оал≥ц≥¤ громадських орган≥зац≥й та ≥н≥ц≥атив
за в≥льну в≥д тютюнового диму ”крањну

 ур≥нн¤ та д≥ти:що може зробити школа

6. √лобальне опитуванн¤ молод≥ щодо тютюну

”продовж кв≥тн¤-травн¤ 1999 року у  иЇв≥ було проведено опитуванн¤ щодо вживанн¤ тютюну серед молод≥. ќпитуванн¤ проводилос¤ з ≥н≥ц≥ативи ¬сесв≥тньоњ ќрган≥зац≥њ ќхорони «доров'¤ та ƒит¤чого ‘онду ќќЌ ёЌ≤—≈‘ одночасно у к≥лькох крањнах св≥ту. ¬ ”крањн≥ цю роботу виконував ”крањнський ≤нформац≥йний ÷ентр ≥з ѕроблем јлкоголю та Ќаркотик≥в (”≤÷ѕјЌ).

¬иб≥рку становили понад чотири тис¤ч≥ учн≥в ≥з 80 шк≥л, 12 ѕ“” та 8 техн≥кум≥в м.  иЇва, в≥к опитуваних - в≥д 13 до 16 рок≥в. ќкр≥м ”крањни, участь у проект≥ вз¤ли так≥ крањни, ¤к –ос≥¤ (ћосква), ¬енесуела,  итай, …ордан≥¤, Ўр≥-Ћанка та Ѕарбадос. јнкета складалась з к≥лькох частин, ¤к≥ стосувалис¤ р≥зних аспект≥в, пов'¤заних ≥з тютюном. —тавилис¤ запитанн¤ про вживанн¤ тютюну, знанн¤ про нього та ставленн¤ до нього. ѕ≥дн≥малис¤ проблеми пасивного кур≥нн¤, припиненн¤ кур≥нн¤, поширенн¤ протютюновоњ та антитютюновоњ ≥нформац≥њ, проведенн¤ проф≥лактичних роб≥т у школах тощо. ќпитуванн¤ було конф≥денц≥йним, його результати опрацьовувалис¤ у —Ўј. ™ вс≥ п≥дстави говорити, що результати опитуванн¤ (див. “аблицю) досить точно в≥ддзеркалюють ситуац≥ю з кур≥нн¤м серед п≥дл≥тк≥в у  иЇв≥.

Ќа сьогодн≥ ситуац≥¤ ≥з вживанн¤м тютюну у м.  иЇв≥ не досить задов≥льна: 84% серед хлопц≥в та 69% серед д≥вчат опитаноњ в≥ковоњ групи пробували курити. «а цими показниками ”крањна випереджаЇ ус≥ крањни, ¤к≥ вз¤ли участь у досл≥дженн≥. ƒал≥ йде –ос≥¤, у ¤к≥й пробували курити 67%. Ќа щаст¤, регул¤рних курц≥в набагато менше. “их, хто курив хоча б раз упродовж останнього м≥с¤ц¤ лише 41%. “их, хто курить майже щодн¤, пор≥вн¤но небагато - 20%. ’арактерну групу складають т≥, хто упродовж житт¤ наповнював леген≥ тютюновим димом раз чи дв≥ч≥, або викурив всього одну сигарету. “ак≥ п≥дл≥тки на власному досв≥д≥ переконалис¤, що тютюновий дим насправд≥ неприЇмний, ≥ б≥льше вони не кур¤ть. ѓх близько 15%! “аким чином, реально курить невелика к≥льк≥сть п≥дл≥тк≥в. јле учн≥ переконан≥, що серед них б≥льш≥сть - курц≥. Ќа запитанн¤, ск≥льки д≥тей у њхн≥й школ≥ курить, 60% опитаних в≥дпов≥ли "переважна б≥льш≥сть", а 25% - "приблизно половина". ƒан≥ опитуванн¤ довод¤ть, що регул¤рно кур¤ть 34% хлопц≥в та 14% д≥вчат, четверта частина школ¤р≥в взагал≥ н≥коли не курила, б≥льш≥сть же - просто експериментатори. ¬≥дразу варто зауважити, що ц≥ цифри не стосуютьс¤ ѕ“” та техн≥кум≥в, оск≥льки там регул¤рно кур¤ть 57% та 41% в≥дпов≥дно. Ўкол¤р≥ сприймають кур≥нн¤ ¤к ¤вище набагато масштабн≥ше, н≥ж воно Ї насправд≥, ≥ цей факт ще раз засв≥дчуЇ, що курц≥ агресивно нав'¤зують нам свою повед≥нку, а некурц≥ не в≥дчувають себе б≥льш≥стю, ¤кою вони реально Ї.

