Коаліція громадських організацій та ініціатив
за вільну від тютюнового диму Україну

Головна сторінка

Все про нас

Документи
Учасники
Проекти
Бюлетені
Прес-релізи

Ми про все

Новини
Аналітика
Закони
Накази, постанови
Рамкова Конвенція з Контролю над Тютюном
Досвід друзів
Основні Факти Про Тютюн
Tobacco Control and Public Health in Eastern Europe
Сайт противостояния табачной индустрии
Центр помощи бросающим курить КВИТ
Система Информации на Русском языке по Профилактике Алкогольных, Табачных и прочих Интоксикантных Проблем
Журнал тех, кто не боится быть трезвым
Alcohol and Drug Information Centre - ADIC-Ukraine
 

Куріння та діти: як захистити права дитини

Як ми можемо захистити права дітей на свободу від тютюну

Комплексними законодавчими заходами можна досягти досить значних результатів у захисті дітей від тютюнового диму. Одного директивного шляху згори, однак не досить. В Україні законом, наказами по міністерствах заборонено курити в навчальних, спортивних, медичних закладах. Однак наш щоденний досвід свідчить, що такі заборони далеко не скрізь виконуються, а діти так само страждають від дії смертоносного диму.

Як ми вже зазначали, оточуючі дорослі недобре впливають на дитину в двох аспектах: примушують вдихати тютюновий дим, а також своїм прикладом стимулюють початок куріння. Хто ці дорослі? Батьки, вчителі, сусіди, лікарі.

Так виходить, що про шкоду куріння знають і говорять практично всі дорослі, але тільки деякі з курців намагаються щось зробити, щоб уберегти дітей від тютюнового диму. Часто такі заходи половинчасті, неефективні, нерідко вони стосуються тільки зовсім маленьких дітей, а інтереси підлітків ігнорують. На жаль, дорослі курці все більше виправдовуються, раціоналізують, захищають свою залежність, а не по-справжньому здійснюють захист прав дітей на чисте і здорове повітря. 

Необхідність дотримуватись базового права людини не може бути приводом для чиєїсь образи. Це право не можна ігнорувати на користь чиїхось тимчасових зручностей, заради дружніх відносин чи люб'язності. Багатьом буває незручно попросити не курити. Коли курець просить дозволу закурити в нашій присутності, лише деякі люди долають незручність і відмовляють. Хоча курці дуже рідко турбуються про наш дозвіл, ми ввічливо дозволяємо себе вбивати "Так, будь ласка! Будьте такі добрі, не переймайтеся, якщо я буду трохи кашляти. Заради Вашого задоволення я взагалі можу не дихати, коли Ви курите". Права необхідно відстоювати. Вони вищі за ввічливість, за ситуацію, вище за взаємини. Це базова повага. Якщо при мені курять, я вважаю це неповагою. Якщо курять при моїй дитині, я розглядаю це як образу і нанесення шкоди. 

Чи є таке право - "право курити"?

Коли на вулиці прошу не курити біля мене або прошу домашніх виходити курити на двір перший вигук із боку курця: "Я маю право курити!" Далі ідуть різкі твердження, які передбачають, що таке "право курити" поширюється на будь-яке місце, де курцеві схотілося, де йому зручно курити. І мені, людині, яка має право на чисте повітря, пропонують самостійно це право і реалізовувати, тобто піти в безпечне місце. В найбільш різких випадках звучать такі слова: "Сама і виходь на вулицю, коли так любиш свіже повітря!".

З такими аргументами, які ніяк не пов'язані з юридичним розумінням прав людини, ми зустрічаємося досить часто. Важливо розібратись, які помилки та підміна понять лежать в їх основі.

Куріння не є природною потребою людини і не потребує поваги чи захисту

Людина, яка говорить про право курити, помиляється в основному: куріння не входить в число базових сутностей чи потреб людини, які в сучасній мові і позначені як права людини (право на життя, здоров'я, освіту, чисту воду та свіже повітря тощо). На повагу та шану заслуговує захист необхідних і корисних людині прав, таких як право на свободу волевиявлення або право на доступ до інформації. Якби куріння було нашою природною потребою, Бог би нам комина приробив, як казав один мудрий дід. В жодному законі не закріплено право людини на самогубство, спровоковане третьою особою. Можливість купувати і курити сигарети людині надана законом, бо тютюн легалізований наркотик. Але це не робить куріння більш природним чи схвальним.

Куріння - це не індивідуальний вибір, а поведінка, спровокована і уміло спрямована тютюновою індустрією

Людина стверджує, що її право полягає в праві вибору - курити чи ні. Нам дуже важливо знати, що свідомим та зваженим вибором важко назвати вибір, зроблений в умовах постійного тиску з боку реклами та телебачення, провокаціями з боку курців навколо. Детальніше про це в брошурі цієї серії "Навіщо тютюнові компанії фінансують програми попередження куріння серед підлітків".

Курити можна лише там, де це не зашкодить присутнім

В сфері прав людини існує непорушне правило: моє право махати руками закінчується біля носа мого сусіди. Тютюновий дим шкідливий усім, хто його вдихає. Людина закурює і стає джерелом отруйної речовини в атмосфері. Отруйна дія речовин, які містяться в тютюновому димі, звичайно, зменшується, якщо дим розчинений у свіжому повітрі на вулиці. В закритому приміщенні, крім щойно випущеного диму, шкідливо впливають ще й напівлетючі речовини, що осіли на поверхнях з попередніх сигарет, викурених у цьому приміщенні. Щоб приміщення стало безпечним, провітрювання недостатньо. Саме тому багато людей у світі, які піклуються про своє здоров'я, надають перевагу готельним номерам, в яких НІКОЛИ не курили.

Обмеження на куріння захищає право на чисте повітря і здорове середовище не лише тих, хто не курить, але і тих, хто курить

Примусовий вихід із приміщення для здійснення якоїсь дії - це обмеження. Таке обмеження логічне до шкідливої поведінки, а не до бажання дихати чистим повітрям. В натовпі, в очікуванні транспорту, інколи здається, що курять майже всі, дим з усіх боків. Однак виявляється, що десятки людей страждають від диму сигарет двох-трьох курців. Кому в такій ситуації логічніше відійти в бік? 

І тому, хто курить, і тому, хто не курить хочеться жити в оселі з приємним запахом, відчувати пахощі квітів, парфумів, відчувати чистоту і свіжість житла. Курець хоче дихати свіжим повітрям і бути здоровим. Обмеження на куріння в приміщенні, особливо житловому, - це можливість зберегти це приміщення чистим, свіжим, приємним для всіх.

Звичайно, зручніше, коли питання обмеження куріння в громадських місцях вирішено в законодавстві. Тоді всім ясно - тут не курять, порушників штрафують. Коли ж обмеження не введено, або їх не дотримуються, тоді захист своїх прав на чисте повітря обертається на особисті конфлікти, куріння стає предметом суперечок, образ, непорозумінь. Законодавчі заборони забруднювати повітря тютюновим димом (та система їх суворого дотримання) є механізмом захисту прав людини та наших спільних нервів і здорових відносин.

Зміст

Як можна захистити повітря від забруднення тютюновим димом

 

horizontal rule

http://adic-ukraine.narod.ru /coalition/

Hosted by uCoz