурц≥в у цьому випадку важливим буде д≥знатис¤, ¤к багато людей усупереч власн≥й вол≥ вимушен≥ дихати отруйним димом ≥ ¤к можна захищати своњ права на чисте пов≥тр¤ у цьому випадку. ¬≥домо, що нав≥ть т≥ школ¤р≥, ¤к≥ об≥знан≥ з приводу шкоди пасивного кур≥нн¤, дуже р≥дко захищають своњ права, р≥дко прос¤ть своњх однол≥тк≥в чи дорослих не курити в њхн≥й присутност≥. ¬ зв'¤зку з цим дуже корисними дл¤ школ¤р≥в будуть вправи, що допомагають в≥дпрацювати навичку проханн¤ не курити в њхн≥й присутност≥. ƒл¤ цього достатньо спробувати попрацювати у маленьк≥й груп≥, де кожному буде запропоновано сформулювати проханн¤ до того, хто бажаЇ закурити, не робити цього у даний момент. ƒо того ж, можна запропонувати р≥зн≥ обставини такоњ ситуац≥њ: в такс≥, на зупинц≥ громадського транспорту, в кафе тощо. ƒал≥ можна обговорити кожен запропонований вар≥ант. ƒетальн≥ше про те, ¤к вимушене вдиханн¤ навколишнього тютюнового диму впливаЇ на здоров'¤, можна прочитати у книз≥ даноњ сер≥њ "якщо батьки кур¤ть...".
¬) урити - це некрасиво
ћета такого зан¤тт¤ - розв≥нчати привабливий образ курц¤, ¤кий нав'¤зуЇтьс¤ рекламою. ÷е можна зробити шл¤хом демонстрац≥њ негайного шк≥дливого впливу кур≥нн¤ на здоров'¤, на св≥ж≥сть подиху, запах од¤гу, на зовн≥шн≥й вигл¤д. ќбговорюютьс¤ також реальн≥ ситуац≥њ сп≥лкуванн¤, в ¤ких кур≥нн¤ швидше заважаЇ познайомитис¤, добре провести час, н≥ж допомагаЇ. ƒуже важливими також можуть стати зан¤тт¤ з в≥дпрацюванн¤ вар≥ант≥в, ¤к в≥дмовитис¤ в≥д запропонованоњ сигарети. ’вилююча тема дл¤ хлопц≥в та д≥вчат у пер≥од статевого дозр≥ванн¤ - вплив споживанн¤ ≥нтоксикант≥в на розвиток ≥мпотенц≥њ та здатност≥ до запл≥дненн¤. ƒетальн≥ше про те, ¤к кур≥нн¤ може вплинути на чолов≥ч≥ та ж≥ноч≥ репродуктивн≥ функц≥њ, можна прочитати в ≥нш≥й книз≥ даноњ сер≥њ " ур≥нн¤ та здоров'¤ майбутн≥х д≥тей".
√) ƒов≥р¤й своњм в≥дчутт¤м, а не байкам тих, хто продаЇ наркотики
ѕерше в≥дчутт¤ в≥д споживанн¤ будь-¤кого ≥нтоксиканту - негативне, трапл¤ютьс¤ нав≥ть отруЇнн¤. јле завжди пор¤д знайдетьс¤ той, хто переконаЇ ≥ покаже на власному приклад≥, що маЇ бути й ≥нший вплив - розслабленн¤ в≥д сигарети чи в≥д вина, "кайф", "приход" в≥д мар≥хуани. ”роки, присв¤чен≥ пор≥вн¤нню нав'¤заних м≥ф≥в з реальним чуттЇвим досв≥дом, можуть стати п≥дставою дл¤ критичного ставленн¤ до вмовл¤нь виробник≥в.
ƒ) ¬арто кинути курити
“ут йдетьс¤ про труднощ≥ припиненн¤ кур≥нн¤, про залежн≥сть ≥ њњ розвиток. —еред старших п≥дл≥тк≥в можуть зустр≥чатис¤ курц≥ з сильною ф≥з≥олог≥чною залежн≥стю в≥д н≥котину. “ака розмова важлива дл¤ всього класу. —таЇ зрозум≥ло, що кур≥нн¤ - гачок, з котрого не так вже й легко з≥скочити. ј припиненн¤ кур≥нн¤ важливе на будь-¤кому етап≥ кур≥нн¤.
Ѕ≥льш докладно про те, у чому пол¤гаЇ процес припиненн¤ кур≥нн¤, можна прочитати в друг≥й книз≥ даноњ сер≥њ "як допомогти п≥дл≥ткам зв≥льнитис¤ в≥д кур≥нн¤".