Ќайпоширен≥ший в≥к, в ¤кому починаЇтьс¤ "знайомство" ≥з тютюном, - 12-15 рок≥в. “их, хто починаЇ курити ран≥ше 11-ти - 25%, причому найб≥льше таких у молодш≥й груп≥ опитуваних. ÷е може бути доказом того, що в≥к першого досв≥ду кур≥нн¤ поступово знижуЇтьс¤. 

ѕридбати сигарети дл¤ п≥дл≥тк≥в сьогодн≥ не проблема, оск≥льки попри оф≥ц≥йну заборону продавати тютюнов≥ вироби д≥т¤м та п≥дл≥ткам, цього правила зазвичай не дотримуютьс¤. ѕрактично н≥кому з неповнол≥тн≥х курц≥в не в≥дмовили продати сигарети, незважаючи на в≥к - у цьому з≥зналис¤ 94% опитаних. 

якщо придивитис¤ до того, де саме кур¤ть, то можна ви¤вити ц≥каву законом≥рн≥сть - найчаст≥ше це в≥дбуваЇтьс¤ у громадських м≥сц¤х або п≥д час р≥зноман≥тних заход≥в. Ќабагато р≥дше - у себе вдома або вдома у товариша. “обто, кур≥нн¤ дл¤ п≥дл≥тк≥в - це, передус≥м, соц≥ально спр¤мований процес, курити важливо поруч з ≥ншими, дл¤ ≥нших. ќдним ≥з фактор≥в, ¤кий зб≥льшуЇ вживанн¤ тютюну, Ї алкоголь та наркотики. 37% п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ кур¤ть, п≥д час опитуванн¤ зауважили, що вони справд≥ починають курити б≥льше п≥сл¤ вживанн¤ алкоголю та наркотик≥в. ÷е ще раз п≥дтверджуЇ тезу, що будь-¤ка робота ≥з проф≥лактики тютюнових проблем обов'¤зково маЇ звертати увагу на питанн¤, пов'¤зан≥ з алкоголем та наркотиками.

¬агомий вплив на формуванн¤ особистост≥, њњ погл¤д≥в, зац≥кавлень, ц≥нностей, повед≥нки зд≥йснюЇ родина. “реба пам'¤тати, що великого значенн¤ набувають не лише певн≥ ц≥леспр¤мован≥ д≥њ, але й спонтанн≥ под≥њ, про що частенько сам≥ батьки забувають. 

ўодо кур≥нн¤, то можна зауважити, що три четвертих з ус≥х батьк≥в провод¤ть ≥з д≥тьми бес≥ди про шкоду кур≥нн¤. ѕереважно так≥ розмови в≥дбуваютьс¤ з тими, хто вже курить. « тими, хто не знайомий ≥з сигаретою, батьки розмовл¤ють на 20% р≥дше. јле ж нав≥ть у медицин≥ ≥снуЇ розум≥нн¤ того, що хворобу прост≥ше попередити, н≥ж вил≥кувати.

ѕроте, ¤к би там не складалос¤, "ц≥леспр¤моване вихованн¤" ≥снуЇ. ј ось про ≥нший б≥к батьки чомусь забувають, адже њхн¤ власна любов до сигарети також маЇ певний вплив. ” 60% п≥дл≥тк≥в батьки кур¤ть. ѕриблизно у в≥с≥м раз≥в част≥ше курить батько. ƒан≥ опитуванн¤ допомагають просл≥дкувати залежн≥сть м≥ж кур≥нн¤м батьк≥в та д≥тей. якщо батьки не кур¤ть, то ймов≥рн≥сть того, що д≥ти також не куритимуть - у 1,5 рази вища. ƒо того ж приклад батьк≥в-некурц≥в важлив≥шу роль в≥д≥граЇ в житт≥ хлопчик≥в. 

ќкр≥м родини, важливе м≥сце пос≥даЇ також оточенн¤ - ровесники, друз≥. ≤ чим старша людина, тим б≥льшоњ ваги набуваЇ цей фактор. якщо в кол≥ друз≥в кур¤ть (лише 13% п≥дл≥тк≥в зазначають, що серед њхн≥х найближчих друз≥в немаЇ курц≥в), то й самому почати курити зовс≥м нескладно. «а даними опитуванн¤, на пропозиц≥ю найкращого друга закурити "так" чи "можливо" в≥дпов≥ли б 35,5% п≥дл≥тк≥в.

ќпитуванн¤ також торкнулос¤ питанн¤ установок щодо кур≥нн¤.

Ѕлизько 70% учн≥в вважають, що на к≥льк≥сть друз≥в кур≥нн¤ не впливаЇ, ≥ з в≥ком стаЇ все б≥льше ос≥б, ¤к≥ под≥л¤ють таку позиц≥ю. јле, що ц≥каво, ≥снуЇ переконанн¤: ¤кщо у хлопц¤-курц¤ швидше б≥льше друз≥в, ан≥ж менше, то у д≥вчини, ¤ка курить, усе навпаки. Ќегативну оц≥нку отримуЇ й приваблив≥сть д≥вчини ≥з сигаретою (д≥вчину-курц¤ негативно оц≥нюють 67% респондент≥в проти 35%, ¤к≥ дають негативну оц≥нку хлопцев≥). ѕри цьому негативн≥ оц≥нки щодо зовн≥шност≥ курц≥в схильн≥ давати саме д≥вчата.  оли п≥дл≥тки бачать чолов≥ка ≥з сигаретою, вони найчаст≥ше переконан≥, що йому не вистачаЇ впевненост≥ в соб≥. ј ось ж≥нка-курець част≥ше оц≥нюЇтьс¤ ¤к "дурепа" (такого статусу вона зазвичай набуваЇ в очах хлопц≥в).ќтже, дл¤ украњнських п≥дл≥тк≥в - кур≥нн¤, швидше, чолов≥чий атрибут, незважаючи на те, що останн≥м часом шалених оберт≥в набуваЇ реклама так званих ж≥ночих сигарет ≥, в≥дпов≥дно, нав'¤зуЇтьс¤ стереотип ж≥ночого кур≥нн¤. 

ѕро групу п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ кур¤ть, найчаст≥ше думають, що њм просто нема чого робити. “ак в≥дпов≥дають 62% опитаних. « в≥ком так≥ м≥ркуванн¤ набувають поширенн¤. ƒо того ж ≥снуЇ переконанн¤, що жити ≥з сигаретою - весел≥ше (14%), до ц≥Їњ думки б≥льше схил¤ютьс¤ курц≥, н≥ж некурц≥. 10% мають протилежний погл¤д - ≥з кур≥нн¤м жити нудн≥ше. 

ћожливо, кур≥нн¤ дозвол¤Ї в≥дчути себе комфортн≥ше п≥д час сусп≥льних заход≥в? 45% стверджують, що в даному випадку р≥зниц≥ м≥ж курц¤ми та некурц¤ми немаЇ, 30% кажуть, що кур≥нн¤ нав≥ть заважаЇ, а дл¤ 25% в≥д≥граЇ допом≥жну роль. јле ¤кщо спроектувати це на площину в≥ковоњ динам≥ки, то з'¤суЇмо, що таке сп≥вв≥дношенн¤ не справджуЇтьс¤ дл¤ 8-го класу - а саме дл¤ школ¤р≥в цього в≥ку кур≥нн¤ набуваЇ статусу фактора, ¤кий додаЇ впевненост≥ на веч≥рках. ÷е один ≥з найвагом≥ших поштовх≥в до початку кур≥нн¤ ≥ штучний регул¤тор повед≥нки у в≥ц≥, коли не зовс≥м розвинен≥ так≥ механ≥зми ¤к самоконтроль тощо. « в≥ком, тобто з удосконаленн¤м под≥бних механ≥зм≥в, а також ≥з досв≥дом, набутим у ход≥ кур≥нн¤, ц≥ переконанн¤ потроху тануть. 

ѕро шк≥дливий вплив кур≥нн¤ на здоров'¤ д≥ти знають. ѕереважна б≥льш≥сть п≥дл≥тк≥в у цьому твердо переконан≥. јле ¤кщо об≥знаних та впевнених серед некурц≥в 84%, то серед курц≥в лише 59%. ќтже, спрацьовуЇ своЇр≥дний захист, коли курцев≥ безпечн≥ше думати, що його власному здоров'ю, звичайно ж, н≥що не загрожуЇ. “е ж саме в≥дбуваЇтьс¤ ≥ з думкою, чи коротше житт¤ курц¤: ¤кщо "так" впевнено в≥дпов≥дають на це запитанн¤ 62% в≥д тих, хто н≥коли не курив, то серед курц≥в таких лише 40%.

ќкр≥м того, з думкою, що покурити всього 2-3 роки не зовс≥м безпечно, погоджуютьс¤ 60% п≥дл≥тк≥в.

Ѕуло ви¤влено ще одну ц≥каву особлив≥сть. ƒл¤ п≥дл≥тк≥в кур≥нн¤ - ¤вище тимчасове. Ќа запитанн¤, чи будуть вони курити упродовж наступних 12 м≥с¤ц≥в ≥ за п'¤ть рок≥в, б≥льш≥сть в≥дпов≥ли - "Ќ≥!". јле упродовж наступного року збираютьс¤ курити 28%, тод≥ ¤к за п'¤ть рок≥в - всього 21%. ћожна п≥дсумувати, що п≥дл≥тки все ж таки сприймають кур≥нн¤ не ¤к дорослу, а ¤к п≥дл≥ткову повед≥нку.

6.2. ƒумка щодо пасивного кур≥нн¤ 

Ќебезпека пасивного кур≥нн¤ - давно в≥домий та визнаний факт. јле, ¤к з'¤сувалос¤, лише 50% п≥дл≥тк≥в позбавлен≥ примусового поглинанн¤ тютюнового диму у себе вдома. —еред п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ н≥коли не курили, 35% вдома мають курц≥в. ÷е турбуЇ з двох причин. Ќе секрет, що тютюновий дим провокуЇ або загострюЇ серйозн≥ захворюванн¤ у д≥тей, ≥ шкода в≥д пасивного кур≥нн¤ може бути досить серйозна дл¤ тих, хто не курить сам. ѕо-друге, наведен≥ результати ще раз непр¤мо п≥дтверджують думку, що на¤вн≥сть курц≥в вдома п≥двищуЇ ймов≥рн≥сть залученн¤ п≥дл≥тк≥в до кур≥нн¤. јле обидв≥ ц≥ проблеми практично ц≥лковито ≥гноруютьс¤ на батьк≥вських зборах у школах. ѕоки що, у захист≥ своњх прав на св≥же пов≥тр¤ п≥дл≥тки можуть покладатис¤ лише на самих себе. ѕро те, що дим чужоњ сигарети шк≥дливий дл¤ здоров'¤ кожного з них, знають б≥льш≥сть хлопц≥в та д≥вчат - 84%, 50% у цьому нав≥ть не сумн≥ваютьс¤, а 60% погоджуютьс¤, що в громадських м≥сц¤х кур≥нн¤ варто заборонити. “ри четвертих опитуваних згодн≥, що кожен, хто збираЇтьс¤ закурити у присутност≥ ≥нших, маЇ спитати на це дозв≥л.

јле, попри оптим≥стичн≥ цифри, котр≥ вказують на небажанн¤ п≥дл≥тк≥в поглинати дим чужих сигарет, реальна повед≥нка п≥дл≥тк≥в щодо курц≥в зовс≥м ≥нша.  оли хтось курить пор¤д, зовс≥м невеликий в≥дсоток п≥дл≥тк≥в (16,5%) вдастьс¤ до активного захисту своњх прав (≥ це незважаючи на те, що б≥льш≥сть не хот≥ла б, щоб у њхн≥й присутност≥ курили) й попросить припинити це неподобство. –ешта, кому це не байдуже, або сам≥ п≥дуть, або будуть мовчки терп≥ти. 

ј ¤кщо все ж таки хтось проситиме дозв≥л, що п≥дл≥тки скажуть у в≥дпов≥дь? Ќе дозвол¤ть закурити у своњй присутност≥ лише 57% з тих, хто н≥коли не курив, щодо ≥нших, то серед них в≥дсоток "см≥ливц≥в" ще менший. ј ¤кщо врахувати в≥дсутн≥сть звички просити дозволу закурити, брак культури в≥дпов≥дати "н≥" й традиц≥ю кур≥нн¤ саме "на люд¤х", у громадських м≥сц¤х, то стаЇ зрозум≥л≥шим ≥ сам механ≥зм попул¤ризац≥њ цього ¤вища. јле , з ≥ншого боку, це могутн¤ збро¤ дл¤ вс≥х тих, хто хоче жити у чистому середовищ≥ серед здорових людей. јдже ¤кщо курцев≥ щоразу доводитьс¤ просити дозволу закурити, а йому будуть в≥дмовл¤ти, ≥ ¤кщо в громадських м≥сц¤х не буде заведено курити, навр¤д чи тод≥ зб≥льшитьс¤ к≥льк≥сть шанувальник≥в сигарет!

6.3. —тавленн¤ до припиненн¤ кур≥нн¤

ѕопри шалену попул¤рн≥сть кур≥нн¤, ви¤вл¤Їтьс¤, що це зан¤тт¤ не з приЇмних, а тому до багатьох, до кого ран≥ше, до кого п≥зн≥ше, приходить бажанн¤ покласти край шк≥длив≥й звичц≥. ѕричому, близько 62% курц≥в не в≥дмовились би зробити це просто зараз. 62% курц≥в намагалис¤ кинути курити упродовж останнього року, але лише одиниц≥ дос¤гли усп≥ху. 25% пов≥домили, що вони припинили курити й не кур¤ть вже понад 3 м≥с¤ц≥. ¬ останньому випадку вир≥шальним аргументом стало бажанн¤ покращити своЇ здоров'¤. 

Ќайважлив≥ший момент на шл¤ху боротьби з кур≥нн¤м - впевнен≥сть людини у тому, що вона може це зробити. ” тому, що курцев≥ важко буде в≥дмовитис¤ в≥д тютюну, переконан≥ 35% некурц≥в та 31% курц≥в. јле, з ≥ншого боку, майже 90% курц≥в переконан≥, що вони можуть кинути курити самотужки, варто лише захот≥ти. “обто знову спрацьовуЇ знайомий механ≥зм захисту: так, покласти край кур≥нню важко, але це стосуЇтьс¤ ≥нших, не мене, у мене вистачить на це сили вол≥, ¤ все зможу. 

 инути курити дуже часто справд≥ важко. … важливо людину в цьому випадку п≥дтримати, надати посильну допомогу, допомогти порадою. ѕрипиненн¤ кур≥нн¤ - реальна проблема дл¤ п≥дл≥тк≥в. ћайже 80% студент≥в ѕ“” бажають позбутис¤ кур≥нн¤. јле лише невелика частка змогла отримати допомогу. ¬раховуючи, що в ѕ“” некурц≥ становл¤ть менш≥сть, напевно, у цих закладах треба робити ставку не на проф≥лактику, а на програми з допомоги тим, хто прагне кинути курити.

6.4. ѕро вплив реклами та засоб≥в масовоњ ≥нформац≥њ на виробленн¤ ставленн¤ до кур≥нн¤

Ќезважаючи на за¤ви тютюнових компан≥й, що њхн¤ реклама не спр¤мована на п≥дл≥тк≥в, результати опитуванн¤ довод¤ть протилежне. ѕрактично вс≥ п≥дл≥тки зауважили, що щити з рекламою сигарет важко не пом≥тити. ’оча пр¤ма тютюнова реклама по телебаченню заборонена, 88% з≥знаютьс¤, що њм доводилос¤ дивитис¤ спортивн≥ чи ≥нш≥ програми, в ¤ких демонструвалас¤ та чи ≥нша марка сигарет.

ќкр≥м газет, журнал≥в, величезних щит≥в, ≥снуЇ також ≥ дешевша реклама. Ќадзвичайно д≥Ївою Ї реклама, розм≥щена на промислових товарах. Ѕеззаперечним Ї той факт, що у кожного Ї або був пол≥етиленовий пакет ≥з емблемою марки сигарет. ј ¤к щодо ≥нших речей? ¬и¤вл¤Їтьс¤, майже четверта частина опитаних п≥дл≥тк≥в так≥ реч≥ маЇ. ѕричому, найчаст≥ше вони Ї саме у курц≥в, тому не можна спростувати за¤ву, що така реклама впливаЇ на бажанн¤ п≥дл≥тк≥в закурити.

ўе один рекламний трюк тютюновоњ ≥ндустр≥њ - роздача безкоштовних сигарет. ” майбутньому невеличк≥ витрати перетворюютьс¤ на величезн≥ прибутки. ўодо молод≥, то 5,5% некурц≥в та 11% курц≥в такий р≥зновид реклами знайомий. ÷≥каво, що, хоча у ћоскв≥ кур≥нн¤ маЇ так≥ ж масштаби поширенн¤, ¤к ≥ в  иЇв≥, безкоштовна роздача сигарет п≥дл≥ткам у –ос≥њ вдв≥ч≥ ≥нтенсивн≥ша. ÷е зумовлено тим, що в ”крањн≥ законодавчо заборонено поширенн¤ безкоштовних сигарет, а в –ос≥њ - н≥. ќтже, обмеженн¤, хоча й у неповному обс¤з≥, мають пом≥тний спри¤тливий вплив.

ўодо думки молод≥ з приводу реклами тютюну, то 34% вол≥ли б њњ обмежити ще сувор≥ше, а 43% напол¤гають на повн≥й заборон≥. —под≥ваЇмос¤, що наш≥ законодавц≥ врахують ц≥ побажанн¤, коли повернутьс¤ до обговоренн¤ даного питанн¤.

6.5. ¬несок шк≥льноњ осв≥ти у формуванн¤ знань про тютюн

Ћише трохи б≥льше, н≥ж 50% опитуваних зазначають, що у школ≥ упродовж цього навчального року мали м≥сце зан¤тт¤, ¤к≥ стосувалис¤ небезпечного впливу тютюну. якщо ж врахувати, що курити пробують 77%, то, зрозум≥ло, обс¤г проф≥лактичних роб≥т у школ≥ мав би бути б≥льшим. ƒо того ж простежуЇтьс¤ законом≥рн≥сть: з року в р≥к зан¤ть проводитьс¤ все менше й менше.

ќкр≥м засоб≥в зал¤куванн¤ та розмов про небезпеку, ¤ку приховуЇ у соб≥ тютюн, ≥снують ≥ продуктивн≥ш≥ шл¤хи. ћожна, наприклад, обговорити, чому саме люди кур¤ть ≥ що њх п≥дштовхуЇ до цього. јле, на жаль, лише 36% зазначають, що так≥ розмови проводилис¤. ≤ знову маЇмо сумний досв≥д, коли з в≥ком под≥бн≥ бес≥ди набувають все меншого поширенн¤.

6.6. ¬исновки

Ќасамк≥нець хот≥лос¤ б зупинитис¤ на приЇмному. ѕор≥вн¤нн¤ результат≥в даного опитуванн¤ з результатами аналог≥чного анкетуванн¤, проведеного у 1995 роц≥, доводить, що попри р≥зницю у формулюванн≥ запитань, простежуЇтьс¤ тенденц≥¤ до зниженн¤ поширюваност≥ кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в  иЇва. —ьогодн≥ п≥дл≥тки загалом все ж таки б≥льше схильн≥ до здорових р≥шень, хоча де¤к≥ доросл≥ думають ≥накше. ћи можемо закр≥пити й розвинути цю тенденц≥ю. ўо ж можна зробити?

1. √оловний висновок, ¤кого д≥йшла св≥това наукова думка щодо проблеми п≥дл≥ткового кур≥нн¤, наступний: "ƒл¤ того, щоб знизити р≥вень кур≥нн¤ серед п≥дл≥тк≥в, треба знизити цей р≥вень серед дорослих". –езультати наведеного опитуванн¤ щодо кур≥нн¤ батьк≥в ≥ кур≥нн¤ в присутност≥ д≥тей п≥дтверджують цей висновок. “ому рекомендуЇтьс¤ спр¤мувати зусилл¤ не лише на п≥дл≥тков≥ проф≥лактичн≥ програми (бо, ¤к переконуЇ св≥товий досв≥д, так≥ програми зазвичай не Ї ефективними), а на роботу з дорослими, передус≥м з батьками та педагогами. ≤снуЇ законом≥рн≥сть: у школах, де вчител≥ не кур¤ть, учн≥ кур¤ть набагато менше.

2. Ѕ≥льшоњ уваги потребуЇ проблема захисту прав тих, хто не курить. ” себе вдома, в шк≥льних туалетах некурц≥ змушен≥ дихати тютюновим димом. ƒо того ж вони помилково вважають себе менш≥стю ≥ не вм≥ють в≥дстоювати своњ права.

3. ѕроблема припиненн¤ кур≥нн¤ гостро постаЇ перед багатьма п≥дл≥тками, проте, на жаль, у б≥льшост≥ випадк≥в доросл≥ ≥гнорують цей факт. Ќеобх≥дно використовувати на¤вн≥ засоби й залучати нов≥ дл¤ того, щоб допомогти п≥дл≥ткам зв≥льнитис¤ в≥д згубноњ звички.

4. ѕ≥дл≥ткове товариство р≥шуче налаштоване на прийн¤тт¤ сувор≥ших закон≥в щодо кур≥нн¤. ÷е стосуЇтьс¤ ≥ заборони кур≥нн¤ в громадських м≥сц¤х, ≥ жорсткого обмеженн¤ реклами. ѕол≥тикам варто врахувати цю думку.

5. “ютюнова ≥ндустр≥¤ завжди вдаЇтьс¤ до вс≥х можливих засоб≥в, щоб залучити д≥тей до тютюнового рабства. Ќе зупин¤Їтьс¤ нав≥ть перед протизаконною роздачею безкоштовних сигарет п≥дл≥ткам, ¤к≥ не кур¤ть. ÷е викриваЇ псевдопроф≥лактичн≥ д≥њ тютюнових монстр≥в. Ѕудь-¤ка сп≥впрац¤ ≥з тютюновими баронами позбавлена сенсу, оск≥льки в усьому св≥т≥ немаЇ жодного прикладу, коли б вони п≥дтримували д≥њ, покликан≥ реально знизити р≥вень кур≥нн¤.

6. «рештою, варто ширше використовувати потенц≥ал самих п≥дл≥тк≥в. ѕоловина з них п≥д час опитуванн¤ з≥зналас¤, що не в≥дмовилас¤ б вз¤ти активну участь у заходах антитютюнового спр¤муванн¤. ƒосв≥д програм, ¤к≥ планували й вт≥лювали в житт¤ сам≥ п≥дл≥тки, дов≥в, що њхн≥ розробки користуютьс¤ надзвичайною попул¤рн≥стю. ÷≥ починанн¤ варто лише п≥дтримати й надати д≥т¤м можлив≥сть жити незалежним в≥д тютюну житт¤м.

«м≥ст 

ƒодатков≥ ресурси

http://adic-ukraine.narod.ru /coalition/